Ухвала суду № 140414240, 07.10.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/6186/26

1-кс/337/504/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Слідчий суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , м.н. м. Гуляйполе Запорізької обл., громадянина України, не одруженого, військовослужбовця ЗСУ, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області на даний час здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 15.06.2026 за №42026052210001064, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи призваним на військову службу під час мобілізації в особливий період та наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №158 від 30.05.2026 призначений на посаду гранатометника 2-го парашутно-десантного відділення 1-го парашутно-десантного взводу 5-ої парашутно-десантної роти 2-го парашутно-десантного батальйону, в званні «солдат», достовірно знаючи обов`язки, передбачені чинним законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, саме, 03.06.2026 в бойовій обстановці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив місце несення служби - місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_2 , свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця несення служби не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби до моменту встановлення його місцезнаходження співробітниками поліції 05.10.2026.

05.10.2026 о 16:35год ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

06.10.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України (дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини з метою ухилитись від військової служби, вчинене в умовах бойової обстановки).

07.10.2026 слідчий СВ ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи його тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, яке є особливо тяжким злочином, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років. Вказане кримінальне правопорушення підозрюваний вчинив в умовах воєнного стану, свідомо залишив військову частину та тривалий час самостійно не повертався до неї, раніше не судимий, неодружений, відомостей про наявність у нього утриманців та стійких соціальних звьязків немає. Слідчий вважає, що вказані обставини свідчать про можливість підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, як ризиків, передбачених п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, що дає підстави для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Інші більш м`які запобіжні заходи за вищевказаних обставин не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання наявним ризикам. Крім того, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ст.408 КК України застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали з підстав, викладених в ньому, просять його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили, пославшись на те, що прокурором не доведено наявність заявлених ризиків та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Наведене в клопотанні обґрунтування є безпідставним та голослівним. Крім того, підозрюваний раніше не судимий, посилання прокурора та слідчого на можливу його причетність до іншого злочину, суперечить принципу презумпції невинуватості. Також просять врахувати, що підозрюваний більше шести років перебуває у фактичних шлюбних відносинах з жінкою, постійно проживає з нею за адресою АДРЕСА_3 . Вказаним житлом вони користуються на підставі довгострокового договору оренди. Співмешанка підозрюваного зареєстрована за цією адресою як ВПО, особисто підозрюваний як ВПО не зареєстрований. Надати будь-які документи на підтвердження цих обставин наразі неможливо, оскільки співмешканка підозрюваного перебуває на стаціонарному лікуванні через хірургічне втручання. Інших близьких родичів в м.Запоріжжі у підозрюваного немає. Також підозрюваний пояснив, що він має малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом з матір`ю в м.Феодосія АР Крим через це він не спілкується з сином та не має можливості надавати йому матеріальну допомогу. Травму ноги він отримав в ніч з 3 на 4 жовтня 2026 року, за побутових обставин, вона не пов`язана з діями поліцейських під час його затримання. Адреса, яка зазначена в клопотанні: АДРЕСА_4 не є його постійним місцем проживання. Він тимчасово як гість був в цій квартирі на момент затримання поліцейськими. Також він має захворювання серця, проходив медичні обстеження, документи перебувають в лікарні. Просять в задоволенні клопотання відмовити.

Вислухавши думку учасників справи, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до такого.

Відповідно до ст.3,8 Конституції України, ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ст.176,177,ч.1 ст.194 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім того, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК).

Зокрема, за приписами ч.8 ст.176 КПК України, в редакції, чинній до 24.09.2026, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Однак, вказані положення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційною), згідно з рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2026 від 24.06.2026, і втратили чинність через три місця з дня ухвалення вказаного рішення, тобто з 24.09.2026.

Оцінивши викладені в клопотанні слідчого обставини, додані до клопотання на їх підтвердження докази, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.408 КК України (дезертирство), відомості про яке внесені до ЄРДР та проводиться досудове розслідування, в ході якого встановлена причетність ОСОБА_5 до цього кримінального правопорушення та його у встановленому КПК України порядку повідомлено про підозру у його вчиненні.

При цьому, наявність обґрунтованої підозри підтверджується матеріалами службового розслідування, проведеного відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 за фактом залишення солдатом ОСОБА_5 місця несення служби, протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Оскільки дане кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

В даному випадку, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого містить достатньо даних для висновку про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до злочину, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, і така вірогідність є достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.

Також слідчий суддя вважає встановленим та доведеним наявність ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти порядку несення військової служби, яке є особливо тяжким злочином і за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до дванадцяти років. Це кримінальне правопорушення є триваючим.

Виходячи з практики ЄСПЛ, сама по собі тяжкість злочину та суворість можливого покарання не можуть бути безумовною підставою для тримання особи під вартою, однак є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 раніше не судимий, зареєстрований в м.Гуляйполе Запорізької області, неодружений, жодних достовірних відомостей про наявність у нього неповнолітніх дітей чи інших утриманців, стійких соціальних зав`язків та постійного місця проживання в м.Запоріжжі, стабільних джерел доходу наразі слідчому судді не надано.

Вказані обставини в сукупності свідчать про можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування і суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, наявність ризиків, передбачених п.3,4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваного незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином жодними належними доказами прокурором не доведені.

Також слідчий суддя у відповідності до ст.178 КПК України враховує вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку визнання винуватим, дані про його особу, стан здоров`я, ризик продовження протиправної поведінки.

За вказаних обставин, слідчий суддя вважає, що більш м`які запобіжні заходи, зокрема, особисте зобов`язання, особиста порука, застава та домашній арешт не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання наявним ризикам, які є достатньо високими.

Отже, сукупність вищевказаних обставин однозначно свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Таким чином, слідчий суддя вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів, який повинен обчислюватись з моменту його затримання в порядку ст.208 КПК України з 05.10.2026.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на даному етапі, слідчим суддею не встановлено. Наведені стороною захисту обставини не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, тому не приймаються до уваги при ухваленні цього рішення.

Згідно з ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Зокрема, згідно з ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

В даному випадку слідчий суддя, враховуючи всі обставини справи, ставлення підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення, дані, що його характеризують, а також враховуючи інші фактичні обставини даного конкретного кримінального провадження, вважає можливим застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі, визначеному відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 266 240,00 грн., з покладанням на підозрюваного у випадку внесення вказаної суми застави обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Підстав для беззаперечної неможливості застосування такого альтернативного запобіжного заходу на цій стадії кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі вищевикладеного, клопотання слідчого слід задовольнити.

Керуючись ст.2,176-178,182,183,184,194,196,197 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів, тобто до 03 грудня 2026 року включно.

Визначити альтернативний запобіжний захід заставу в розмірі 266 240,00грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень 00 копійок), яка може бути внесена на депозитний рахунок Хортицького районного суду м.Запоріжжя (рахунок UA928201720355289002015001205 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700).

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора або суду у визначений ними час; 2) не відлучатися з м.Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, строк дії покладених обов`язків становить два місяці з моменту звільнення з-під варти.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя ОСОБА_1

07.10.2026