Рішення № 140420757, 08.10.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14064/26

Провадження № 2/161/6955/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючої судді Плахтій І.Б.

з участю секретаря судових засідань Маєвської Х.Ю.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

30 червня 2026 року позивач ТзОВ «Бізнес Позика» через свого представника звернулося до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування зазначивши, що 10 червня 2025 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № 542074-КС-001, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», за умовами якого відповідачу надано у кредит грошові кошти в розмірі 11000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а останній зобов`язався повернути кошти та сплатити проценти за користування ними. Також, 08 серпня 2025 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 542074-КС-001 про надання кредиту (Далі Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 15 травня 2026 року». Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 542074 КС-001 Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 542074 КС-001 на загальну суму 3860,00 грн. Вказує, що у зв`язку із неналежним виконанням своїх кредитних зобов`язань, у відповідача станом на 05 червня 2026 року існує заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 40382 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 11000 грн; суми прострочених платежів по процентах 23942 грн; суми прострочених платежів за комісією 2200 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України 3240 грн.

Просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним Договором про надання № 542074 КС-001 від 10 червня 2025 року в загальному розмірі 40382 грн., а також судові витрати по справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у своєму позові просив розгляд справи проводити за його відсутності, позов задовольнити.

У судовому засіданні відповідачка зазначила, що визнає заявлені до стягнення суми, кредит не погашала. Строк кредитування продовжувався. Пояснила, що отримувала кредит у розмірі 11000 грн, однак розмір відсотків за користування кредитними коштами не пам?ятає.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 10 червня 2025 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № 542074-КС-001 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», за умовами якого відповідачу надано у кредит грошові кошти в розмірі 11000 грн., строком на 24 тижні, які останній зобов`язався повернути зі сплатою відсотків за кожен день користування позикою. Комісія за видачу кредиту: 2200 грн.; стандартна процентна ставка за кредитом: 1 % в день , фіксована; строк дії договору: до 25 листопада 2026 року.

Позивач виконав свою частину умов кредитного договору у повному обсязі та перерахував ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 11000 грн., що підтверджується довідкою про переказ грошових коштів та інформацією АТ КБ «ПриватБанк» витребуваною ухвалою суду від 02 липня 2026 року.

08 серпня 2025 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 542074-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди Кредитодавець та Позичальник підтверджують, що станом на момент укладення цієї Додаткової угоди, заборгованість Позичальника за Договором становить 23 700,00 грн та складається з:- суми кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди, що становить 11 000,00 грн (далі Кредит);- суми нарахованих та несплачених процентів за користування Кредитом, що становить 5 000,00 грн (далі Несплачені проценти);- суми нарахованої та несплаченої комісії за видачу Кредиту, що становить 2 200,00 грн (далі Несплачена комісія);- суми нарахованих пені/штрафів/інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання його зобов`язань за Договором, що становить 5 500,00 грн (далі Несплачені пеня/штраф/інші платежі)

Позичальник зобов`язується до кінця доби дати укладення цієї Додаткової угоди сплатити Кредитодавцю платіж у розмірі 2 260,00 (Дві тисячі двісті шістдесят гривень 00 копійок) грн, який буде зарахований на погашення заборгованості за Договором (якщо в цьому пункті Додаткової угоди зазначено, що платіж становить 0 грн, вказане означає, що у Позичальника відсутнє таке зобов`язання).

Кількість днів користування Кредитом, що залишається після укладення цієї Додаткової угоди: 281 днів.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 16 червня 2026 року у відповідача існує заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 40382 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 11000 грн; суми прострочених платежів по процентах 23942 грн; суми прострочених платежів за комісією 2200 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України 3240 грн.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов?язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов?язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Щодо стягнення суми прострочених платежів по тілу кредиту, суми прострочених платежів по процентах та суми прострочених платежів за комісією.

ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 уклали Договір про надання кредиту № 542074-КС-001 від 10 червня 2025 року в електронному вигляді. На підставі цього договору відповідачка отримала кредитні кошти, однак їх не повернула, чим порушила взяті на себе договірні зобов`язання.

Заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 37142 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 11000 грн; суми прострочених платежів по процентах 23942 грн; суми прострочених платежів за комісією 2200 грн.

Такий розмір заборгованості є обґрунтованим, оскільки підтверджується матеріалами справи та водночас не спростований відповідачем. Разом з тим, з розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки за користування кредитом були нараховані позивачем лише в межах строку дії договору до 15 травня 2026 року з урахуванням умов додаткової угоди, що відповідає умовам договору та положенням ст.1048 ЦК України.

Отже, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Щодо стягнення суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який узгоджується з Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов?язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов?язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов?язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено відсотки відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 3240 грн.

З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення 11000 грн. залишку заборгованості за тілом кредиту та 2200 грн. заборгованості за комісією.

Разом з тим, нарахована заборгованість за відсотками в розмірі 23942 грн. підлягає зменшенню з огляду на наступне.

Із наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем сплачено 2260 грн. у рахунок відсотків за ст. 625 ЦК України.

Оскільки, як було вказано вище, відсотки за ст. 625 ЦК України стягненню не підлягають, зазначені платежі слід врахувати в рахунок погашення заборгованості за відсотками. Відтак, заборгованість за відсотками, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 21682 грн. (23942 грн. 2260 грн.), а загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 542074-КС-001 від 10 червня 2025 року - 34882 грн., з яких: 11000 грн. тіло кредиту; 21682 грн. - відсотки; 2200 грн. комісія.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2299, 78 грн. (34882 х 2662,40 /40382).

На підставі ст.ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 77, 81, 141, 247,259,263-268, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 542074-КС-001 від 10 червня 2025 року у розмірі 34882 (тридцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судові витрати по справі, а саме: 2299 (дві тисячі двісті дев`яносто дев`ять) грн. 78 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Рішення у повному обсязі складено 08 жовтня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області І.Б. Плахтій