Єдиний державний реєстр судових рішень
МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
Справа № 212/13174/26
Провадження № 2/210/3039/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
30 вересня 2026 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі:головуючого судді Чайкіної О.В., за участю секретаря судового засідання Комбарової Д.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, без проведення судового засідання, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Зміст позовних вимог
Позовна заява обґрунтована тим, що Відповідач уклав Договір про споживчий кредит №214598 від 21.11.2021 р. із ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та на підставі платіжного документа Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 3000грн.
Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Згідно даного Договору факторингу 19.04.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 214598 від 21.11.2021 року.
Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 10905 грн., із яких заборгованість за тілом кредиту становить 3000 грн.; заборгованість за відсотками становить 1680 грн.; заборгованість за комісіями становить 450 грн.; заборгованість за пенею становить 5775 грн.
В зв`язку з цим, посилаючись на норми ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у вищенаведеному розмірі та понесені ним судові витрати у справі.
Аргументи сторін
Сторона позивача у прохальній частині позову, просила суд розглядати справу у їх відсутність.
Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не відомі.
Надав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що факт отримання грошових коштів у розмірі 3000,00 грн., за умови належного підтвердження видачі саме йому, окремо не заперечує як межу можливого грошового зобов`язання. Будь-які суми понад тіло кредиту 3000,00 грн. заперечує повністю. Просив суд задовольнити позов лише в частині стягнення тіла кредиту 3000,00 грн. і відмовити в задоволенні вимог про стягнення процентів 1680,00 грн., комісії 450,00 грн., пені 5775,00 грн., судового збору 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу 6000,00 грн.
До суду надано підтвердження про надсилання відзиву стороні позивача. Так з квитанції №8425640 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС вбачається, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» отримало вказаний відзив 20.08.2026 року о 07:43 год.
Відповідь на відзив на позовну заяву до суду станом на дату розгляду справи 30.09.2026 року не надходила.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, встановленими наступні фактичні обставини справи.
Фактичні обставини справи встановлені судом
Розгляд справи (формування та зберігання) здійснюється в змішаній (паперовій та електронній) формі, при цьому додатки до позовної заяви зберігаються лише в електронній формі.
21.11.2021 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (стара назва ТОВ «ЗАЙМЕР») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №214598.
Кредитний договір, додаток №1 до договору підписано відповідачем з використанням електронного підпису CL7812.
За умовами договору: Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. 1.2. Кредит надається строком на 16 днів, тобто до 06-12-2021. Строк дії договору 16 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами. 1.3. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 1295% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 3.5% (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. 1.4. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. 1.5. За використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству комісію в розмірі 15% від суми фінансового кредиту. 1.6. Датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта. 1.7. Невід`ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства www.cly.com.ua.
2.1. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.
2.2. Сума кредиту, комісія за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штаф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором.
2.3. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про надання фінансового кредиту, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
6.1. Цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
6.7. Підписанням цього Договору Клієнт підтверджує що він:
6.7.1. Ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства.
З довідки про ідентифікацію вбачається, що ОСОБА_1 підписав кредитний договір №214598 електронним підписом одноразовим ідентифікатором CL7812, відправленим з моб.номеру НОМЕР_1 21.11.2021 року о 12:16 год., номер картки НОМЕР_2 .
З підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів вбачається успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: Номер платіжної інструкції A523169B240717CLY214598T1532309, Надавач платіжних послуг ТОВ «ПрофітГід», код ЄДРПОУ: 39932827, ліцензія на переказ коштів без відкриття рахунку Національного банку України №21/991-рк від 29.05.2023 року, Платник ТОВ КЛАЙ ІНВЕСТ, код ЄДРПОУ 42146903, Номер транзакції 33748-97650-76734, Дата / час здійснення переказу 21.11.2021 року о 12:16 год., Сума переказу, грн 3000.00, Номер платіжної картки отримувача НОМЕР_2 , Емітент платіжної картки PRIVAT BANK, Код авторизації 715209, RRN 003026249443, Призначення переказу Выдача кредита #214598
Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260914/41185-БТ на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , а також надано виписку з вказаної карти з відображенням зарахування на картку 3000 грн. 21.11.2021 року.
Отже в судовому засіданні беззаперечно встановлено, що відповідач ОСОБА_1 уклав кредитний договір на суму 3000,00 грн., яку отримав в той же день шляхом перерахування коштів на його особисту картку.
Відповідно до розрахунку заборгованості сума заборгованості відповідача складає 10905 грн., із яких заборгованість за тілом кредиту становить 3000 грн.; заборгованість за відсотками становить 1680 грн.; заборгованість за комісіями становить 450 грн.; заборгованість за відсотками по прострочці становить 5775 грн.
Щодо переходу права вимоги
19.04.2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та Позивачем укладено Договір факторингу №568/ФК-24, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №214598.
Відповідно до п.2.1. Договору факторингу клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.
Платіжною інструкцією №8041 від 19.04.2024 року підтверджено оплату по договору факторингу №568/ФК-24 від19 квітня 2024року.
Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру прав вимог за Договором факторингу №568/ФК-24 від19 квітня 2024року.
Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу від ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 10905 грн.
Враховуючи наведені обставини, в судовому засіданні встановлено, що в ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором №214598 від 21.11.2021 року перейшло до Позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до Відповідача.
Мотивувальна частина
Позиція суду та застосовані норми права
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд вста
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір,в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів,виконання робіт або надання послуг кожному,хто до неї звернеться(роздрібна торгівля,перевезення транспортом загального користування,послуги зв`язку,медичне,готельне,банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З матеріалів справи встановлено, що кредитний договір №214598 від 21.11.2021 року та укладено в електронній формі, тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно з п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.ч. 1-4, 6-8, 11-13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Істотні умови такого договору встановлені ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, і до них належать: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.
Встановлено, що 21.11.2021 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (стара назва ТОВ «ЗАЙМЕР») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №214598. Кредитний договір, додаток №1 до договору підписано відповідачем з використанням електронного підпису CL7812.
Згідно із ч. 2. ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.
Всупереч умовам кредитних договорів, відповідач не виконав своїх зобов`язань.
Висновки суду
Відповідно до частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, у тому числі в електронній формі. Згідно з частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, повідомленнях, якими обмінялися сторони, або якщо воля сторін виражена за допомогою електронних засобів зв`язку чи іншої інформаційно-телекомунікаційної системи.
Правовідносини щодо укладення електронних договорів у сфері електронної комерції врегульовані, зокрема, Законом України «Про електронну комерцію».
Законодавство не містить загальної вимоги про обов`язкове скріплення кожного електронного кредитного договору саме кваліфікованим електронним підписом особи як необхідної умови його укладення чи дійсності. Тому саме по собі посилання відповідача на відсутність на договорі його ЕЦП (КЕП) не свідчить про те, що такий договір не був укладений або не породжує для його сторін відповідних прав та обов`язків.
Отже, законодавством прямо передбачено можливість підписання електронного договору одноразовим ідентифікатором, а тому доводи відповідача про те, що електронний кредитний договір може бути чинним виключно за умови його підписання електронним цифровим або кваліфікованим електронним підписом, ґрунтуються на неправильному розумінні положень законодавства.
Як встановлено судом, 21.11.2021 року ОСОБА_1 здійснив реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (стара назва ТОВ «ЗАЙМЕР») та заповнив електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті первісного кредитора. Під час реєстрації та заповнення заявки відповідачем було зазначено номер мобільного телефону НОМЕР_1 , на який у подальшому було направлено одноразовий ідентифікатор для підтвердження укладення договору.
21.11.2021 року відповідач, після ознайомлення з умовами запропонованого договору, здійснив у інформаційно-телекомунікаційній системі дію щодо прийняття пропозиції про укладення договору шляхом натискання відповідної кнопки. Після цього ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (стара назва ТОВ «ЗАЙМЕР») направило на зазначений відповідачем номер телефону одноразовий ідентифікатор CL7812, який відповідач о 21.11.2021 року о 12:16 год., ввів у відповідному розділі інформаційно-телекомунікаційної системи та направив первісному кредитору.
Таким чином, використання відповідачем одноразового ідентифікатору CL7812 було не формальною дією, а способом підтвердження його волевиявлення на укладення електронного договору на запропонованих умовах.
У справі наявна сукупність послідовних та взаємопов`язаних дій, вчинених від імені відповідача, які підтверджують його волевиявлення на укладення Договорів, а саме: реєстрація в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, заповнення заявки на отримання кредиту, зазначення номера мобільного телефону, проходження передбаченої процедури ідентифікації та верифікації, ознайомлення з умовами договору, підтвердження згоди з ними, отримання на зазначений номер телефону одноразового ідентифікатора, введення такого ідентифікатора в інформаційно-телекомунікаційній системі, отримання кредитних коштів та подальше здійснення платежів за договором.
Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування зазначених обставин, зокрема доказів того, що реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі, подання заявки на отримання кредиту, використання одноразового ідентифікатора або отримання кредитних коштів здійснювала інша особа, або що відповідні дії були вчинені без його відома чи волі. Так само відповідачем не спростовано факту отримання ним кредитних коштів та здійснення платежів на виконання умов спірного договору.
За таких обставин суд доходить висновку, що сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, відповідач належним чином підтвердив своє волевиявлення на його укладення шляхом використання одноразового ідентифікатора, а договір укладено у письмовій (електронній) формі у порядку, передбаченому законодавством.
Суд відхиляє доводи відповідача ОСОБА_1 про неможливість стягнення процентів 1680,00 грн., комісії 450,00 грн.
Слушним є розрахунок сторони Позивача, який відповідає умовам викладеним у кредитних договорах, а саме нарахування здійснюється за такою формулою:
- відсотки 3000 грн. х 3,5 % х 16 днів = 1680 грн.;
- комісія 3 000 грн. х 15 % = 450 грн.;
Загальна сума складає 5130 грн. = 3000 + 1680 + 450
Вказаний розрахунок боргу, наданий позивачем, є обґрунтованим, відповідачем не спростований.
Щодо вимог про стягнення відсотків за період прострочення суд зазначає наступне.
Позивач у прохальній частині просить стягнути з відповідача заборгованість за пенею, яка становить 5775 грн.
Проте, відповідно до розрахунку заборгованості суму 5775 грн. становить заборгованість за «відсотками по прострочці», які за умовами договору нараховувалися за період з 07 грудня 2021 року по 30 січня 2022 року, тобто за 55 днів прострочення, виходячи з розміру процентної ставки 3,5 % на день.
Разом з тим суд не погоджується з правомірністю такого нарахування.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12-ц (провадження №14-10цс18) сформульовано правовий висновок про те, що відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір та порядок одержання яких встановлюються договором. При цьому положення абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України щодо сплати процентів до дня повернення позики може застосовуватися лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Таким чином, з огляду на те, що строк кредитування за договором встановлено до 06 грудня 2021 року, починаючи з 07 грудня 2021 року кредитодавець втратив право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом у розмірі 3,5 % за кожен день.
Посилання позивача на умову пункту 2.3 договору про нарахування процентів у період прострочення не спростовує наведеного висновку. При цьому положення пункту 1.2 договору про те, що договір залишається чинним до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, не свідчить про продовження строку кредитування, оскільки строк кредитування сторонами окремо та чітко визначено до 06 грудня 2021 року.
Отже, нараховані позивачем 5775,00 грн. відсотки за період з 07 грудня 2021 року по 30 січня 2022 року здійснені після закінчення строку кредитування, а тому правових підстав для їх стягнення з відповідача суд не вбачає.
Також суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Згідно з Правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.
Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитних заборгованостей по Договором, доказів протилежного стороною відповідача суду не представлено
За змістом ст.ст. 525, 599, 610, 612 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином. Порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Матеріали справи підтверджують факт неналежного виконання відповідачем умов договору, зокрема - систематичну несплату заборгованості, внаслідок чого утворилась сума боргу, зазначена у позовній заяві.
Оскільки ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є правонаступником всіх прав та зобов`язань «КЛАЙ ІНВЕСТ», відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті боргу та відсотків не виконав, в строки, передбачені графіком погашення кредиту, кредит та відсотки за його користування не сплатив, чим порушив вимоги договору, тому суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №214598 від 21.11.2021 року.
Щодо судових витрат
Згідно з платіжною інструкцією при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що він сплатив 6000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивач надав такі докази: договір про надання правової допомоги від 01.06.2026 року, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», додаткову угоду №214598 від 21.07.2026 року до договору про надання правової допомоги від 01.06.2026 року, акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 21.07.2026 року.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
В частині 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України, такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року по справі №496/3134/19.
З урахуванням викладеного, у задоволенні позовних вимог в частині витрат на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн. необхідно відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 261-264, 526, 527, 530, 551, 610-611, 625, 627, 628 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 12, 19, 264-265, 268, 270-274, 279, 353 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851, заборгованість за Кредитним договором №214598 від 21.11.2021 року у розмірі 5130 грн. (п`ять тисяч сто тридцять гривень)
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_5 , відкритий в АТ «ПУМБ», сплачений судовий збір у розмірі 1252,45 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят дві гривні сорок п`ять копійок)
У задоволені інших вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 06 жовтня 2026 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_5 , відкритий в АТ «ПУМБ»)
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: О. В. Чайкіна
Судове рішення № 140411663, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 30.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 212/13174/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: