Рішення № 140414604, 05.10.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/3269/25

Провадження № 2/390/1837/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2026 р. Кропивницький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Квітки О.О.,

при секретарі - Петренко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кривонос Андрій Ілліч, до Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання права на земельну частку (пай),

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

11.12.2025 ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі відповідач, Аджамська сільська рада) про визнання права на земельну частку (пай), в якому просить визнати за ОСОБА_1 право на земельну ділянку (пай) в розмірі 7,04 умовних кадастрових гектарів, відповідно до розпаювання КСП ім. Карла Маркса село Аджамка Кропивницького району Кіровоградської області з числа невитребуваних паїв, які знаходяться на території Аджамської сільської ради Кіровоградської області.

Рух справи

11.12.2025 позовна заява надійшла до суду та розподілена на суддю Квітку О.О.

16.12.2025 відкрито провадження по справі.

05.03.2026 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Безпосередньо розгляд справи по суті суд здійснив 05.10.2026. При цьому справу розглянув без участі представників сторін, оскільки вони не з`явилися.

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 в період 12.07.1996 по 14.06.2000 була членом колгоспу імені Карла Маркса. Позивач вважає, що має право на отримання земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) в розмірі 7,04 умовних кадастрових гектарів, відповідно до розпаювання КСП ім. Карла Маркса, з числа невитребуваних паїв, які знаходяться на території Аджамської сільської ради Кіровоградської області.

Від представника позивача адвоката Кривоноса А.І. надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с. 43, 53, 56, 60).

Позиція відповідача

Представник Аджамської сільської ради в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

При визначенні факту належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2021 (справа № 911/3142/19), де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Так само Верховний Суд неодноразово у своїх постановах вказував, що судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що відповідач є належно повідомленим про дату судового засідання і справа може бути розглянута за відсутності представника.

Обставини справи, зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки колгоспника та довідок з Державного архіву Кіровоградської області від 04.12.2025 ОСОБА_1 в період 12.07.1996 по 14.06.2000 була членом колгоспу імені Карла Маркса. ОСОБА_1 (так у документі) виключено із членів колгоспу у зв`язку з реорганізацією колгоспу (протокол від 14.06.2000 №2) (а.с. 15-24, 28, 29).

У відповіді відділу №2 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 28.12.2022 зазначено, що відповідно до державного акту на право колективної власності на землю КСП ім. Карла Маркса на території Аджамської сільської ради Кропивницького (Кіровоградського) району Кіровоградської області (серія КР №000021), зареєстрованого 07.02.1997 за №21, та згідно зі списку громадян - членів КСП ім. Карла Маркса, громадянка ОСОБА_1 в списку додатку до державного акту на право колективної власності на землю не значиться. Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах по КСП ім. Карла Маркса на території Аджамської сільської ради Кропивницького (Кіровоградського) району Кіровоградської області становить 7,04 га (а.с. 26).

Релевантні джерела права та висновки Верховного Суду

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Частиною дев`ятою статті 5 ЗК України (тут і далі у редакції від 22 червня 1993 року) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини першої статті 22 ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно з вимогами статей 22, 23 ЗК України та зазначеного указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акта.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Порядку паювання земель має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Отже, громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього додатка до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в КСП.

Щодо строків позовної давності

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

З огляду на зазначені вимоги в цій справі слід застосовувати положення актів цивільного законодавства, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК УРСР.

Згідно зі статтею 71 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до статті 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

У пункті 6 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України вказано, що правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред`явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до 01 січня 2004 року. Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені ЦК УРСР 1963 року.

У статтях 71, 75 ЦК УРСР зазначено, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Позовна давність застосовується судами незалежно від заяви сторін.

Статтею 80 ЦК УРСР встановлено, що закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах містяться у постановах Верховного Суду: від 19 грудня 2019 року в справі № 629/4423/17, від 09 вересня 2020 року у справі № 637/53/18, від 17 червня 2020 року у справі № 600/528/16, від 21 жовтня 2020 року в справі № 401/971/19, 03 лютого 2021 року в справі № 403/402/19, від 21 липня 2021 року в справі № 933/670/20, від 27 липня 2021 року в справі № 686/6892/20, від 21 жовтня 2020 року в справі № 401/971/19, від 21 липня 2021 року в справі № 933/670/20, від 04 серпня 2021 року в справі № 617/537/19.

Згідно із ч.ч. 1, 7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Оцінка доказів та висновки суду

З наданих сторонами та досліджених судом доказів суд встановив, що на момент отримання 07 лютого 1997 року КСП ім. Карла Маркса Державного акта на право колективної власності на землю позивачка була членом цього КСП і мала право на внесення до списку осіб на розпаювання землі, однак не була включена до такого списку.

Таким чином, враховуючи що ОСОБА_1 станом на час видачі 07.02.1997 КСП ім. Карла Маркса державного акту серії КР № 000021 рахувалася членом КСП, суд приходить до висновку, що невключення його до списку, доданого до вказаного державного акту, неможна вважати правомірним.

Вирішуючи питання щодо застосування позовної давності суд зазначає наступне.

Як встановлено під час судового розгляду, право на позов у позивача виникло ще у 1997 році (коли почалося розпаювання земель колишніх колгоспників), що є загальновідомим фактом. Тому позивачка, як член КСП ім. Карла Маркса, яка працювала на цьому підприємстві у 1996-2000 роках, повинна була дізнатись про порушення свого права на земельну частку (пай) з часу видачі КСП ім. Карла Маркса державного акта на право колективної власності на землю. Однак, позивачка у передбачений законом строк не звернулася до суду з вказаними вимогами.

Тому, звернувшись до суду у грудні 2025 року, позивачка пропустила встановлений законодавством строк звернення до суду з цим позовом, оскільки ОСОБА_1 про порушення своїх прав дізналася, або повинна була дізнатися, коли почалося розпаювання земель колишніх колгоспників.

Жодних доказів, які б вказували на поважність причини пропуску строку позовної давності, тобто підтверджували наявність об`єктивних, істотних, непереборних причин, що не залежали від волі позивача, які унеможливлювали його звернення з цим позовом впродовж зазначеного строку, не надано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском строку позовної давності для звернення до суду із цим позовом, оскільки з моменту порушення прав позивачки (1997 рік) пройшло більше трьох років (трирічний строк позовної давності, встановлений статтею 71 ЦК УРСР, сплив ще до набрання чинності 01 січня 2004 року ЦК України), а доказів, які вказували б на поважність причин пропуску строку позовної давності нею не наведено.

Розподіл судових витрат

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати не підлягають стягненню з відповідача, зважаючи на рішення прийняте судом, що відповідає вимогам ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кривонос Андрій Ілліч, до Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання права на земельну частку (пай) відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , тел: НОМЕР_2 ;

Відповідач Аджамська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, ЄДРПОУ 04365135, адреса: Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Аджамка, вул. Центральна, б. 65.

Суддя О.О.Квітка