Ухвала суду № 1404141, 06.11.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2007 року                                                                          м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Кравченко О.О., Леонтович К.Г.,

Шкляр Л.Т.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою державної податкової інспекції у м.Херсоні на постанову господарського суду Херсонської області від 16 травня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 09 серпня 2006 року у справі №9/180-АП-06 за позовом приватного підприємства “Туристическое агентство “Ветер странствий” до державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання недійсним акта, -

в с т а н о в и л а :

В квітні 2006 року ПП “Туристическое агентство “Ветер странствий” звернулося в суд з позовом до державної податкової інспекції у м.Херсоні, в якому просило визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.11.2005р. №007712301/0, прийняте державною податковою інспекцією у м. Херсоні.

Обґрунтовуючи позовні вимоги приватне підприємство “Туристическое агентство “Ветер странствий” посилається на те, що оскільки ним не було приховано кошти, які були отримані від туристів, відсутні підстави для застосування пункту 1 статті 17 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

_______________________

Справа № К-29946/06                                                                                                                                               Доповідач: Леонтович К.Г.

Постановою господарського суду Херсонської області від 16 травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 09 серпня 2006 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями державна податкова інспекція у м.Херсоні звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій приватне підприємство “Туристическое агентство “Ветер странствий” зареєстроване Херсонським міськвиконкомом 19.03.1999р. за №7177, є юридичною особою, а також взято на податковий облік у ДПІ м. Херсона 13.04.1999р. за №30534783.

В період з 29.08.2005р. по 09.09.2005р., на підставі посвідчення №3427/23-1 від 29.08.2005р., фахівцями державної податкової інспекції проведена комплексна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства за період 01.07.2002р. по 31.06.2005р.

За результатами даної перевірки складено акт №2032/23-4/30329642 від 27.10.2005р. в якому вчинено запис про порушення п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” - здійснено розрахункові операції за готівкові кошти при продажу туристичного продукту без застосування РРО на загальну суму 768880,98грн.

На підставі акту перевірки від 27.10.2005р. № 2032/23-4/30329642 керівником ДПІ у м. Херсоні 01.11.2005р. прийнято рішення №007712301/0 про застосування штрафних санкцій.

Згідно п. 1 ст. 3, п. 1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР, ст.ст. 239, 250 Господарського кодексу України, приватному підприємству “Туристическое агентство “Ветер странствий”, визначено суму штрафних санкцій у розмірі 2189277,00грн.

За наслідками процедури апеляційного узгодження вказаних податкових зобов'язань в порядку, визначеному пп. 5.2.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” рішення про застосування штрафних санкцій №007712301/0 залишено без змін.

Відповідно до п.1 ст. 5 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.03.1995р. за №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та (або) в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через реєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведенні у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадах, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно ст. 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ, організацій і оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Аналіз ст.9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” дає підстави зробити висновок, що даний закон не виділяє “власні” послуги як умову незастосування реєстратора розрахункових операцій, а виділяє лише “товари власного виробництва”, а тому даним Законом передбачено, що РРО не застосовується при наданні будь-яких видів послуг підприємствами всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування.

Згідно ст. 1 Закону України “Про туризм” від 18.11.2003р. за № І282-ГУ туристичний продукт - це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Отже, позивач є юридичною особою, створеною згідно із законодавством України, для якої виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і яка в установленому порядку отримала ліцензію на туроператорську діяльність.

Тобто, позивач не є ні підприємством торгівлі, ні підприємством громадського харчування.

Таким чином, у разі проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки за вказаними операціями не застосовуються.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної  інстанцій дійшли до вірного висновку про відсутність підстав застосовувати до позивача штрафні санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд  касаційної  інстанції  відхиляє  касаційну  скаргу  і залишає рішення без змін,  якщо відсутні підстави  для  скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м.Херсоні – відхилити.

Постанову господарського суду Херсонської області від 16 травня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 09 серпня 2006 року – залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Судді: