Ухвала суду № 140412619, 05.10.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/31/26

Провадження № 1-кс/202/7556/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про арешт майна

05 жовтня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання слідчого відділу РЗЗС СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024040000001539 від 21.12.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 239, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, яке мотивував тим, що слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024040000001539 від 21.12.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 239, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами Дніпропетровської обласної прокуратури.

Під час досудового розслідування встановлено, що, починаючи з 2025 року, посадові особи КП «Міська ритуальна служба» ДМР (код ЄДРПОУ 21926724) за попередньою змовою з фізичними особами працевлаштовують останніх на різні посади та вносять до офіційних документів недостовірні відомості щодо нарахування їм заробітної плати та інших виплат, тоді як ці особи фактично роботу на підприємстві не виконують; оскільки підприємство має статус критично важливого, такі особи отримують бронювання від мобілізації. За даними органу досудового розслідування, у такий спосіб працевлаштовано ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Директором КП «Міська ритуальна служба» ДМР є ОСОБА_11 , заступником директора з юридичних питань ОСОБА_12 .

25.09.2026 на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра (справа № 202/31/26, провадження № 1-кс/202/7285/2026) проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A57», модель: SM-A576B/DS, s/n: НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , який поміщено до спец. пакету № NPU 6467251.

Вказані речі відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є матеріальними об`єктами, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Постановою слідчого вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Посилаючись на те, що вилучений мобільний телефон має значення для досудового розслідування, оскільки існує необхідність у проведенні його огляду та тимчасового доступу до інформації, що в ньому міститься, встановленні всіх осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, слідчий просив накласти арешт на вилучене майно з метою збереження речових доказів.

Слідчий, прокурор та власник майна ОСОБА_12 , будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду клопотання, до суду не з`явилися, що відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання. Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Повно та всебічно дослідивши матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подано клопотання, слідчий суддя дійшов наступного.

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12024040000001539 від 21.12.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 239, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 23.09.2026 (справа № 202/31/26, провадження № 1-кс/202/7285/2026) надано дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 з метою відшукання та вилучення оригіналів документів КП «Міська ритуальна служба».

25.09.2026 на підставі вказаної ухвали проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A57», модель: SM-A576B/DS, s/n: НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , який поміщено до спец. пакету № NPU 6467251.

Постановою слідчого від 25.09.2026 року вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є збереження речових доказів, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Приписами ч.10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливість спеціальної конфіскації майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберігали на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінального протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Слідчий суддя враховує, що згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України арешт з метою збереження речових доказів може бути накладений на майно будь-якої фізичної особи незалежно від її процесуального статусу. Обмеження права власності ОСОБА_12 є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, оскільки ОСОБА_12 обіймає посаду заступника директора з юридичних питань КП «Міська ритуальна служба» ДМР, а збереження відомостей, що містяться в електронній формі, можливе лише за умови забезпечення незмінності їх носія до проведення огляду та, за потреби, експертного дослідження; застосування менш обтяжливого способу арешту такого збереження не забезпечить.

Відтак, на час розгляду клопотання стороною обвинувачення доведено, що вилучений під час проведення обшуку мобільний телефон відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки може містити відомості щодо комунікації посадових осіб КП «Міська ритуальна служба» ДМР з особами, працевлаштованими на підприємстві, та іншими особами, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому клопотання підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів.

Керуючись ст. ст. 40, 98, 100, 131, 132, ч. 2 ст. 167, ч.2 ст. 168, ст. ст. 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт у вигляді заборони відчуження, розпорядження та користування на майно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене 25.09.2026 під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A57», модель: SM-A576B/DS, s/n: НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , який поміщено до спец. пакету № NPU 6467251.

Майно, на яке накладено арешт, зберігати у відповідності до Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104 (зі змінами та доповненнями).

Ухвала підлягає негайному виконанню старшим групи слідчих за провадженням.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи прокурорів за провадженням.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено 05.10.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_13