Вирок № 140416343, 08.10.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 1-кп/679/9/2026

Справа № 679/479/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в залі суду в м. Нетішин обвинувальні акти у кримінальному провадженні № 12023244000000577 від 04.04.2023 та №12024244000000885 від 24.05.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Славута Шепетівського району Хмельницької області, громадянина України, українця, не одруженого, із середньою спеціальною освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, у військовому званні «солдат», фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 . раніше судимого

- 04.07.2000 Радянським районним судом м. Києва засуджений за ч. 2 ст. 141 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців;

- 11.04.2003 Апеляційним судом м. Києва засуджений за ч. 2 ст. 187; ч. 2 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 296; ст. ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією майна;

- 26.05.2005 Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 140 КК України та із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, згідно вироку Апеляційного суду м. Києва від 11.04.2003, засуджений до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією майна;

- 23.12.2015 Шевченківським районним судом м. Києва засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців з конфіскацією майна, 21.11.2016 ухвалою Апеляційного суду м. Києва остаточно призначене покарання до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 12.02.2019 Хмельницьким міськрайонним судом за ч. 2 ст. 342; ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст.70 КК КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, в силу ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 23.12.2015, та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 5 місяців;

- 02.02.2024 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч.4 ст 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

- 07.07.2026 Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за ч.4 ст. 185, ч.1, 2 ст. 357, ч.1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 6 років позбавлення волі;

- 11.08.2026 Рівненським районним судом Рівненької області за ч. 2 ст. 289, ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців та із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань за попереднім вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 07.07.2026 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності та маючи непогашені судимості, на шлях виправлення не став та вчинив повторно новий умисний злочин.

Так, 02.03.2023 року близько 11 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи в кімнаті гуртожитку АДРЕСА_2 , керуючись корисливим мотивом, з метою вчинення крадіжки чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, вирішив таємно заволодіти особистим майном ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел на викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, що введений Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із змінами внесеними Указом Президента України №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», ОСОБА_4 , користуючись тим, що потерпілий ОСОБА_6 , заснув у вищевказаній кімнаті гуртожитку, таємно, повторно викрав належний потерпілому планшет марки «Samsung Tab A6 SM-T585» IMEI: НОМЕР_2 , після чого покинув місце події.

Викраденим майном, ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, а саме того ж дня здав планшет під заставу до ломбардного відділення №33, ПТ «Ломбард «Регіональний» ПП «Златодар 585 і Компанія» (код 36929764), що розташований по просп. Незалежності, 15, м. Нетішин, Хмельницької області, за грошові кошти в сумі 1512 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 3316 гривень 67 копійок.

Крім того, 23 травня 2024 близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_4 , таємного викравши належне потерпілому ОСОБА_7 , шкіряне портмоне типу книжечка, чорного кольору, та виявивши у портмоне банківські картки AT КБ «Ощадбанк» № НОМЕР_3 та AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 на ім`я потерпілого ОСОБА_7 , що є різновидами офіційних документів, які містять обов`язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему, емітента (банк) і держателя спеціального засобу, маючи умисел на викрадення документів, діючи з корисливих мотивів, з метою подальшого використання, викрав вказані банківські картки, плануючи, в подальшому, здійснювати розрахункові операції у торгівельній мережі.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі та вказав, що дійсно, за вказаних в обвинувальних актах обставин, він вчинив зазначені кримінально карані діяння. Скориставшись правом, передбаченим ст. 63 Конституції України та п.5 ч.3 ст. 42 КПК, відмовився давати показання і відповідати на запитання. Однак в судових дебатах зазначив, що шкодує, що так вчинив.

Потерпілі в судове засідання не з`явились. Згідно поданих клопотань просили розгляд справи проводити у їх відсутності. При обрані міри покарання покладались на розсуду суду.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України визнав, його вина об`єктивно підтверджено письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

Відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 27.06.2024 вбачається, що ОСОБА_7 заявляє про крадіжку банківських карток.

Т.2 а.с.198

Відповідно до витягу з ЄРДР вбачається, що 27.06.2024 о 11:37:44 на підставі заяви ОСОБА_7 в реєстр внесено відомості про те, що в період часу з 18 год. 30 хв. по 19 год. 30 хв. 23 травня 2024 року, невстановлена особа, перебуваючи по просп. Незалежності, 22 в м. Нетішин, Шепетівського району, Хмельницької області, шляхом вільного доступу здійснила крадіжку банківських карток АТ «Державний ощадний банк України» НОМЕР_3 ; АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_4 та НОМЕР_6 , що є офіційними документами, оскільки перебувають в офіційному обігу, мають необхідні реквізити установи банку, які належать гр. ОСОБА_7 , 1960 р.н., з метою подальшого незаконного використання, шляхом здійснення розрахунків за товар.

Т.2 а.с.200

Відповідно до заяви від 24.05.2024 вбачається, що ОСОБА_4 добровільно видав для працівників поліції банківські картки АТ «Державний ощадний банк України» НОМЕР_3 ; АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_4 та НОМЕР_6 , які 23.05.2024 за місцем його проживання залишив невідомий йому чоловік.

Т.2 а.с.205

Відповідно до протоколу огляду від 24.05.2024 вбачається, що добровільно видані ОСОБА_4 картки є банківськими картками АТ «Державний ощадний банк України» НОМЕР_3 ; АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_4 та НОМЕР_6 , які 23.05.2024 за місцем його проживання залишив невідомий йому чоловік,

Т.2 а.с.206-208

Відповідно до виписки по картці АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_6 за період 22.05.2024 по 27.05.2024, вбачається, що 23.05.2024 об 19:34 та 20:32 даною карткою розраховувались в магазині «Людмила» в с. Старий

ОСОБА_8 3 а.с.31

Відповідно до витягу з ЄРДР вбачається, що 03.04.2023 о 09:56:10 в реєстр внесено відомості про те, що 02.03.2023 близько 11 години 00 хвилин в м. Нетішин, ОСОБА_4 , перебуваючи в кімнаті гуртожитку №213, що просп. Незалежності, 18, маючи на меті викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно у воєнний стан, викрав планшет марки «Samsung Tab А6», чим потерпілому ОСОБА_6 було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 3300,00 гривень.

Т.3 а.с.48

Відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 03.04.2023 вбачається, що ОСОБА_6 вказує на викрадення невідомою особою з кімнати №213, що розташована по просп. Незалежності, 18, м. Нетішин, планшету марки «Samsung Tab A6.

Т.3 а.с.51

Відповідно до заяви від 04.04.2023 та протоколу огляду від 04.04.2023 вбачається, що ОСОБА_6 надав для працівників поліції для проведення огляду, судової товарознавчої експертизи та долучення в якості речового доказу, належний йому планшет марки «Samsung Tab А6 SM-T585» IMEI: НОМЕР_2 , який у нього був викрадений 02.03.2023 року та який він самостійно викупив у маловідомої жінки на ім`я

ОСОБА_9 3 а.с.53-56

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/123-23/3577-ТВ від 06.04.2023 вбачається, що ринкова вартість б/в планшета марки «Samsung Tab А6 SM-T585» могла становити 3316,67 гривень.

Т.3 а.с.59-63

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 17.04.2023 вбачається, що у ломбарді «Комод», що по просп. Незалежності, 15 в м. Нетішин вилучено договір застави №331231174 від 02.03.2023, згідно якого ОСОБА_4 здав за кошти в сумі 1512,00 гривень планшет «Samsung SM-T585

Т.3 а.с.68-70

Суд, оцінивши надані стороною обвинувачення докази відповідно до ст. 94 КПК України, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях передбаченими передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст. 357 КК України знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи та доведена належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом.

Аналізуючи, досліджені в судовому засіданні докази, в їх сукупності, суд прийшов до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у викраденні офіційного документа, вчиненому з корисливих мотивів, тобто кваліфікацію його діяння за ч.1 ст. 357 КК України правильною.

Своїми умисними діями, що виразились у таємному викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно в умовах воєнного стану ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Вирок повинен також відповідати загальним засадам кримінального провадження, одне з яких верховенство права. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс /Steven Willcox/ та Скотт Херфорд/Scott Hurford/ проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, відповідно до ст.12 КК України, особу винного, а саме: те, що він на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше притягувався до кримінальної відповідальності та маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, знову вчинив злочин.

Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину.

Обставинами, що відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочину та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

З урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе тільки в ізоляції від суспільства, з призначенням покарання у виді позбавлення волі, бо саме така міра покарання, на думку суду, є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 ст. 69 КК України суд не вбачає.

Оскільки дані злочини ОСОБА_4 скоїв до постановляння вироку Рівненського районного суду Рівненької області від 11.08.2026 року, то остаточне покарання йому слід призначити за правилами ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначеного за даним вироком та вироком Рівненського районного суду Рівненької області від 11.08.2026 року.

Зазначене покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

За ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи ту обставину, що речовий доказ в розглядуваному кримінальному провадженні, а саме: банківські картки AT КБ «Ощадбанк» № НОМЕР_3 та AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 на ім`я потерпілого ОСОБА_7 , не підлягає спеціальній конфіскації та підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_7 , суд на підставі ч.4 ст.174 КПК України дійшов висновку про скасування арешту на це майно, накладеного ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду від 03.06.2024 (справа №688/2520/24).

Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. А тому, процесуальні витрати, пов`язані із проведенням експертизи №СЕ-19/123-23/3577-ТВ від 06.04.2023, які складають 755 (сімсот п`ятдесят п`ять) гривень 12 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 50, 65-67, 185, 357 Кримінального кодексу України, ст.ст. 100, 369-371, 373-376 Кримінального процесуального кодексу України, суд , -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років;

- за ч.1. ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом часткового складання покарань, призначеного за даним вироком та за вироком Рівненського районного суду Рівненької області від 11.08.2026 року - 7(сім) років 1 (один) місяць позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 строк його попереднього ув`язнення у даному кримінальному провадженні з 19.04.2023 по 25.07.2023 включно та з 21.08.2024 по 17.03.2025 включно, а також частину відбутого покарання за вироком Рівненського районного суду Рівненької області від 11.08.2026 з 05.05.2026 по 07.10.2026 включно.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 , рахувати з моменту проголошення вироку, а саме з 08.10.2026.

Стягнути з ОСОБА_4 , судові витрати за проведення експертизи №СЕ-19/123-23/3577-ТВ від 06.04.2023, які складають 755 (сімсот п`ятдесят п`ять) гривень 12 копійок на користь держави.

Речові докази:

- оригінали договорів застави №331231174 від 02.03.2023 на ім`я ОСОБА_4 , довідку про рух коштів «ПриватБанк», рахунок НОМЕР_7 по картці № НОМЕР_8 - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

- СD-R диск із записом відео з камер спостереження магазину «НашКрай»- залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

- планшет марки «Samsung Tab A6 SM-T585» IMEI: НОМЕР_2 , який знаходиться у ОСОБА_6 , залишити останньому як законному власнику;

- банківські картки AT КБ «Ощадбанк» № НОМЕР_3 та AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , які поміщені в сейф-пакет SUD 1007212, що перебуває на зберіганні в камері зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області повернути потерпілому ОСОБА_7 як законному власнику.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03.06.2024 року у справі №688/2520/24 на банківські картки AT КБ «Ощадбанк» № НОМЕР_3 та AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , належні потерпілому ОСОБА_7

На вирок може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Хмельницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий ОСОБА_1