Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №613/2091/25 Провадження № 2-др/613/5/26 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2026 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Уварової Ю.В.,
за участю секретаря Макушинської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 613/2091/25 провадження № 2/613/232/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 6138/2091/25 провадження № 2/613/232/26 за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заяви представник заявника зазначила, що рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 24.06.2026 частково задоволено позовні вимоги ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
При ухваленні рішення судом не було вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, а саме стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.
15.07.2026 до суду надійшли письмові заперечення позивача, у яких представник просив відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення. Зазначив, що витрати у розмірі 12000,00 грн. є завищеними та необґрунтованими. Понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу виникло у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором. Заявлена відповідачем сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною із переліком наданих адвокатом послуг. В Акті про прийняття-передачу наданих послуг та детальному переліку наданих послуг та розрахунку суми судових витрат представник відповідача зазначив про надання послуг, які фактично ним не надавалися. Надані представником відповідача платіжні документи не підтверджують оплату наданих послуг за Договором про надання правової допомоги. Крім того, представник відповідача на підтвердження оплати наданих ним послуг надав платіжну інструкцію від 25.06.2026 на суму 6000,00 грн., тобто оплата була здійснена більше ніж через пів року після визначеного у Договорі про надання правової допомоги строку. У призначенні платежу відсутнє посилання на відповідний Договір. Отже, неможливо визначити, чи дійсно оплата стосується Договору про надання правової допомоги № 07/12/25 від 07.12.2025.
Також представник позивача зазначив, що згідно з нормою ч. 9 ст. 141 ЦПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Судовий спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій Відповідача (неналежне виконання обов`язку щодо повернення кредиту). Відповідач не намагався вирішити спір у досудовому порядку, добровільно кредитну заборгованість не погашав, не цікавився станом кредитної заборгованості, через що Позивач був змушений звернутися до суду.
Щодо квитанції від 07.12.2025 на суму 6000,00 грн. представник позивача зазначив, що отримувачем у квитанції вказана фізична особа ОСОБА_2 . Отже, переказ коштів не стосувався здійснення ОСОБА_2 професійної діяльності.
16.07.2026 до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача Михайлюк А.Р., у яких вона зазначила, що відповідач не міг об`єктивно подати остаточний розрахунок суми судових витрат, оскільки судові витрати є безпосередньо залежними від кількості виконаної роботи адвоката (наприклад, участі у судових засіданнях, отриманням копії судового рішення, формування заяви про ухвалення додаткового рішення); відшкодовуються тільки ті судові витрати, які були реально понесені. Оскільки повний розрахунок між відповідачем та представником було здійснено 25.06.2026, то і заявити повну суду понесених витрат була підстава не раніше 25.06.2026.
Надані на підтвердження понесених відповідачем судових витрат докази містять детальний опис наданих адвокатом послуг, а також те, що такі послуги були прийняті замовником (відповідачем) і виконані виконавцем (адвокатом). Надані послуги є пов`язаними з розглядом даної справи, а їх вартість є співмірною з витраченим часом.
Позивач посилається на те, що відповідач сплатив гонорар за Договором про надання правової допомоги від 15.10.2025 у сумі 12 000,00 грн. двома платежами, а не під час підписання договору, як передбачено його умовами.
Відповідно до пункту 4.3 Договору про надання правової допомоги, укладеного між адвокатом та відповідачем (клієнтом), клієнт зобов`язався сплатити гонорар адвоката у розмірі 12 000,00 грн. під час підписання договору.
Разом із тим, сама по собі несплата гонорару у строк, визначений договором, не є підставою для визнання такого договору недійсним чи таким, що не виконувався. Порушення строку виконання грошового зобов`язання може бути підставою лише для застосування передбачених законом або договором наслідків неналежного виконання зобов`язання. Такі правові наслідки можуть виникати виключно у правовідносинах між сторонами договору адвокатом та клієнтом, і не стосуються питання розподілу судових витрат між сторонами судового спору.
Предметом розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення є встановлення факту понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, їх документального підтвердження, реальності, необхідності та розумності, а не перевірка належності виконання сторонами взаємних договірних зобов`язань щодо строків оплати.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач сплатив адвокату гонорар у повному розмірі 12 000,00 грн., хоча й двома окремими платежами. Отже, зобов`язання щодо оплати правничої допомоги виконано в повному обсязі, а факт здійснення оплати підтверджений належними доказами.
Представник ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» надав заяву, у якій провести судове засідання без участі представника позивача.
Представник відповідача адвокат Михайлюк А.Р. просила розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення без участі відповідача та його представника.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.06.2026 у цивільній справі № 613/2091/25 провадження № 2/613/232/26 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ухвалено рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит» задоволено частково.
Під час подачі відзиву на позовну заяву, представник відповідача зазначила, що орієнтовні судові витрати на професійну правничу допомогу, які понесе відповідач по справі, становлять 12 000,00 грн.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, на підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано:
- копію Договору про надання правової допомоги № 07/12/25 від 07.12.2025, укладеного між адвокатом адвокатом Михайлюк А.Р. та ОСОБА_1 , відповідно до п.п. 4.3. якого клієнт зобов`язується сплатити гонорар адвоката у сумі 12000,00 грн. під час підписання даного договору;
- детальний перелік наданих послуг та розрахунок суми судових витрат, які відповідач ОСОБА_1 поніс у зв`язку із розглядом справи № 613/2091/25;
-копії квитанції від 07.12.2025 та платіжної інструкції від 25.06.2026 про сплату коштів в загальній сумі 12000,00 грн.
У постанові від 20.07.2021 у справі №922/2604/20 Верховний Суд зазначив, що до переліку документального підтвердження надання правничої допомоги можуть входити, зокрема:
-договір про надання правничої допомоги;
-детальний опис виконаних доручень клієнта;
-акти приймання-передання виконаних робіт (якщо вони передбачені договором, це обов`язково);
-рахунки на оплату юридичних послуг;
-платіжні доручення або квитанції на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом;
-докази направлення заяви з усіма додатками іншим учасникам справи.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідачем доведено понесення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.
Вирішуючи питання про розмір таких витрат, який підлягає стягненню з позивача на користь відповідача, суд зазначає про таке.
У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).
Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 по справі №275/150/22 вказав на те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Також суд звертає увагу на положення ч. 3 ст. 141 ЦПК України, якими визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.
Суд зазначає, що витрати на таки послуги, як знайомлення з документами, формування правової позиції, розрахунок сум заборгованості, про які вказано, зокрема у Детальному переліку наданих послуг, пов`язані із розглядом справи, проте така послуга фактично охоплюється послугою зі складання написання відзиву на позовну заяву.
Отже, суд доходить висновку, що відповідачем доведено понесення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 11 000,00 грн.
Отже, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд, виходячи з положень ст.137 ЦПК, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціну позову, перелік послуг, що був наданий адвокатом відповідачу у цій справі, категорію та складність справи, наявність усталеної судової практики з розгляду подібних справ, заперечення позивача проти стягнення витрат у сумі 12000,00 грн., часткове задоволення позовних вимог, доходить висновку, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 3586,00 грн. (позов задоволено на 32,6 % х 11000).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.133-137, 141, 259, 354, 355 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 613/2091/25 провадження № 2/613/232/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 586 (три тисячі п`ятсот вісімдесят шість гривень 00 копійок).
Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», ЄДРПОУ: 40932411, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Повне додаткове рішення складено 07.10.2026.
Суддя
Судове рішення № 140418697, Богодухівський районний суд Харківської області було прийнято 07.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 613/2091/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: