Вирок № 140419455, 07.10.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/1050/26

Справа № 643/20962/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026

Салтівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Харкова обвинувальний акт разом угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Валки Валківського району Харківської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не одружений, інвалід 3 групи, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, паспорт НОМЕР_1 , виданий ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України 24.12.2001 року.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_4 , будучи громадянином України, у період після повномасштабного воєнного вторгнення в Україну з боку держави-агресора (російської федерації), яке розпочалось 24.02.2022, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 24.02.2022 російською федерацією (далі - рф), державою-агресором, було першою застосовано збройну силу проти України і шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, здійснено незаконне вторгнення на територію України через її державні кордони в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській її фактичним застосуванням, здійснено незаконне вторгнення на територію, інших областей та вчинено збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, що мають важливе народногосподарське та оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

У відповідь на вказані дії держави-агресора 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.

Цього ж дня у зв`язку з військовою агресією рф проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію».

Строки проведення загальної мобілізації та дії воєнного стану неодноразово продовжувалися Указами Президента України.

Згідно п. п. 44-45 рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14.09.2020, основним завданням у сфері воєнної безпеки є розвиток потенціалу стримування. Безумовним пріоритетом є боєздатні Збройні Сили України (далі - ЗСУ), підготовлений і вмотивований військовий резерв та ефективна територіальна оборона, які у поєднанні зі спроможностями інших органів сектору безпеки і оборони здатні завдати таких неприйнятних для противника втрат на землі, у повітрі, на морі та у кіберпросторі, що унеможливить реалізацію його агресивних намірів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення), затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 9 Положення передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку), а також забезпечують виконання інших покладених на них завдань.

Згідно з п. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади.

Пунктом 2 ст. 26 вказаного Закону передбачено настання відповідальності громадян за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно зі ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

У ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачені випадки відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, в тому числі п. 2 - військовозобов`язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

Таким чином, забезпечення мобілізаційної готовності є невід`ємною частиною законної діяльності Збройних сил України, а визнання осіб призивного віку, які підлягають або можуть підлягати призову за мобілізацією, з інвалідністю без наявних на те правових підстав та в супереч установленого порядку з подальшим наданням відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період перешкоджає законній діяльності Збройних сил України щодо підтримання належної мобілізаційної готовності.

Так, у невстановлений час, але не пізніше 05.12.2025 перебуваючи на території м. Харкова, більш точна адреса на теперішній час не встановлена, до ОСОБИ-1, обвинувальний акт щодо якої скерований до суду в рамках кримінального провадження №22026220000001955 від 16.09.2026 (далі - ОСОБА-1), звернувся військовозобов`язаний громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з проханням за грошову винагороду посприяти йому в безпідставному отриманні групи інвалідності, при цьому ОСОБА-1 чітко усвідомлював, що у останнього відсутні стійкі порушення функцій організму, наявність яких є основною передумовою визначення особі певної групи інвалідності, а вказаний статус особи з інвалідністю є необхідним саме для отримання ОСОБА_6 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.

В свою чергу, ОСОБА-1 будучи повністю обізнаним з законним порядком та наявністю необхідних підстав для встановлення групи інвалідності, однак оскільки досудовим розслідуванням встановлено, що останній на системній основі за грошову винагороду здійснював саме протиправні дії щодо сприяння в безпідставному оформленні групи інвалідності особам, які підлягають мобілізації, погодився на протиправну пропозицію ОСОБА_6 , тим самим у ОСОБИ-1 виник умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.

Так, ОСОБА-1, реалізуючи умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, шляхом сприяння особам призовного віку в уникненні від призову на військову службу, тим самим зменшуючи людський мобілізаційний ресурс, враховуючи наявність особистих зв`язків з службовими особами КНП ХОР «Обласний кардіологічний центр» (теперішня назва - КНП ХОР «Багатопрофільна клінічна лікарня комплексного та відновлювального лікування ветеранів війни та постраждалих від техногенних катастроф»), та інших медичних закладів м. Харкова та Харківської області, усвідомлюючи складність вчинення кримінального правопорушення, вступив у злочинну змову з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обіймає посаду водія КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК"), з оператором комп`ютерного набору експертних команд КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК")

ОСОБОЮ-2, досудове розслідування щодо якої здійснюється у кримінальному провадженні №42025220000000210 від 01.09.2025 (далі - ОСОБА-2), чітко усвідомлюючи, що вони в силу займаних посад мають знайомства серед службових осіб вищевказаного закладу охорони здоров`я, та лікарем-невропатологом КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР ОСОБОЮ-3, обвинувальний щодо якої скерований до суду в рамках кримінального провадження №22026220000001960 від 16.09.2026 (далі - ОСОБА-3).

Так, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.

Діючи на реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, з метою сприяння ОСОБА_6 в безпідставному отриманні групи інвалідності, враховуючи відсутність у нього стійкого порушення функцій організму, переслідуючи кінцеву мету щодо сприяння в отриманні ним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, маючи корисливі мотиви, сімейний лікар - лікар-невропатолог КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР ОСОБА-3, водій КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК") ОСОБА_4 , а також ОСОБА-1, діючи за попередньою змовою групою осіб та на виконання досягнутих домовленостей, у період з 05.12.2025 по невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше 20.05.2026, забезпечили складання та видачу службовими особами закладів охорони здоров`я м. Харкова та Харківської області фіктивних медичних документів про нібито наявність у ОСОБА_6 стійкого порушення функцій організму, які є підставою для встановлення групи інвалідності.

У подальшому, для досягнення спільної злочинної мети з іншими співучасниками, на підставі отриманих фіктивних медичних документів про нібито наявність у ОСОБА_6 стійкого порушення функцій організму, невстановленою на теперішній час особою за сприяння причетних до кримінального правопорушення осіб, ОСОБА_6 було видане електронне направлення, яке разом з електронними копіями фіктивних медичних документів, у яких містяться недостовірні відомості, про нібито стійке порушення функцій організму, було скеровано саме до КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК").

Далі, оператор комп`ютерного набору експертних команд КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК") ОСОБА-2, діючи на реалізацію спільного злочинного умислу та на виконання досягнутих домовленостей з іншими причетними до вчинення кримінального правопорушення особами, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20.05.2026, в силу займаної посади маючи відповідні можливості доступу до функціоналу програмного забезпечення медичного закладу охорони здоров`я КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК"), прийняла до розгляду медичні документи ОСОБА_6 , при цьому достовірно знаючи, що вказані медичні документи є фіктивними та не відповідають реальному стану здоров`я останнього.

Після чого ОСОБОЮ-2 були здійсненні необхідні реєстраційні дії щодо передачі вказаного пакету фіктивних медичних документів на розгляд експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи на базі КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК") для вирішення питання про наявність підстав для встановлення групи інвалідності.

За результатом вчинення вищевказаних узгоджених протиправних дій експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи при КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК"), 20.05.2026 прийняте рішення про встановлення ОСОБА_6 групи інвалідності, на підставі чого останній отримав відстрочку від призову на військову службу згідно п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Крім того, у невстановлений час, але не пізніше 29.12.2025 перебуваючи на території м. Харкова, більш точна адреса на теперішній час не встановлена, до ОСОБИ-1, звернувся військовозобов`язаний громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з проханням за грошову винагороду посприяти йому в безпідставному отриманні групи інвалідності, при цьому ОСОБА-1. чітко усвідомлював, що у останнього відсутні стійкі порушення функцій організму, наявність яких є основною передумовою визначення особі певної групи інвалідності, а вказаний статус особи з інвалідністю є необхідним саме для отримання ОСОБА_7 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.

В свою чергу, ОСОБА-1, будучи повністю обізнаним з законним порядком та наявністю необхідних підстав для встановлення групи інвалідності, однак оскільки досудовим розслідуванням встановлено, що останній на системній основі за грошову винагороду здійснював саме протиправні дії щодо сприяння в безпідставному оформленні групи інвалідності особам, які підлягають мобілізації, погодився на протиправну пропозицію ОСОБА_7 , тим самим у ОСОБИ-1 виник умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.

Так, ОСОБА-1 реалізуючи умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, шляхом сприяння особам призовного віку в уникненні від призову на військову службу, тим самим зменшуючи людський мобілізаційний ресурс, враховуючи наявність особистих зв`язків з службовими особами КНП ХОР «Обласний кардіологічний центр» (теперішня назва - КНП ХОР «Багатопрофільна клінічна лікарня комплексного та відновлювального лікування ветеранів війни та постраждалих від техногенних катастроф»), та інших медичних закладів м. Харкова та Харківської області, усвідомлюючи складність вчинення кримінального правопорушення, вступив у злочинну змову з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обіймає посаду водія КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК"), з оператором комп`ютерного набору експертних команд КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК") ОСОБОЮ-2, чітко усвідомлюючи, що вони в силу займаних посад мають знайомства серед службових осіб вищевказаного закладу охорони здоров`я, та лікарем-невропатологом КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР ОСОБОЮ-3.

Так, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.

Діючи на реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, з метою сприяння ОСОБА_7 в безпідставному отриманні групи інвалідності, враховуючи відсутність у нього стійкого порушення функцій організму переслідуючи кінцеву мету щодо сприяння в отриманні ним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, маючи корисливі мотиви, сімейний лікар - лікар-невропатолог КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР ОСОБА-3, водій КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК") ОСОБА_4 , а також ОСОБА-1, діючи за попередньою змовою групою осіб та на виконання досягнутих домовленостей, у період з 25.12.2025 по невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше 24.03.2026, забезпечили складання та видачу службовими особами закладів охорони здоров`я м. Харкова та Харківської області фіктивних медичних документів про нібито наявність у ОСОБА_7 стійкого порушення функцій організму, які є підставою для встановлення групи інвалідності.

У подальшому, для досягнення спільної злочинної мети з іншими співучасниками, на підставі отриманих фіктивних медичних документів про нібито наявність у ОСОБА_7 стійкого порушення функцій організму, невстановленою на теперішній час особою за сприяння причетних до кримінального правопорушення осіб, ОСОБА_7 було видане електронне направлення, яке разом з електронними копіями фіктивних медичних документів, у яких містяться недостовірні відомості, про нібито стійке порушення функцій організму, було скеровано саме до КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК").

Далі, оператор комп`ютерного набору експертних команд КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК") ОСОБА-2, діючи на реалізацію спільного злочинного умислу та на виконання досягнутих домовленостей з іншими причетними до вчинення кримінального правопорушення особами, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24.03.2026, в силу займаної посади маючи відповідні можливості доступу до функціоналу програмного забезпечення медичного закладу охорони здоров`я КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК"), прийняла до розгляду медичні документи ОСОБА_7 , при цьому достовірно знаючи, що вказані медичні документи є фіктивними та не відповідають реальному стану здоров`я останнього.

Після чого ОСОБОЮ-2 були здійсненні необхідні реєстраційні дії щодо передачі вказаного пакету фіктивних медичних документів на розгляд експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи на базі КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК") для вирішення питання про наявність підстав для встановлення групи інвалідності.

За результатом вчинення вищевказаних узгоджених протиправних дій експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи при КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК"), 24.03.2026 прийняте рішення про встановлення ОСОБА_7 групи інвалідності, на підставі чого останній отримав відстрочку від призову на військову службу згідно п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Разом з цим, у невстановлений час, але не пізніше 27.01.2026 перебуваючи на території м. Харкова, більш точна адреса на теперішній час не встановлена, до ОСОБИ-1 звернувся військовозобов`язаний громадянин України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з проханням за грошову винагороду посприяти йому в безпідставному отриманні групи інвалідності, при цьому ОСОБА-1 чітко усвідомлював, що у останнього відсутні стійкі порушення функцій організму, наявність яких є основною передумовою визначення особі певної групи інвалідності, а вказаний статус особи з інвалідністю є необхідним саме для отримання ОСОБА_8 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.

В свою чергу, ОСОБА-1 будучи повністю обізнаним із законним порядком та наявністю необхідних підстав для встановлення групи інвалідності, однак оскільки останній на системній основі за грошову винагороду здійснював саме протиправні дії щодо сприяння в безпідставному оформленні групи інвалідності особам, які підлягають мобілізації, погодився на протиправну пропозицію ОСОБА_8 , тим самим у ОСОБИ-1 виник умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.

Так, ОСОБА-1, реалізуючи умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, шляхом сприяння особам призовного віку в уникненні від призову на військову службу, тим самим зменшуючи людський мобілізаційний ресурс, враховуючи наявність особистих зв`язків з службовими особами КНП ХОР «Обласний кардіологічний центр» (теперішня назва - КНП ХОР «Багатопрофільна клінічна лікарня комплексного та відновлювального лікування ветеранів війни та постраждалих від техногенних катастроф»), та інших медичних закладів м. Харкова та Харківської області, усвідомлюючи складність вчинення кримінального правопорушення, вступив у злочинну змову з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обіймає посаду водія КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК"), з оператором комп`ютерного набору експертних команд КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК") ОСОБОЮ-2, чітко усвідомлюючи, що вони в силу займаних посад мають знайомства серед службових осіб вищевказаного закладу охорони здоров`я, та завідувачем відділення терапії КНП ХОР «Харківська клінічна багатопрофільна залізнична лікарня» ОСОБОЮ-4, обвинувальний акт щодо якого скерований до суду в рамках кримінального провадження №22026220000001922 від 11.09.2026 (далі - ОСОБА-4).

Так, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.

Діючи на реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, з метою сприяння ОСОБА_8 в безпідставному отриманні групи інвалідності, враховуючи відсутність у нього стійкого порушення функцій організму, переслідуючи кінцеву мету щодо сприяння в отриманні ним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, маючи корисливі мотиви, завідувач відділення терапії КНП ХОР «Харківська клінічна багатопрофільна залізнична лікарня» ОСОБА-4, водій КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК") ОСОБА_4 , а також ОСОБА-1, діючи за попередньою змовою групою осіб та на виконання досягнутих домовленостей, у період з 27.01.2026 по невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше 07.04.2026, забезпечили складання та видачу службовими особами закладів охорони здоров`я м. Харкова та Харківської області фіктивних медичних документів про нібито наявність у ОСОБА_8 стійкого порушення функцій організму, які є підставою для встановлення групи інвалідності.

У подальшому, для досягнення спільної злочинної мети з іншими співучасниками, на підставі отриманих фіктивних медичних документів про нібито наявність у ОСОБА_8 стійкого порушення функцій організму, невстановленою на теперішній час особою за сприяння причетних до кримінального правопорушення осіб, ОСОБА_8 було видане електронне направлення, яке разом з електронними копіями фіктивних медичних документів, у яких містяться недостовірні відомості, про нібито стійке порушення функцій організму, було скеровано саме до КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК").

Далі, оператор комп`ютерного набору експертних команд КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК") ОСОБА-2, діючи на реалізацію спільного злочинного умислу та на виконання досягнутих домовленостей з іншими причетними до вчинення кримінального правопорушення особами, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 07.04.2026, в силу займаної посади маючи відповідні можливості доступу до функціоналу програмного забезпечення медичного закладу охорони здоров`я КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК"), прийняла до розгляду медичні документи ОСОБА_8 , при цьому достовірно знаючи, що вказані медичні документи є фіктивними та не відповідають реальному стану здоров`я останнього.

Після чого ОСОБОЮ-2 були здійсненні необхідні реєстраційні дії щодо передачі вказаного пакету фіктивних медичних документів на розгляд експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи на базі КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК") для вирішення питання про наявність підстав для встановлення групи інвалідності.

За результатом вчинення вищевказаних узгоджених протиправних дій експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи при КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК"), 07.04.2026 прийняте рішення про встановлення ОСОБА_8 групи інвалідності, на підставі чого останній отримав відстрочку від призову на військову службу згідно п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України - тобто у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.

24.09.2026 між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.

В угоді наведено формулювання обвинувачення та правова кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб, які є тотожними змісту обвинувального акта.

За змістом угоди ОСОБА_10 , повністю та беззастережно визнав свою винуватість в інкримінованому йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, надав покази, які сприяли розкриттю інкримінованого йому правопорушення і зобов`язався:

а) у судовому провадженні беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувачення викладеного в обвинувальному акті у судовому провадженні;

б.)надати викривальні покази щодо обставин вчинення вказаних протиправних дій іншими причетними до вчинення злочину особами;

в.) забезпечити перерахування на спеціальний рахунок, відкритий на підтримку Сил оборони України (реквізити для здійснення платежу: отримувач: військова частина НОМЕР_2 , ЄДРПОУ: 26638852, р/р UA178201720313241004301054151, бак Державна казначейська служба України м.Київ, МФО 820172, призначення платежу: «Благодійна допомога Силам оборони України у кримінальному провадженні №22026220000002044), суму сплаченої за ОСОБА_4 застави у розмірі 199680 гривень, яка була внесена ОСОБА_11 .

При укладенні угоди прокурором враховано наступні обставини:

- ступінь та характер сприяння ОСОБА_4 у здійсненні досудового розслідування щодо нього у кримінальному провадженні № 22026220000002044 від 23.09.2026, а саме:

- щире каяття та активне сприяння стороні обвинувачення з розслідування обставин у кримінальному провадженні № 22026220000002044 від 23.09.2026, яке мало добровільний характер, без застосування процесуального примусу;

- беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні яких він підозрюється, у повному обсязі, що виразилося у наданні зізнавальних показань стосовно себе, що підтверджується відповідними доказами;

- характер і тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 . Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України відносяться до тяжких злочинів;

- наявність суспільного інтересу у забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень. Окрім цього у забезпеченні справедливого розгляду цього кримінального провадження упродовж розумного строку при мінімальних матеріальних витратах державних ресурсів та зменшення навантаження на органи прокуратури і суд;

- наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень. Так, узгоджене між прокурором і підозрюваним ОСОБА_4 покарання буде достатньо ефективним заходом примусу, що застосовується від імені держави до винної особи у вчиненні кримінального правопорушення. Суспільний інтерес полягатиме в реалізації мети покарання - як застосуванні кари, так і виправленні винної особи, а також загальній та спеціальній превенції кримінальних правопорушень;

- перерахування застави на підтримку Сил оборони України;

- дані, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше не судимий, пенсіонер, працевлаштований, має постійне місце проживання, на обліках у наркологічному та психіатричному диспансерах не перебуває.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_10 , відповідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України приймаючи до уваги особу підозрюваного, наявності щирого каяття, бажання передати на потреби ЗСУ грошові кошти у сумі 199680 грн. (внесена застава), а також активному сприянню розкриттю злочину у якому підозрюється у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, із застосуванням положення ст. ст. 75, 76 КК України - звільнити ОСОБА_4 від відбування основного (позбавлення волі) покарання з визначенням судом тривалості іспитового строку та обов`язків, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням.

В угоді про визнання винуватості ОСОБА_4 роз`яснено зміст ч. 4 ст. 394, 424, 473, 474, 476 КПК України.

Також, в угоді про визнання винуватості ОСОБА_4 роз`яснено та він розуміє, що виконання зобов`язання іншою стороною в рамках цієї Угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення укладеної Угоди, а також той факт, що умисне невиконання угоди є підставою для кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Угода підписана всіма її учасниками.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримав угоду про визнання винуватості, просив її затвердити. Зазначив, що умови угоди відповідають як вимогам КПК України, так і вимогам КК України. Існують фактичні підстави для визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Укладення угоди є добровільним актом усіх сторін. Прокурор переконаний, що умови угоди у повному обсязі відповідають інтересам суспільства, у першу чергу, в частині забезпечення швидкого судового провадження щодо обвинуваченого. Також прокурор зазначив, що умови угоди не порушують жодних прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. З огляду на наведені в угоді обставини просив затвердити угоду та призначити узгоджене сторонами покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Не оспорював обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості. Обвинувачений підтвердив, що обізнаний про вид та розмір покарання, яке йому буде призначено у випадку затвердження угоди, погоджується на призначення такого покарання та усвідомлює його наслідки. Також обвинувачений підтвердив, що укладення угоди про визнання винуватості носить добровільний характер, а визначені в угоді зобов`язання не є невиконуваними. Наголосив, що розуміє свій фінансовий стан, розраховує фінансові можливості та має можливість перерахувати грошові кошти на потреби Збройних Сил України. Також обвинувачений зазначив, що розуміє наявність у нього прав на повний судовий розгляд, на мовчання, на допит під час судового розгляду свідків обвинувачення, на подання клопотання про виклик свідків і доказів, що свідчать на його користь. Запевнив, що йому цілком зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, визначені у ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Крім того, зазначив, що він розуміє наслідки невиконання угоди і що умисне невиконання угоди є підставою для кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав угоду про визнання винуватості та прохав суд затвердити її. Зазначив, що угоду укладено за його участі. Угоду укладено добровільно, жодних скарг на дії слідчих та прокурорів вони не мають.

Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.

Перевіряючи угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України, суд не вбачає підстав для відмови у її затвердженні з огляду на таке.

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов наступного висновку.

Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України.

Суд встановив, що угода про визнання винуватості відповідає формальним вимогам ст. 472 КПК України, оскільки містить усі необхідні складові елементи, передбачені вказаною нормою.

Угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим серед іншого містить формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні фактичні обставини, які є тотожними викладу обставин в обвинувальному акті.

Суд також встановив, що правова кваліфікація діяння, інкримінованого обвинуваченому є правильною. Це з`ясовано та підтверджено у підготовчому судовому засіданні. Кримінально-правова оцінка суспільно-небезпечних діянь, вчинених обвинуваченим, викладена в угоді, в цілому відповідає ознакам, встановленим у нормах кримінального закону.

Суд не встановив допущення неправильної правової кваліфікації кримінальних правопорушень, яке було б більш тяжким, ніж те щодо яких передбачена можливість укладання угоди.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений підтвердив кожну із обставин інкримінованих йому злочинів, що викладені в угоді про визнання винуватості та обвинувальному акті. У присутності захисника беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Фактичні обставини, описані в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення, зазначене в угоді про визнання винуватості, підтвердження цих обставин обвинуваченим у присутності захисника дають суду підстави для висновку про існування фактичних підстав для визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України

Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. У разі укладення угоди про визнання винуватості участь захисника є обов`язковою та забезпечується з моменту ініціювання укладення угоди (п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України).

Угода між прокурором та обвинуваченим складена та підписана 14.07.2026 у присутності захисника адвоката ОСОБА_12 , про що свідчить підпис останнього у тексті угоди. Цю обставину сторони підтвердили у підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:

- кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією);

- особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам (абз. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України).

У підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Обвинувачений не є організатором злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою, злочинів. Шкода нематеріального характеру від даного правопорушення, завдана лише державним та суспільним інтересам, потерпілих у даному кримінальному провадженні немає. Матеріальна шкода злочином не заподіяна.

Отже, угода про визнання винуватості відповідає умовам, передбаченим ст. 469 КПК України.

Абзацом 5 ч. 4 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно з обвинувальним актом потерпілі у цьому кримінальному провадженні відсутні, кримінальним правопорушенням шкоди не заподіяно.

Вказане кримінальне провадження не здійснюється щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи.

Отже, вимоги абзацу 5 ч. 4 ст. 469 КПК України при укладенні угоди сторонами також дотримано.

Відтак невідповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України суд не вбачає.

Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства

Згідно з п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 470 КПК України при укладенні угоди про визнання винуватості прокурор серед іншого враховує наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, а також наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Невідповідність умов угоди про визнання винуватості інтересам суспільства є підставою для відмови у її затвердженні (п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України).

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, наявні матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку, що умови угоди, укладеної між прокурором та обвинуваченим, відповідають інтересам суспільства з огляду на таке.

У першу чергу, затвердження угоди про визнання винуватості забезпечить скорочення часу розгляду цього кримінального провадження, мінімізує витрати державних ресурсів, особистих ресурсів учасників кримінального провадження, а також зменшить навантаження на прокуратуру та суд.

У випадку ухвалення судом рішення на підставі угоди про визнання винуватості відсутня необхідність у дослідженні значного обсягу доказів, адже обвинувачений не заперечує фактичні обставини кримінальних правопорушень та їх юридичну оцінку.

Затвердження угоди свідчитиме про ефективне здійснення судового провадження, яке забезпечить притягнення обвинуваченого до відповідальності за вчинення злочинів з метою виправлення останнього. Зазначене сприятиме формуванню у суспільства правосвідомості та усвідомлення невідворотності покарання за вчинені правопорушення.

Суд також враховує, що за умовами угоди обвинувачений зобов`язався забезпечити перерахування значної суми 200 000, 00 грн. на підтримку Збройних Сил України, а саме на рахунок Управління 2 корпусу Національної гвардії України «Хартія».

Суд, зважаючи на думки учасників процесу, вважає, що така умова угоди підлягає задоволенню, позаяк сторони погодились на це, а в умовах повномасштабної військової агресії з боку російської федерації проти України свідчить про додатковий суспільний інтерес - забезпечення фінансовим ресурсом Збройних Сил України для посилення обороноздатності України.

Отже, з огляду на беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, відсутність потерпілих та шкоди від вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність таких факторів як економія процесуального та матеріального ресурсу, забезпечення фінансової підтримки Збройних Сил України, суд дійшов висновку про відповідність угоди інтересам суспільства.

Щодо перевірки умов угоди на предмет порушення прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Згідно з п. 3 ч. 7 ст. 474 КПК України під час перевірки угоди на відповідність вимогам законодавства суд також перевіряє, чи не порушують умови угоди права, свободи чи інтереси сторін або інших сторін.

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд встановив, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Цей висновок суду обґрунтовується таким.

При укладенні угоди про визнання винуватості забезпечено участь захисника відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України. Умови угоди не є невиправдано обтяжливими для жодної із сторін кримінального провадження.

Потерпілий у кримінальному провадженні відсутній, шкода та збитки не заподіяно.

Обставини пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення відповідно до ст. 17 КПК України не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб окрім обвинуваченого у цьому провадженні. Угодою також не вирішується питання щодо майна третіх осіб.

Усі істотні умови, в тому числі узгоджене покарання, відповідають вимогам кримінального процесуального закону.

При розгляді цього кримінального провадження не встановлено жодних преюдиційних фактів щодо інших осіб. Цей вирок не може бути належним та допустимим доказом причетності до вчинення будь якого злочину осіб, що не є учасниками цього кримінального провадження.

За таких обставин умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Щодо добровільності укладення угоди.

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні підтвердили добровільність укладення угоди та спільну узгодженість усіх викладених у ній умов. Зазначили про відсутність будь-яких скарг на дії сторони обвинувачення.

Прокурор також вказав на спільну узгодженість усіх викладених в угодах умов, підтвердивши добровільність їх укладення як з боку прокурора, так і з боку обвинуваченого.

На підставі цього суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Щодо можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

За змістом угод обвинувачений серед іншого зобов`язався:

а) у судовому провадженні беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувачення викладеного в обвинувальному акті у судовому провадженні;

б.)надати викривальні покази щодо обставин вчинення вказаних протиправних дій іншими причетними до вчинення злочину особами;

в.) забезпечити перерахування на спеціальний рахунок, відкритий на підтримку Сил оборони України (реквізити для здійснення платежу: отримувач: військова частина НОМЕР_2 , ЄДРПОУ: 26638852, р/р UA178201720313241004301054151, бак Державна казначейська служба України м.Київ, МФО 820172, призначення платежу: «Благодійна допомога Силам оборони України у кримінальному провадженні №22026220000002044), суму сплаченої за ОСОБА_4 застави у розмірі 199680 гривень, яка була внесена ОСОБА_11 .

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості. Наведене свідчить про виконання обвинуваченим зобов`язання щодо беззастережного визнання своєї винуватості в обсязі висунутого обвинувачення.

Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні підтвердив своє зобов`язання щодо перерахування грошових коштів у сумі 199680 гривень на банківські рахунки призначені для підтримки Збройних Сил України.

Наведене у сукупності вказує на можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за умовами угоди.

Щодо призначення покарання.

Відповідно до ч. 5 ст. ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

За умовами угоди про визнання винуватості сторони дійшли згоди щодо призначення ОСОБА_10 покарання Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, із застосуванням положення ст. ст. 75, 76 КК України - звільнити ОСОБА_4 від відбування основного (позбавлення волі) покарання з визначенням судом тривалості іспитового строку та обов`язків, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ст. 50 Кримінального кодексу України - покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до положень ст. 65 Кримінального кодексу України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

У даному випадку обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав в повному обсязі, співпрацює з органом досудового розслідування, раніше не судимий, інвалід 3 групи, за місцем мешкання характеризується позитивно, збитки внаслідок вчинення кримінальних правопорушень не заподіяні, висловлює жаль про вчинене, негативно оцінює скоєне ним кримінальне правопорушення, сприяє розслідуванню інших подібних кримінальних правопорушень, зобов`язався надавати викривальні покази стосовно інших співучасників кримінального правопорушення, демонструє готовність понести покарання.

Також суд враховує, що ОСОБА_4 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має міцні соціальні зв`язки.

Отже, суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України за своїм видом та розміром відповідає характеру тяжкості вчинених діянь та особі обвинуваченого, а також загальним засадам його призначення, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, і здатне забезпечити досягнення мети призначення покарання.

Ураховуючи викладене, суд уважає за можливе призначити узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

З урахуванням вищевказаних фактів, обставин які пом`якшують покарання у вигляді щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання , на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю три роки.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

З урахуванням встановлених обставин угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим відповідає як вимогам кримінального процесуального законодавства, так і вимогам закону України про кримінальну відповідальність.

Суд не встановив підстав для відмови в затвердженні угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність затвердження вищевказаної угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого покарання.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди.

Цивільний позов не заявлявся.

Даних щодо процесуальних витрат матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 374 КПК України суд у вироку в тому числі зазначає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 04.06.2026 обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з 27.07.2026 з можливістю внесення застави. 22.09.2026 за обвинуваченого внесено заставу у сумі 199680 гривень і він звільнений з під варти.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У зв`язку зі звільненням ОСОБА_4 від реального відбування покарання з випробуванням, суд дійшов висновку про необхідність скасування запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно з частиною п`ятою статті 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі.

Тому суд зараховує у строк відбування основного покарання у виді позбавлення волі строк тримання ОСОБА_4 під вартою з 27.07.2026 року по 22.09.2026 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

За таких обставин, оскільки цивільний позов не заявлений, матеріальна шкода не завдана, покарання у вигляді конфіскації майна санкція статті не передбачає, арешт накладений ухвалами Салтівського районного суду м. Харкова від 04.08.2026, 06.08.2026 та 11.08.2026 підлягає скасуванню.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Згідно з ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст. 100, 124, 174, 374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24.09.2026 між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Зарахувати у строк відбування основного покарання у виді позбавлення волі строк тримання ОСОБА_4 під вартою з 27.07.2026 по 22.09.2026 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді застави - скасувати.

Зобов`язати ОСОБА_4 перерахувати грошові кошти на підтримку Збройних Сил України у розмірі 199680 гривень, а саме на спеціальний рахунок, відкритий на підтримку Сил оборони України (реквізити для здійснення платежу: отримувач: військова частина НОМЕР_2 , ЄДРПОУ: 26638852, р/р UA178201720313241004301054151, Державна казначейська служба України м.Київ, МФО 820172, призначення платежу: «Благодійна допомога Силам оборони України у кримінальному провадженні №22026220000002044).

Арешт на майно накладений ухвалами Салтівського районного суду м. Харкова від 04.08.2026, 06.08.2026 та 11.08.2026 - скасувати.

Речові докази:

-Предмети ззовні схожі на грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 22 купюри;

???-Предмети ззовні схожі на грошові кошти номіналом 500 гривень у кількості 3 купюри;

???-Предмети ззовні схожі на грошові кошти номіналом 1000 гривень у кількості 35 купюр,

- предмети ззовні схожі на грошові кошти, номіналом 100 дол. США у кількості 27 шт;

- предмети ззовні схожі на грошові кошти рублі, номіналом та у клікості: 1000 рублів - 1 шт.; 100 рублів - 3 шт.; 10 рублів - 1 шт.;

?- предмети ззовні схожі на боєприпаси - патрони калібру 7,62мм у кількості 5 шт.;

-Мобільний телефон марки Samsung Galaxy A31 IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 із sim-картою мобільного оператора vodafone з номером мобільного телефону НОМЕР_5 ;

-Мобільний телефон IPhone 12, IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 із sim-картою мобільного оператора vodafone з номером мобільного телефону НОМЕР_8 ;

-Мобільний телефон марки Realme 6 Pro, IMEI 1: НОМЕР_9 , IMEI 2: НОМЕР_10 із sim-картою мобільного оператора lifecell з номером мобільного телефону НОМЕР_11 ;

- Мобільний телефон марки Iphone 11 Pro, model: MWCP2LL/A, s/n: НОМЕР_12 , imei: НОМЕР_13 , imei2: НОМЕР_14 , із номером мобільного телефону: НОМЕР_15 , пароль: НОМЕР_16 ,

повернути законному володільцю ОСОБА_4 .

???Копії медичних документів на ім?я ОСОБА_13 , а саме:

??-Рекомендації, які є частиною індивідуальної реабілітації особи з інвалідністю на 2 арк.;

??-Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи N?33/25/1594/В на 2 арк.;

??-Виписка N?9126 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого на 3 арк.;

??-Виписка із медичної карти стаціонарного хворого N?4676 на 2 арк.; Консультативний висновок спеціаліста від 26.05.2026 на 2 арк.; Консультативний висновок спеціаліста від 25.05.2026 на 2 арк.;

??-Протоколи магнітно-резонансної томографії від 05.03.2026 на 4 арк.;

- Протокол ЕЕГ-обстеження від 20.02.2026 на 1 арк.;

-Дуплексне сканування екстракраніальних відділв N?1117317 від 21.02.2026 на 4 арк.;

??-Діагностика кінцівок від 02.03.2026 на 6 арк.;

??-Витяг з медичної карти стаціонарного хворого N?662 на 2 арк.

- медичну документацію ОСОБА_14 на 13 арк (виписки із медичних карток, медична картка, аналізи досліджень, консультаційний висновок спеціаліста);

-Довідка від 08.09.2022 року N?6306-7001489958 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, на 1 арк.;

-Медична довідка про призначення дати огляду ЕКОПФО на 20.07.2026 на ім?я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 1 арк.;

-Консультаційний висновок спеціаліста виданий КНП «Валківська ЦРЛ» від 27.05.2026, на ім?я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 1 арк.;

-Консультаційний висновок спеціаліста виданий КНП ХОР «ОКЛ» від 06.02.2026, на ім?я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 1 арк.;

-Консультаційний висновок спеціаліста виданий ДУ «Інститут неврології ім. П.В. Волошина НАМН України» від 22.05.2026 N?5998, на ім?я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 1 арк.;

-Електроенцефалографія від 11.05.2026 з ДУ «Інститут неврології ім.П.B.Волошина НАМН України» на ім?я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 3 арк.;

-Протокол Ультразвукового дослідження N?15 з КНП ХОР «Обласний кардіологічний центр» на ім?я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 1 арк.;

-Виписка із медичної картки стаціонарного хворого N?6789, видана КНП ХОР «ОКЛ» на ім?я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в 2-х прим, на 2 арк.;

-Виписка із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого N?2373 з ДУ «Інститут неврології ім. П.В. Волошина НАМН України» на ім?я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 2 арк.;

-Магнітно-резонансна томографія з «Центру променевої діагностики» на ім?я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 1 арк.;

-Виписка із медичної картки стаціонарного хворого N?1421, видана КНП «Валківська ЦРЛ» на ім?я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 1 арк.;

-Ехокардіографія від 05.01.2026 видана КНП ХОР «ОКЛ» на ім?я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 1 арк.;

-Електроенцефалографічне обстеження від 30.12.2025 з КНП ХОР «ОКЛ» на ім?я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в 2-х прим, на 2 арк.;

-Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (номер витягу 31/26/1345В, дата прийняття рішення 17.06.2026, номер рішення 31/26/1345/P) на ім?я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 1 арк.;

-Рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (номер витягу 31/26/1345/I) від 17.06.2026, на ім?я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 1 арк.;

-Протокол N?253/3690 про адміністративне правопорушення ч.3 ст. 210 КУпАП від 01.07.2026 на ім?я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на 1 арк.;

- Флеш-носій «HI-RALI 4 Gb», коричневого кольору, на якому містяться електронні документи (сканована медична документація, військово-облікові документи, паспортні дані) на ім?я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 1 шт.

Залишити в матеріалах кримінального провадження

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, та обмежень, визначених у ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Салтівський районний суд міста Харкова до Харківського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Суддя ОСОБА_1