Рішення № 140408668, 21.09.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/4712/26

Номер провадження 2/676/4154/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Барабаш К.А.,

за участі секретаря судового засідання Расєвич Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янець-Подільському цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 27.11.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1476-6445, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 1 500 грн. Відповідно до додаткової угоди до вказаного договору 08.12.2024 року відповідачу додатково надано кредит у сумі 1000 грн. Станом на день пред`явлення даного позову до суду відповідачем не виконано взятих на себе зобов`язань згідно кредитного договору, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 5 469,00 грн., а також сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подала.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України , судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 27.11.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1476-6445, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 1 500 грн., 08.12.2024 року року між сторонами укладено додаткову угоду до вказаного договору, відповідно до умов якої відповідачу додатково надано кредит у сумі 1000 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем становить 5469 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 1000 грн.; заборгованість за процентами 3169 грн.; заборгованість за комісією 50 грн. заборгованість за ст. 625 ЦК України - 1250 грн.

Відповідно до ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності з положеннями ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України особа, яка уклала кредитний договір та отримала кошти повинна виконувати його належним чином та повернути кошти у відповідності з умовами кредитного договору.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За загальними правилами доказування, визначеними статями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування заявлених позивачем вимог та наданих на їх підтвердження доказів, в тому числі на спростування розміру заборгованості за кредитними договором.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією та заборгованості за штрафом, суд дійшов таких висновків.

З 24 лютого 2022 року в Україні діє воєнний стан.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 р. такі нарахування підлягають списанню.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15 зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.( Постанова Великої Палати ВС від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Нарахована комісія не підлягає стягненню внаслідок нікчемності умови договору, що встановлює її стягнення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги щодо стягнення суми заборгованості за комісією в сумі 50 грн. та заборгованості за ст. 625 ЦК України в сумі 1250 грн. задоволенню не підлягають, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 4 169 грн.

Оскільки позов задоволено частково, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відшкодування витрат по сплаті судового збору у розмірі 2029,55 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 247, 259, 280-284 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» ( код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість в розмірі 4169 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) відшкодування витрат по сплаті судового збору в розмірі 2029,55 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленим цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407 м. Київ поштовий індекс 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текс рішення складено 21.09.2026 року.

Суддя Барабаш К.А.