Ухвала суду № 140414626, 05.10.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/11118/26

Номер провадження 1-кс/404/4104/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Кропивницький

Cлідчий суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність СВ ТУ ДБР з дислокацією в місті Кропивницькому на невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 подав слідчому судді скаргу на бездіяльність СВ ТУ ДБР з дислокацією в місті Кропивницькому, оскільки службові особи суб`єкта оскарження не внесли відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 15 вересня 2026 року про вчинення кримінального правопорушення.

Учасники викликались, не з`явились. Подали заяви про розгляд скарги без їх участі. Для забезпечення розумних строків, вимога вирішена на підставі поданих доказів.

15.09.2026 року ОСОБА_3 звернувся до ДБР з заявою про злочин сутність якого полягає у тому, що по одному з поданих скаржником клопотань, слідчий направив йому відповідь у формі електронного документу, який не містив: номер, дату, кваліфікований електронний підпис, некоректно відображався. Службові особи СВ ТУ ДБР з дислокацією в місті Кропивницькому не внесли відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання 19 вересня 2026 року заяви від з ОСОБА_3 про те, що на одне з поданих скаржником клопотань, слідчий направив відповідь у формі електронного документу, який не містив: номера, дати, кваліфікованого електронного підпису, некоректно відображався.

Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочати розслідування (ч. 1 ст. 214 КПК України).

Скаржник звернувся до слідчого судді з вимогою внести такі відомості до ЄРДР.

Доказом на який посилається скаржник, є світлокопія зображення електронного документу.

Належними є докази, які підтверджують існування чи відсутність обставин, які мають значення для обставин кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність можливість чи неможливість використання інших доказів (ст. 85 КПК України).

Цифрова похибка формування відповіді, технічний збій під час обробки і відправки електронного документу, а також технічні наслідки радіо електронної боротьби внаслідок збройної військової агресії рф не утворює кримінально карного та передбаченого спеціальною частиною КК України злочину.

Право на отримання належно оформленої відповіді, особистий прийом, ознайомлення з результатами розгляду поданого клопотання буде забезпечено у порядку черговості після висловленого побажання про повторне отримання відповіді.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Скаржник не врахував, що СВ ТУ ДБР з дислокацією в місті Кропивницькому є режимним об`єктом на якому постійно існують загрози повітряних тривог під час дії запровадженого воєнного стану, тому об`єкт може бути захищений технічними засобами, внаслідок роботи яких міг відбутись технічний збій.

Заявник може реалізувати власне процесуальне право на повторне отримання відповіді.

Повідомлений скаржником випадок має поодинокий характер.

У свою чергу ОСОБА_3 не подав доказів, що належна йому комп`ютерна техніка на момент отримання відповіді знаходилась у технічно справному стані.

Відповідно до ст. ст. 22, 55 КПК України, сторони мають рівні права, та на основі змагальності обстоюють власні правові позиції, права, свободи і законні інтереси.

Версія скаржника містить перераховані недоліки і свідчить, що технічний збій не є порушенням чи кримінально-карним діянням, не створює юридичних наслідків, оскільки похибку можна надолужити повторним отриманням відповіді.

Скаржнику ніхто не заважав реалізувати своє право згодом чи в інший спосіб.

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Надто формальна версія розвитку подій, виключає можливість задоволення вимог скаржника. Правильність такого твердження міститься у правовому висновку викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18), а також у постановах Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 352/882/18 (провадження № К/9901/65687/18), від 26 червня 2019 року у справі № 826/13030/18 (провадження № К/9901/67011/18), від 21 серпня 2019 року у справі № 826/11852/18 (провадження № К/9901/67801/18), від 27 листопада 2019 року № №819/313/18 (провадження № К /9901/156/19).При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Відповідно до практики ЄСПЛ надмірний формалізм включає не тільки право ініціювати провадження. (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).

Водночас ч. 3 ст. 214 КПК України передбачає можливість до внесення відомостей до ЄРДР для з`ясування обставин вчинення кримінального проступку, у тому числі відібрання пояснень. Згідно із пунктом 1 глави 2 розділу І, пунктом 2 глави 1 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298, до Реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, тобто кримінально караного вчинку. При цьому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Отже підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких убачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Правовий висновок з приводу особливостей застосування норм ст. 214 КПК України, викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18.

У цілому такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України, зокрема пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту»

Отже повідомлення скаржника за своїм змістом і суттю, не є повідомленням про злочин, оскільки відомості не свідчать і не містить конкретних і достатніх даних про можливе вчинення саме кримінального правопорушення, передбаченого певною статтею Кримінального кодексу України, тобто сукупності обов`язкових ознак конкретного злочину, які дозволяють відмежовувати таке діяння від інших правопорушень, що не становлять суспільної небезпеки. Викладені в повідомленні відомості не містять ознак протиправності діянь та їх караність за кримінальним законом, у зв`язку з чим вони не підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Керуючись ст. 303, 305-307, 309 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого відділу ТУ ДБР з дислокацією в місті Кропивницькому про те, що службові особи суб`єкта оскарження не внесли відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 15 вересня 2026 року, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - при відхиленні апеляції.

Слідчий суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1