Рішення № 140417220, 08.10.2026, Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 303/2802/26

Провадження № 2/936/285/2026

08.10.2026 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області у складі

головуючої судді Сухої Н.І.

за участю секретаря судового засідання Притуп К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Воловець у спрощеному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивача звернувся з позовом до Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Обґрунтовуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько позивача, ОСОБА_2 . Після нього відкрилася спадщина на майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Звернувшись до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу по питанню оформлення спадщини, позивачу не видано свідоцтво про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що він не може пред`явити правовстановлюючого документу на право власності на спадкове майно.

За таких обставин, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав для визнання за ним права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, після смерті дядька ОСОБА_2 ..

Заяви, клопотання учасників справи

Представник позивача у судове засідання подав заяву про проведення судового засідання без його участі, підтримує вимоги позовної заяви та просить закрити підготовче судове засідання та призначити справу до розгляду.

Представник відповідача Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району в особі сільського голови Грига І. у судове засідання також не з`явився, однак звернувся до суду із заявою, в якій просить справу розглядати у відсутності їх представника. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 27.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 04.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 18.08.2026. Розгляд справи відкладався заклопотанням позивача на 10.09.2026, 23.09.2026 та 08.10.2026.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, наддавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданим 28.08.2023 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, після його смерті відкрилася спадщина.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його матір`ю записана ОСОБА_4 .

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 доводився матері позивача ОСОБА_4 двоюрідним братом, ОСОБА_2 власних дітей не мав, позивач відвідував та доглядав за ОСОБА_2 .

Факт родинних відносин між бабусею позивача ОСОБА_5 та мамою спадкодавця ОСОБА_6 підтверджується архівними довідками від 04.12.2023 №Ш-1178/01-17 та №Ш-1179/01-17 з яких вбачається, що їхніми батьками були ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Згідно виписки з погосподарської книги №239/02-01-27 від 06.08.2025 виданою виконкомом Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, вбачається, що згідно з записом "Погосподарської книги" №10 (2016-2020) в АДРЕСА_1 зареєстроване дворогосподарство-житловий будинок, головою якого був: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_2 користувався земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд орієнтовно площею 0, 07 га.

Відповідно до рішення Нижньоворітської сільської ради двадцять п`ятої сесії п`ятого скликання №96 від 28.12.2009 вирішено передати у безоплатну власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,4700 га для обслуговування житлового будинку 0,1600 га; для ведення особистого селянського господарства - 0, 3100 га.

Згідно довідки №242/02-01-27 від 06.08.2025 виданої Нижньоворітською селищною радою ОСОБА_2 на час смерті проживав сам за адресою: АДРЕСА_1 .

Мати ОСОБА_2 - ОСОБА_9 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 від 20.09.2005).

Брат ОСОБА_2 - ОСОБА_10 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 ).

Як вбачається із повідомлення від 05.08.2025 приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Селехман О.А. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок, який знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1 належного ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки у ОСОБА_1 відсутні правовстановлюючі документи на вказане майно. Зокрема, нотаріусом рекомендовано звернутись до суду за визнанням права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 виготовлений на ім"я позивача ОСОБА_1 .

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивача права на спадкування і неможливістю реалізації цього права через невизнання його нотаріусом, який відмовив позивачу у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.

Норми права, якізастосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з вимогами ст.55 Конституції України та ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист судом свого цивільного права у раз його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст. 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220,1222,1270 ЦК України).

Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У відповідності з правилами, встановленими п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженими Наказом Мін`юсту від 22.02.2012 N 296/5, для видачі свідоцтва про право на спадщину, у складі якої є нерухоме майно, необхідно подати правовстановлюючий документ та Витяг із Державного реєстру речових прав. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно норм ч. 5 ст. 1268 цього Кодексу незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника. Якщо у разі смерті власника нерухомого майна первинна реєстрація прав власності на яке не була проведена і право встановлювальний документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

В п.3.1 узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 встановлено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п.3.3 - що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

Застосовані судом норми права регулюють вищенаведені спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Підстав для усунення ОСОБА_1 від спадкування, визначених статтею 1224 Цивільного кодексу України немає.

Згідно із ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Спору з приводу поділу спадкового майна не існує, проте позивач позбавлений можливості розпорядитися спадковим майном, що належало спадкодавцю, оскільки немає правовстановлюючого документа, що підтверджує його право власності, тому позивач позбавлений можливості зареєструвати успадковане нерухоме майно.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що спадкодавець ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 28.08.2023, після смерті якого відкрилась спадщина, позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 .

Підстав для усунення позивача ОСОБА_1 від спадкування, визначених статтею 1224 Цивільного кодексу України немає.

Разом з тим, приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Селехман О.А. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок, який знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1 належного ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зокрема, нотаріусом рекомендовано звернутись до суду за визнанням права власнсті на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень, викладених у ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим цивільного процесуального кодексу відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Із огляду на вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право позивача не визнається, відтак позивач має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України.

Таким чином, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності шляхом повного і всебічного дослідження, беручи до уваги, що відповідач не заперечує проти задоволення позову, а позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на спадкування в позасудовому порядку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що на момент звернення до суду позивач правомірно претендує на спадкове майно, а саме на право власності на майно: будинок АДРЕСА_1 та замельну ділянку площею 0,4700 га за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

Враховуючи вищенаведене, згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, з`ясувавши, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 258, 263-265, 352 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на майно: АДРЕСА_1 та замельну ділянку площею 0,4700 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Нижньоворітська сільська рада Закарпатської області, місце знаходження: вул. Центральна, 114, село Нижні Ворота, Мукачівський район, Закарпатська область;

Суддя Суха Н.І.