Ухвала суду № 140408876, 07.10.2026, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/492/26

Провадження № 2/685/519/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Теофіполь

заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду

в с т а н о в и в :

заявник звернулася в суд із заявою про розстрочення виконання рішення суду, мотивуючи її тим, що рішенням Теофіпольського районного суду від 04.08.2026 року у справі №685/492/26 задоволено частково позов ТОВ «ФК «Авіра Груп» до неї про стягнення заборгованості та стягнено з неї на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит №62078 від 14.12.2021 в сумі 7120 грн, а також 1279,02 грн судового збору. Рішення суду набрало законної сили. Зазначила, що її майновий стан не дозволяє сплатити повністю заборгованість та судовий збір, оскільки її єдиний дохід це заробітна плата. Просить розстрочити виконання рішення суду на три місяці в рівних частинах.

В судове засідання заявниця не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності , просить розстрочити борг на два місяці.

Представник стягувача ТОВ «ФК «Авіра Груп» в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Суд вважає можливим проводити розгляд заяви у відсутності сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви необхідно відмовити.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч.3-5 ст.435ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи, тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Теофіпольського районного суду від 04.08.2026 року у справі №685/492/26 задоволено частково позов ТОВ «ФК «Авіра Груп» до неї про стягнення заборгованості та стягнено з неї на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит №62078 від 14.12.2021 в сумі 7120 грн, а також 1279,02 грн судового збору. Рішення суду набрало законної сили 04.09.2026. 18.08.2026 відповідач звернулася до суду із заявою про розстрочення сплати боргу на три місяці. Відповідно до виписки з карткового рахунку, заробітна плата відповідачки становить 10515 грн.

Враховуючи, що з часу подання заяви про розстрочку виконання рішення суду пройшло майже два місяці, протягом цього часу відповідач не сплатила жодної гривні на погашення боргу та виконання рішення суду, хоча розмір її заробітної плати дає можливість хоча б частково сплатити борг, суду не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач не мала можливості сплатити хоча б частину боргу , зважаючи на те, що лише один матеріальний стан боржника не може бути безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду, суд дійшов переконання, що суду не надано жодних доказів на підтвердження наявності виняткових обставин, які б перешкоджали виконанню рішення суду, тому заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.435 ЦПК України, районний суд

п о с т а н о в и в :

в задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Теофіпольського районного суду від 04.08.2026 року у справі №685/492/26 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому ухвали суду.

Головуюча