Рішення № 140420086, 07.10.2026, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/2571/26

Провадження № 2/715/1024/26

ЗАОЧНЕ РIШЕННЯ

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року селище Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Григорчак Ю.П.

секретаря судового засідання Кравець Н.В.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Головна», третя особа Глибоцький відділ державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про звільнення майна з-під арешту,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КС «Головна», третя особа - Глибоцький відділ державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту з майна.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Вона, будучи єдиним спадкоємцем за законом, в порядку ст. 1261 Цивільного кодексу України звернулася до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Холоменюк О.І. із заявою про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті батька. Нотаріусом була заведена спадкова справа № 5/2024. Однак під час огляду наданих нотаріусу документів остання повідомила, що не зможе видати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав її батькові на праві приватної власності, накладено арешт, зареєстрований 09 серпня 2011 за № 11480309. Підставою обтяження є постанова про відкриття виконавчого провадження № 28045830 від 08.08.2011 року відділу ДВС Глибоцького РУЮ. Також в обтяжені заначено, що арешт накладено на майно власника ОСОБА_3 і обтяжувачем є відділ ДВС Глибоцького РУЮ. З метою зняття арешту з житлового будинку АДРЕСА_1 , вона звернулася до Глибоцький відділ державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Під час звернення до відділу ДВС вона зазначала, що її батьки розлучилися 08.07.2008 року, будинок належить батькові, її мати після розірвання шлюбу в будинку не проживає. Однак працівники вищезазначеного відділу повідомили, що відділом ДВС Глибоцького РУЮ був накладений арешт на майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 з підстави реєстрації місця проживання в ньому боржника. Через арешт, накладений на житловий будинок АДРЕСА_1 , нотаріус не має можливості видати їй свідоцтво про право власності в порядку спадкування за законом. Таким чином, наявність арешту на майно, за відсутності правових підстав для цього порушує право приватної власності, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному об`ємі користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд, а також отримати спадок. Вважає, що накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 , було вже спочатку здійснено протиправно, оскільки вказаний будинок станом на 09.08.2011 року належав покійному ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок від 25.09.2002 року. Крім того, відповідно до інформації по виконавчому провадженню за № 28045830 - 22.12.2011 року виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 старого Закону України «Про виконавче провадження» (або ст. 37 чинного Закону № 1404-VIII) у зв`язку з відсутністю у боржника майна. Просить суд ухвалити рішення, яким зняти арешт з житлового будинку АДРЕСА_1 , що належав на праві приватної власності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Дубець М.О. надав суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує повністю, просить суд розглянути справу у його відсутності, а позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідач КС «Головна» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, причину неявки в судове засідання не повідомив і не просив суд відкласти розгляд справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Представник третьої особи Глибоцького відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, причину неявки в судове засідання не повідомив і не просив суд відкласти розгляд справи.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з огляду на таке.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвали шлюб 08 липня 2008 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції у Чернівецькій області, що підтверджується свідоцтвом про розірвання любу серії НОМЕР_1 .

Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №478710169, ОСОБА_2 на праві приватної власності належав житловий будинок з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 , будучи єдиним спадкоємцем за законом, в порядку ст. 1261 Цивільного кодексу України звернулася до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Холоменюк О.І. із заявою про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті батька. Нотаріусом була заведена спадкова справа № 5/2024. Однак під час огляду наданих нотаріусу документів остання повідомила, що не зможе видати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, накладено арешт, зареєстрований 09 серпня 2011 за № 11480309. Підставою обтяження є постанова про відкриття виконавчого провадження № 28045830 від 08.08.2011 року відділу ДВС Глибоцького РУЮ. Також в обтяженні заначено, що арешт накладено на майно власника ОСОБА_3 , обтяжувачем є відділ ДВС Глибоцького РУЮ.

Відповідно до інформації по виконавчому провадженню за № 28045830 - 22.12.2011 року виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 старого Закону України «Про виконавче провадження» (або ст. 37 чинного Закону № 1404-VIII) у зв`язку з відсутністю у боржника майна.

Відповідно ч.ч. 1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1, 2 п. 1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК Украйни).

Тлумачення, як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства (див. зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20).

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).

Ч. 5 ст. 1268 ЦК України вказує на те, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини

Згідно ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності; власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

При таких обставинах суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до КС «Головна» знайшли своє обґрунтування при розгляді справи та підлягають задоволенню, оскільки позивачка є спадкоємицею після смерті батька, а успадковане нею майно тривалий час знаходиться під арештом за відсутності будь-яких правових підстав, при цьому судом встановлено відсутність будь-яких вимог кредиторів як до неї, так і до спадкодавця.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № 28045830 від 08.08.2011 року відділу ДВС Глибоцького РУЮ та зареєстрований 09.08.2011 року за № 11480309, на житловий будинок АДРЕСА_1 , що належав на праві приватної власності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: