Рішення № 140405393, 06.10.2026, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1665/26

06 жовтня 2026 року

Костопільський районний суд Рівненської області головуючої судді Грипіч Л. А.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в місті Костопіль цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором Договір кредитної лінії №LM238922044 від 12.01.2025 року у розмірі 13 231 грн. 80 коп., понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 662,40 грн., а також понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.01.2025 ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № LM238922044 у формі електронного документа з використанням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, за умовами якого останньому надано кредит в розмірі 3 900,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором.

ТОВ «Оптимальні кредити» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання, зокрема не вносив платежі, передбачені умовами договору на повернення отриманих коштів та не сплачував проценти за користування кредитом.

02.04.2025 року між ТОВ «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №ОК-ТП/29.

21.07.2024 року між TOB ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу №21/0725-01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № LM238922044 від 12.01.2025 року.

На дату відступлення права вимоги розмір заборгованості відповідача становив 13231,80 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 3900, 00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 7186,80 грн., заборгованості за штрафом/пенею 1950,00 грн та 195,00 грн заборгованості за комісією.

Водночас, відповідно до умов кредитного договору, нарахування відсотків тривало до закінчення встановленого строку кредитування. Позивач як новий кредитор набув права вимоги не лише щодо вже існуючої заборгованості, а й щодо відсотків, які продовжують нараховуватися відповідно до первісних договірних умов.

Таким чином, ОСОБА_1 станом на дату подання позову до суду має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» за договором кредитної лінії № LM238922044 від 12.01.2025 року у загальному розмірі 13231,80 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 3900, 00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 7186,80 грн., заборгованості за штрафом/пенею 1950,00 грн та 195,00 грн заборгованості за комісією.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 27.04.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін., про що повідомлено сторони.

Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив, відповідачу у строк не пізніше 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати свої заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 23.04.2026 року задоволено клопотання представника позивача - адвоката Усенка М. І. та витребувано від АТ КБ «Приватбанк» - інформацію чи була успішною транзакція, здійснена 12.01.2025 р. в сумі 3900 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 , власником якої є ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та інформацію чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 .

Витребувана інформація надійшла до суду 28.05.2026 року.

В судове засідання представник позивача - адвокат Усенко М. І. не з`явився, звернувся до суду з письмовим клопотанням, в якому просив суд проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та зазначив, що не заперечує стосовно винесення заочного рішення по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

13.07.2026 представник відповідача адвокат Середа О.В. надіслала до суду відзив на позовну заяву в якому вказує про нікчемність Договору кредитної лінії № LM238922044 від 12.01.2025 року про сплату комісії в сумі 195,00 грн та не не визнає заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за штрафом/ пенею в сумі 1950,00 грн, оскільки у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Також сторона позивача у відзиві на позовну заяву вказала, що позивач ТОВ «ФК «Кредит Капітал», звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів на підтвердження оплати за договором факторингу № ОК-ТП/29 від 02.04.2025, тому позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №LM238922044 від первісного кредитора ТОВ «Оптимальні кредити» до ТОВ «Таліон Плюс», а наступний перехід права вимоги, є похідним та не може підтвердити передання вказаного права вимоги кредитора - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». На підставі наведеного просила у позові ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 відмовити.

Між сторонами виникли правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Судом встановлено, що 12.01.2025 між ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №LM238922044, згідно із умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Оптимальні кредити».

Загальний розмір кредиту за цим договором становить 3900,00 грн, який надається 12.01.2025 позичальнику у виді першого траншу за договором. Другий та решта траншів за договором можуть бути надані позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором. Надання кожного додаткового траншу за договором збільшує загальний розмір кредиту на суму такого траншу (п.2.2-2.4 договору).

Згідно п.п.7.1-7.2 договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 26.02.2025, а саме протягом 45 днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначеному за правилами цього договору.

В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору, в порядку передбаченому п.11.1 договору; дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2 або п.9.1.1.7 договору; кінцева дата повернення кредиту 11.02.2030.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим договором. Базова процентна ставка складає 0,98 % в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,7 % річних (п. 8.3 Договору).

Згідно паспорту споживчого кредиту продукту «LIMON» до Договору №LM238922044 строк кредитування визначено до 1826 днів, Дисконтний період 45 днів з можливістю продовження та поновлення. Водночас наданий паспорт споживчого кредиту не містить інформації, яка передбачена ст..9 Закону України «Про споживче кредитування» за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, а саме про загальні витрати за кредитом , а також орієнтовну загальну вартість кредиту за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі).

Протягом дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість кредиту складатиме 5814,90 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 1719,90 грн, Комісію за надання кредиту у розмірі 195,00 грн та суму кредиту у розмірі 3900,00 грн.

Згідно п.14.2 договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Даний договір підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором «UZSB» 12.01.2025 о 14:04:44, про що зазначено у п.15 договору «Реквізити сторін».

Згідно довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Оптимальні кредити», сформованої 06.08.2025 року, для ОСОБА_1 погоджено суму кредиту 3900,00 грн, зі строком кредитування 45 днів, процентна ставка 0,98% в день, 12.01.2025 о 18:03:51 товариством направлено на мобільний номер телефону ОСОБА_1 одноразовий ідентифікатор UZSB -2452, який введено останнім 12.01.2025 о 14:04:45.

Суд зазначає, що одноразовий ідентифікатор, який вказаний у договорі кредитної лінії №LM238922044 - «UZSB» не відповідає одноразовому ідентифікатору, який був надісланий на мобільний номер відповідача - «UZSB-2452».

Згідно із визначеними заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 12.01.2025 умовами, позичальник отримує кредитні кошти у розмірі 3900,00 грн строком на 45 днів, на банківську картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки ТОВ «Оптимальні кредити» № LM32389222044/28072025/Є від 28.07.2025 на виконання кредитного договору № LM238922044 від 12.01.2025 кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, а саме 12.01.2025 перераховано на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 3900,00 грн, ідентифікатор платіжної операції 43699-78928-01824.

Згідно платіжного доручення №a9e53024-c6be-4d49-9814-ab3b66ed27c0 від 12.01.2025 на рахунок отримувача ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в сумі 3900,00 грн, призначення платежу переказ коштів згідно договору № LM238922044 від 12.01.2025, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , без ПДВ.

З повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» за №20.1.0.0.0/7-260507/54106-БТв ід 14.05.2026 слідує, що на ім`я ОСОБА_1 , банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). 12.01.2025 на вказаний рахунок був зарахований платіж у сумі 3900,00 грн.

Отже, ТОВ «Оптимальні кредити» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, у свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 13231,80 грн.

02 квітня 2025 року ТОВ «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу №ОК-ТП/29.

Згідно п.2.1 Договору факторингу №ОК-ТП/29 в порядку та на умовах даного Договору, Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові вимоги в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Також, відповідно до пункту 2.3. Договору факторингу №ОК-ТП/29 розмір оплати послуг Фактора за надання фінансування Клієнту за цим договором становить 100,00 грн, що сплачуються Клієнтом протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання Сторонами Реєстру прав вимог.

Як вбачається з п. 3.2. Договору факторингу №ОК-ТП/29 фінансування сплачується Фактором Клієнту протягом 45 календарних днів з моменту його підписання сторонами. Разом з тим докази оплати послуг Фактора в сумі 100 грн та сумі фінансування, яка визначена п.3.1, 3.2. Договору факторингу №ОК-ТП/29 позовна заява не містить.

Відповідно до витягу з реєстру права вимоги від 02.04.2025 року, ОСОБА_1 зазначена боржником за договором кредитної лінії № LM238922044 на загальну суму 9 027,60 грн з яких: 3 900,0 грн заборгованість по кредиту, 2 982,60 грн - сума заборгованості за відсотками, 195,00 грн - за комісією та 1 950,00 грн заборгованості за штрафом.

Розрахунок заборгованості ТОВ «Оптимальні кредити» за період з 12.01.2025 до 02.04.2025 позовна заява не містить.

21.07.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №21/0725-01 відповідно до умов якого, позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Таліон Плюс», в тому числі і до відповідача за кредитним договором LM238922044 від 12.01.2025.

Згідно витягу з Реєстру прав вимоги за договором факторингу №21/0725-01 від 21.07.2025 до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 13231,80 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 3900, 00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 7186,80 грн., заборгованості за штрафом/пенею 1950,00 грн та 195,00 грн заборгованості за комісією. Вказане також підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за період з 02.04.2025 по 21.07.2025 за кредитним договором LM238922044 від 12.01.2025.

10.04.2026 відповідачу було надіслано досудову вимогу за № 24520566, в якій ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» повідомило ОСОБА_1 про укладення договору факторингу № 21/0725-01 від 21.07.2025 та відступлення для ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» права вимоги за кредитним договором № LM238922044 від 12.01.2025 на загальну суму 13231,80 грн та необхідність її сплати на користь позивача.

Застосовані норми права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодкусу України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Так, згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Водночас згідно з пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За своїм змістом такий підпис є пін-кодом - алфавітно-цифровою послідовністю, яку отримує особа, що авторизувалася в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції.

Підпис одноразовим ідентифікатором - це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом

Після отримання ця комбінація має бути введена особою в спеціальне поле на веб-сторінці, і фактично її введення прирівнюється до підписання договору з боку авторизованої особи.

Загалом підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів. У свою чергу, поняття «електронний підпис» визначається в чинному Законі України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги (станом на момент укладення спірного договору Закон мав назву «Про електронні довірчі послуги»). Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис (пункт 12 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» (у редакції закону, чинного станом на момент укладення спірного договору) та пункт 15 частини першої статті 1 чинного Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).

Отже, загалом електронний підпис не обов`язково має бути нанесений чи інакше вбудований у документ, який ним підписується, достатньо того, щоб він будь-яким способом додавався до підписуваного електронного документа або принаймні логічно з ним пов`язувався.

Про те саме зазначається і у визначенні підпису одноразовим ідентифікатором, що міститься в Законі Україні «Про електронну комерцію»: це дані, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому спосіб такого додавання Законом не визначений, так само, як не визначено того, що саме, крім ідентифікації підпису, має забезпечувати електронний підпис одноразовим ідентифікатором.

Разом з тим, на підтвердження дотримання письмової форми при укладенні електронного договору про споживчий кредит, позивачем надана паперова копія договору № LM238922044 від 12.01.2025, який містить інформацію про його підписання позичальником одноразовим ідентифікатором «UZSB» 12.01.2025 о 14:04:44, про що зазначено у п.15 договору «Реквізити сторін».

Згідно довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Оптимальні кредити», сформованої 06.08.2025 року, товариством направлено на мобільний номер телефону ОСОБА_1 одноразовий ідентифікатор UZSB -2452, який введено останнім 12.01.2025 о 14:04:45.

Отже одноразовий ідентифікатор, який вказаний у договорі кредитної лінії №LM238922044 - «UZSB» не відповідає одноразовому ідентифікатору, який був надісланий на мобільний номер відповідача - «UZSB-2452».

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

З наданих та досліджених судом доказів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 12.01.2025 уклала з ТОВ «Оптимальні кредити» договір кредитної лінії № LM238922044, який підписав шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який не відповідає одноразовому ідентифікатору, направленому позичальнику для підписання. Разом з тим, відповідачу були перераховані кошти в сумі 3900,00 грн шляхом переказу на картковий рахунок, що підтверджується письмовими доказами.

Отже, неможливо встановити, що надана позивачем копія Договору кредитної лінії № LM238922044, яка долучена до позовної зави у запропонованій формі із запропонованими умовами, була підписана відповідачем.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 не заперечує фактів укладення кредитного договору та отримання від ТОВ «Оптимальні кредити» кредитних коштів в розмірі 3900,00 грн.

Водночас під час вирішення питання розподілу тягаря доведення судом підлягають до застосування правила частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з приписами статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач, обґрунтовуючи набуття права вимоги до відповідача за кредитним договором № LM238922044 від 12.01.2025, укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Оптимальні кредити» і ОСОБА_1 , посилається, зокрема, на те, що правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Оптимальні кредити» є ТОВ «Таліон плюс».

На підтвердження вказаного позивач надає довідку, видану 28.07.2025 ТОВ «Оптимальні кредити» в якій зазначено, що ТОВ «Оптимальні кредити» підтверджує те, що 02.04.2025 було здійснено відступлення права вимоги за кредитним договором № LM238922044 від 12.01.2025, укладеного з ОСОБА_1 , ТОВ «Таліон плюс» згідно укладеного договору факторингу № ОК-ТП/29 від 02.04.2025, Договір факторингу № ОК-ТП/29 від 02.04.2025, а також реєстр права вимоги до договору факторингу № ОК-ТП/29 від 02.04.2025.

У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17 виснувано, що чинне законодавство не містить положень про те, що право вимоги до нового кредитора переходить з моменту сплати оплати новим кредитором на користь первісного кредитора заборгованості та інших платежів відповідно до договору відступлення права вимоги. Така вимога визначена законом лише щодо договору факторингу (ст. 1077 ЦК) чи може встановлюватися сторонами в укладених ними договорах.

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховним Судом зазначено, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).

Розділом 3 договору факторингу № ОК-ТП/29 від 02.04.2025 визначено фінансування та порядок розрахунків. Також, пунктом 1.6. договору передбачено, що фінансування сума коштів, що сплачується Фактором Клієнту за відступлення Прав вимоги на умовах цього Договору.

Пунктами 3.1. та 3.2. Договору передбачено, що розмір (сума) фінансування, що підлягає сплаті Фактором Клієнту встановлюється у Реєстрі прав вимоги та сплачується Фактором Клієнту протягом 45 календарних днів з моменту його підписання сторонами.

Також, відповідно до пункту 2.3. Договору факторингу №ОК-ТП/29 розмір оплати послуг Фактора за надання фінансування Клієнту за цим договором становить 100,00 грн, що сплачуються Клієнтом протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання Сторонами Реєстру прав вимог

Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором факторингу ОК-ТП/29 від 02.04.2025 року, тому позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Оптимальні кредити» до ТОВ «Таліон Плюс», а наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «ФК «Кредит- Капітал».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) зазначено, що:

47. Відповідно до глави 73 ЦК України правова природа факторингу полягає у наданні фактором (посередником) платної фінансової послуги клієнту. Зміст цієї послуги полягає у наданні (фінансуванні) фактором грошових коштів клієнту за плату. При цьому клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржника. Клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника в рахунок виконання свого зобов`язання з повернення отриманих коштів та здійснення оплати за надану фінансову послугу. Або клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання свого зобов`язання перед фактором, яке в майбутньому буде виконане клієнтом шляхом сплати факторові коштів, у тому числі за надану фінансову послугу.

48. Отже, договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом № 2664-ІІІ умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

Таким чином, як встановлено судом, позивачем не доведено факт набуття ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № LM238922044 від 12.01.2025.

Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів передачі права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Таліон плюс» за договором факторингу № ОК-ТП/29 від 02.04.2025, а в подальшому передачі права вимоги від ТОВ «Таліон плюс» до позивача, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав до задоволення позову про стягнення з відповідача заборгованості за вказаним договором на користь позивача. У зв`язку з чим суд погоджується з аргументами представника відповідача з даного приводу.

За вказаних обставин, у зв`язку з не доведенням позивачем факту переходу до позивача права вимоги до відповідача, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову належить відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Розподіл судових витрат між сторонами.

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України та у зв`язку з відмовою в позові, судові витрати позивача відшкодуванню не підлягають.

Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані із розглядом справи

Відповідно до договору про надання правової допомоги та представництво інтересів від 30.06.2025, звіту про фактично надані послуги до договору про надання правничої допомоги та представництво інтересів від 13.07.2025 (за період з 30.06.2025 по 13.07.2025), акту надання послуг №б/н від 13.07.2025, встановлено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідачки становить 8000,00 грн.

Згідно ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1-4 ч. 4.ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатських робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи засади розумності та справедливості, ціну позову, те, що вказана справа є малозначною, а також обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає за вірне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 4000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 14, 509, 526, 527, 530, 532, 599, 610- 612, 615, 629, 631, 634, 638, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 3-13, 19, 81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ: 35234236 , вул. Смаль-Стоцького, буд 1, 28 корпус, м. Львів, 79029) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) у відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 4 000,00 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ: 35234236 , вул. Смаль-Стоцького, буд 1, 28 корпус, м. Львів, 79029) .

Відповідач:

ОСОБА_1 ( жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Повне рішення складено

06 жовтня 2026 року.

СуддяЛ. А. Грипіч