Ухвала суду № 140416070, 07.10.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/4055/25

Провадження № 4-с/489/32/26

Ухвала

Іменем України

07 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Костюченка Г.С.,

із секретарем судових засідань Козловською А.В.,

за участі: представника Інгульського ВДВС у м. Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тарасенка К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Інгульського ВДВС у м. Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

У вересні 2026 ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Інгульського ВДВС у м. Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України пахомової В.А.

Відповідно до вимог скарги просила суд: визнати неправомірною бездіяльність начальника Інгульського ВДВС у м. Миколаєві Терещенка А.О., яка полягає у невчиненні в межах виконавчого провадження № 81564001 передбаченим законом дій щодо забезпечення документального підтвердження службового становища та повноважень старшого державного виконавця Пахомової В.А., а також щодо встановлення правової підстави невидачі їй службового посвідчення передбаченого частиною другою статті 8 Закону України № 1403-VIII.

Визнати неправомірними дії старшого держаного виконавця Пахомової В.А., щодо винесення та/або формування у межах ВП № 81564001 платіжних інструкцій № 43653-43660 за відсутності належного документального підтвердження повноважень на вчинення відповідних виконавчих дій.

Визнати неправомірною бездіяльність у частині не становлення та не відображення документально підтвердженого руху суми 695,80 грн., яку самим органом ДВС визначено як помилково надмірно стягнуту та повернуту мені.

Зобов`язати Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надати документальне підтвердження фактичного перерахування 605,80 грн., на мій рахунок, у разі відсутності такого перерахування здійснити передбачені Законом дії щодо повернення зазначених коштів.

Зобов`язати Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надати засвідчені належним чином копії документів, щодо підтвердження фактичного руху та розподілу коштів у ВП № 81564001, у тому числі щодо суми 695,80 грн., із зазначенням дати, суми, платника, отримувача та реквізитів рахунків, Документ сформований в системі «Електронний суд» 06.10.2026 4 на які зазначена сума була зарахована або перерахована.

Зобов`язати Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надати конкретний нормативно-правовий акт, яким передбачено здійснення ОСОБА_2 повноважень державного виконавця за відсутності службового посвідчення.

У разі встановлення судом факту неповернння 695,80 грн., які орган ДВС визнав помилково або надмірно стягнутими, зобов`язати орган ДВС усунути порушення мого права шляхом здійснення передбаченого законом дій щодо фактичного повернення зазначених коштів.

Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 30.09.2026 скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання у справі.

06.10.2026 на адресу суду від представника суб`єкта оскарження надійшов відзив на скаргу, згідно якого ДВС просить суд відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі.

В судове засідання скаржниця не з`явилася, надійшла письмова заява з проханням розглянути справу за її відсутності, підтримала заявлені вимоги у повному обсязі.

Представник суб`єкта оскарження вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні скарги.

Вислухавши пояснення представника суб`єкта оскарження, дослідивши матеріали скарги, цивільної справи № 489/4055/25, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Положеннями ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду».

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року у справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) суд зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції. Державі належить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права.

Крім того, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система договірної держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Судом встановлено що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 81564001 з примусового виконання виконавчого листа № 489/4055/25 виданого 03.07.2026 Інгульським районним судом міста Миколаєва про: Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» борг за спожиту теплову енергію у розмірі 4 946 грн. 31 коп. (чотири тисячі дев`ятсот сорок шість гривень 31 коп.).

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» 3028 грн. 00 коп.(три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) судового збору по 1514,00 грн. (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 коп.) з кожного. Згідно виконавчого документа боржником визначено ОСОБА_3 . 22.07.2026, відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження, старшим державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пахомовою В.А. (далі державний виконавець Пахомова В.А.), винесено та направлено сторонам виконавчого провадження постанову про відкриття виконавчого провадження № 81564001.

Копію постанови про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_3 за адресою, вказаною у виконавчому документі, згідно списку відправлення рекомендованих листів 37 від 22.07.2026. 22.07.2026, відповідно до статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 державним виконавцем Пахомовою В.А. винесено постанову розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 370,00 грн. 22.07.2026, відповідно до статей 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Пахомовою В.А. винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 646,03 грн. 22.07.20260, відповідно до статті 18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Пахомовою В.А. винесено постанову про арешт коштів боржника. 22.07.2026 в межах виконавчого провадження № 81564004 з боржника ОСОБА_4 в солідарному порядку стягнуто борг у сумі 4946,31 грн., про що внесено відомості до виконавчого провадження № 81564001.

22.07.2026 державним виконавцем сформовано та направлено до банківських установ для виконання, платіжні інструкції на списання коштів з рахунків боржника № НОМЕР_1 . 27.07.2026 на рахунок відділу, на виконання платіжних інструкцій надійшли кошти у сумі 2731,20 грн., що відповідно до розпорядження державного виконавця перераховано:- 1 514,00 грн. на сплату боргу, на рахунок ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" (платіжна інструкція № 27654 від 28.07.2026);- 370,00 грн. на сплату витрат виконавчого провадження (платіжні інструкції № 27651, 27652 від 28.07.2026)- 151,40 грн. на сплату виконавчого збору (платіжна інструкція № 27653 від 28.07.2026);- 695,80 грн. перераховано на рахунок боржника ( ОСОБА_3 ), як сума боргу, помилково або надмірно стягнута (платіжна інструкція № 27655 від 28.07.2026). 27.07.2026 головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Герасимчук О.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, якою знято арешт з коштів боржника.

Таким чином виконавчі дії проведені державним виконавцем Пахомовою В.А., у виконавчому провадженні № 81564001 направленні на примусове виконання рішення суду вчинені відповідно до вимог чинного законодавства.

Щодо, вимоги скаржника ОСОБА_3 визнати неправомірними дії старшого держаного виконавця Пахомової В.А., щодо винесення та/або формування у межах ВП № 81564001 платіжних інструкцій № 43653-43660 за відсутності належного документального підтвердження повноважень на вчинення відповідних виконавчих дій.

Станом на день подачі скарги ОСОБА_3 Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) не існувало, замість нього створено нову юридичну особу, тому неможливо зобов`язати вчинити будь які дії не існуючий орган.

Щодо вимог скарги, визнати неправомірною бездіяльність начальника Інгульського ВДВС у м. Миколаєві Терещенка А. О., яка полягає у невчиненні в межах виконавчого провадження № 81564001 передбаченим законом дій щодо забезпечення документального підтвердження службового становища та повноважень старшого державного виконавця ОСОБА_2 .

Безпідставними є звинувачення державного виконавця що начеб то кошти в сумі 695,80 грн., не повернуті боржникові ОСОБА_3 ..Повернення коштів у сумі 695,80 грн., підтверджено платіжною інструкцією №27655 від 28.07.2026.

Згідно ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Всупереч ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 ЦПК України боржником ОСОБА_3 самостійно судове рішення не виконувалося, що і стало причиною для звернення ПРАТ "МИКОЛАЇВСЬКА ТЕЦ" до відділу із заявою про примусове виконання рішення суду, та як наслідок списання коштів в примусовому порядку.

Враховуючи викладене, вимоги скарги є необґрунтованими і безпідставними, в їх задоволенні необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 258-260, 447, 448, 451 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Інгульського ВДВС у м. Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 07.10.2026.

Суддя: Г.С. Костюченко