Рішення № 140414183, 07.10.2026, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 197/1175/26

Провадження № 2/197/1071/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Гетьманенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Смарт пей" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

представник ТОВ "ФК "Смарт пей" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2001220146701 від 08.01.2019 в розмірі 14760,23 грн, а також понесених судових витрат. Обґрунтовує позов тим, що 08.01.2019 між АТ "ПУМБ" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2001220146701. Відповідно до змісту заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яку відповідач підписав власноручно, розмір річної процентної ставки складає 47,88%. Відповідач довготривалий строк не виконував належним чином свої кредитні зобов`язання перед банком. Заборгованість відповідача перед Банком станом на 26.06.2026 складала 14760,23 грн, з яких: 8285,96 грн - заборгованість за кредитом; 6474,27 грн - заборгованість по процентам. 26 червня 2026 року між АТ "ПУМБ" та ТОВ "ФК "Смарт пей" укладено договір факторитнгу № 1, відповідно до якого ТОВ "ФК "Смарт пей" отримало право грошової вимоги до боржників банку вказаних у реєстрі боржників, в тому числі до відповідача. Згідно реєстру боржників, загальна сума заборгованості, відповідача станом на дату укладання договору факторингу, за кредитним договором склала 14760,23 грн, з яких: 8285,96 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 6474,27 грн - сума заборгованості за відсотками. Вказана сума боргу була нарахована банком та не змінювалась позивачем з дати відступлення права вимоги за договором факторингу №1 від 26.06.2026 року.

Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 09.09.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

25 вересня 2026 року до суду від відповідаки надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказує, що з позовними вимогами у заявленому розмірі не погоджується та вважає їх такими, що підлягають перевірці судом. Просить суд застосувати позовну давність у разі встановлення судом її спливу та відмовити у задоволенні відповідних позовних вимог. Перевірити та, за наявності підстав, зменшити заявлену суму заборгованості.

29 вересня 2026 року на адресу суду від ТОВ "ФК "Смарт пей" надійшла відповідь на відзив, в якому вказує, що кредитний договір було укладено шляхом власноручного підписання позичальником заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якої клієнт беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом ДКБО), яка розміщена на сайті АТ "ПУМБ": www. pumb. ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані клієнту в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, зокрема, і через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку). На підставі зазначеного кредитного договору позичальнику надано грошові кошти в якості кредиту у сумі, зазначеній у розрахунку заборгованості, на умовах строковості, поворотності та оплатності. Розмір процентної ставки відображено у розрахунку заборгованості. Позиція відповідача у відзиві є шаблоном процесуального захисту, спрямованим на штучне затягування розгляду справи та ухилення від виконання грошового зобов`язання. Заборгованість у розмірі 14760,23 грн є доведеною, а строк звернення до суду - не пропущеним. Відповідач просить застосувати наслідки спливу трирічної позовної давності (ст. 257, 267 ЦК України), посилаючись на дату укладення договору - 08.01.2019. Позивач наголошує, що позовна давність у даній справі не спливла в силу прямих та імперативних приписів закону. Договір від 08.01.2019 передбачає відкриття карткового рахунку з відновлюваним кредитним лімітом. Строк виконання зобов`язання за такими договорами триває до закінчення дії самої картки або визначається моментом пред`явлення кінцевої вимоги банком, а не датою підписання заяви. Оскільки карантин та воєнний стан діяли в Україні в межах спірного періоду, перебіг позовної давності за договором від 08.01.2019 законно зупинявся та продовжувався. Звернення позивача до суду відбулося у межах строку, тому підстави для застосування наслідків ст. 267 ЦК України відсутні.

Представник позивача в судове засідання повторно не з`явився, про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. В позовній заяві було заявлено представницею позивача клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилася, про місце, дату та час судового засідання була повідомлена належним чином.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 08.01.2019 між АТ "ПУМБ" та ОСОБА_1 було підписано заяву-договір про комплексне банківське обслуговування - кредитний договір № 2001220146701, відповідно до умов якого ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 та надано кредит з лімітом в розмірі 3000 грн, номер кредитної карти миттєвого випуску (не персоніфікованої) НОМЕР_2 , процентна ставка - 47,88 % річних.

Відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту з 08.01.2019 по 16.03.2022 кредитний ліміт було збільшено до 8696,25 грн.

З виписки по особовому рахунку від 25.06.2026 вбачається, що ОСОБА_2 користувалася кредитними коштами, частково сплачувала кредит та проценти за користування кредитом.

Згідно з розрахунком заборгованостi за договором № 2001220146701 від 08.01.2019, заборгованість ОСОБА_1 станом на 25.06.2026 становить 14760,23 грн, з яких: 8285,96 грн - заборгованість за кредитом; 6474,27 грн - заборгованість по процентам.

26 червня 2026 року між АТ "ПУМБ" та ТОВ "ФК "Смарт пей" укладено договір факторитнгу № 1 відповідно до якого ТОВ "ФК "Смарт пей" отримало право грошової вимоги до боржників банку вказаних у реєстрі боржників, в тому числі до відповідача.

Згідно реєстру боржників, загальна сума заборгованості, відповідача станом на дату укладання договору факторингу, за кредитним договором становить 14760,23 грн, з яких: 8285,96 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, та 6474,27 грн - сума заборгованості за відсотками.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У частині першій статті 509 ЦК України зазначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зроблено висновок, що "припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання".

Згідно з вищевказаним реєстром боржників, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 2001220146701 від 08.01.2019 складає 14760,23 грн, з яких: 8285,96 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 6474,27 грн - сума заборгованості за відсотками. Вказана сума боргу була нарахована банком та не змінювалась позивачем з дати відступлення права вимоги за договором факторингу №1 від 26.06.2026 року.

За змістом ч. 1, 2 ста. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 цього ж Закону несправедливими є, зокрема умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Обставини, які б свідчили, що АТ "ПУМБ" надало ОСОБА_1 неправдиву інформацію про розмір процентів та порядок їх сплати, приховав щоденну та реальну річну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту та комісію, відсутні.

Верховний Суд у постанові від 07.04.2021 у справі № 623/2936/19 вказав, що виходячи з оплатного характеру кредитного договору, відсутні підстави вважати, що умови договору про сплату процентів за користування кредитом є несправедливими та призводять до дисбалансу прав, та обов`язків сторін договору, оскільки вказаний розмір процентної ставки погоджено за домовленістю сторін у заяві-анкеті.

Такий висновок підлягає застосуванню і до спірних правовідносин.

Отже, вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

При цьому, відповідачкою не подано зустрічний позов із вказаними позовними вимогами та такий судом не вирішувався, а доводи, зазначені у відзиві не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи по суті та спростовані дослідженими доказами у справі.

Щодо посилання відповідачки у відзиві на сплив строку позовної давності для звернення позивача до суду, суд дійшов таких висновків.

Стаття 256 ЦК України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в судовому порядку.

Частинами 1-3 статті 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників.

Згідно із ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Частини 3, 4 статті 267 ЦК України передбачають, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, суд бере до уваги, що згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено п. 12 на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з подальшими змінами, з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України встановлений карантин.

Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року №383 до 30 червня 2023 року.

Крім того, п. 19 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

04 вересня 2025 року набрав чинності Закон України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України щодо поновлення перебігу позовної давності" від 14.05.2025 № 4434-IX. Закон скасував зупинення строків позовної давності на період дії воєнного стану, шляхом виключення п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

З урахуванням вказаних "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України, а також того факту, що станом на день розгляду вказаної справи діє воєнний стан, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк для звернення з відповідним позовом до суду, а тому посилання відповідачки на пропуск позивачем строку позовної давності є безпідставним.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин справи, суд всебічно та повно з`ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що понесені ТОВ "ФК "Смарт пей" витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн, підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правничої допомоги від 26.03.2026; актом від 30.06.2026 наданих послуг правничої допомоги в сумі 10000 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, за відсутності заперечень щодо таких витрат від відповідача, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн підлягають стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією № CF-2001220146701 від 02.09.2026 (а.с. 5), позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 89, 141, 247, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 6, 509, 512, 526, 536, 625, 626, 629, 638, 1050, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Смарт пей" (місцезнаходження: м.Київ, вул.Іоанна Павла ІІ, 4/65 корпус А, офіс 303, код ЄДРПОУ:43696954) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Смарт пей" заборгованість за кредитним договором № С-001-064187-19-980 від 19 липня 2019 року у розмірі 15449 (п`ятнадцять тисяч чотириста сорок дев`ять) гривень 43 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Смарт пей" витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн, а разом 12662 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 07.10.2026.

Суддя М.В. Панчук