Ухвала суду № 140416154, 08.10.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 490/6002/26

Провадження № 2/945/2584/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва із позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якій просив зменшити розмір аліментів на утримання дочки з 1/4 частини на 1/8 частину усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 серпня 2026 року матеріали позовної заяви передано на розгляд до Інгульського районного суду м. Миколаєва.

Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 14 вересня 2026 року цивільну справу передано на розгляд до Миколаївського районного суду Миколаївської області.

07 жовтня 2026 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшла цивільна справа № 490/6002/26 та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 жовтня 2026 року розподілена та передана головуючому судді (судді-доповідачу) Павленко І.В.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя встановив, що вона не відповідає вимогам ЦПК України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, у позовній заяві позивачем не зазначено про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Позивачем ціна позову в позовній заяві не зазначена.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік.

Отже, як убачається з матеріалів позовної заяви позивачем не дотримано вищезазначених норм ЦПК України.

Крім того, в порушення вимог 6-10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить:

- відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 року з 01 січня встановлений у розмірі 3 328,00 гривень

Згідно з положеннями п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі: 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 1 331,20 гривень та не більше 16 640,00 гривень.

Відповідно до п. 3 ст. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Крім того, відповідно до п. 13 ст. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на які посилається позивач у своїй позовній заяві, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

У позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки він проходив службу в лавах ЗСУ з 27 листопада 2025 року, але відповідно до копії Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 124 від 04.05.2026 року був звільнений з військової служби в запас за підпунктом г: перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім того, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці (а. с. 13-зворот).

При цьому, документів, що позивач є учасником бойових дій, постраждалим учасником Революції Гідності, Герої України до матеріалів позовної заяви ним не долучено.

Додатково суд роз`яснює позивачу, що сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів. Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевірити чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. 12, 22 Закону № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.

Тож, позивачем до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином, позивачу необхідно зазначити ціну позову та сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі за такими реквізитами: отримувач коштів - Миколаїв.ГУК/Миколаївськ.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37992030; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA868999980313151206000014230; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

У зв`язку із наведеним вище, суд позбавлений можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України, позовну заяву належить залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись статтями 175-177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - залишити без руху, надавши позивачу семиденний строк для усунення недоліків, який рахується з дня вручення позивачу копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвала складена та підписана суддею 08 жовтня 2026 року.

Суддя І.В. Павленко