Ухвала суду № 140409525, 02.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/40261/26

Провадження № 1-кс/761/24006/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування кримінальних проваджень за участю дітей слідчого управління ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, неодруженого, працюючого на посаді інженера-технолога ТОВ «ГУРМЕ ФОКЕ ГРУП», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, в рамках кримінального провадження № 12026100000000883 від 27.08.2026, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12026100000000883 від 27.08.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 4 ст. 301-1 КК України.

01.10.2026 ОСОБА_5 повідомлено про те, що він підозрюється в умисному одержанні доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та в умисному зберіганні дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, про що вручено письмове повідомлення про підозру.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання за вищевказаними підставами та просив його задовольнити.

Захисник у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати до ОСОБА_5 більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12026100000000883 від 27.08.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 4 ст. 301-1 КК України.

01.10.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України.

Частиною 1 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді на даному етапі кримінального провадження доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є його причетність до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

- протоколом огляду від 28.08.2026;

- протоколом огляду від 01.09.2026;

- висновком експерта № СЕ-19/111-26/47067-МЗ за результатами мистецтвознавчої експертизи від 04.09.2026;

- висновком експерта № СЕ-19/111-26/49109-МЗ за результатами мистецтвознавчої експертизи від 16.09.2026;

- висновком експерта № СЕ-19/111-26/49093-МЗ за результатами мистецтвознавчої експертизи від 21.09.2026;

- висновком експерта № СЕ-19/111-26/49104-МЗ за результатами мистецтвознавчої експертизи від 22.09.2026;

- висновком експерта № СЕ-19-26/49646-ФП за результатами портретної експертизи від 15.09.2026;

- протоколом обшуку від 01.10.2026 за адресою: АДРЕСА_1 ,

- протоколом обшуку від 01.10.2026 за адресою: АДРЕСА_2 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.10.2026;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.10.2026;

- протоколом огляду від 01.10.2026;

- протоколом огляду від 01.10.2026;

- протоколом огляду від 01.10.2026;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження обставини, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру від 01.10.2026, вчинив зазначені кримінальні правопорушення та на даному етапі досудового розслідування є достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість пред`явленої підозри, оскільки в розпорядженні органу досудового розслідування є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України.

Щодо наявності ризиків та їх обґрунтованість.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, наявність ризику переховуватися від органів досудового слідства та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, підозрюваний ОСОБА_5 може намагатися уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду. Максимальна санкція статті, що інкримінується підозрюваному, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Той факт, що підозрюваний може знищити, сховати речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України), обґрунтовується тим, що на даний час ще органом досудового розслідування встановлюються всі епізоди злочинної діяльності підозрюваного та надається їм правова оцінка з метою кваліфікації, відповідно до чинного кримінального законодавства, тому враховуючи даний факт, підозрюваний ОСОБА_5 може вчиняти дії, спрямованні на унеможливлення фіксації злочинів, а саме інформації, за допомогою яких можливе зібрання доказів та встановлення інших епізодів кримінальних правопорушень. У разі застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, орган досудового розслідування не зможе контролювати такі спроби, що зашкодить об`єктивному проведенні досудового розслідування та призведе до спотворення істини у даному провадженні.

Ризик того, що підозрюваний може незаконного впливати на малолітню потерпілу, її законного представника, свідків, експертів, спеціалістів по кримінальному провадженню (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) зумовлений тим, що ОСОБА_5 після повідомлення йому про підозру у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, розуміючи що його дії викриті, може вчинити незаконний вплив у виді погроз фізичною розправою, психологічного маніпулювання, шантажу, підкупу, прохань, умовлянь стосовно малолітньої потерпілої, її законного представника, свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні. Суд враховує, що ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що за версією органу досудового розслідування ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, що характеризується особливою суспільною небезпекою, що свідчить про низький рівень правової свідомості та соціальної відповідальності підозрюваного, а також про схильність до злочинних дій сексуального характеру.

Таким чином, в судовому засіданні підтверджується наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою застосування на стадії досудового розслідування запобіжного заходу відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав прокурор у клопотанні.

Підозрюваний відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України відноситься до осіб, до яких можливо бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , обставини вчинення злочину та його наслідки і суспільну небезпеку, особу підозрюваного, а також те, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, зазначених у клопотанні, для запобігання яких слідчий суддя вважає недостатнім застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Крім того, слідчий суддя вважає, що обставина, яка виправдовує тримання особи під вартою, належить введений в країні з 24.02.2022 воєнний стан в зв`язку із військовою агресією рф проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

У зв`язку з наведеним, клопотання в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 ЦПК України, наявність яких встановлена в судовому засіданні.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо розміру застави.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні, посилаючись на норми п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, просили не визначати розмір застави.

Однак, оскільки слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не обґрунтовано неможливість визначення застави, суд, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, вважає за можливе, зважаючи на тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 , особу підозрюваного та його майновий стан, обставини вчинення кримінального правопорушення, визначити підозрюваному розмір застави в межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який буде достатнім та таким, що забезпечить виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 208, 309 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 13 год. 15 хв. 01.10.2026, тобто по 13 год. 15 хв. 29.11.2026.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУ ДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора або суду, а в разі неможливості з`явитися з поважних причин - завчасно повідомити про це посадову особу або орган, який здійснив виклик;

2) не відлучатись за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілими, їх представниками та свідками щодо обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні № 12026100000000883 від 27.08.2026;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу ДМС України за місцем проживання усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, а також строк дії ухвали визначити по 29.11.2026.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, який призначений старшим слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні № 12026100000000883 від 27.08.2026.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1