Рішення № 140420781, 08.10.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10501/26

Провадження № 2/161/5616/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Присяжнюк Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач через свого представника звернувся до суду з цим позовом.

Свій позов мотивує тим, що 14.07.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1575-6145, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 18 000 грн, із заявленим строком кредитування на 365 днів, зі зниженою ставкою 1,0% та зі стандартною ставкою та зі стандартною ставкою 1,00% в день. Базовий період 30 днів, комісія 15% від суми кредиту.

Також Додатковими угодами №№ 1,2,3,4 до Договору про відкриття кредитної лінії №1575-6145 від 14.07.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 79200,00 грн.

Позивачем виконано свою частину умов кредитного договору у повному обсязі. Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим у нього станом на 02.03.2026 загальний розмір заборгованості становить 74 448,00 гривень, а саме:

- заборгованість за кредитом 19 800,00 гривень;

- заборгованість за нарахованими процентами 20 394,00 гривень;

- заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК 31 284,00 гривень;

- заборгованість по комісії 2 970,00 гривень.

У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 74 448,00 гривень, а також суму судових витрат у справі.

Ухвалою суду від 19.05.2026 у справі було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно ч.8 ст.128, п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України відповідачу будо направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками до неї та роз`яснено його право подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.

01.06.2026 відповідач подав до суду відзив, згідно з яким не заперечує факт укладення договору, суму кредиту, факт користування коштами та заборгованість за тілом кредиту. Зазначає про незаконність вимог дострокового повернення коштів. Вимога про повернення коштів від 23.03.2026 не містить доказів про вручення позичальнику.

Також вказує на відсутність первинних бухгалтерських документів на підтвердження зарахування коштів. Вважає розрахунок заборгованості необгрунтованим, оскільки відсутні пояснення порядку нарахувань. Також зазначає про безпідставність суми 31284 грн. за ст. 625 ЦК України.

У зв`язку з наведеним, просить відмовити у позові.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 14.07.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1575-6145, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 18 000 грн, із заявленим строком кредитування на 365 днів, зі зниженою ставкою 1,0% та зі стандартною ставкою та зі стандартною ставкою 1,00% в день. Базовий період 30 днів, комісія 15% від суми кредиту.

Договір підписаний одноразовим ідентифікатором.

Також Додатковою угодою №1 від 12.08.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії №1575-6145 від 14.07.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 19 800,00 грн.

Додатковою угодою №2 від 10.09.2025 року до Договору сторони домовились про надання позичальнику додаткових коштів у кредит у сумі 19 800,00 грн.

Додатковою угодою №3 від 11.10.2025 - у сумі 19 800,00 грн,

Додатковою угодою №4 від 13.11.2025 - 19 800,00 грн.

Таким чином загальна сума виданих/докредитованих коштів: 18 000.00 + 19 800.00 + 19 800.00 + 19 800.00 + 19 800.00 = 97 200.00 грн.

Зазначені суми підтверджені випискою по картці, наданою відповідачем. Зокрема з виписки вбачається, що:

14.07.2025 відповідачу надано 18 000.00 грн;

12.08.2025 - 19 800.00 грн;

10.09.2025 - 19 800.00 грн;

11.10.2025 - 19 800.00 грн;

13.11.2025 - 19 800.00 грн.

Із копій наявного у матеріалах справи договору кредитної лінії, вбачається, що відповідач, як позичальник за цим договором, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, надавши йому персональні дані (ПІБ, РНОКПП, паспортні дані, місце проживання, електронну пошту, номер карткового рахунку), необхідні та достатні для укладення кредитного договору і формування одноразового ідентифікатора.

Доказів того, що персональні дані (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку кредитором здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані товариством для укладення кредитного договору від імені відповідача, останнім суду не надані.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало свою частину умов кредитного договору у повному обсязі та перерахувало відповідачу суму кредиту 18000 грн та 79200,00 грн.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, у нього станом на 02.03.2026 загальний розмір заборгованості становить: 74 448,00 гривень, а саме:

- заборгованість за кредитом 19 800,00 гривень;

- заборгованість за нарахованими процентами 20 394,00 гривень;

- заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК 31 284,00 гривень;

- заборгованість по комісії 2 970,00 гривень.

Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини стосуються повернення отриманого фізичною особою кредиту, який отриманий у фінансовій установі, вони врегульовані відповідними положеннями Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Отже, підписана відповідачем анкета-заява про приєднання разом із умовами та правилами банку складають укладений між сторонами у справі договір про надання кредиту у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомукаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1,2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із змісту ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 1575-6145 укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

На підтвердження укладання кредитного договору позивачем надано електронні докази, згідно з якими підтверджується, що позичальник допустив неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка добровільно не сплачена.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 1575-6145 позивач виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредит на загальну суму 97 200.00 грн. Однак, відповідач належним чином свої зобов`язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість.

Судом встановлено, що умовами договору передбачено, що комісія за видачу кредиту становить 15.00 % від суми виданого Кредиту. Зазначена умова передбачена Додатковими угодами.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Наведене узгоджується з правовим висновком, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

Отже, відповідно до наведених положень вказаного Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту. Встановлення обов`язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі відповідає принципу свободи договору.

Сплата комісії передбачена умовами кредитного договору, є складовою загальних витрат за кредитом, відповідач при укладенні кредитного договору погодився її сплатити, проте зобов`язання не виконав.

Підстав для визнання умови договору про сплату комісії за надання кредиту нікчемною немає.

Тому вимоги позивача про нарахування комісії є правомірними. Зокрема нараховано:

14.07.2025 2700 грн від 18000 грн тіла кредиту;

12.08.2025 2970 грн від 19800 грн тіла кредиту;

10.09.2025 2970 грн від 19800 грн тіла кредиту;

11.10.2025 2970 грн від 19800 грн тіла кредиту;

13.11.2025 2970 грн від 19800 грн тіла кредиту.

Всього нараховано комісій: 14580,00 грн. Загалом сплачено комісій за період 11610,00 грн. Залишок комісії на 02.03.2026 визначених позивачем 2970,00 грн.

Згідно з наданим розрахунком заборгованості, позичальником ОСОБА_1 було здійснено 3 операції з оплати (сума платежу): 11.08.2025 - 25 920.00 грн; 10.09.2025 - 28 710.00 грн, 10.10.2025 р. та 10.11.2025 р. по 28 116.00 грн.

Всього сплачено позичальником 110 862.00 грн (25 920.00 + 28 710.00 + 28 116.00 + 28 116.00).

Щодо розрахунку заборгованості за тілом кредиту та відсотками суд зазначає наступне.

У період з 14.07.2025 11.08.2025 сума відсотків становить 5040,00 грн. (18000*1%*28). Така ж сума нарахована позивачем та відображена у розрахунку.

11.08.2025 відповідачем внесено на рахунок 25 920,00 грн.

У період з 12.08.2025 10.09.2025 сума відсотків становить 5940,00 грн (19800*1%*30. Відповідачем погашено 28 710.00 грн.

У період з 11.09.2025 10.10.2025 сума відсотків становить 5940,00 грн (19800*1%*30. 10.10.2025 відповідачем внесено на рахунок 28 116.00 грн.

У період з 11.10.2025 10.11.2025 сума відсотків становить 6138,00 (19800*1%*31). 10.11.2025 відповідачем внесено на рахунок 28 116.00 грн.

У період з 11.11.2025 13.11.2025 сума відсотків 594 грн (19800*1%*3).

У період з 14.11.2025 по 02.03.2026 сума відсотків становить 21582 (19800*1%*109). Однак позивачем заявлено 19800,00 грн, а тому суд бере до уваги заявлений розмір відсотків у цей період.

Отже, загальна сума тіла кредиту становить 97200,00 грн, відсотків - 43 452, 00 грн, комісії - 14 580. Загальна сума заборгованості за договором становить 155232,00 грн.

Враховуючи суму погашення - 110 862,00 грн, заборгованість відповідача становить 44370,00 грн.

Водночас судом встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача

- заборгованість за кредитом 19 800,00 гривень;

- заборгованість за нарахованими процентами 20 394,00 гривень;

- заборгованість по комісії 2 970,00 гривень. Загальна сума заборгованості становить 43 164,00 грн.

Таким чином позивач зменшив суму заборгованості на користь боржника на 1 386,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд бере до уваги розрахунок заборгованості позивача в сумі 43164,00 грн, яка підлягає до задоволення.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 31284,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.4 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на території України введений воєнний стан. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного договору позику, так і на час розгляду цієї справи.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки відповідач прострочила виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, неустойка (штраф) йому не може бути нарахована у будь-якому випадку, у зв`язку з чим в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У задоволенні решти позову у цій частині необхідно відмовити за безпідставністю.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено на 57,98% (43164,00/74448,00), тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1543,66 грн судового збору (2662,40 х 57,98%).

На підставі ст.ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, 12, 13, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість у розмірі 43 164,00 грн (сорок три тисячі сто шістдесят чотири) гривні.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 1543,66 (одну тисячу п`ятсот сорок три гривні 66 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду складено 08.10.2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК