Рішення № 140408297, 28.09.2026, Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія:

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2026 р. Справа № 608/1639/26

Номер провадження2/608/972/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Запорожець Л. М.

за участю секретаря с/з Маришевої Г.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 1 в місті Чорткові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в житловому будинку,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в житловому будинку, посилаючись на обставини та факти, що в ній викладені.

Просив винести рішення, яким визнати за ним - ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 на підставі рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2026 року.

Позивач ОСОБА_1 до суду не з`явився, подав суду заяву, в якій просив проводити розгляд справ за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задоволити.

Відповідачка ОСОБА_2 до суду не з`явилася, відзиву на позов не надала, подала суду заяву, в якій просить проводити розгляд справ за її відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує проти його задоволення.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Суд, перевіривши доводи позовної заяви та покладені в її обґрунтування аргументи, перевіривши їх поданими стороною позивача та отриманими судом доказами, приходить до висновку про задоволення позовної заяви виходячи із наступного:

Судом установлено, що ОСОБА_1 є співвласником житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (йому належить 1/6 (одна шоста) частка будинку згідно рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 24.02.2026 року у справі № 608/98/26) .

Відповідачці ОСОБА_2 належить інша частка будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана частка належить відповідачці відповідно до рішення Чортківського районного суду Тернопільської області, справа № 608/2136//25.

Раніше між сторонами було досягнуто домовленості, як між матір`ю та сином, що відповідачка відмовляється від своєї частки, яку вона успадкувала від померлого дядька, в користь позивача її сина.

Однак, оформити нотаріально вказану домовленість не можливо, оскільки у нотаріуса з`ясувалось, що оформити зазначену домовленість між сином та матір`ю нотаріус не може, оскільки відсутній Державний акт на право власності на земельну ділянку та відсутній кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташоване домоволодіння .

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Принцип непорушності права власності означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, а право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном закріплений у ст.41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України, як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою у праві власності на спільне майно вцілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Що стосується існуючої у співвласника правомочності розпорядження спільним майном, то вони передбачені ст. 364, 365, 367 ЦК України, як способи реалізації цієї правомочності, при здійсненні якої передбачена ч. 4 ст. 358 ЦК України умова не є обов`язковою.

Припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників передбачено у статті 365 ЦК України, якою визначено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документу, який засвідчує його право власності.

Потреба в судовому захисті виникає також у випадках, коли існують перешкоди для оформлення права власності в адміністративному (нотаріальному) порядку.

Керуючись ст. ст. 328, 392 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 76, 81, 89, 206, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в житловому будинку задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 на підставі рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2026 року.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільської області, код ЄДРПОУ 37977599, що розташоване за адресою: м. Тернопіль, бульвар Шевченка, 39, повернути із спеціального фонду Державного бюджету України позивачу ОСОБА_1 , жителю АДРЕСА_2 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позовної заяви до суду в розмірі 1371,20 гривень згідно двох квитанції АТ УКРПОШТА від 12.06.2026 року, що становить 685 (шістсот вісімдесять п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 07 жовтня 2026 року.

Суддя:/підпис/

Копія вірна

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1639/26

Рішення набрало законної сили " " ___ року.

Суддя: Л. М. Запорожець

Копію рішення видано " " _______ року.

Секретар: