Ухвала суду № 140407864, 07.10.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/10585/25

Провадження №6/463/140/26

УХВАЛА

про прийняття звіту про виконання судового рішення

07 жовтня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Головатого Р.Я.

з участю секретаря судового засідання Салатюк Ю.О.

представника стягувача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові звіт боржника ОСОБА_2 про виконання судового рішення,-

встановив:

в провадженні Личаківського районного суду м.Львова перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування, про визнання незаконним вивезення та утримування дитини на території України, повернення дитини.

24.06.2026 позивач (стягувач) через свого представника звернувся до суду із заявою, у якій просить зобов?язати боржника ОСОБА_2 подати звіт про виконання рішення суду, а саме ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 04.12.2025 у справі №463/10585/25, якою зобов?язано ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням у справі №463/10585/25 забезпечувати спілкування (контакт) малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_3 кожного вівторка з 18 год до 19 год за Київським часом (UTC+2) та кожної суботи з 10 до 11 год за Київським часом (UTC+2), шляхом використання телефонного та відеозв?язку (програм FaceTime або Zoom).

Ухвалою від 02.07.2026 постановлено заяву представника стягувача ОСОБА_3 ОСОБА_1 про зобов`язання боржника ОСОБА_2 подати звіт про виконання судового рішення задовольнити; зобов`язати ОСОБА_2 у двомісячний строк з моменту отримання нею та/або її представником копії цієї ухвали подати звіт про виконання судового рішення, а саме: ухвали Личаківського районного суду м.Львова від 04.12.2025, залишеної без змін постановою Львівського апеляційного суду від 20.04.2026, якою постановлено заяву представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_5 про забезпечення позову задовольнити частково; встановити ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням у справі обов`язок забезпечувати спілкування (контакт) малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком Шіве Вінсентом кожного вівторка з 18 год до 19 год за Київським часом (UTC+2) та кожної суботи з 10 до 11 год за Київським часом (UTC+2), шляхом використання телефонного та відеозв`язку (програм FaceTime або Zoom); в задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову відмовити.

Копія ухвали вручена боржнику 28.07.2026.

07.09.2026 боржник подала звіт про виконання судового рішення, у якому зазначає, що Боржник забезпечує виконання рішення суду на постійній основі з моменту відкриття виконавчого провадження. За період з 17.02.2026 по 25.08.2026 боржником забезпечено щонайменше 51 контакт дитини з батьком (телефонний/відеозв?язок або особисте побачення), кожен з яких зафіксовано боржником шляхом складання скріншотів та/або відеозаписів. Хронологія фіксації контактів (за спаданням дат, починаючи з серпня 2026 року) наведена в таблиці.

Про побачення 30.06.2026 та 04.07.2026 повідомляє додатково, що у зазначені дні в порядку виконання судового рішення відбулися побачення за участі боржника ОСОБА_2 та дитини ОСОБА_4 , державного виконавця, представника органу опіки та піклування, залученого до виконавчого провадження психолога ОСОБА_6 , а також представників сторін адвокатів Федькович Г.В. (представник боржника) та Змислої М.Р. (представник стягувача).

Боржник належним чином виконала рішення суду під час обох побачень.

Під час обох зустрічей виникали ситуації, коли дитина на прохання боржника підійти та поговорити з батьком чи психологом реагувала відмовою, однак присутні учасники зазначали, що не чули відповіді дитини, що, ймовірно, пов?язано з технічними особливостями мікрофона ноутбука, з якого підключалася боржник. У зв?язку з цим боржник додатково надала відеозаписи обох побачень, здійснені з альтернативного пристрою, які підтверджують негативні відповіді дитини.

За результатами зазначених побачень боржник 06.07.2026 через представника - адвоката Федькович Г.В. - подала до Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові заяву з наданням описаних вище доказів та клопотанням скласти акт про виконання нею рішення суду. Копія заяви від 06.07.2026 з додатками додається до цього звіту.

Крім цього, зазначає, що виконання судового рішення в окремих випадках ускладнюється психоемоційним станом дитини та її небажанням спілкуватися з батьком, що підтверджується наявними у боржника висновками фахівців, зокрема висновком психолога ОСОБА_7 від 13.06.2025 та консультативним висновком лікаря-психіатра ОСОБА_8 від 01.07.2025.

Додатковою обставиною, яка ускладнює виконання судового рішення, є те, що дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не володіє німецькою мовою, якою спілкується батько ОСОБА_9 . Спілкування за посередництвом перекладача є для дитини такого віку складним і малозрозумілим та не забезпечує повноцінного безпосереднього контакту, на встановлення якого спрямоване судове рішення, що негативно позначається на якості та результативності телефонних і відеорозмов.

З метою недопущення повторної травматизації дитини при виконанні рішення та забезпечення професійного психологічного супроводу побачень боржник звернулася з клопотанням про залучення спеціаліста у сфері дитячої психології до участі у виконавчому провадженні №80172583. Постановою старшого державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Скопа Тараса Андрійовича від 10.07.2026 залучено експерта ОСОБА_10 (диплом НОМЕР_1 , виданий Херсонським державним університетом 14.06.2013) для участі у побаченнях дитини з батьком у межах виконавчого провадження. Копія постанови від 10.07.2026 додається до цього звіту.

З урахуванням наведеного, орієнтовний строк для завершення виконання судового рішення окремо не встановлюється, оскільки обов?язок боржника має триваючий (періодичний) характер, боржник й надалі забезпечуватиме телефонний та відеозв?язок дитини з батьком щовівторка з 18:00 до 19:00 та щосуботи з 10:00 до 11:00 за київським часом відповідно до графіка, встановленого судовим рішенням, до набрання законної сили рішенням у справі №463/10585/25.

З урахуванням наведеного просить постановити ухвалу про прийняття звіту про виконання рішення суду ОСОБА_2 .

16.09.2026 від представника стягувача надійшло клопотання про розгляд звіту про виконання судового рішення, поданого ОСОБА_2 у справі №463/10585/25, в судовому засіданні за правилами статті 450 ЦПК України та за участі стягувача та боржника.

У зв`язку з наведеним розгляд звіту про виконання судового рішення було призначено в судове засідання 23.09.2026, яке за клопотанням боржника було відкладено на 07.10.2026.

22.09.2026 від представника стягувача надійшли письмові заперечення на звіт про виконання судового рішення, у яких остання просить відмовити ОСОБА_2 у прийнятті звіту про виконання судового рішення та стягнути з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету штраф у розмірі, встановленому Законом.

Зазначає, що у поданому звіті боржник вказує на понад 50 дат нібито проведених зустрічей батька із сином та посилається на психоемоційний стан дитини, її небажання спілкуватися з батьком і незнання німецької мови як на обставини, що ускладнюють виконання судового рішення. Водночас наведені у звіті відомості не підтверджують належного та повного виконання рішення, оскільки не містять доказів того, що зустрічі фактично відбувалися у визначеному судом порядку, обсязі, місці та на відповідних умовах. Саме лише зазначення дат у односторонньо складеній таблиці не є належним доказом виконання рішення.

Фактично з моменту відкриття виконавчого провадження № 80172583 батько жодного разу не мав особистої зустрічі чи належного спілкування із сином. Це підтверджується відеозаписами, долученими до матеріалів справи, з яких вбачається, що дитина не підходить до телефону, не вступає у безпосередній контакт із батьком, а камера часто спрямована не на дитину. Попри формальні заклики матері покликати дитину до телефону, фактичних дій для забезпечення контакту батька із сином не вчиняється. Отже, реального виконання визначеного судом порядку спілкування не відбулося.

Поведінка боржника під час виконавчого провадження також свідчить про відсутність належного сприяння виконанню рішення. У березні-вересні 2026 року державним виконавцем проводилися перевірки та залучався дитячий психолог. 28.04.2026 та 12.05.2026 боржник не допустила учасників провадження і психолога до помешкання, у зв`язку з чим складено акти про невиконання рішення та накладено штрафи. Під час подальших перевірок 09.06, 30.06 та 04.07.2026 боржник посилалася на небажання дитини спілкуватися з батьком, ігнорувала прохання психолога забезпечити участь дитини та заявляла йому відводи. Висновок психолога від 12.06.2026 містить висновок про відсутність у матері психологічної спрямованості на сприяння відновленню та підтриманню відносин дитини з батьком.

Посилання боржника на психоемоційний стан дитини також не підтверджують неможливості виконання судового рішення. Батько категорично заперечує будь-яке насильство щодо дитини, а твердження про нібито травмуючий досвід спілкування з ним виникли лише після звернення батька до суду з вимогою про визнання незаконним вивезення дитини до України та її повернення до Федеративної Республіки Німеччина. Висновки психологів, якщо вони ґрунтуються на повідомленнях одного з батьків та спостереженні за поведінкою дитини, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати факт насильства чи причинний зв`язок між станом дитини та діями батька, а підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами.

Водночас саме з метою об`єктивного встановлення причин відсутності контакту державним виконавцем 13.07.2026 призначено незалежну судово-психологічну експертизу. Її проведення мало встановити, чи дійсно дитина не бажає спілкуватися з батьком, причини такої поведінки та вплив інших обставин. Однак боржник оскаржила постанову про призначення експертизи, що у сукупності з її попередньою поведінкою свідчить про відсутність належного сприяння встановленню причин невиконання судового рішення.

Право дитини підтримувати регулярні особисті відносини та прямі контакти з обома батьками гарантоване ст. 9 Конвенції ООН про права дитини, а практика ЄСПЛ та Верховного Суду виходить із необхідності забезпечення реального, а не формального контакту дитини з батьком чи матір`ю. У матеріалах справи відсутні належні докази того, що спілкування батька із сином негативно впливає на дитину або суперечить його найкращим інтересам. За таких обставин вважає, що боржник не довела наявності об`єктивних перешкод для виконання рішення та не вжила достатніх заходів для його виконання, що відповідно до ч. 2 ст. 453-4 ЦПК України є підставою для відмови у прийнятті звіту та застосування передбаченого ЦПК України заходу процесуального примусу у вигляді штрафу.

В судовому засіданні представник стягувача проти відкладення судового засідання заперечила, оскільки вважає, що таке спрямоване на затягування розгляду справи та з підстав, викладених у письмових запереченнях просила відмовити ОСОБА_2 у прийнятті звіту про виконання судового рішення та стягнути з неї в дохід державного бюджету штраф у розмірі, встановленому Законом. Додатково просила долучити до матеріалів справи відеозаписи.

Стягувач та її представник в судове засідання не з`явилися, ОСОБА_2 05.10.2026 подала клопотання про відкладення судового засідання, оскільки потребує правової допомоги і підтримує заяву свого адвоката Федькович про відкладення.

Представник ОСОБА_2 Федькович Г.В. 05.10.2026 подала заяву про вступ у справу як представника, ознайомлення з матеріалами справи та відкладення судового засідання, яку обґрунтовує тим, що 02.10.2026 ОСОБА_11 звернулась до неї щодо здійснення представництва у судовому засіданні у цій справі. Договір про правничу допомогу укладено 02.10.2026, однак ОСОБА_12 не може бути присутньою на такому у зв`язку із перебуванням у відрядженні, а також потребою ознайомлення із матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.453 ЦПК України суд розглядає звіт про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні за правилами статті 450 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.450 ЦПК України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Звіт ОСОБА_2 надійшов до суду 07.09.2026, за клопотанням представника стягувача розгляд такого призначено в судове засідання на 23.09.2026, яке за клопотанням боржника вже було відкладено на 07.10.2026, тому суд приходить до висновку, що чергове клопотання представника боржника про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

При цьому, суд критично оцінює доводи адвоката Федькович Г.В. про те, що Договір про правничу допомогу укладено з ОСОБА_2 02.10.2026, оскільки копію такого до заяви не долучено, в той час як сама Шіве Л.В. у звіті зазначає, що «побачення 30.06.2026 та 04.07.2026 … відбулися за участі …. представників сторін адвокатів Федькович Г.В. (представник боржника)…», «За результатами зазначених побачень боржник 06.07.2026 через представника - адвоката Федькович Г.В. подала….», що свідчить про надання адвокатом Федькович Г.В. правової допомоги ОСОБА_2 ще з літа 2026 року.

Заслухавши пояснення представника стягувача, дослідивши матеріали звіту боржника, а також представлені представником стягувача матеріали заперечення, суд встановив наступне.

Конституцією України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою (частина 3 статті 51).

Стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства» № 2402-ІІІ від 26 квітня 2001 року передбачає, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно зі ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюють вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки несуть основу відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), ЄСПЛ наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.

Верховний Суд, у постанові від 08.07.2021 у справі №640/11833/19, висловив незгоду з висновками судів попередніх інстанцій, що виконання даного рішення не може бути унеможливлено небажанням дитини спілкуватися зі стягувачем, оскільки це фактично є примушуванням дитини, що може призвести до психологічного тиску на дитину та явно не відповідатиме якнайкращим інтересам дитини в аспекті забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі №824/308/20-а.

З урахуванням наведеного, висловлення малолітнім ОСОБА_4 небажання спілкуватися із батьком та відсутність доказів будь-якого тиску на дитину при формуванні такої позиції, свідчить про наявність обставин, які обґрунтовано ускладнюють виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1, 2 ст.453-4 ЦПК України за наслідками розгляду звіту боржника суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 453-2 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо боржником не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються боржником для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 453-3 цього Кодексу.

Судом встановлено, що звіт про виконання судового рішення подано з додержанням вимог ч.2 та 3 ст.453-3 ЦПК України.

Оцінивши доводи боржника, відображені у звіті, дослідивши представлені суду матеріали, які додані до нього, а також представлені представником стягувача матеріали письмових заперечень та подані в судовому засіданні відеозаписи, суд приходить до висновку, що боржником наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, та за обставин, що склалися, заходи, які вживаються боржником для виконання судового рішення, на переконання суду, є достатніми для своєчасного і повного виконання судового рішення.

Керуючись ст.247, 259, 260, 353, 450, 453-3, 453-4 ЦПК України,

постановив:

прийняти звіт боржника ОСОБА_2 про виконання судового рішення, а саме: ухвали Личаківського районного суду м.Львова від 04.12.2025, залишеної без змін постановою Львівського апеляційного суду від 20.04.2026, якою постановлено заяву представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_5 про забезпечення позову задовольнити частково; встановити ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням у справі обов`язок забезпечувати спілкування (контакт) малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком Шіве Вінсентом кожного вівторка з 18 год до 19 год за Київським часом (UTC+2) та кожної суботи з 10 до 11 год за Київським часом (UTC+2), шляхом використання телефонного та відеозв`язку (програм FaceTime або Zoom).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена, підписана та проголошена суддею 07.10.2026.

Суддя: Р.Я. Головатий