Рішення № 140418190, 08.10.2026, Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/597/26

Номер провадження 2/508/415/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року селище Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Банташ Д.С.,

за участю секретаря с/з Мазарак Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Миколаївка Березівського району Одеської області у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

В провадженні Миколаївського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позивач просить стягнути із відповідача на його користь заборгованість за договором № 5379762 від 12.03.2025 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту у розмірі 38972,31 гривні, а також судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 гривень.

Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 29.06.2026 року відкрито провадження за правилами позовного (спрощеного) провадження з викликом сторін. (а.с. 114)

Ухвалою суду від 06.08.2026 року продовжено строк розгляду справи. Відкладено судове засідання. Клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано від Акціонерного товариства «Ощадбанк» наступну інформацію: Інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів з 12.03.2025 по 21.03.2025 року на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ «Ощадбанк» у сумі 10000,00 грн., за ініціативою ТОВ «Лінеура Україна» (код ЄРДПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Універсальні платіжні рішення». (а.с.138-139)

25.08.2026 року від Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до суду надійшла витребувана інформація.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив розглянути справу за його відсутності, заперечень проти ухвалення заочного рішення у справі не висловив.

Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштові конверти, які повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній». Заяв і клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд вбачає, що сторони сповіщені про дату та час судового засідання належним чином, матеріалів справи достатньо для ухвалення рішення, а тому суд приходить до висновку про можливість розглядати справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 12.03.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 5379762 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу грошові кошти у розмірі 10000,00,00 гривень на умовах строковості, зворотності та платності, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки передбачені договором. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст .1 ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до реквізитів Договору № 5379762 від 12.03.2025 року, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «59594» (а.с. 16-28).

Відповідно до паспорта споживчого кредиту, підписаного відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатором «96292», та п. 1.2. договору № 5379762 від 12.03.2025 року сторони узгодили суму кредиту 10000,00 гривень. (а.с.29-30)

Згідно із п. 1.3 договору строк кредиту становить 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Процентна ставка складає 0,95 %.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 10000,00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку, що підтверджується листом з ТОВ «УПР» від 30.12.2025 року, а також отриманою на виконання ухвали суду від 06.08.2026 року відповіддю з АТ «Державний ощадний банк України». (а.с. 47, )

Згідно з п. 3.1. договору, проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Пунктом 1.4.1. договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 0,95 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 договору.

За даними поденного Розрахунку заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5379762 від 12.03.2025 року у період з 12.03.2025 року по 30.12.2025 року включно ТОВ «Лінеура Україна» було нараховано проценти за користування грошовими коштами у розмірі 27927,32 гривні. (а.с.48-52).

30.12.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 30/12/2025, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права вимоги за договором № 5379762 від 12.03.2025 року. (а.с.53-65).

До позивача по справі відповідно до укладеного Договору факторингу від 30.12.2025 року № 30/12/2025 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 5379762 від 12.03.2025 року, що підтверджується витягом з реєстру боржників від 30.12.2025 року до договору факторингу № 30/12/2025 (а.с.67-68).

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25 листопада 2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». (а.с. 80)

Відповідно до умов п. 1.3 договору № 5379762 від 12.03.2025 року строк кредиту становить 360 днів, та станом на дату укладання Договору факторингу від 30.12.2025 року № 30/12/2025, строк дії Договору № 5379762 від 12.03.2025 року не закінчився.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за договором № 5379762 від 12.03.2025 року після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», за 67 календарних днів за період з 31.12.2025 року по 07.03.2026 року ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 6365,00 гривень. (а.с.86).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Як встановлено в ст. 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.

Стаття 627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір № 5379762 про надання споживчого кредиту від 12.03.2025 року укладений сторонами в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України"Про електронні довірчі послуги".

Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною 8 даної статті встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті, зокрема заповненням формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, зокрема, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину.

Відповідно до змісту статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно із частиною першоюстатті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

На підставі досліджених доказів суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 уклала із ТОВ «Лінеура Україна» договір № 5380612 про надання споживчого кредиту від 13.03.2025 року відповідно до визначеної Законом України «Про електронну комерцію» процедури, здійснила його підписання із застосуванням одноразового ідентифікатора та отримала кошти в кредит.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що права вимоги за договором № 5379762 про надання споживчого кредиту від 12.03.2025 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору Договору факторингу № 30/12/2025 від 30.12.2025 року перейшли до позивача по справі - ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал».

Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем надано докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу - копію договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с.87-88), копію заявки № 20586 від 14.05.2026 року до договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 року (а.с.89-90), копію рахунку на оплату № 20586-12/06-2026 від 12.06.2026 року на суму 10000 гривень (а.с.91), копію акту № 20586 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с.92).

Витрати позивача на надання правової допомоги слід розподілити за правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, а саме пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути 10 000,00 грн. витрат на правову допомогу, понесених стороною позивача.

Судовий збір також слід розподілити за правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, а саме пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 81, 89, 137, 141, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2; ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за договором № 5379762 про надання споживчого кредиту від 12.03.2025 року в розмірі 38 972,31 грн. (тридцять вісім тисяч дев`ятсот сімдесят дві гривні 31 коп.).

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2; ЄДРПОУ 44559822) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2; ЄДРПОУ 44559822) витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.)

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2; ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 08.10.2026 року.

Суддя Дмитро БАНТАШ