Ухвала суду № 140413991, 06.10.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/8541/26

1-кс/215/727/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Слідчий суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшої слідчої СВ ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інших осіб на утриманні не маючого, інвалідностей не маючого, з середньо спеціальною освітою, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуваючого, проте звертався за медичною допомогою до лікаря-нарколога КНТ «ДБКЛПД» ДОР» з 2002 по 2005 рік з приводу вживання алкоголю зі шкідливими наслідками, зареєстрований та прожиавє за адресою: АДРЕСА_1 , є військовослужбовцем військової служби за контрактом та обіймає посаду водія 3 кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , перебуває у військовому званні «солдат», в силу ст. 89 КК України не судимого, відносно якого:

- 28.11.2024 Криворізькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024041760001053 від 06.11.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України. Станом на теперішній час перебуває на розгляді;

- 16.01.2026 Доброславською окружною прокуратурою Одеської області до Доброславського районного суду Одеської області скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016160330001379 від 05.08.2016 за ч. 2 ст. 286 КК України. Розгляд зупинено у зв`язку із розшуком особи;

ВСТАНОВИВ:

06.10.2026 старша слідча СВ ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, відомості про яке внесене в ЄРДР за №62025050010040836 від 03.11.2025.

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 , проходячи військову службу на посаді водія 3 кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», 26 серпня 2022 року під час виконання завдань, пов`язаних з обороною рубежів 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону в районі населеного пункту АДРЕСА_2 , діючи в умовах воєнного стану, умисно, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою ухилення від її проходження, самовільно залишив місце служби оборонний рубіж 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону.

При цьому про причини залишення місця служби ОСОБА_4 командуванню не доповів, хоча, з огляду на покладені на нього обов`язки військовослужбовця, повинен був та об`єктивно мав можливість це зробити. Після залишення місця служби він перебував поза межами військової частини та місця несення служби, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи своє перебування з виконанням обов`язків військової служби, та не вживав заходів для повернення до місця служби або повідомлення командування чи органів військового управління про своє місцезнаходження, хоча мав реальну можливість для цього.

За даним фактом до ЄРДР були внесені відомості №62025050010040836 від 03.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Місцезнаходження ОСОБА_4 було встановлено лише 05 жовтня 2026 року співробітниками ВП № 5 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, тобто після тривалого періоду його відсутності за місцем проходження військової служби.

Таким чином, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем та усвідомлюючи покладений на нього обов`язок щодо проходження військової служби, умисно самовільно залишив місце служби та без поважних причин не з`являвся до нього понад три доби, чим порушив вимоги ст.ст. 6, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, а також ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV.

У зв`язку з викладеним умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 5 ст. 407 КК України як самовільне залишення військовослужбовцем місця служби без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

05.10.2026 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Слідчий у клопотанні зазначає, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, пов`язує з тим, що він тривалий час після самовільного залишення місця служби не вжив жодних заходів щодо припинення злочину шляхом з`явлення до ВСП чи іншого органу, що свідчить про сталість його намірів. Також стосовно підозрюваного на розгляді суду перебувають два інші кримінальні провадження. У сукупності із встановленими під час досудового розслідування обставинами щодо поведінки підозрюваного це, на думку сторони обвинувачення, дає підстави вважати, що за відсутності належного запобіжного заходу він може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Інші, більш м`які запобіжні заходи, на думку слідчої та прокурора, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 причетність до скоєного визнав, проти заявленого клопотання щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував, просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник підозрюваного підтримала позицію останнього. Додатково зазначила, що ОСОБА_4 є раніше не судимою особою, має міцні соціальні зв`язки, добровільно служив в лавах ЗСУ, проте обставини змусили його залишити місце служби. Просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання останнього або обрати йому заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку підозрюваного та захисника, слідчий суддя приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що до ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла постанова від Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування та визначення органу, який буде здійснювати досудове розслідування.

05.10.2026 ОСОБА_4 було затримано та в цей же день його було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Відповідно до пред`явленої підозри, наказом командира військової частини НОМЕР_1 №232 від 18.08.2022 солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини та призначено на відповідну посаду, у зв`язку з чим він набув статусу військовослужбовця та був зобов`язаний неухильно виконувати вимоги Конституції і законів України, військових статутів, а також накази командирів. 26.08.2022, перебуваючи в умовах воєнного стану та виконуючи завдання з оборони рубежу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону в районі населеного пункту АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , діючи умисно, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасового ухилення від її проходження, самовільно залишив місце служби оборонний рубіж 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону. Про причини свого залишення місця служби ОСОБА_4 командуванню не повідомив, хоча з огляду на покладені на нього обов`язки військовослужбовця повинен був та мав реальну можливість доповісти про обставини, що перешкоджають подальшому виконанню ним обов`язків військової служби. Після самовільного залишення місця служби ОСОБА_4 перебував поза межами визначеного місця несення військової служби, проводячи час на власний розсуд та не пов`язуючи своє перебування з виконанням обов`язків військової служби. При цьому він не вживав заходів для повернення до місця служби, а також не повідомляв командування чи органи військового управління про своє місцезнаходження, хоча мав реальну можливість це зробити. Таким чином, відповідно до пред`явленої підозри, ОСОБА_4 умисно самовільно залишив місце служби в умовах воєнного стану та протягом відповідного періоду без поважних причин перебував поза місцем служби, ухиляючись від виконання обов`язків військової служби.

05.10.2026 його було виявлено та доставлено працівниками поліції до ВП № 5 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Обставинами та доказами, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України є: протокол огляду документів, покази та пояснення свідків, а також інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.

Аналіз змісту наданих слідчому судді доказів, з огляду на їх вагомість та взаємозв`язок, дає підстави вважати, що обставини, з якими пов`язані події кримінального правопорушення, у своїй сукупності свідчать про об`єктивність обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування.

В наданому на розгляд слідчого судді клопотанні про застосування запобіжного заходу тримання під вартою та доданих до нього матеріалах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Проте, згідно з вимогами чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає такими, що заслуговують на увагу доводи слідчого та прокурора про те, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за обставин, що свідчать про тривале невиконання ним обов`язку щодо проходження військової служби та ухилення від її проходження. При цьому після вчинення інкримінованого кримінального правопорушення він не вжив заходів для добровільного припинення протиправної поведінки та повернення до місця служби, що характеризує його ставлення до покладених на нього обов`язків та свідчить про сталість його протиправної поведінки.

Крім того, як встановлено під час досудового розслідування, відносно ОСОБА_4 на розгляді суду перебувають два інші кримінальні провадження. Сам по собі факт наявності інших кримінальних проваджень не свідчить про винуватість особи у вчиненні відповідних кримінальних правопорушень, однак у сукупності з іншими встановленими обставинами підлягає врахуванню під час оцінки ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки свідчить про наявність щодо підозрюваного інших кримінально-правових претензій та необхідність забезпечення його належної процесуальної поведінки.

При вирішенні питання щодо наявності зазначеного ризику підлягають оцінці обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема характер та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 підозрюється, наявність обґрунтованої підозри, його вік, стан здоров`я, соціальні зв`язки, наявність постійного місця роботи та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України під час оцінки ризиків враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення. У цьому кримінальному провадженні обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується сукупністю зібраних стороною обвинувачення доказів, яким надається оцінка в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України враховується тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою. ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів та за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 178 КПК України враховується вік та стан здоров`я підозрюваного. ОСОБА_4 є повнолітньою особою, не належить до осіб похилого віку, які через свій вік потребують стороннього догляду, а відомості про стан його здоров`я, які б унеможливлювали застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 178 КПК України враховуються міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього сім`ї та утриманців, а також наявність постійного місця роботи або навчання. ОСОБА_4 постійного місця роботи не має, а наявні відомості щодо його соціальних зв`язків не свідчать про їх достатню міцність для того, щоб вони могли належним чином стримувати його від вчинення нових кримінальних правопорушень та забезпечити належну процесуальну поведінку.

Крім того, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 178 КПК України враховується наявність судимостей у підозрюваного. ОСОБА_4 відповідно до ст. 89 КК України є таким, що не має судимості, що підлягає врахуванню на його користь. Водночас відсутність судимості сама по собі не виключає можливості існування інших ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та не перешкоджає їх оцінці у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження.

Також відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 178 КПК України враховується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Як зазначалося вище, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Таким чином, з урахуванням характеру та обставин інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тривалості його протиправної поведінки, відсутності постійного місця роботи, наявності інших кримінальних проваджень, а також сукупності інших даних про особу підозрюваного, існують достатні підстави вважати, що у разі незастосування до нього належного запобіжного заходу він може продовжити протиправну поведінку та вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим наявним є ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя, крім того, враховує наявність ризиків, пов`язаних з особою підозрюваного, з огляду на його службову характеристику та характер інкримінованого кримінального правопорушення, який свідчить про його зневажливе ставлення до виконання конституційного обов`язку по захисту Батьківщини.

Отже, застосування до ОСОБА_4 тримання під вартою, як виняткового запобіжного заходу, є цілком виправданим, зважаючи на суспільну небезпеку діяння, у якому підозрюється останній, та неможливість забезпечити запобігання наявним ризикам більш м`якими запобіжними заходами.

Слідчий суддя вважає, що слідчим доведені у відповідності до ст.ст.177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу з урахуванням тих обставин, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу. Також доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів на даному етапі досудового розслідування не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.

В свою чергу, в умовах воєнного стану на території України, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів проти встановленого порядку несення військової служби, застосування до них належного запобіжного заходу має забезпечувати як досягнення мети запобіжного заходу, так і належне виконання ними процесуальних обов`язків. Такий підхід спрямований на недопущення негативного впливу протиправної поведінки військовослужбовців на обороноздатність держави в умовах воєнного стану, авторитет військової служби, бойову готовність та боєздатність військових підрозділів, а також на забезпечення належної військової дисципліни.

Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема обґрунтованість підозри, тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, обставини його виявлення, тривалість перебування поза місцем проходження військової служби, а також наявність ризикам, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з частиною 1 статті 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі ч. 4 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 розмір застави.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , характер та обставини його вчинення, тривалість перебування підозрюваного поза місцем проходження військової служби, встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного.

Разом з тим слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 не судимий, має постійне місце проживання, перебуває у шлюбі та має на утриманні малолітню дитину. Даних про значний майновий стан підозрюваного або обставин, які б свідчили про необхідність визначення застави у максимальному розмірі, слідчому судді не надано.

З урахуванням наведеного слідчий суддя приходить до висновку, що визначення застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання встановленим ризикам, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і водночас такий розмір застави не буде завідомо непомірним для підозрюваного.

Станом на дату постановлення ухвали розмір одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328 гривень, а тому 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб становлять 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193-197, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшої слідчої СВ ВП № 5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 03 грудня 2026 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу (отримувач коштів: ТУ ДСА в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, Банк отримувача: ГУДКСУ в м. Київ, МФО 820172, рахунок UA158201720355229002000017442, призначення платежу: зазначити інформацію: 1) про найменування суду, який виніс рішення про внесення застави, або до якого подана заява; 2) ПІБ особи, за яку внесена застава, та платника застави, або ПІБ особи, яка внесла частку майна; 3) № справи).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, якщо такі документи наявні.

Строк дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, визначити до 03 грудня 2026 року включно.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя