Ухвала суду № 140414667, 07.10.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/514/25

Номер провадження 1-кп/404/18/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Фортечний районний суд м.Кропивницького в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кропивницькому в залі суду кримінальне провадження №12024121010002360 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця шахера Туркменабат республіки Туркменістан, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.2 ст.361, ч.4 ст.185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

перекладача ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді у Фортечному районному суді м.Кропивницького перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.2 ст.361, ч.4 ст.185 КК України.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 неодноразово протягом тривалого проміжку часу, востаннє 28.09.2026, не з`являвся на виклик суду у судові засідання, ухвалою суду від 28.09.2026 за відповідними клопотаннями прокурора ОСОБА_3 оголошено в розшук та надано дозвіл на затримання з метою його приводу до Фортечного районного суду м.Кропивницького для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а судове провадження зупинено.

Ухвалою від 07.10.2026 судове провадження відновлено у зв`язку із розшуком та приводом обвинуваченого ОСОБА_3 до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання прокурора від 28.09.2026 про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Частинами 1, 2 статті 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За правилами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Суд також враховує, що відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Під час розгляду клопотання прокурора суд не вирішує питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, однак вважає фактично досліджені у ході судового розгляду у цьому кримінальному провадженні докази вагомими, такими, що могли б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальні правопорушення, в яких він обвинувачується.

Водночас суд встановив, що ОСОБА_3 раніше не судимий, обвинувачений, зокрема, у вчиненні тяжкого злочину проти власності, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, тому до нього можливо застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням наступних обставин.

Суд стверджує, що сама по собі тяжкість вчиненого злочину, не є підставою для задоволення клопотання, проте у сукупності з іншими обставинами є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою.

Так, згідно з вимогами ст.178 КПК України суд при вирішенні клопотання про обрання запобіжного також встановив та врахував такі фактичні обставини:

- обвинувачений ОСОБА_3 має вищу освіту, непрацевлаштований, жодного офіційного джерела доходу не має;

- обвинувачений неодружений;

- обвинувачений без поважних причин систематично не з`являвся на виклики до суду, що перешкоджало допиту свідків, які з`явилися, та здійсненню судового провадження в розумні строки;

- стан здоров`я задовільний;

- свідки у повному обсязі не допитані.

Таким чином, із врахуванням обставин, передбачених ст.178 КПК України, які наведені раніше, процесуальну поведінку обвинуваченого, який перешкоджав кримінальному провадженню, оцінюючи вагомість наявних доказів вчинення кримінальних правопорушень, а також тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_3 у разі визнання його винуватими, особу обвинуваченого, зокрема, відсутність жодного офіційного джерела доходу, оцінюючи ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, який обумовлений тим, що ОСОБА_3 , не маючи джерела доходу, може продовжити вчинення корисливих злочинів проти власності з метою особистого збагачення, суд приходить до висновків щодо існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вищезазначені обставини є необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинуваченого під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів, з врахуванням встановлених обставин, на переконання суду не гарантує запобігання цим ризикам. Відтак, зважаючи на раніше викладене, зберігаючи об`єктивність та безсторонність, з метою досягнення завдань кримінального провадження та мети застосування запобіжних заходів, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

Вирішуючи питання щодо застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд, окрім врахування обставин та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_3 , також враховує особу обвинуваченого, його матеріальний стан.

Так, відповідно до положення ч.5 ст.182, ч.ч.3-4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховує те, що ОСОБА_3 вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, вищу освіту, тому вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Як передбачено п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне у цьому кримінальному провадженні визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133120 гривень, та узгоджується зі змістом ст.182 КПК України.

При визначенні суми застави, слідчим суддею враховується, що застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (обвинуваченим) процесуальних обов`язків на час судового розгляду.

Керуючись ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Відтак клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.182, 183, 331, 350, 369-372, 392 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді триманні під вартою задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 06.10.2026.

Строк дії ухвали про тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 визначити до 04.12.2026.

Визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 133120 грн., яка може бути внесена на рахунок отримувача №UA768201720355219001015002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_3 .

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_3 з-під варти звільнити.

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_3 до 04.12.2026 року виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідного територіального органу Державної міграційної служби документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.ч.8, 10 ст.182 КПК України, за умови сплати застави, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, застава буде звернена в дохід держави, а судом буде вирішено питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Суддя Фортечного районного

суду м.Кропивницького ОСОБА_1