Рішення № 140417696, 07.10.2026, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/462/26

Провадження №2/603/345/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 жовтня 2026 рокум. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Пасічника А.З.,

при секретарі судового засідання Бащин М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», в інтересах якого діє представник Шестопал К.С., який діє на підставі довіреності у порядку передоручення від 26.11.2025, звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за кредитним договором № 1668-7278 від 02.03.2026 в розмірі 29 810,00 грн, з яких: 11 000,00 грн сума заборгованості за кредитом, 11 660,00 грн сума заборгованості за нарахованими процентами; 5 500,00 грн сума заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України та 1 650,00 грн сума заборгованості по комісії, а також понесені судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог представник зазначила про те, що 02.03.2026 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , за допомогою вебсайту creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем товариства, укладений електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1668-7278. Представник зазначила про те, що із змісту договору, видно, що він разом із Правилами відкриття кредитної лінії, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Позичальнику був наданий одноразовий ідентифікатор А3600 для підписання кредитного договору № 1668-7278 від 02.03.2026, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту 11000,00 грн; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 14 днів; комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту; знижена % ставка 1,00 % в день; стандартна % ставка - 1,00 % в день за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,74 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується в період, починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту ( до тієї із зазначених дат, яка настає раніше). Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов кредитного договору. В свою чергу відповідач всупереч умовам кредитного договору та діючого законодавства не виконав взяті на себе зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором й станом на 17.06.2026 загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 29 810,00 грн, з них: заборгованість за тілом кредиту 11 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами 11 660,00 грн; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 5 500,00 грн й заборгованість по комісії 1 650,00 грн. Кредитодавець відповідно до умов кредитного договору направив позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту №1668-7278 від 02.03.2026 щодо сплати процентів, однак дана вимога була проігнорована. З підстав наведеного позивач, вважає, що його позовні вимоги, викладені в позовній заяві є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою судді Монастириського районного суду Тернопільської області від 13 серпня 2026 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до позовної заяви долучене клопотання директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Резуєва Є.В., в якому останній просить розглядати дану цивільну справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, 07 жовтня 2026 року повторно не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки, до початку розгляду справи по суті відзиву на позовну заяву не подав.

07 жовтня 2026 року суддя Монастириського районного суду Тернопільської області постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Розглянувши справу, суд дослідив такі докази та встановив такі обставини.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи серії ІК №116 від 16.01.2018, видане Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

02 березня 2026 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1668-7278 продукту «MіniKasa» (далі також Договір), який підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором А3600.

Відповідно до п. 12.23 Договору невід`ємною частиною цього Договору є правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України.

Згідно з п.2.1, 2.2 Договору про відкриття кредитної лінії № 1668-7278 від 02.03.2026, який укладений між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник), кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію, шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом та інші платежі передбачені цим договором у порядку, передбаченому договором.

Загальний розмір кредиту (сума кредиту) за цим Договором становить 11 000,00 грн (п. 4.1 Договору).

Дата надання/видачі кредиту - 02.03.2026 (п. 4.2 Договору).

Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту визначений п. 4.6 Договору, а саме: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірнику договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. При наданні кредитодавцем позичальнику в кредит додаткових грошових коштів на підставі Додаткової угоди, ініціювання безготівкового переказу грошової суми здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами відповідної Додаткової угоди та надіслання її примірника (оригіналу) позичальнику у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту.

Відповідно до пункту п. 4.8 Договору базовий період складає 14 (чотирнадцять цілих, нуль сотих) календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду крім наступного випадку: якщо у поточному базовому періоді позичальник не має заборгованості зі сплати процентів, комісії та суми кредиту (тобто позичальником здійснено дострокове повернення кредиту) перебіг базового періоду припиняється в дату повного виконання грошових зобов`язань позичальника за Договором. Якщо у позичальника відсутня будь-яка заборгованість за Договором, то в дату отримання позичальником додаткових грошових коштів у кредит у порядку, передбаченому п. 4.5. цього Договору, починається перебіг нового базового періоду, за виключенням випадку якщо у позичальника наявна заборгованість зі сплати процентів, комісії або суми кредиту, у такому разі перебіг базового періоду продовжується відповідно до умов Договору. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору.

У відповідності до п. 4.10 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою: - 1.00% (одна ціла, нуль сотих процентів) за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою - 0.74% (нуль цілих, сімдесят чотири сотих процентів) за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Пунктом 4.11 Договору визначена комісія за видачу кредиту, яка становить 15.00 % від суми виданого кредиту.

Згідно з п. 4.14 Договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 01.07.2027.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього Договору (за весь строк кредитування) складає: 47 841,60 грн та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту), проценти за користування кредитом та комісійну винагороду (п. 4.16 Договору).

Денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає: 0.918%, що визначено п. 4.17 Договору.

Також у відповідності до п. 6.2 Договору сторони підтвердили те, що нагадування та повідомлення, що можуть надсилатись кредитодавцем позичальнику згідно з цим пунктом Договору, не є взаємодією з позичальником щодо врегулювання простроченої заборгованості у розумінні Закону України «Про споживче кредитування». Проте, якщо повідомлення позичальнику, який має прострочену заборгованість за кредитом, містить вимогу або пропозицію щодо сплати позичальником заборгованості за кредитом, таке повідомлення є врегулюванням простроченої заборгованості у розумінні Закону України «Про споживче кредитування» і має відповідати усім вимогам щодо направлення повідомлень в межах взаємодії кредитодавця із позичальником, передбаченим чинним законодавством та внутрішніми документами позичальника.

У відповідності до довідки про перерахування суми кредиту № 1668-7278 від 02.03.2026, видно те, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснило видачу відповідачу коштів за кредитним договором № 1668-7278 від 02.03.2026, а саме 02.03.2026 у сумі 11 000,00 грн, за допомогою системи EasyPay, платіж 1764066619, № платіжної картки НОМЕР_1 .

Зазначене підтверджується інформацією № 585713176406661918062026 від 18.06.2026, яка надана Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім», згідно з якою останнє повідомило про успішність операції ID платежів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за № 1764066619, який поведений 02.03.2026 на номер картки НОМЕР_1 на загальну суму 11 000,00 грн.

Отже, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов кредитного договору.

В свою чергу відповідач свої зобов`язання за користування кредитними коштами належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

У відповідності до п. 8.3 Договору у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати повернення кредиту, що встановлена п.4.14 цього Договору.

Також у відповідності до п. 6.4 Договору сторони узгодили таке - якщо позичальник несвоєчасно виконує зобов`язання щодо повернення кредиту, кредитодавець має право здійснювати позичальнику нагадування та повідомлення щодо необхідності повернення кредиту.

Згідно із наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором № 1668-7278 від 02.03.2026 станом на 17.06.2026 заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» становить всього 29 810,00 грн, з них: 11 000,00 грн основний борг; 11 660,00 грн залишок відсотків; 5 500,00 грн залишок відсотків за ст. 625 ЦК України й 1 650,00 грн комісія. Разом з тим, згідно із зазначеним розрахунком, встановлено те, що кредитодавць здійснював нарахування процентів за користуванням кредитом протягом строку кредитування 108 днів, одночасно ОСОБА_1 жодних платежів на погашення зобов`язань за кредитом не здійснював.

Позивач у відповідності до умов Договору проводив врегулювання простроченої заборгованості, зокрема 24.06.2026 на адресу позичальника ОСОБА_1 надіслав вимогу про дострокове повернення кредиту, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважаю, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи із такого.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено про те, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства видно те, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до матеріалів справи договір про відкриття кредитної лінії №1668-7278 від 02.03.2026 із зазначенням у ньому усіх реквізитів відповідача, в тому числі паспортних даних, ідентифікаційного коду, місця проживання, електронної адреси, рахунку позичальниці, а також інформація щодо умов кредитування, містить електронний підпис із одноразовими ідентифікаторами А3600, що свідчить про його укладення в електронній формі, з умовами якого відповідач, які вважав зручними для себе погодився й підтвердив умови отримання кредиту. Також суд встановив те, що позивач свої зобов`язання щодо видачі кредиту виконав в повному обсязі. В свою чергу відповідач взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому договором про відкриття кредитної лінії № 1668-7278 від 02.03.2026 належним чином не виконав та кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 29 810,00 грн, з них: 11 000,00 грн основний борг; 1 660,00 грн залишок відсотків; 5 500,00 грн залишок відсотків за ст. 625 ЦК України й 1 650,00 грн комісія.

Враховуючи те, що п. 8.3 Договору визначене право позивача вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати повернення кредиту, що узгоджується із ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», суд вважає, що наявні всі підстави для дострокового звернення до суду із даною позовною заявою.

Водночас суд частково не погоджується із нарахованим позивачем розміром заборгованості за користування кредитом, виходячи з такого.

Частиною 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який надалі неодноразово було продовжено і який триває дотепер.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Так, Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 18, за змістом якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналізуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а також ст. ст. 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 року (справа № 706/68/23) дійшов висновку, що дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Отже, тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) зобов`язання. Такі наслідки полягають у тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час виникнення спірних правовідносин, як і на час розгляду цієї справи, положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинними.

З урахуванням наведеного, зважаючи на закріплений ч. 2 ст. 4 ЦК України пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів, вимога позивача про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 5 500,00 грн, нарахованої у зв`язку із неналежним виконанням ним своїх зобов`язань, є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення комісії видачу кредиту за договором № 1668-7278 в розмірі 1 650 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що положення договорів № 1668-7278 щодо сплати позичальником на користь кредитодавців комісії за надання кредиту в розмірі в розмірі 1 650,00 грн суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією за надання кредиту за вищезазначеними договорами.

З`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважаю, що позивачем належними та допустимими доказами перед судом частково доведений факт порушення його права у зазначених правовідносинах, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягають стягненню заборгованість за договором кредитної лінії № 1668-7278 від 02 березня 2026 року у розмірі 22 660,00 грн, з яких 11 000,00 грн заборгованість за кредитом й 11 660,00 грн заборгованість за нарахованими процентами, а у частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами на підставі ст. 625 ЦК України у сумі 5 500,00 грн й комісії у розмірі 1 650,00 грн необхідно відмовити.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

За п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року зазначено про те, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Надання правничої допомоги у справі доводиться таким.

28 липня 2026 року між АО «Правовий баланс» та клієнтом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» укладений Договір про надання професійної правничої допомоги б/н.

Відповідно до пункту 1.1 клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу (надалі правнича допомога) в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до рахунку-фактури №Р-00500682 від 03.08.2026 вартість послуг, які Адвокатське об`єднання «Правовий баланс» надало ТОВ «Укр Кредит Фінанс», що полягали у наданні правової допомоги згідно п. 2.1.3 розділу 2 договору б/н від 28.07.2026, а саме: аналіз документів наданих клієнтом для підготовки позовної заяви й підготовки позовної заяви становить 9 846,00 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Зазначений правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на зазначеному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, складності справи, спрощеного порядку її розгляду, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на професійну правничу допомогу. Відповідно позивачу за рахунок відповідача необхідно відшкодувати витрати на правничу допомогу, понесені при розгляді даної справи в Монастириському районному суді у розмірі 3 500,00 грн, так як на думку суду, саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам та складності справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2 662,40 грн.

У силу вимог ст. 141 ЦПК України із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягають стягненню 2 023,82 грн (22 660,00 грн * 2662,40 грн / 29 810,00 грн) сплаченого судового збору, а також 2 660,52 грн (22 660,00 грн * 3 500,00 грн / 29 810,00 грн) витрат на професійну правничу допомогу, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 81, 141, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1668-7278 від 02 березня 2026 року у розмірі 22 660 (двадцять дві тисячі шістсот шістдесят) грн 00 коп, з яких 11 000 (одинадцять тисяч) грн 00 коп заборгованість за тілом кредиту й 11 660 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят) грн 00 коп заборгованість за нарахованими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судові витрати по справі в розмірі 2 023 (дві тисячі двадцять три) грн 82 коп судового збору й 2 660 (дві тисячі шістсот шістдесят) грн 52 коп витрат на професійну правничу допомогу.

У решті позовних вимог відмовити.

Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження юридичної особи: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Головуючий суддя А.З Пасічник