Ухвала суду № 140412824, 01.10.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/9538/26

Провадження № 2/204/5424/26

УХВАЛА

про залишення позову без руху

01 жовтня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра, у складі:

головуючого судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання Єрмак Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, -

У С Т А Н О В И В:

04 серпня 2026 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 із вимогами про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 07 серпня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, без виклику сторін.

11 вересня 2026 року ухвалою суду було здійснено перехід із прощеного позовного провадження без виклику до розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

При вивченні матеріалів справи встановлено, що представниця позивача в позовній заяві прохає суд стягнути з відповідачки заборгованість за двома різними кредитними договорами, що в свою чергу свідчить про різні предмети позову, підстав об`єднання яких позивачем не зазначено.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Разом з цим, суд зазначає про те, що Верховний Суд у справі № 909/243/18 від 31 серпня 2020 року, акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову».

Так, Верховний Суд зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

З аналізу вказаних норм права убачається, що законодавцем передбачено право позивача об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

При цьому суд зазначає, що під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Водночас, об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Натомість, підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Таким чином, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Так, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 911/414/18 вказала на те, що об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача.

При цьому, однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

В свою чергу, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Так, позивач прохає суд стягнути з відповідачки заборгованість за двома різними кредитними договорами, однак підстав їх поєднання в одному позові не зазначено.

Згідно з пунктом 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2011 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Верховний Суд у своїй постанові від 15 лютого 2019 року у справі № 910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення тощо).

Отже, кожна із вимог про стягнення шкоди є самостійною вимогою, які не пов`язані ні підставами виникнення та поданими доказам, та не є основними і похідними одна стосовно одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.

Відтак, кожна із вимог про стягнення шкоди, заборгованості є самостійною вимогою.

Отже, суд доходить висновку, що позивачем сплачено судовий збір лише за однією вимогою, у той час як позов містить дві самостійні вимоги з різними предметами спору.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позов до суду подано з недоліками, проте провадження у справі вже відкрито, доходжу висновку про залишення позовної заяви без руху, надання позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання суду позовної заяви у новій редакції із зазначенням підстав об`єднання різних предметів в одному позові, з урахуванням виправлення вказаних недоліків відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України.

Згідно з вимогами ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.187 ЦПК України, -

П ОС Т А Н О В И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами залишити без руху.

Надати позивачу строк у п`ять днів включно зо дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Приваліхіна