Ухвала суду № 140411440, 06.10.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН 932/4163/23

Провадження №2/932/404/25

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

06.10.2026 місто Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Салькової В.С.,

за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Євгеньєвої Л.Д.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Центру надання адміністративних послуг, треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч Оксана Михайлівна, ОСОБА_4 , про визнання частково недійсним договору розподілу майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Центру надання адміністративних послуг, треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч Оксана Михайлівна, ОСОБА_4 , про визнання частково недійсним договору розподілу майна подружжя була повторно автоматично розподілена до провадження поточного складу суду 15.07.2025.

Ухвалою суду від 08.08.2025 справу прийнято до провадження та в ній призначене підготовче засідання на 12.09.2025.

Підготовче провадження у справі закрите ухвалою суду від 03.11.2025, постановленої за участі представника позивача ОСОБА_5 .

Після того в судові засідання 21.01, 13.03, 13.05, 04.08 та 06.10.2026 позивач та її представник не з`явилися.

11.03.2026 та 11.05.2026 позивачем ОСОБА_2 подавалися заяви про перенесення судових засідань.

02.08.2026 від позивача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Всі три заяви подані від імені ОСОБА_2 у вигляді сканкопій на електронну поштову адресу суду без засвідчення електронним цифровим підписом (ЕЦП).

Суд зазначає, що надсилання в електронному вигляді будь-яких документів до суду має здійснюватися з використанням сервісу Електронний суд, розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login.

Для можливості користування цим сервісом необхідно здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Для адвоката, якою є ОСОБА_6 (ордер на а.с.186 в т.1), обов`язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, закріплений у ч.6 ст.14 ЦПК України.

Законодавством України учасникам справи надано альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами: в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)).

Заяв, які б відповідали вищезазначеним вимогам закону, від позивача ОСОБА_2 до суду не надходило.

Ухвалою суду від 04.08.2026 визнано обов`язковою явку в судове засідання позивача ОСОБА_2 .

Копія ухвали направлена їй засобами поштового зв`язку за адресою, зазначеною нею в позовній заяві та інших наявних у справі заявах від її імені (м. Дніпро, пр. Героїв, 12/654).

Заяв про зміну адреси позивачем суду не подавалося.

Копія ухвали від 04.08.2026 з судовою повісткою повернена на адресу суду без вручення позивачеві з відміткою відділу поштового зв`язку «адресат відсутній».

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.05.2023 у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду з таких підстав.

Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Наведене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11.03.2021 у справі №558/9/18 (провадження №61-13892св20).

Також в постанові від 28.03.2023 у справі №711/7486/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виснував, що суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №757/23967/13-ц, від 28.10.2021 у справі №465/6555/16-ц, від 12.05.2022 у справі №645/5856/13-ц).

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», від 16.02.2017 у справі «Каракуця проти України»).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна як учасниця зазначеної Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

У частині п`ятій статті 223 ЦПК України законодавець встановив особливий порядок наслідок (санкцію) повторної неявки позивача. Ця норма фактично дублює норму, закріплену в пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України необхідно тлумачити в системному зв`язку з іншими положеннями цієї статті та іншими нормами процесуального закону (ЦПК України), які визначають наслідки повторної неявки позивача, який не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а саме, ч.5 ст.223 і п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

З огляду на системне тлумачення вказаних норм процесуального закону Верховний Суд виходить з того, що п.2 ч.3 ст.223 ЦПК України у контексті ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України не може застосовуватися судом щодо неявки позивача у судове засідання.

Аналіз положень ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що наслідком повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні

Процесуальний закон щодо наслідків неявки позивача у судові засідання є зрозумілим і передбачуваним для нього, щодо його застосування існує усталена судова практика.

Дана справа розглядається судом з 2023 року, тобто понад розумний строк, а процесуальна пасивність позивача свідчить про фактичну втрату нею інтересу до розгляду справи.

Позивач ОСОБА_2 систематично протягом останнього року не з`являлася до суду, не спрямувала для участі у справі свого представника та проігнорувала ухвалу суду про визнання її явки в судове засідання обов`язковою.

Враховуючи викладене, суд, встановивши наведені вище обставини, доходить висновку про наявність обґрунтованих підстав для залишення позову без розгляду. За викладених обставин виправданих приводів для чергового відкладення розгляду справи або її вирішення за відсутності сторони позивача суд не знаходить.

Згідно з ч.2 ст.257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст.233,257 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Центру надання адміністративних послуг, треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч Оксана Михайлівна, ОСОБА_4 , про визнання частково недійсним договору розподілу майна подружжя залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 06.10.2026 та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: В.С. Салькова