Єдиний державний реєстр судових рішень Провадження номер 2/741/1163/26
Єдиний унікальний номер 741/1068/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - Ляшка Р.С.,
за участю секретаря судового засідання - Гордіної Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Носівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Носівської територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2026 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із вказаним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , відносився до типу колгоспного двору.
Згідно з ст.ст. 120, 126 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), зазначений будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, як майно колгоспного двору, належало його учасникам на праві спільної сумісної власності тобто: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , оскільки з моменту вибуття його членів з колгоспного двору і до 15.04.1991 не пройшло трьох років.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
За таких обставин, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 належало по 1/3 частині житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , як членам колишнього колгоспного двору.
З введенням в дію з 15.04.1991 Закону України «Про власність» колгоспні двори було ліквідовано, але право власності на даний будинок у встановленому порядку не було зареєстровано та не отримано свідоцтво про право власності на це майно.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . На день смерті був зареєстрований та мешкав за адресою: АДРЕСА_2 . Після його смерті спадщину прийняв син ОСОБА_1 заведена спадкова справа № 178 за 2002 рік.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . На день смерті була зареєстрована та мешкала за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті спадщину прийняли дочка ОСОБА_3 та син ОСОБА_2 , заведена спадкова справа № 252 за 2024 рік. Інші спадкомці, які б претендували на майно померлої відсутні.
У період з квітня по червень 2026 року позивачі зверталися до Носівської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадкового права після померлих, але нотаріус, оглянувши надані документи роз`яснив про неможливість видачі свідоцтва про право на спадкове майно, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, а також в зв`язку з тим, що за час свого життя померлі офіційно не зареєстрували право власності, а сам будинок відносився до типу колгоспних дворів і на даний час змінити статус двору не можливо. Окрім того з введенням в дію з 15.04.1991 Закону України «Про власність», колгоспні двори було ліквідовано.
Одночасно було роз`яснено про можливість оформлення спадкових прав в судовому порядку.
Також у травні 2025 року було звернення до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно з метою реєстрації права власності на відповідну частку вищезазначеного будинку. Однак, державним реєстратором було відмовлено у державній реєстрації прав.
Позивач ОСОБА_3 просила суд визнати за нею право власності на:
- 1/6 частину житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 73 кв.м, житловою площею 40,9 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
- 1/3 частину житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 73 кв.м, житловою площею 40,9 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами, як за членом колишнього колгоспного двору.
Позивач ОСОБА_2 просив суд визнати за ним право власності на 1/6 частину житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 73 кв.м, житловою площею 40,9 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на 1/6 частину житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 73 кв.м, житловою площею 40,9 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 03 липня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 22 липня 2026 року.
Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 22 липня 2026 року закрито підготовче провадження у цивільній справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 30 вересня 2026 року.
У судове засідання позивачі не з`явилися, подали до суду заяву у якій вказали, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просили їх задовольнити та розглянути справу у їх відсутності (а.с. 97).
Представник відповідача Носівської територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області у судове засідання не з`явилася, через систему «Електронний суд» подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника Носівської міської ради, вказала, що міська рада позовні вимоги визнає, проти задоволення позову не заперечує (а.с. 94).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, докази у їх сукупності та взаємозвязку, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до типу колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житловий будинок від 30 січня 1989 року, копією довідки КП «Носівське бюро технічної інвентаризації» Носівської міської ради № 171 від 01 травня 2025 року, копією довідки КП «Носівське бюро технічної інвентаризації» Носівської міської ради № 172 від 01 травня 2025 року (а.с. 18, 21, 23).
Згідно записів погосподарської книги сільської рад за 1986-1990 роки № 1/1 особовий рахунок № НОМЕР_1 , 1991-1995 роки № 1/1, особовий рахунок № НОМЕР_1 до 15.04.1991 по АДРЕСА_1 зареєстрованими значаться: ОСОБА_5 - вибув 21.03.1990; ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , що підтверджується довідкою Володьководівицького старостинського округу Носівської міської ради № І-01841.2730 від 23 червня 2026 року (а.с. 24).
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВСУ № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, тобто ЦК УРСР 1963 року.
Згідно зі ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до пп. «а» п. 6 вищезазначеної постанови право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).
Таким чином, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 належало по 1/3 частці житлового будинку по АДРЕСА_1 , як членам колишнього колгоспного двору, але після ліквідації колгоспних дворів право власності на даний будинок у встановленому порядку не було зареєстровано та не отримано свідоцтво про право власності на це майно.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 01 грудня 1994 року (а.с. 25).
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, яка складається з 1/3 частки житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
За життя ОСОБА_5 заповіту не складав, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 83).
Отже, спадкування після смерті ОСОБА_5 здійснюється за законом.
Згідно зі ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визначається день смерті спадкодавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 була дружиною померлого ОСОБА_5 .
ОСОБА_2 був сином ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 14 червня 1960 (а.с. 74).
ОСОБА_1 був сином ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого повторно 25 липня 2023 року (а.с. 38).
ОСОБА_8 була дочкою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 27 вересня 1976 року та копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 від 04 квітня 1972 року та копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 від 23 вересня 1995 року (а.с. 31, 32).
Отже, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 .
Згідно зі ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
З копії спадкової справи заведеної Носівською державною нотаріальною конторою №178/2002 вбачається, що спадщину після померлого ОСОБА_5 прийняв його син ОСОБА_1 , подавши заяву до нотаріальної контори, та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на жилий будинок за адресою: АДРЕСА_2 . Спадкоємець ОСОБА_4 відмовилася від належної їй частини спадщини після померлого ОСОБА_5 , подавши до нотаріальної контори відповідну заяву. Відомості про те, що інші спадкоємці прийняли спадщину відсутні (а.с. 87-91).
Державним нотаріусом Носівської державної нотаріальної контори Киреєвою Л.М. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , як члену колишнього колгоспного двору у зв`язку з відсутністю в матеріалах спадкової справи документів необхідних для вчинення нотаріальної дії, тобто відсутній дійсний правовстановлюючий документ на майно, а також з введенням в дію з 15.04.1991 Закону України «Про власність», відповідно до якого колгоспні двори ліквідовано, а отже і свідоцтво про право власності на колгоспний двір на даний час є не чинним, що підтверджується копією постанови від 05 червня 2026 року № 329/02-31 (а.с. 49).
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 від 11 червня 2024 року (а.с. 28).
З копії довідки Носівської міської ради Чернігівської області вих. № 274/1 від 01 травня 2025 року вбачається, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , одна (а.с. 26).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з 1/3 частки житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 як члену колишнього колгоспного двору.
Відповідно до ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною 1 статті 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
23 жовтня 2009 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Червонопартизанської сільської ради Носівського району Чернігівської області Дубик С.М., зареєстрований в реєстрі за № 287, яким належне їй право на земельну частку (пай), підтверджене державними актами на право власності на земельну ділянку (пай) ЧН №033487, 062805, в разі виділення в натурі - земельну ділянку на території Червонопартизанської сільської ради Носівського району Чернігівської області заповідала ОСОБА_3 (а.с.68).
21 липня 2016 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Володьководівицької сільської ради Носівського району Чернігівської області Макаренко О.О., зареєстрований в реєстрі за № 116, яким належну їй земельну ділянку площею 2,0000 гектарів, кадастровий номер 7423882000:02:002:0164, яка розташована на території Козарської сільської ради Носівського району Чернігівської області, цільове призначення якої - ведення особистого селянського господарства, що належить їй на підставі державного акта серії ЯГ № 262476 виданого 24 грудня 2009 року Носівською районною державною адміністрацією заповідала ОСОБА_2 (а.с. 67 на зв.).
Заповіти є чинні, їх не змінено й не скасовано, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а.с. 71, 72).
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
З копії спадкової справи заведеної Носівською державною нотаріальною конторою №252/2024 вбачається, що спадщину після померлої ОСОБА_4 прийняли її дочка ОСОБА_3 та син ОСОБА_2 , та отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки (а.с. 66-69).
Відповідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Державним нотаріусом Носівської державної нотаріальної контори Киреєвою Л.М. відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинку АДРЕСА_1 , що належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , як члену колишнього колгоспного двору у зв`язку з відсутністю в матеріалах спадкової справи документів необхідних для вчинення нотаріальної дії, тобто відсутній дійсний правовстановлюючий документ на майно, а також з введенням в дію з 15.04.1991 Закону України «Про власність», відповідно до якого колгоспні двори ліквідовано, а отже і свідоцтво про право власності на колгоспний двір на даний час є не чинним, що підтверджується копією постанови від 09 травня 2025 року № 344/02-31 (а.с. 48).
Державним нотаріусом Носівської державної нотаріальної контори Киреєвою Л.М. відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом житловий будинок АДРЕСА_1 , що належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , як члену колишнього колгоспного двору у зв`язку з відсутністю в матеріалах спадкової справи документів необхідних для вчинення нотаріальної дії, тобто відсутній дійсний правовстановлюючий документ на майно, а також з введенням в дію з 15.04.1991 Закону України «Про власність», відповідно до якого колгоспні двори ліквідовано, а отже і свідоцтво про право власності на колгоспний двір на даний час є не чинним, що підтверджується копією постанови від 03 квітня 2026 року № 163/02-31 (а.с. 50).
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Т. Передерій № 78994818 від 20 травня 2025 року ОСОБА_3 відмовлено у проведенні реєстраційних дій по факту реєстрації права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вказаний будинок відноситься до типу колгоспного двору, у зв`язку з тим, що державний реєстратор не проводить реєстрацію права власності на колгоспні двори, тому зареєструвати право власності за ОСОБА_3 неможливо (а.с. 47).
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Ураховуючи те, що відповідач не вчинив жодних дій, які б порушували права позивачів, судові витрати по сплаті судового збору необхідно покласти за рахунок позивачів.
Керуючись ст ст. 120, 123, 524, 525, 529, 548 ЦК УРСР, ст.ст. 328, 392, 1216-1218, 1261, 1268, 1297 ЦК України, ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Носівської територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_9 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , право власності на 1/3 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 73 кв.м, житловою площею 40,9 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами, як членом колишнього колгоспного двору.
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_9 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , право власності на 1/6 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 73 кв.м, житловою площею 40,9 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_10 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , право власності на 1/6 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 73 кв.м, житловою площею 40,9 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_11 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , право власності на 1/3 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 73 кв.м, житловою площею 40,9 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_10 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ;
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_11 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 ;
позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_9 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 ;
відповідач: Носівська територіальна громада в особі Носівської міської ради Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061984, місцезнаходження: вул. Центральна, 20, м. Носівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 17100.
Повний текст рішення складено 30 вересня 2026 року.
Суддя Р.С. Ляшко
Судове рішення № 140418507, Носівський районний суд Чернігівської області було прийнято 30.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 741/1068/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: