Ухвала суду № 140415486, 08.10.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/2351/22

Провадження № 1-кп/317/196/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області

головуючого судді ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082230000305 від 18.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження № 12022082230000305 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 01.12.2025 обвинуваченому ОСОБА_4 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт з забороною покидати квартиру АДРЕСА_1 цілодобово. Також на обвинуваченого ОСОБА_4 покладено обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку домашнього арешту та просив продовжити обвинуваченому термін дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на 60 днів на умовах, визначених ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 01.12.2025.

Клопотання прокурор мотивував тим, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Наявність вказаних ризиків, на переконання прокурора, підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження. Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 належить до категорії особливо тяжких. ОСОБА_4 , розуміючи ступінь тяжкості злочину, суворість та невідворотність покарання, може переховуватись від суду. Також обвинувачений може впливати на свідків.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 частково заперечував проти клопотання прокурора, висловив думку про необхідність зміни умов запобіжного заходу, а саме без застосування засобів контролю, посилаючись на належну процесуальну поведінку обвинуваченого, та те, що носіння засобу контролю більше не є виправданим чи створює надмірні перешкоди.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, зазначив, що носіння технічного засобу контролю створюють йому надмірні перешкоди, які полягають в необхідності його зарядки кожні п`ять годин. Зазначив, що жодного разу не порушив запобіжний захід та жодного разу не порушував покладені на нього обов`язки.

Вислухавши позицію учасників справи, розглянувши клопотання суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 01.12.2025 обвинуваченому ОСОБА_4 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт з забороною покидати квартиру АДРЕСА_1 цілодобово. Покладено на обвинуваченого наступні обов`язки: з`являтись за викликом суду; утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні щодо обставин кримінального правопорушення у якому він обвинувачується; носити електронний засіб контролю.

11.08.2026 хвалою Запорізького районного суду Запорізької області продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на 60 днів, тобто до 09.10.2026, на умовах, визначених ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 01.12.2025.

Наразі строк дії запобіжного заходу закінчується.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Згідно із ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Суд, вислухавши учасників, враховуючи, що підстави для обрання запобіжного заходу, визначені слідчим суддею дотепер не відпали, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, одружений, для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, які не допитані у судовому засіданні, вважає недостатнім застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу та необхідним продовжити обвинуваченому дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Оцінюючи наявність ризиків, наведених у клопотанні, суд зазначає наступне.

Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність послідуючого покарання, обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду.

Наявність ризику, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків, які не допитані у судовому засіданні що, враховуючи обов`язковий для суду принцип безпосередності дослідження показань, встановлений статтею 23 КПК України, приводить суд до висновку про обґрунтованість доводів прокурора щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ступінь тяжкості можливого покарання за умови доведеності його вини, може спонукати обвинуваченого до вчинення дій, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Отже, зазначені ризики на переконання суду продовжують існувати.

Будь-яких даних про зменшення чи нівелювання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б були підставою для скасування або зміни на більш м`який запобіжний захід у судовому засіданні не встановлено.

На переконання суду обраний щодо ОСОБА_4 запобіжний захід наразі сприяє нівелюванню існуючих ризиків, що неможливо забезпечити більш м`якими запобіжними заходами.

Стосовно клопотання сторони обвинувачення про заміну умов запобіжного заходу суд, а саме звільнення обвинуваченого від обов`язку носити електронний засіб контролю суд зазначає наступне.

За весь період перебування ОСОБА_4 під дією запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту останній жодного разу не порушував умов запобіжного заходу, а також покладених на нього обов`язків, з`являвся за викликом до суду.

Як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, ризики поза процесуальної поведінки підозрюваного зі спливом часу втрачають свою інтенсивність (рішення ЄСПЛ «Нечай проти України»).

Враховуючи викладене, беручи до уваги тяжкість інкримінованого правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суворість можливого покарання, дані про особу обвинуваченого, його належну процесуальну поведінку, наявність постійного місця проживання та реєстрації, з огляду на цілі та принципи кримінального провадження, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також, те що стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та не надано жодного доказу про порушення обвинуваченим обов`язків, покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, для запобігання наведеним ризикам, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, але без застосування обов`язку носити електронний засіб контролю, оскільки обвинувачений належним чином виконує свої процесуальні обов`язки та не жодного разу не порушував покладені на нього обов`язки, а носіння електронного засобу контролю створює для нього надмірні перешкоди.

Покладення на обвинуваченого обов`язку носити електронний засіб контролю, за наявності належної процесуальної поведінки обвинуваченого, не є виправданим та створює надмірні перешкоди для обвинуваченого.

Таким чином, беручи до уваги позицію сторони захисту, про необхідність скасування обов`язку про носіння електронного засобу контролю ОСОБА_4 , а також те, що обвинувачений виконує належним чином свої процесуальні обов`язки, суд приходить до висновку про необхідність зміни умов запобіжного заходу, а саме: скасування обов`язку ОСОБА_4 носити електронний засіб контролю.

Враховуючи, що підстави для обрання запобіжного заходу, визначені судом не відпали, та те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, що на даний час не допитано усіх свідків у новому складі суду та для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченому дію раніше обраного запобіжного заходу, але без застосування обов`язку носити електронний засіб контролю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177,181, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 задовольнити частково.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну умов запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з забороною покидати квартиру АДРЕСА_1 цілодобово на 60 днів, тобто до 06 грудня 2026 року (включно), без обов`язку носити електронний засіб контролю.

Покладений на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язок носити електронний засіб контролю скасувати.

Дію покладених ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 01.12.2025 на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків а саме: з`являтись за викликом суду, утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні щодо обставин кримінального правопорушення у якому він обвинувачується продовжити до 06 грудня 2026 року.

Строк дії ухвали до 06 грудня 2026 року (включно).

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.

Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарга на ухвалу протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1