Рішення № 140420665, 30.09.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3707/26

2/154/2020/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Лутая А.М.

за участю секретаря судового засідання Бойко К.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимирської міської ради Волинської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 у вересні 2026 року звернулася до суду з позовом до Володимирської міської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, який обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . На випадок своєї смерті батько не залишив заповіт.

Після смерті батька відкрилась спадщина за законом на все належне йому майно, в тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Позивач вказує, що фактично прийняла спадщину, оскільки вступила у володіння спадковим майном і на даний час подала до приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Гордійчука Б.Б. заяву про прийняття спадщини

Однак, через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, вона не може отримати свідоцтва про право на спадщину за законом. Крім неї інших спадкоємців немає.

Зважаючи на викладене позивач просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 02.09.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розпочато підготовче провадження.

Позивач у підготовче судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання також не з`явився, подав суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи те, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Зважаючи на те, що представник відповідача визнає позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити за результатами підготовчого провадження.

Суд, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

На момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 діяв Цивільний Кодекс Української РСР в редакції 1963 року, оскільки часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, тому при вирішенні даного позову слід застосовувати норми даного Кодексу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 524 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, місцезнаходження майна або його основної частини (ст.ст.525,526 ЦК УРСР).

Відповідно до ст. 527 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті (ч.1 ст.529 ЦК УРСР).

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (ст.548 ЦК УРСР).

Згідно ст.549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про нотаріат», при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Отже, діючим законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Верховний Суд України у постанові Пленуму № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» в п.23 роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 батько позивача. Вказані обставини підтверджуються копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 та копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина за законом на все належне йому майно, зокрема на житлового будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з погосподарської книги №16 за 2023 рік.

Відповідно до наданої суду довідки виконавчим комітетом Володимирської міської ради №349 від 19.09.2023 року заповіт від імені ОСОБА_2 не складався, померлий на день смерті проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 . Спадкове майно складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Позивач відповідно до положень ст.ст.527, 529, 549 ЦК УРСР, є спадкоємцем за законом та вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном

З дослідженої судом спадкової справи №40/2026 встановлено, що ОСОБА_1 зверталась із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька. Наявність інших спадкоємців за законом чи за заповітом судом не встановлена.

Постановою приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Гордійчука Б.Б. від 13.08.2026 позивачці відмовлено у вчиненні нотаріальної дії -видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, у зв`язку з тим, що вона не надала оригінали правовстановлюючих документів на зазначене вище спадкове майно, та запропоновано звернутися до суду.

Згідно довідки КП «Волиньпроект» Волинської обласної ради №5293/01-04 від 25.08.2026 станом на 31.12.2012 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано.

На підставі викладеного вище, суд вважає, що право позивача на успадкування всіх прав та обов`язків померлого батька підлягає захисту в судовому порядку, оскільки через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, вона не може оформити спадкові права в нотаріальному порядку, тож вимоги про визнання за нею у порядку спадкування за законом після смерті батька права власності на спадкове майно є цілком обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі

Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 141, 206, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Володимирської міської ради Волинської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 07.10.2026.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Володимирська міська рада Волинської області, ЄДРПОУ 35387610, місцезнаходження: вул.Данила Галицького, 5, м. Володимир, Волинська область.

Головуючий А.М. Лутай