Рішення № 140413123, 31.08.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/5457/26

Номер провадження2/205/4135/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Грони Д.С.

за участю секретаря судового засідання Швидкої К. О.,

позивача: ОСОБА_1 ;

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Третя дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивача ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Третя дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову вказала, що 09.08.2008 ОСОБА_3 , яка була її матір`ю, склала заповіт, яким заповіла ОСОБА_1 частину квартири АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, після її смерті відкрилась спадщина. Позивач у встановлений строк звернулась до державного нотаріуса Третьої дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини. Державним нотаріусом було заведено спадкову справу № 76/2025. Проте в подальшому позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно у зв`язку з ненаданням правовстановлюючих документів на квартиру, які фактично знаходяться у відповідача. Відповідач ОСОБА_2 добровільно надати позивачці правовстановлюючі документи на квартиру не бажає, у зв`язку з чим позивачка звернулась до суду та просить визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на частину квартири АДРЕСА_2 .

04.06.2026 ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження.

22.06.2026 ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра витребувано від Третьої дніпровської державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 76/2025 після смерті ОСОБА_3 .

17.07.2026 від Третьої дніпровської державної нотаріальної контори на адресу суду надійшла копія спадкової справи № 76/2025 після смерті ОСОБА_3 .

В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 21.07.2026 відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог не заперечував.

21.07.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання сторони не з`явились, подали заяву про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши наявні докази судом встановлено таке.

Позивач ОСОБА_4 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її батьком був ОСОБА_5 , мати: ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 від 16.08.1966.

18.08.2000 ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_6 , після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_7 , що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу Серія НОМЕР_2 від 27.07.2005.

На підставі Свідоцтва про право власності на житло від 28.04.2006 квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 63,1 кв.м. належить на праві спільної власності ОСОБА_3 (мати позивачки) та ОСОБА_2 (брат позивачки).

09.12.2008, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , склала Заповіт, яким належну їй частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 , заповіла ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 від 03.12.2024.

10.02.2025 позивач ОСОБА_1 з вернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті матері до Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори, заява зареєстрована за № 163.

10.02.2025 Третьою дніпропетровської державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 76/2025 після смерті ОСОБА_3 .

25.02.2025 державним нотаріусом Третьої дніпровської державної нотаріальної контори Матвієнко В. Г. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку квартири з адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з відсутністю оригіналів документів на вказане майно.

Отже предметом спору у цій справі є визнання за позивачем в порядку спадкування за заповітом після смерті матері права власності на належну померлій частину квартиру.

За змістом ст. ст. 1222, 1223 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом ст. 1269 ЦК України, підтвердженням бажання спадкоємця прийняти спадщину, є його заява до нотаріуса про прийняття спадщини.

Згідно з ч.3 ст. 1235 ЦК України, заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1218, ч. 1, 2 ст.1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається спадщина, до складу якої входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно з ч.1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно з ст. 1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Згідно з ч.2,3 ст. 1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Отже, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є власником із часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Спадкування за законом відбувається лише у разі відсутності заповіту.

Отже, позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті її матері ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину шляхом подачі відповідної заяви нотаріусу.

Державний нотаріус Другої дніпровської державної нотаріальної контори Матвієнко В. Г. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері у зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ, який би підтверджував право власності померлого на квартиру відсутній.

Оскільки позивач через відсутність у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно не може оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку, тому її права підлягають захисту в судовому порядку шляхом визнання за нею права власності на це майно.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Третя дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності в порядку спадкування за заповітом на частину квартири АДРЕСА_2 , після смерті її матері ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 6 469,12 грн (шість тисяч чотириста шістдесят дев`ять гривень дванадцять копійок).

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Суддя Денис ГРОНА