Ухвала суду № 140416404, 06.10.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/10445/25

Провадження № 1-кс/686/9770/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Хмельницький

Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчої слідчого управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Бахмут, Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні №12025240000000354,

установила:

05.10.2026 слідча слідчого управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із клопотанням, погодженим із прокурором Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27, ч.4 ст.191 КК України, із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики: переховування від органів досудового розслідування, прокурора та суду; незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженні; спотворення документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження; вчинення інших кримінальних правопорушень.

У судовому засіданні слідчий та прокурор наполягали на задоволенні клопотання.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання або домашнього арешту в нічний час доби. Просили врахувати, що пред`явлена ОСОБА_5 підозра не відповідає критерію обґрунтованості, оскільки відсутні записи негласних слідчих дій за його участю, відсутні протоколи допиту внутрішньопереміщених осіб, а правила внутрішнього трудового розпорядку допускають надомну і дистанційну роботу. ОСОБА_5 попередньо з`являвся за викликами, був допитаним, не змінював місце проживання, раніше не судимий, має дружину та сина, є особою з інвалідністю ІІІ групи. Обшука за місцем проживання підозрюваного проведені, банківські та телекомунікаційні системи зберігаються у третіх осіб, а отже ризики переховування від органів досудового розслідування та спотворення документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження відсутні. Ризик незаконного впливу на свідків може усуватися покладенням обов`язку, передбаченого п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України. Свідок ОСОБА_7 є батьком дружини ОСОБА_5 , хворіє тяжкими захворюваннями та є членом сім`ї підозрюваного, а отже має право не надавати показання. Із загальної суми шкоди у розмірі 1 597 752,17 грн., із ОСОБА_5 пов`язується менше 5%, що має враховуватися при визначенні співмірності запобіжного заходу.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню із наступних підстав.

13.02.2025 у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025240000000354 зареєстровано кримінальне правопорушення із правовою кваліфікацією ч.5ст. 191, ч.1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України.

30 вересня 2026 року ОСОБА_5 письмово повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27, ч.4 ст.191 КК України, а саме про те, що «Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22.12.2022 №309 (із змінами та доповненнями; наказ втратив чинність 20.03.2025 на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій № 376 від 28.02.2025) та наказу Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 28.02.2025 № 376 (із змінами та доповненнями) на території м. Бахмут Бахмутської міської територіальної громади з 24.02.2022 розпочато бойові дії та із 12.12.2023 ця територія є тимчасово окупованою.

Згідно Постанови Президії Центрального правління Українського товариства сліпих від 15.02.2023 № 01-07-11р «Про затвердження нової редакції статуту Підприємства об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство №1» Українського товариства сліпих, зміну місцезнаходження та надання дозволу на нові види економічної діяльності» на звернення директора Підприємства об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих (далі Підприємство) ОСОБА_8 про затвердження нової редакції статуту, що зумовлено, зокрема, зміною місцезнаходження підприємства у зв`язку з релокацією з території ведення бойових дій, та про надання дозволу на нові види економічної діяльності, керуючись п.п. 6.3, 47, 95, 96 Статуту УТОС, Президія Центрального правління УТОС постановила:

«1. Змінити місцезнаходження Підприємства об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих (код ЄДРПОУ 39482122) з: Донецька обл., місто Бахмут, вулиця Маріупольська, будинок 15, на: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вулиця Будівельників, будинок 22.

2. Надати дозвіл Підприємству об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих (код ЄДРПОУ 39482122) на нові види економічної діяльності згідно з КВЕД.

3. Затвердити Статут Підприємства об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих (код ЄДРПОУ 39482122) в новій редакції (Статут додається).

4. Доручити директору Підприємства об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих ОСОБА_8 здійснити відповідні подання із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Постановою Президії центрального правління УТОС №02-07-4р від 22.03.2023 «Про передачу основних засобів з балансу Хмельницького УВП УТОС на баланс ПОГ «Бахмутське УВП №1» УТОС» у зв`язку із прийняттям рішення постановою президії ЦП УТОС №01-07-11р від 15.02.2023 щодо зміни місцезнаходження ПОГ «Бахмутське УВП №1» УТОС з території ведення бойових дій, з м. Бахмута вул. Маріупольська, 15 у Хмельницьку область, м. Хмельницький, вул. Будівельників, 22 на баланс ПОГ «Бахмутське УВП №1» передано з балансу Хмельницького УВП УТОС об`єкти нерухомості, а саме: виробничий корпус, адмінкорпус, гуртожиток, кіоск, гараж 6*9, гараж 3,9*5,2, центральний склад, Славетське ТПО та інше майно: транспорт, устаткування, інше.

Згідно Статуту Підприємства об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство №1» Українського товариства сліпих, затвердженого постановою Президії Центрального Правління Українського товариства сліпих (далі УТОС) №01-07-11 р від 15.02.2023, Підприємство об`єднання громадян «Бахмутське учбово - виробниче підприємство №1» Українського товариства сліпих (далі - БУВП №1 УТОС) є унітарним підприємством, засноване на власності Громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих».

Згідно пункту 1,4 Статуту Підприємство засноване з правом найму робочої сили.

Статут спрямовано на розширення самостійності учбово виробничого підприємства, забезпечення його прав та обов`язків в господарській діяльності, на сприяння праці в ринкових умовах (пункт 1,5 Статуту).

Відповідно п.2.1. БУВП №1 УТОС має статус юридичної особи та є самостійним господарюючим суб`єктом з правами юридичної особи, яке на засадах використання трудовим колективним частини майна УТОС виробляє та реалізує продукцію і діє за принципами господарського розрахунку.

БУВП №1 УТОС, згідно п. 2.2. для виконання статутних завдань від свого імені має право укладати угоди, набувати майнові та немайнові права, нести обов`язки, бути позивачем та відповідачем у судах. Має самостійний баланс, поточні рахунки у банках України, печатку і штамп із своїм найменуванням (п.2.3) а також володіє, користується та розпоряджається майном, що знаходиться в його господарському відданні (п.2.7. Статуту).

Відповідно до п.3.1. Статуту Підприємство створено і діє з метою залучення до трудової діяльності людей з інвалідністю по зору, створення умов, що забезпечують соціальний захист людей з інвалідністю, виробництва та реалізації товарів (робіт, послуг), забезпечення розвитку виробництва, підвищення життєвого рівня працівників Підприємства, фінансування діяльності УТОС по виконанню його статутних завдань. Під умовами, що забезпечують соціальний захист людей з інвалідністю, мається на увазі поліпшення умов праці людей з інвалідністю, створення робочих місць для людей з інвалідністю, заходи по їх реабілітації, утримання об`єктів соціальної сфери: первинної організації УТОС, пункту охорони здоров`я, бази відпочинку, гуртожитку, бібліотеки, клубу, забезпечення санаторно - курортними та оздоровчими путівками працівників Підприємства, надання матеріальної допомоги працівникам.

Для досягнення поставленої Статутом мети, згідно п. 4.1. Статуту Підприємство має право в Україні та за її межами: вчиняти від свого імені різноманітні правочини; одержувати в користування відводи землі як у межах міста, так і сільській місцевості; орендувати основні фонди; отримувати кредити в установах банків України та за кордоном за погодженням з Засновником; отримувати фінансову, соціальну, майнову допомогу від підприємств, установ, фондів, приватних осіб, у т.ч. в іноземній валюті; створювати філії, представництва, дочірні підприємства, спільні та інші підприємства згідно з діючим законодавством України за погодженням з Засновником; проводити операції з будь-якими юридичними та фізичними особами як по готівковому, так і по безготівковому розрахунках; самостійно визначати та встановлювати форми, системи та розмір оплати праці працівників підприємства; відкривати поточні та інші рахунки в національній та іноземній валютах в банках України, або інших держав з їх згоди, а також за місцем знаходження своїх філій, представництв згідно з діючим законодавством України; самостійно витрачати свої грошові кошти, зараховані на його рахунки в установах банків; застосовувати у процесі виробничої діяльності срібло у чистоті металу та у вигляді сплавів, як контакти для виробництва низьковольтної апаратури та інших товарів виробничо-технічного призначення; випускати, реалізовувати, купувати та отримувати цінні папери згідно з діючим законодавством України; видавати кредити (позики) іншим організаціям, підприємствам, закладам.

Згідно п.5.1. Статуту Підприємство складається з підрозділів, виробничих цехів, дільниць, допоміжних цехів та підрозділів, служб, відділів. До складу Підприємства можуть входити підрозділи невиробничої сфери: клуби, бібліотеки, бази відпочинку, гуртожитки, їдальні, дитячі, медичні заклади та інші.

Згідно п. 5.2 Органами управління Підприємством є засновник в особі Центрального правління УТОС (Вищий орган) та директор Підприємства (Виконавчий орган)

5.5. Директор підприємства: без доручення діє від імені Підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади, місцевого самоврядування, Центрального правління УТОС та інших підприємствах, установах, організаціях; розпоряджається майном Підприємства у відповідності з чинним законодавством України та цим статутом; видає доручення на право представництва від імені Підприємства; забезпечує працевлаштування людей з інвалідністю, оплату їх праці; видає накази про призначення на посаду працівників підприємства, про їх переведення, звільнення, визначає систему оплати праці працівникам Підприємства, застосовує заходи заохочення та накладає дисциплінарні стягнення; організовує та контролює роботу усіх структурних підрозділів Підприємства, забезпечує високу ефективність діяльності Підприємства;контролює бухгалтерський, податковий облік та забезпечує дотримання законодавства при здійсненні господарських операцій; затверджує штатний розклад; укладає господарські договори та правочини без обмеження їх ціни; відкриває у банках України, або інших держав з їх згоди, поточні, валютні та інші рахунки; забезпечує розробку, складання та виконання колективного договору з трудовим колективом; звітує перед Центральним правлінням УТОС про роботу Підприємства; забезпечує сплату Засновнику внесків на його утримання; затверджує ціни і тарифи на продукцію, роботи та послуги Підприємства; надає Засновнику в установленому порядку статистичні та звітні данні про діяльність Підприємства, приймає рішення: про загальний напрямок економічного та соціального розвитку Підприємства, розподіл прибутку, про випуск цінних паперів, а також купівлю цінних паперів інших підприємств та організацій, створення та припинення діяльності відокремлених підрозділів; інформує трудовий колектив про перспективи розвитку Підприємства.

Майно БУВП №1 УТОС, згідно п.7.1. Статуту складають основні фонди, передані Підприємству Засновником у господарське віддання, обігові кошти, а також інше майно, набуте в процесі його господарської діяльності.

Відповідно до п 9.1. Статуту джерелом формування ресурсів Підприємства є прибуток, кошти, отримані від продажу цінних паперів, від Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у вигляді безповоротної фінансової допомоги, а також інші надходження.

Пунктом 9.3. Статуту передбачено, що розрахунки Підприємства за своїми зобов`язаннями з іншими суб`єктами підприємницької діяльності проводяться в безготівковому порядку через банківські установи. Розрахунки готівкою здійснюються за правилами, затвердженими діючим законодавством України.

Згідно п.10.4. Відносини БУВП №1 УТОС з іншими підприємствами, організаціями та громадянами в усіх сферах господарської діяльності ґрунтуються на договірних умовах. Підприємство вільне у виборі об`єкту, визначенні зобов`язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, статуту УТОС та цьому статуту.

Відповідно до п.11.1. Статуту БУВП №1 УТОС здійснює бухгалтерський та податковий облік результатів своєї діяльності, веде статистичну та відомчу звітність згідно з діючим законодавством України. Правила відомчої звітності встановлює Засновник. Відносини працівника та БУВП №1 УТОС, що виникли на основі трудового договору, регулюються діючим законодавством України про працю та відповідними нормативними актами УТОС (п.13.1. Статуту).

Крім того, відповідно до Постанови Бюро Президії Центрального правління Українського товариства сліпих № 05 від 26.10.2022 «Про призначення ОСОБА_8 на посаду виконуючим обов`язки директора ПОГ «Хмельницьке УВП УТОС»» та Розпорядження Голови центрального правління УТОС № 21 від 26.10.2022 «Про призначення ОСОБА_8 на посаду виконуючим обов`язки директора ПОГ «Хмельницьке УВП УТОС».

ОСОБА_8 призначено з 26 жовтня 2022 року виконуючим обов`язки директора ПОГ «Хмельницьке УВП УТОС» з посадовим окладом згідно штатного розпису та правом першого підпису і правом розпоряджатися коштами, що знаходяться на рахунках підприємства.

Так, ОСОБА_8 , являючись директором підприємства БУВП №1 УТОС, керуючись правами та обов`язками, передбаченими Статутом Українського товариства сліпих (УТОС), що затверджений з`їздом УТОС 23.05.1991 року (далі Статут УТОС), Статутом підприємства БУВП №1 УТОС та трудовим контрактом з керівником підприємства Українського товариства сліпих від 24.06.2021 (далі Трудовий контракт) мала повноваження на управління (керівництво) підприємством «Бахмутське учбово-виробниче підприємство №1» Українського товариства сліпих, забезпечувати його діяльність, ефективне використання і збереження майна підприємства та майна Українського товариства сліпих, що знаходиться в оперативному/господарському віданні підприємства, а також іншого майна, що знаходиться в розпорядженні підприємства.

При цьому, ОСОБА_8 , будучи, згідно ч. 3 ст. 18 КК України, службовою особою та виконуючи організаційно-розпорядчі й адміністративно-господарські функції, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконної розтрати грошових коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, в умовах воєнного стану розробила злочинний план, спрямований на розтрату бюджетних коштів шляхом створення фіктивних підстав для отримання компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, вчинила умисні корисливі злочини за наступних обставин.

Так, Кабінетом Міністрів України постановою від 20.03.2022 № 331 затверджено Порядок надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні (далі - Порядок 331), який визначає умови, механізм виплати та порядок використання коштів для надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб (зокрема тих працівників, які отримали довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи після працевлаштування) внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні (далі - компенсація витрат) за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) та інших джерел, не заборонених законодавством.

Для цілей цього Порядку під терміном внутрішньо переміщена особа розуміється особа, яка після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні воєнного стану отримала довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб.

Термін роботодавець вживається у цьому Порядку в значенні, наведеному в Податковому кодексі України, термін особа з інвалідністю - у значенні, наведеному в Законі України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, термін застрахована особа - у значенні, наведеному в Законі України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно п. 2 Порядку №331 компенсація витрат надається роботодавцю, крім роботодавців, які є бюджетними установами (за винятком надавачів соціальних послуг), фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, за кожну працевлаштовану особу на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), зокрема за сумісництвом, за таких умов: роботодавець перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством; подання в установленому законодавством порядку податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період на дату подання заяви на отримання компенсації витрат.

Особа з числа внутрішньо переміщених осіб (далі - особа) може бути працевлаштована на умовах, визначених цим Порядком, один раз.

Пунктом 3 Порядку №331 визначено, що компенсація витрат надається у розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом, або обчисленої з неї відповідної суми у разі, коли особа, визначена пунктом 1 цього Порядку, працювала неповний місяць, щомісяця протягом тривалості надання компенсації витрат, що визначається абзацом третім цього пункту, за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення.

У разі коли компенсація витрат надається за неповний місяць, розмір компенсації за такий період обчислюється шляхом ділення розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом, на кількість робочих днів місяця (або кількість годин у разі погодинного обліку робочого часу), встановлених законодавством, та множення отриманого в результаті ділення розміру на кількість робочих днів (або кількість годин), за які надається компенсація витрат.

Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати трьох місяців, а для осіб з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб шести місяців з дня працевлаштування особи на умовах, передбачених пунктом 2 цього Порядку.

Згідно п. 4. Порядку №331 для прийняття рішення щодо надання або відмови у наданні компенсації витрат роботодавець або уповноважена ним особа не раніше ніж через п`ять календарних днів після працевлаштування особи та не пізніше шести місяців з дня працевлаштування особи подає до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості або філії регіонального центру зайнятості (далі - центри зайнятості), розташованого за місцем провадження його діяльності, заяву про компенсацію витрат (далі - заява) за формою, затвердженою Державним центром зайнятості.

Відповідальність за достовірність відомостей, що містяться у заяві, несе заявник.

Відповідно до п. 7 Порядку №331 для визначення та підтвердження відомостей, зазначених роботодавцем у заяві, використовуються відомості, подані Пенсійним фондом України.

ДПС протягом одного робочого дня з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 331 Про затвердження Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні передає Пенсійному фонду України відомості про страхувальників, які перебувають на обліку як платники єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або звільнені від сплати зазначеного внеску, сформовані ДПС станом на 1 число місяця.

Пенсійний фонд України на підставі відомостей, що обробляються у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про застрахованих осіб, та на підставі інформації ДПС про страхувальників, яка поновлюється щомісяця до 10 числа, формує та передає Мінцифри інформацію про застрахованих осіб, працевлаштованих у відповідного страхувальника, що містить актуальні відомості на дату та час її формування.

Порядок інформаційної взаємодії між Державним центром зайнятості, ДПС, Пенсійним фондом України та Мінцифри, структура та формат інформації, зазначеної в цьому пункті, що передається, визначаються в договорі інформаційної взаємодії.

Пунктом 9 Порядку №331 визначено, що рішення щодо надання або відмови у наданні компенсації витрат приймається регіональним центром зайнятості та оформлюється відповідним наказом протягом п`яти календарних днів після отримання заяви від роботодавця.

У разі підтвердження за результатами додаткової перевірки факту невідповідності роботодавця або працівника вимогам цього Порядку, встановленого за результатами верифікації, здійсненої Мінфіном, після прийняття регіональним центром зайнятості рішення щодо надання компенсації витрат таке рішення скасовується, а кошти, виплачені роботодавцю, підлягають поверненню.

Відповідно п. 17 Порядку №331 роботодавець, працевлаштована особа несуть відповідальність за недостовірність документів і відомостей, що є підставою для надання компенсації витрат, відповідно до законодавства.

У разі подання недостовірних документів та відомостей, передбачених цим Порядком, роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду зобов`язаний повернути Фонду кошти, отримані або використані з порушенням цього Порядку.

Згідно п.18 Порядку №331 Центр зайнятості має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів, дотримання порядку їх використання роботодавцем.

Перевірка може бути проведена за місцем провадження діяльності роботодавця або у приміщенні центру зайнятості. Роботодавець зобов`язаний допустити працівників центру зайнятості до проведення перевірки, а в разі її проведення у приміщенні центру зайнятості - подати відповідні документи.

Центр зайнятості контролює використання коштів, що перераховуються роботодавцю як компенсація витрат, та здійснює моніторинг збереження зайнятості працівників шляхом проведення відповідної перевірки протягом 180 календарних днів після останньої виплати такої компенсації та має право отримувати від роботодавця необхідні пояснення з відповідних питань, зокрема в письмовій формі.

Так, наказом № б/н від 18.10.2024 «Про затвердження та введення в дію Правил внутрішнього розпорядку», а також Протоколом № 7 Загальних зборів трудового колективу ПОУ «Бахмутське УВП № 1» УТОС затверджено текст Правил внутрішнього трудового розпорядку ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС.

При цьому, відповідно до умов Правил внутрішнього трудового розпорядку Підприємства об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих м. Хмельницький, затверджених Протоколом загальних зборів трудового колективу ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС від 18.10.2024 № 7, а саме пункту 1.2, Правила визначають трудовий розпорядок на Підприємстві, поширюються на всіх працівників підприємства та є обов`язковими для виконання сторонами трудових відносин.

Правила затверджуються загальними зборами трудового колективу за поданням директора Підприємства (пункт 1.3 Правил).

Директор відповідно до Статуту підприємства видає накази про призначення на посаду працівників Підприємства, про їх переведення та звільнення (пункт 2,2 Правил).

У пункті 2.4 Правил передбачено, що трудовий договір укладається в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом директора, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 24 КЗпП).

Трудовий договір укладається виданням наказу про прийняття на роботу, підписаного директором Підприємства. У наказі зазначається найменування роботи (посади) відповідно до Національного класифікатора України, структурний підрозділ та умови оплати відповідно до штатного розпису, дата, з якої працівник приступає до виконання трудових обов`язків, інші істотні умови трудового договору.

Підставою для видання наказу є заява про прийняття на роботу.

Прийнятого на роботу працівника ознайомлюють із наказом під підпис (пункт 2.10 Правил).

На підставі ст. 60' КЗпП з працівниками Підприємства можуть укладатися трудові договори про надомну роботу (пункт 2.16 Правил).

Відповідно до ст. 60 КЗпП з працівниками Підприємства можуть укладатися трудові договори про дистанційну роботу (пункт 2.17 Правил).

Серед основних обов`язків адміністрації Підприємства, визначених у розділі IV Правил, є: - дотримуватися вимог законодавства про працю і правил охорони праці (ст. 141 КЗпП); виплачувати заробітну плату у встановлені нормативним актом роботодавця терміни (ст. 115 КЗпП); організовувати облік робочого часу і табелювання працівників.

Норма тривалості робочого часу для працівників Підприємства, які не є особами з інвалідністю, становить 40 годин на тиждень (ст. 50 К3пП) (пункт 5.1 Правил).

Для працівників, які є особами з інвалідністю встановлюється неповний робочий день - 7 год. 30 хв. (ст. 172 КЗпП) (пункт 5.2 Правил).

У невстановлені досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше 26.08.2025, ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи розтратити грошові кошти Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі Фонд), вступила у попередню змову з ОСОБА_9 призначивши її відповідно до наказу про прийняття на роботу №1-К від 01.04.2023 на посаду бухгалтера «Бахмутського учбово виробничого підприємства №1 Українського товариства сліпих».

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Ведення бухгалтерського обліку забезпечує формування повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до частини четвертої статті 8 зазначеного Закону для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно, з дотриманням вимог цього Закону, обирає форму його організації, у тому числі шляхом введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером.

Згідно з частиною сьомою статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» головний бухгалтер або інша особа, на яку покладено забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємства, забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності, організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, бере участь в оформленні матеріалів, пов`язаних із нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства, а також забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. У разі якщо бухгалтерський облік підприємства ведеться підприємством, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, фінансову звітність підписують керівник підприємства або уповноважена особа, а також керівник підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, або уповноважена ним особа. При цьому відповідальність підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, визначається законом та договором про надання бухгалтерських послуг.

Отже, у зв`язку із займаною посадою бухгалтера Підприємства об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих ОСОБА_9 наділена відповідними повноваженнями та на неї покладено обов`язки щодо забезпечення належної організації та ведення бухгалтерського обліку, контролю за правильністю відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку, належного оформлення та відображення відповідних господарських операцій, а також складання та подання фінансової звітності у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, на Підприємстві об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих визначено відповідну форму організації бухгалтерського обліку, а виконання функцій з ведення та/або забезпечення ведення бухгалтерського обліку покладено на ОСОБА_9 , яка відповідно до займаної посади, характеру та обсягу покладених на неї службових обов`язків є службовою особою у розумінні ч. 3 ст. 18 КК України.

Попередня змова між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 полягала не лише в усвідомленні ними факту вчинення протиправних дій, а у завчасній домовленості про спільне досягнення єдиного злочинного результату розтрату коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття шляхом створення видимості фактичного працевлаштування внутрішньо переміщених осіб до «Бахмутського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства сліпих», хоча фактично такі особи трудових обов`язків не виконували, а трудові відносини з ними мали фіктивний характер.

У ході попередньої домовленості ОСОБА_8 та ОСОБА_9 усвідомлювали, що реалізація їх спільного злочинного умислу потребуватиме послідовного вчинення взаємопов`язаних дій, а саме: підбору осіб з числа внутрішньо переміщених осіб, їх формального оформлення на роботу до підприємства, виготовлення та підписання документів про нібито виникнення трудових відносин, створення документального підтвердження фактичного виконання ними трудових обов`язків, подання до Хмельницького обласного центру зайнятості документів із неправдивими відомостями про працевлаштування таких осіб та отримання на підставі цих документів компенсації витрат на оплату їх праці за рахунок коштів Фонду.

При цьому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заздалегідь узгодили між собою характер та спосіб вчинення кримінального правопорушення, порядок підбору та оформлення осіб з числа внутрішньо переміщених осіб, порядок документального їх працевлаштування, порядок формування документів для подання до Хмельницького обласного центру зайнятості, а також функції кожної з них у реалізації спільного злочинного умислу.

Зокрема, відповідно до досягнутої домовленості ОСОБА_8 здійснювала загальну координацію реалізації злочинного плану, визначала необхідну кількість осіб, яких необхідно було формально працевлаштувати для отримання відповідної компенсації, забезпечувала підшукання кандидатів, приймала рішення щодо їх формального оформлення на роботу, складала та підписувала накази про прийняття таких осіб на роботу, а також забезпечувала підготовку та подання до Хмельницького обласного центру зайнятості заяв та документів, необхідних для отримання компенсації.

У свою чергу ОСОБА_9 , будучи бухгалтером підприємства та діючи відповідно до заздалегідь досягнутої з ОСОБА_8 домовленості, забезпечувала бухгалтерське та кадрове документальне оформлення фіктивного працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, приймала від них необхідні документи, оформляла облікові картки працівників, контролювала кількість формально працевлаштованих осіб, погоджувала з ОСОБА_8 кількість таких осіб, готувала та підписувала табелі обліку робочого часу із зазначенням завідомо неправдивих відомостей про нібито відпрацьований ними час, а також забезпечувала створення документальної видимості існування реальних трудових відносин з такими особами.

З метою забезпечення реалізації попередньо узгодженого злочинного плану ОСОБА_8 залучила до його виконання раніше знайомих їй ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , яким було відомо про фактичну мету їх залучення та фіктивний характер працевлаштування осіб до «Бахмутського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства сліпих».

ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , усвідомлюючи, що внутрішньо переміщені особи, яких вони підшукують та залучають до оформлення на роботу, фактично виконувати трудові обов`язки не будуть, а документи про їх працевлаштування у подальшому використовуватимуться для отримання бюджетних коштів у вигляді компенсації витрат на оплату праці, умисно сприяли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у реалізації їх злочинного умислу.

Пособницькі дії ОСОБА_5 та ОСОБА_10 полягали у підшукуванні та залученні осіб з числа внутрішньо переміщених осіб, які погоджувалися на формальне працевлаштування до підприємства без фактичного виконання трудових обов`язків, передачі відомостей та документів про таких осіб ОСОБА_8 та/або ОСОБА_9 , необхідних для їх подальшого документального оформлення як працівників підприємства, а також у забезпеченні функціонування створеної схеми фіктивного працевлаштування.

При цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_10 усвідомлювали, що їх дії є складовою частиною єдиного механізму заволодіння коштами Фонду, оскільки розуміли, що підібрані ними особи не мають наміру фактично працювати на підприємстві, а документи про їх нібито працевлаштування будуть використані для звернення до Хмельницького обласного центру зайнятості з метою отримання компенсації витрат на оплату праці.

Отже, між ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 існувала функціонально обумовлена взаємодія, за якої кожен із них виконував визначену йому роль у реалізації спільного злочинного плану: ОСОБА_8 забезпечувала організацію та координацію протиправної діяльності, прийняття і документальне оформлення відповідних рішень та подання документів для отримання компенсації; ОСОБА_9 забезпечувала кадрове і бухгалтерське оформлення фіктивних трудових відносин та створення відповідної документальної бази; ОСОБА_5 та ОСОБА_10 забезпечували підшукання та залучення осіб з числа внутрішньо переміщених осіб, необхідних для реалізації злочинної схеми.

Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , діючи умисно, усвідомлюючи спільний із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 злочинний умисел, спрямований на створення видимості фактичного працевлаштування внутрішньо переміщених осіб з метою незаконного отримання за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття компенсації витрат на оплату праці, своїми діями усували перешкоди, які виникали перед ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час реалізації вказаної схеми. Зокрема, такою перешкодою була необхідність фактичного знаходження осіб, які мали статус внутрішньо переміщених осіб та формально відповідали встановленим вимогам для їх працевлаштування, оскільки без наявності конкретних осіб, щодо яких можливо було оформити фіктивні трудові відносини та подати до органів служби зайнятості документи для отримання компенсації, реалізація умислу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 була неможливою. У зв`язку з цим ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , усвідомлюючи, що такі особи фактично не мають наміру виконувати трудові обов`язки, здійснювали їх пошук, встановлювали з ними контакт, повідомляли про можливість формального працевлаштування та сприяли отриманню і передачі необхідних для оформлення трудових відносин документів, тим самим забезпечуючи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 необхідними кандидатами та документами для подальшого оформлення завідомо неправдивих відомостей про їх працевлаштування. Таким чином, дії ОСОБА_5 та ОСОБА_10 не полягали у безпосередньому виконанні дій, що становили об`єктивну сторону основного кримінального правопорушення, а були спрямовані на створення необхідних умов та усунення фактичних перешкод для його вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що полегшило останнім оформлення фіктивних трудових відносин, підготовку та подання відповідних документів до Хмельницького обласного центру зайнятості та подальше незаконне отримання коштів Фонду.

Зокрема, реалізуючи зазначену попередню домовленість, ОСОБА_8 за сприяння залученого нею ОСОБА_5 забезпечила підбір ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 як осіб з числа внутрішньо переміщених осіб для їх подальшого формального працевлаштування до «Бахмутського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства сліпих» та за сприяння ОСОБА_10 залучено ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Реалізовуючи спільний умисел направлений на підшукування та залученні осіб з числа внутрішньо переміщених осіб, які погоджувалися на формальне працевлаштування до підприємства без фактичного виконання трудових обов`язків з метою отримання компенсації витрат на оплату праці за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття ОСОБА_5 , який виконував визначену йому роль пособника, за невстановлених органами досудового розслідування часу, місця та обставин підібрав внутрішньо переміщену особу ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровану у м. Бахмут, Донецької області та фактично проживаючу у м. Олександрія, Кіровоградської області та усвідомлюючи, що ОСОБА_12 не виконуватиме трудових обов`язків, отримав від останньої необхідні документи, зокрема паспорт громадянина України, РНОКПП, довідки внутрішньо переміщеної особи, які за невстановлених органами досудового розслідування обставин надав ОСОБА_8 , для подальшого фіктивного працевлаштування ОСОБА_12 як працівника підприємства.

Після чого, ОСОБА_8 , склала та підписала завідомо неправдивий наказ №15 К від 29.12.2023 про прийняття ОСОБА_12 на роботу з 01.01.2024 до 01.04.2024 на посаду комплектувальник картонних виробів.

У подальшому, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на привласнення коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за невстановлених органами досудових розслідуванням обставин підготувала заяви №63412 від 11.01.2024, №64032 від 06.02.2024 про компенсацію витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_12 та відомість №30 від 11.03.2024, №31 від 11.03.2024 та за невстановлених органами досудового розслідування обставин подала вказані заяви та відомості до Хмельницького обласного центру зайнятості.

До вказаних заяв ОСОБА_8 долучила документи, що містили завідомо неправдиві відомості про фактичне працевлаштування ОСОБА_12 , зокрема наказ про прийняття на роботу, довідки внутрішньо переміщеної особи, РНОКПП найманого працівника, які були використані як підстава для прийняття рішення про надання компенсації.

За результатами розгляду вказаних заяв директором Хмельницького обласного центру зайнятості ОСОБА_18 винесено накази про надання компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану відповідно до якого надано БУВП №1 УТОЗ компенсацію витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_12 у розмірі мінімальної заробітної плати, установленою законом на дату працевлаштування в сумі 7 100 гривень, а всього на загальну суму 21 300 гривень.

Продовжуючи свою злочину діяльність ОСОБА_5 який виконував визначену йому роль пособника, за невстановлених органами досудового розслідування часу, місця та обставин підібрав внутрішньо переміщену особу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровану у м. Бахмут, Донецької області та фактично проживаючу у м. Тернопіль та усвідомлюючи, що ОСОБА_11 не виконуватиме трудових обов`язків, отримав від останньої необхідні документи, зокрема паспорт громадянина України, РНОКПП, довідки внутрішньо переміщеної особи, які надав ОСОБА_8 , для подальшого фіктивного працевлаштування ОСОБА_11 як працівника підприємства.

Після чого, ОСОБА_8 , склала та підписала завідомо неправдивий наказ №18 К від 28.06.2024 про прийняття її на роботу з 01.07.2024 до 30.09.2024 на посаду комплектувальник картонних виробів.

У подальшому, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на привласнення коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за невстановлених органами досудових розслідуванням обставин підготувала заяви №88178 від 17.07.2024, №94183 від 16.08.2024 та №99860 від 20.09.2024 про компенсацію витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_11 , та за невстановлених органами досудового розслідування обставин подала вказані заяви та відомості до Хмельницького обласного центру зайнятості.

До вказаних заяв та відомостей ОСОБА_8 долучила документи, що містили завідомо неправдиві відомості про фактичне працевлаштування ОСОБА_11 , зокрема наказ про прийняття на роботу, довідки внутрішньо переміщеної особи, РНОКПП найманого працівника, які були використані як підстава для прийняття рішення про надання компенсації.

За результатами розгляду вказаних заяв та відомостей директором Хмельницького обласного центру зайнятості ОСОБА_19 винесено накази про надання компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану відповідно до якого надано БУВП №1 УТОЗ компенсацію витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_11 , у розмірі мінімальної заробітної плати, установленою законом на дату працевлаштування в сумі 8 000 гривень, а всього на загальну суму 24 000 гривень.

Продовжуючи свою злочину діяльність ОСОБА_5 який виконував визначену йому роль пособника, за невстановлених органами досудового розслідування часу, місця та обставин підібрав внутрішньо переміщену особу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого у м. Бахмут, Донецької області та фактично проживаючого у м. Тернополі, Тернопільської області та усвідомлюючи, що ОСОБА_7 не виконуватиме трудових обов`язків, отримав від останнього необхідні документи, зокрема паспорт громадянина України, РНОКПП, довідки внутрішньо переміщеної особи, які надав ОСОБА_8 , для подальшого фіктивного працевлаштування ОСОБА_7 як працівника підприємства.

Після чого, ОСОБА_8 , склала та підписала завідомо неправдивий наказ №25 К від 30.09.2024 про прийняття його на роботу з 01.10.2024 до 31.12.2024 на посаду комплектувальник картонних виробів.

У подальшому, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на привласнення коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за невстановлених органами досудових розслідуванням обставин підготувала заяви №103609 від 17.10.2024, №107432 від 12.11.2024 про компенсацію витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_7 та відомість №203 від 13.12.2024, №10 від 20.01.2025, №35 від 17.02.2025, №77 від 18.03.2025 та за невстановлених органами досудового розслідування обставин подала вказані заяви та відомості до Хмельницького обласного центру зайнятості.

До вказаних заяв та відомостей ОСОБА_8 долучила документи, що містили завідомо неправдиві відомості про фактичне працевлаштування ОСОБА_7 , зокрема наказ про прийняття на роботу, довідки внутрішньо переміщеної особи, РНОКПП найманого працівника, які були використані як підстава для прийняття рішення про надання компенсації.

За результатами розгляду вказаних заяв та відомостей директором Хмельницького обласного центру зайнятості ОСОБА_19 винесено накази про надання компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану відповідно до якого надано БУВП №1 УТОЗ компенсацію витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_7 , у розмірі мінімальної заробітної плати, установленою законом на дату працевлаштування в сумі 8 000 гривень, а всього на загальну суму 24 000 гривень.

У результаті спільних та узгоджених умисних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , вчинених за пособництва ОСОБА_5 , які полягали у створенні видимості фактичного працевлаштування осіб, складанні, оформленні та використанні документів із завідомо неправдивими відомостями про її працевлаштування, поданні таких документів до Хмельницького обласного центру зайнятості та подальшому отриманні на їх підставі компенсації витрат на оплату праці, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття спричинено майнову шкоду на загальну суму 69 300 гривень.».

Дана підозра є обґрунтована, адже підтверджується: протоколом огляду документів щодо руху коштів по рахунках АТ КБ «ПриватБанк», АТ «УкрСиббанк» та АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 04.02.2026; висновок експерта за результатами проведення судової економічної експеризи від 07.08.2026; протокол зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 05.05.2025, від 07.07.2025 іншими зібраними матеріалами провадження.

Положеннями ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).

З наданих матеріалів убачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний, зважаючи на можливі негативні для нього наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі, може потенційно переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані йому кримінальні правопорушення.

Покликання сторони захисту на те, що протягом строку досудового розслідування підозрюваний не вчиняв жодних дій, спрямованих на виїзд за межі України, не переховувалася, не змінював місце проживання, слідча суддя оцінює критично, оскільки відповідного процесуального статусу ОСОБА_5 набув лише 30.09.2026, а тому, зважаючи на те, що на сьогодні ОСОБА_5 є підозрюваним, останній може вживати заходів, спрямованих на ухилення від органу досудового розслідування.

Разом з тим, уважаю доведеним існування ризику незаконного впливу на свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , інших підозрюваних у кримінальному провадженні, яким можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень на переконання слідчої судді є також доведеним у зв`язку із тим, що період інкримінальнованих кримінальних правопорушень охоплює 2023-2025 роки та відповідно до змісту підозри, у результаті спільних узгоджених дій підозрюваного було забезпечено формальне працевлаштування 3 осіб, які фактично трудових обов`язків на підприємстві не виконували, що указує на систематичність та послідовність у діях підозрюваного та обґрунтовує існування ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.

Роль ОСОБА_5 , згідно із підозрою, передбачала безпосередню комунікацію з особами, які надалі використовувалися для оформлення фіктивних трудових відносин, а також участь у передачі відомостей і документів про таких осіб іншим учасникам кримінального правопорушення. З огляду на це, існує ризик того, що, усвідомлюючи доказове значення відповідної інформації та документів для встановлення його ролі у кримінальному правопорушенні, підозрюваний може вчиняти дії, спрямовані на приховування або знищення наявних у нього документів, електронної інформації, листування, засобів комунікації або інших відомостей, що підтверджують його контакти із залученими особами та взаємодію з іншими учасниками кримінального правопорушення.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином не знайшов свого підтвердження у ході судового розгляду, оскільки обґрунтовуючи його існування, сторона обвинувачення фактично покликається на інші ризики, як-то можливість впливати на свідків, знищувати чи спотворювати документи тощо.

За таких обставин приходжу до висновку про наявність визначених ст. 177 КПК України ризиків: незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинення інших кримінальних правопорушень; знищення чи спотворення документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Аналізуючи особу підозрюваного, слідча суддя ураховує, що ОСОБА_5 раніше не судимий, не працює, має постійне місце проживання та стасус внутрішньо переміщеної особи, одружений, утримує неповнолітню дитину. Є особо із інвалідністю ІІІ групи, що підтверджується довідкою до акта МСЕК №787810.

При цьому наявність постійного місця проживання підозрюваного, міцних соціальних зв`язків, стан здоров`я за встановлених обставин не є достатніми обставинами для обрання більш м`якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваної (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваної під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади).

Враховуючи наведені ризики, ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та самі його обставини, а саме інкримінування спричинення майнової шкоди на загальну суму 69 300,00 грн., в той час як загальна сума завданої кримінальним правопорушенням шкоди становить 1 597752,17 грн., вік підозрюваного, його стан здоров`я, наявність стійких соціальних зв`язків, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України в їх сукупності, приходжу до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який, на переконання слідчої судді, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Виконання вказаного запобіжного заходу контролюється правоохоронним органом, що убезпечує можливі контакти із свідками кримінального правопорушення.

У клопотанні та в судовому засіданні слідчим та прокурором не обґрунтовано того, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, з урахуванням даних про особу підозрюваного та конкретних обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, не зможе запобігти ризикам, визначеним в клопотанні.

Водночас, на підозрюваного необхідно покласти відповідні обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України.

Строк домашнього арешту слід визначити в межах строку досудового розслідування та в межах строку визначеного ст.197 КПК України, а саме по 30.11.2026 року включно.

Керуючись ст.ст.110, 177, 178, 183, 196, 197 КПК України,

постановила:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 30 листопада 2026 року включно, запобіжний захід у вигляді цілодобово домашнього арешту, який полягає в забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 цілодобово, з покладенням на нього обов`язку прибувати до слідчого, прокурора, суду, слідчого судді за кожною вимогою.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора у вказаному кримінальному провадженні або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора у вказаному кримінальному чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування із свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , іншими підозрюваними, а також із свідком ОСОБА_7 відносно обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні;

Роз`яснити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що працівники органу Національної поліції, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала діє до 30 листопада 2026 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя