Рішення № 140408724, 07.10.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1683/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Фартушок А.Р.,

справа № 677/1683/25,

сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

треті особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3

вимоги позову - визнання недійсним договору, захист прав споживача та стягнення грошових коштів,

представники позивача - Шустер Я.В., Мушинська О.В.,

представник відповідача - Рура Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції справу в порядку загального позовного провадження,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Представник позивача звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») у якому просив визнати недійсним кредитний договір від 04.06.2025 року, укладений між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 та стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 30250 грн.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що 04.06.2025 донька позивача виставила на продаж 2 підручники з англійської мови на сайті «olx». З позивачем зв`язалась особа, яка вказала, що оплатила товар, але для зарахування коштів їй потрібно буде встановити окремий додаток. ОСОБА_1 ніяких дій на встановлення додатку не вчиняла, однак одразу після надходження повідомлення на її телефон автоматично розпочалося завантаження невідомого файлу. Телефон позивача було заблоковано: він не реагував на команди, екран став чорним із періодичними спливаючими сповіщеннями від застосунків «Приват24» та «Дія», після чого телефон вимкнувся.

Після повторного ввімкнення телефону позивачка виявила, що всі налаштування пристрою були примусово скинуті до заводських, а доступ до мобільних застосунків «Приват24» та «Дія» втрачено. Відновивши згодом доступ до «Дії» та банківських рахунків, вона з`ясувала, що з її дебетової картки (№ НОМЕР_1 ) невстановленими особами було протиправно списано кошти: 04.06.2025 о 16-41 год. в сумі 8040 грн, 04.06.2025 о 16-50 год. в сумі 8140,50 грн, 04.06.2025 о 16-53 год. в сумі 7035 грн.

Надалі, також невідомою особою була відкрита кредитна лінія на рахунку НОМЕР_2 на споживчий кредит з кредитним лімітом на суму 44000 грн, з якого о 16 год. 54 хв. 04.06.2025 перераховано грошові кошти в сумі 40000 грн на картку НОМЕР_3 , з якої вже о 16-56 год. було списано кошти в сумі 7035 грн.

ОСОБА_1 звернулася до поліції та заблокувала рахунки у ПриватБанку. 05.06.2025 року за її заявою про вчинення кримінального правопорушення, на підставі якої в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №12025243800000138.

Стверджує, що позивач кредитних договорів, в тому числі 04.06.2025 року позивачка не укладала та не підписувала, не мала волевиявлення позивачки на укладання кредитного договору з банком, тому кредитний договір підлягає визнанню недійсним та скасуванню. Під час вчинення шахрайських дій вона фізично перебувала за місцем свого проживання у м. Красилові та не давала жодних розпоряджень на проведення таких операцій, в силу технічних причин не могла підписати такий договір. ОСОБА_1 не розголошувала третім особам конфіденційну інформацію, банківська картка нею не втрачалася, жодним чином позивач своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Водночас банком не вжито всіх можливих заходів для запобігання порушенню прав позивача та їх поновлення. Списання коштів відбулося не за її розпорядженням і вона не повинна нести відповідальності за такі операції.

Представник відповідача подала до суду відзив на позов у якому щодо задоволення позову заперечила, вказала, що саме дії позивача призвели до втрати інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Позивач самостійно перейшла за фішинговим посиланням, ввела реквізити платіжної картки, надала скріншоти рахунків та розголосила конфіденційну інформацію третім особам під час «верифікації». 04.06.2025 вхід в інтернет банкінг здійснювався лише через типовий пристрій SM-A556B|SAMSUNG, несанкціонованих операцій по зміні облікового запису акаунту Приват24 клієнта не виявлено. Зміна Фінансового номеру згідно вибірки «FINNUM» відбулася після проведення несанкціонованих операцій в 20 год. 30 хв. Змін PIN-кодів не виявлено.

Враховуючи, що позивач за фішинговим посиланням ввела дані платіжної картки, кошти списані шляхом ручного вводу номеру картки, строку дії та CVV-коду через термінал MONO01J (мерчант Monobank), - відповідальність за такі операції покладається на Позивача.

Щодо вимог про визнання недійсним кредитного договору від 04.06.2025 року представник банку зауважила, що 04.06.2025 кредитний договір не укладався, а на момент здійснення спірних операцій кредитні кошти використовувались на умовах кредитування згідно анкети-заяви про приєднання Умов та Правил надання послуг підписаної 08.10.2021 між банком та ОСОБА_1 , в межах якої позивачу встановлено кредитний ліміт в сумі 31000 грн, який 15.11.2024 був збільшений до 44000 грн.

В судовому засіданні представники позивача вимоги позову підтримали, вказали, що 04.06.2025 року кредитний договір між сторонами не укладався, а тому він має бути визнаний недійсним та стягнути з Банка на користь позивача списані з рахунку третіми особами кошти в сумі 30250 грн. Наголошували, що позивач будь-якими діями не сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції третім особам. Представники позивача не спростували показання ОСОБА_1 , викладені у протоколі її допиту як потерпілої.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнала, з підстав його недоведеності. Вказала, що кредитний договір 04.06.2025 не укладений, а відтак відсутні підстави для визнання його недійсним. Списані з рахунку позивача кошти належать банку, оскільки були кредитними коштами, наданими ОСОБА_1 в межах погодженого кредитного ліміту, а тому вимоги про стягнення таких коштів з банку на користь позивача є безпідставними.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

02.10.2026 та 30.04.2026 представник відповідача подала клопотання про витребування доказів.

20.01.2026 представник позивача подав клопотання про витребування доказів.

03.07.2026 представник відповідача подала клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

06.07.2026 представник позивача подав клопотання про долучення доказів.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, будь-яких заяв, клопотань до суду не подали.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

16.09.2025 відкрито провадження у справі.

13.11.2025, 25.03.2026, 01.05.2026, 08.06.2026 ухвалами суду за клопотаннями представника відповідача витребувано заявлені докази.

25.03.2026 протокольною ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.

06.07.2026 ухвалою суду залучено до участі у справі третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3

10.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

02.10.2026 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено, що рішення буде ухвалено та проголошено 07.10.2026.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Як встановлено судом та не оспорюється сторонами, позивач є споживачем банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», де на його ім`я відкрито рахунки, зокрема: НОМЕР_4 та НОМЕР_5 .

08.10.2021 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

12.11.2024 між сторонами укладено Договір про використання простого електронного підпису №241112B1DI329552BYHQUP відповідно до умов якого сторони погодили при наданні Банком будь-яких послуг клієнту використання Простого електронного підпису.

Сторони визнають простим електронним підписом такі способи підписів Клієнта: OTP-пароль, Одноразовий ідентифікатор, QR-код, ПІН-код, підпис в IVR, біометричні дані Клієнта (голосовий зліпок, відбиток пальця, Face ID), кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився», «Сплатити», «Оплатити» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах банку у мережі Інтернет, де Клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, ініціювати платіжну операцію та підписати відповідну платіжну інструкцію, платіжну інструкцію тощо, або якщо інтерфейс відповідного програмного комплексу Клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть дії або платіжної операції, платіжну інструкцію на виконання якої Клієнт підписує у спосіб, узгоджений Сторонами вище (п.2.2. Договору про використання простого електронного підпису).

Згідно з довідкою про розмір встановлених кредитних лімітів 08.10.2021 по рахунку НОМЕР_4 позивачу встановлено кредитний ліміт в сумі 31000 грн, який в подальшому збільшувався - 12.11.2024 до 33000 грн та 15.11.2024 до 44000 грн.

Згідно з виписками по картковому рахунку позивача:

04.06.2025 року о 16:41 з рахунку № НОМЕР_3 перераховано кошти в сумі 8000 грн (сума у валюті картки - 8 040,00 грн, комісія - 40,00 грн). Деталі операції: MONODirect, KYIV. Залишок після операції: 15 559,82 грн.

04.06.2025 року о 16:50 з рахунку № НОМЕР_3 перераховано кошти в сумі 8100 грн (сума у валюті картки - 8 140,50 грн, комісія - 40,50 грн). Деталі операції: MONODirect, KYIV. Залишок після операції: 7 419,32 грн.

04.06.2025 року о 16:53 з рахунку № НОМЕР_3 перераховано кошти в сумі 7000 грн (сума у валюті картки - 7 035,00 грн, комісія - 35,00 грн). Деталі операції: MONODirect, KYIV. Залишок після операції: 384,32 грн.

04.06.2025 року о 16:54 з рахунку НОМЕР_2 на рахунок № НОМЕР_3 зараховано кошти в сумі 40050 грн (сума у валюті картки - 40 000,00 грн, комісія - 50,00 грн). Деталі операції: «Зі своєї картки * НОМЕР_6 ». Залишок після операції: 40 384,32 грн.

04.06.2025 року о 16:56 з рахунку № НОМЕР_3 перераховано кошти в сумі 7000 грн (сума у валюті картки - 7 035,00 грн, комісія - 35,00 грн). Деталі операції: MONODirect, KYIV. Залишок після операції: 33 349,32 грн.

Згідно з листом АТ «Універсал Банк» 25.06.2026, № БТ/Е-27388 грошові кошти через термінал MONO01J з картки НОМЕР_7 (рахунок відкрито на ім`я ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_8 ) були перераховані:

04.06.2025 16:41:38 - 8000 грн (код авторизації 742465, термінал MONO01J, P32, MONODirect, KYIV, APH 05375415155007288971694, ID 51790463426);

04.06.2025 16:50:49 - 8100 грн (код авторизації 266469, термінал MONO01J, P32, MONODirect, KYIV, APH 05375415155007288808649, ID 51790462377);

04.06.2025 16:53:13 - 7000 грн (код авторизації 272473, термінал MONO01J, P32, MONODirect, KYIV, APH 05375415155007289052155, ID 51790465300),

на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_1 );

04.06.2025 16:56:05 - 7000 грн (код авторизації 224477, термінал MONO01J, P32, MONODirect, KYIV, APH 05375415155007288873916, ID 51790462911),

на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_10 , адреса: АДРЕСА_2 ).

04.06.2025 позивач звернулася із заявою про вчинення кримінального правопорушення по факту того, що 04.06.2025 року близько 14:35 години в АДРЕСА_3 , вона з метою продажу двох підручників з англійської мови перейшла за фішинговим посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 де вказала реквізити своєї банківської картки, за допомогою чого невстановлена особа із застосуванням електронно-обчислювальної техніки шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в сумі 30100 грн, які були списані з її банківських карток ПриватБанку № 5168745124384352 та № 4149609058674534. Крім того, невстановлена особа оформила два кредити в «НоваПей Кредит» на суму 75000 грн та 50000 грн, чим завдала потерпілій майнової шкоди на вказану суму.

05.06.2025 відомості по даному факту були внесені до ЄРДР за № 12025243800000138, попередня правова кваліфікація ч. 4 ст. 190 КК України.

05.06.2025 в межах кримінального провадження № 12025243800000138 від 05.06.2025 було проведено допит потерпілої ОСОБА_1 , в ході якого остання вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 14 год. 35 хв. її дочка ОСОБА_4 2012 року народження, на «OLX» розмістила оголошення про продаж двох підручників з англійської мови за 1300 грн. На телефон дочки, з телефону НОМЕР_11 прийшли СМС-повідомлення про те, що купують підручники. Дочці скинули посилання на OLX оплата, ІНФОРМАЦІЯ_1 на який вона зайшла та ввела номер своєї юніорської банківської карточки НОМЕР_12 та PIN код. Однак дочці сказали, що має хтось з дорослих дати свою картку. Тоді ОСОБА_1 , знаходячись в цьому посиланні в телефоні дочки ввела номер своєї банківської картки ПриватБанку НОМЕР_7 , далі пароль, PIN код і номер телефону, однак отримала відмову. В цей час на її номер телефону подзвонили за допомогою менеджера телеграм, де не було зазначено номеру телефону, та представились службою підтримки OLX. Їй скинули посилання на додаток «OLX Delivery». Вона встановила цей додаток на свій телефон, тоді їй сказали увімкнути демонстрацію екрана. Після чого телефон почав працювати самостійно, або це робила невідома особа. Починаючи з 16 год. 40 хв. вона побачила на екрані СМС повідомлення від Приватбанку, що з її картки почали знімати кошти , а саме 8000 грн, 41000 грн, 7000 грн. Вона вимкнула телефон, бо зрозуміла, що то шахраї. Коли знову ввімкнула телефон, то додатку «OLX Delivery» не було, телефон скинувся до заводських налаштувань, а вся переписка видалилася.

Згідно з наданими АТ КБ «ПриватБанк» даними щодо авторизацій та сесій клієнта (EKBID: 49272407) за 04.06.2025 року, зафіксовано такі підключення:

04.06.2025, 09:28:47 - Мобільний пристрій SM-A506B/SAMSUNG Android 14, IP 91.224.201.167, клієнт 49272407 / +НОМЕР_15

04.06.2025, 10:25:06 - Мобільний пристрій SM-A506B/SAMSUNG Android 14, IP 91.224.201.167, клієнт 49272407 / +НОМЕР_15

04.06.2025, 14:21:13 - Мобільний пристрій SM-A506B/SAMSUNG Android 14, IP 91.224.201.167, клієнт 49272407 / +НОМЕР_15

04.06.2025, 14:28:11 - Мобільний пристрій SM-A506B/SAMSUNG Android 14, IP 91.224.201.167, клієнт 49272407 / +НОМЕР_15

04.06.2025, 14:41:36 - Мобільний пристрій SM-A506B/SAMSUNG Android 14, IP 91.224.201.167, клієнт 49272407 / +НОМЕР_15

04.06.2025, 14:42:17 - Мобільний пристрій SM-A506B/SAMSUNG Android 14, IP 91.224.201.167, клієнт 49272407 / +НОМЕР_15

04.06.2025, 14:50:46 - Мобільний пристрій SM-A506B/SAMSUNG Android 14, IP 91.224.201.167, клієнт 49272407 / +НОМЕР_15

04.06.2025, 14:53:11 - Мобільний пристрій SM-A506B/SAMSUNG Android 14, IP 91.224.201.167, клієнт 49272407 / +НОМЕР_15

04.06.2025, 14:56:02 - Мобільний пристрій SM-A506B/SAMSUNG Android 14, IP 91.224.201.167, клієнт 49272407 / НОМЕР_13

04.06.2025, 17:24:43 - Персональний комп`ютер, браузер Chrome 132.0.0.0 на Linux x86_64, IP 10.29.115.58, клієнт 49272407 / НОМЕР_13 .

04.06.2025, 17:28:17 - Персональний комп`ютер, браузер Chrome 132.0.0.0 на Linux x86_64, IP 10.29.115.58, клієнт 49272407 / НОМЕР_13 .

04.06.2025, 20:10:41 - Персональний комп`ютер, браузер Chrome 132.0.0.0 на Linux x86_64, IP 10.29.97.132, клієнт 49272407 / +0000049272407.

04.06.2025, 20:22:03 - Персональний комп`ютер, браузер Chrome 132.0.0.0 на Linux x86_64, IP 10.29.97.132, клієнт 49272407 / +0000049272407.

Згідно з листом ПрАТ «Київстар» за вих. № 5525/з/КТ від 15.05.2026 електронні комунікаційні послуги за абонентським номером НОМЕР_13 у період з 01.06.2025 по 05.06.2025 надавалися на умовах передплаченої форми обслуговування (анонімно), без укладення договору в письмовій формі чи реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства, і за жодною особою цей номер зареєстрований не був. Протягом вказаного періоду (з 01.06.2025 по 05.06.2025) процедури відновлення чи перевипуску SIM-карти оператором не зафіксовано. SIM-карта НОМЕР_13 постійно фіксувалася у мобільному обладнанні з серійним номером IMEI 35532229870319. Послуга переадресації дзвінків чи SMS-повідомлень за цим абонентським номером протягом доби 04.06.2025 не підключалась і не активувалась.

Згідно з інформацією про вхідні та вихідні телефонні дзвінки, вхідні (отримані) SMS-повідомлення, а також факти користування послугою доступу до мережі Інтернет із зазначенням прив`язки до базових станцій, зафіксованих комунікаційним обладнанням ПрАТ «Київстар» по абонентському номеру НОМЕР_13 у період часу з 00 год. 00 хв. по 23 год. 59 хв. 04.06.2025 року, з`єднання абонента здійснювалися через базові станції за адресами Хмельницька область, Хмельницький район, м. Красилів, та Хмельницька область, Хмельницький район, с. Волиця.

V. Оцінка суду

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 3 цієї статті, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону).

Договір, що за своєю правовою природою є двостороннім правочином, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626,628 ЦК України).

При цьому, неукладеність передбачає відсутність підтвердження волевиявлення позичальника на укладення спірного договору, в той час як недійсність передбачає те, що договір відбувся, а сторони виразили своє волевиявлення на зміну цивільних прав та обов`язків.

Наслідки недійсності не можуть застосовуватись до правочину, який не вчинено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2024 у справі №204/8017/17 виклала правовий висновок про те, що неукладений правочин не може бути визнаний недійсним чи вважатися нікчемним (недійсним в силу вимог закону), оскільки недійсність правочину як приватноправова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів (щодо яких було виражено волевиявлення сторін правочину) або ж їх відновлювати.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18).

Застосування будь-яких засобів правового захисту матиме сенс лише за умови, що обрані суб`єктом порушеного права способи захисту відповідають вимогам закону та є ефективними.

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанови Верховного Суду від 08.11.2023 року у справі № 761/42030/21 та від 11.12.2023 року в справі № 607/20787/19).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 цієї Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу про захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 05.03.2025 у справі № 554/11260/21 зазначає, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Визнання договору недійсним є неналежним способом захисту у випадку оспорювання самого факту укладення правочину через відсутність волевиявлення (підробку підпису).

Такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права шляхом визнання обов`язку боржника за договором відсутнім.

Як встановлено в ході судового розгляду, кредитний договір між сторонами 04.06.2025 року між сторонами не укладався.

А відтак, вимога про визнання недійсним спірного договору є неналежною, адже не призведе до відновлення порушеного права, а відтак суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову у зв`язку з обранням позивачем неефективного способу захисту.

Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно з частиною першою ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Відповідно до п. 146 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 164, власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Наведені вище положення вказують на те, що лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для настання негативних наслідків для користувача.

Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Такий правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.06.2021 року у справі № 759/4025/19, від 16.08.2023 року у справі № 176/1445/22, від 24.09.2026 у справі № 127/33187/23.

Таким чином, саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними (такий висновок також викладено у постановах Верховного Суду від 29.03.2024 у справі №456/4026/21 від 02.07.2025 у справі № 490/7829/23).

Нормами ст. 86 Закону України «Про платіжні послуги» визначено, що надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивач пройшла верифікацію за фішинговим посиланням, надала стороннім особам доступ до конфіденційних даних, що дають змогу ініціювати платіжні операції, зокрема ПІН-коду, після чого завантажила стороннє програмне забезпечення, через яке фактично надала стороннім особам доступ до свого пристрою.

Таким чином, встановлені обставини безспірно доводять, що саме ОСОБА_1 своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати 04.06.2025 платіжні операції.

За таких обставин саме на позивача ОСОБА_1 покладається понесення ризику збитків від здійснення операцій за її електронними платіжними засобами, а тому суд не вбачає підстав для покладення на банківську установу обов`язку повернення позивачу коштів, перерахованих з її рахунку.

А відтак, в задоволенні позову слід відмовити.

VI. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В задоволенні позову відмовлено, а тому судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1066-1068, 1073 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 141, 264-265, ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_14 .

Відповідач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570.

Третя особа - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_9 .

Третя особа - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_6 ; РНОКПП: НОМЕР_10 .

Суддя Р. В. Вознюк