Рішення № 140404268, 07.10.2026, Лохвицький районний суд Полтавської області

Єдиний унікальний номер №538/1729/26

Провадження №2/538/1277/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м.Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Кунець М.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Петрової С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), інтереси якого представляє адвокат Волторніст Сергій Миколайович (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області (місцезнаходження: вул. Перемоги,1, м. Лохвиця, Миргородського району Полтавської області), третя особа: приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Жук Тетяна Павлівна (місцезнаходження: вул. Перемоги, 11/2, м. Лохвиця, Миргородського району Полтавської області) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Суд

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції сторін.

До Лохвицького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі-позивач), інтереси якого представляє адвокат Волторніст Сергій Миколайович, до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області (далі -відповідач), третя особа: приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Жук Тетяна Павлівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця, його батька ОСОБА_2 , відкрилася спадщина, до складу якої входить, зокрема, однокімнатна квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач зазначає, що лише у червні 2026 року дізнався про заповіт, який 22.06.2016 посвідчений приватним нотаріусом Лохвицького районного нотаріального округу Полтавської області за реєстром № 566, відповідно до якого спадкодавець заповів йому квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , а тому у встановлений шестимісячний строк не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки через розлучення батьків, втратив взаємовідносини з батьком та вважав, що квартиру спадкодавець міг заповісти іншій особі. Окрім цього на момент смерті батька, позивач проживав за межами України та не мав достатнього інформативного доступу до державних ресурсів України, через початок повномаштабної військової агресії російської федерації.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 10 серпня 2026 року позовна зава прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Крім того, 10 серпня 2026 року приватному нотаріусу Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області направлено запит про надання інформації про коло осіб, які подали заяви на прийняття спадщини, або відмову від такої, на спадкове майно ОСОБА_2

25 серпня 2026 року приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області на адресу суду надано Інформаційні довідки із спадкового реєстру щодо спадкової справи та наявності заповіту.

Ухвалою суду від 23 вересня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, одначе подали до суду письмові заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та зважаючи на те, що відповідачем не надано мотивованих заперечень та спростувань щодо позовних вимог, ухвалити рішення, яким задовольнити позов.

Представник відповідача Лохвицької міської ради у судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи без їх участі, рішення прийняти за наявними матеріалами у справі.

Третя особа приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Жук Тетяна Павлівна в судове засідання не з`явилася, подала клопотання про розгляд справи без її участі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 30 листопада 2021 року, актовий запис № 420. Днем відкриття спадщини є день смерті спадкодавця (а.с. 9).

З довідки виконавчого комітету Лохвицької міської ради № 423 від 27.07.2026 вбачається, що ОСОБА_2 проживав за адресою: АДРЕСА_3 , самостійно. Це свідчить про те, що позивач не вважається таким, що прийняв спадщину автоматично на підставі постійного проживання зі спадкодавцем, а тому мав подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк (а.с.12).

Постановою приватного нотаріуса Жук Т.П. Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області від 30.07.2026 № 160/02-31 було відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 свого батька ОСОБА_2 (а.с.14).

Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зокрема те, що позивач є сином померлого ОСОБА_2 , підтверджується Свідоцтвом про народження ОСОБА_1 від 26.11.1983, серія НОМЕР_2 , виданого Лохвицьким ЗАГС Полтавської області, з якого вбачається, що батьком останнього значиться ОСОБА_2 (а.с. 11).

Із заповіту, посвідченого державним нотаріусом Лохвицького районного нотаріального округу Полтавської області 22 червня 2016 року за реєстром № 566 вбачається, що ОСОБА_2 заповів квартиру в АДРЕСА_4 , своєму сину ОСОБА_1 (а.с. 10).

20.08.2026 за № 178/01-16 приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу повідомила суд, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася. Із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 86421402 від 20.08.2026 вбачається, що існує чинний заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Домбровською Т.В. 22.06.2016 за реєстром № 566, яким ОСОБА_2 заповів ОСОБА_1 квартиру в АДРЕСА_5 (а.с. 32-33).

Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру № 86421395 від 20.08.2026 підтверджує відсутність заведеної спадкової справи та відсутність виданих на її підставі свідоцтв про право на спадщину (а.с.34).

Норми права, які застосував суд.

Згідно із ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

За змістом ч.3 ст.1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись у суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно з п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України, до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував своє право на прийняття спадщини, через то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Тобто, зазначені норми встановлюють дві умови за яких спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, це - постійне проживання спадкоємця з спадкодавцем на час його смерті та/або звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За відсутністю підтвердження однієї із вказаних умов з боку спадкоємця, він вважається таким, що не прийняв спадщину. Виходячи з принципу змагальності цивільного судочинства, обов`язок доведеності обставин, на які посилається сторона, як на підставу пред`явлених позовних вимог, покладаються саме на цю сторону (ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України). Суд, в свою чергу розглядає позовні вимоги в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч.ч.1, 2 ст.13 ЦПК України). Отже, обов`язок доведеності поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, доведеності факту родинних відносин та обсягу спадкового майна покладається саме на позивача.

У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 06.09.2017 року у справі № 6-496цс17, відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Згідно із ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 звернула увагу, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту може бути поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, якщо саме через існування заповіту особа набула право на спадкування і не мала підстав знати про необхідність вчинення дій щодо прийняття спадщини. При цьому суд має враховувати фундаментальний принцип свободи заповіту, а також перевіряти, чи немає спадкоємців, які прийняли спадщину, і чи не порушуватиме надання додаткового строку права інших осіб.

Мотивована оцінка і висновки суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим після його смерті відкрилася спадщина.

До складу спадщини, зокрема, входить квартира за адресою: АДРЕСА_6 , яка належала спадкодавцю на праві власності.

Після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 до нотаріальної контори в шестимісячний термін із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилася. Спадкодавцем за життя було складено заповіт, що посвідчений приватним нотаріусом Лохвицького районного нотаріального округу Полтавської області Домбровською Т.В., 22.06.2016 за реєстром № 566, відповідно до якого належну йому квартиру по АДРЕСА_6 заповів своєму сину ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем не проживав, у зв`язку з чим відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України для прийняття спадщини мав подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як встановлено судом, у передбачений законом шестимісячний строк позивач із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернувся.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, суд виходить із такого.

За змістом частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, закон пов`язує можливість визначення спадкоємцю додаткового строку з наявністю поважної причини пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини.

При цьому поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини має оцінюватися судом з урахуванням конкретних обставин справи, характеру причин, їх об`єктивності, істотності, тривалості, наявності або відсутності залежності таких обставин від волі спадкоємця, а також можливості особи своєчасно вчинити необхідні дії для прийняття спадщини.

Судом встановлено, що після розірвання шлюбу батьків позивача його особисті взаємовідносини з батьком - спадкодавцем ОСОБА_2 - істотно змінилися. Позивач та спадкодавець не проживали спільно, їхнє спілкування не було постійним та тісним, а фактичні сімейні зв`язки між ними після розлучення батьків були послаблені.

За таких обставин позивач не був обізнаний про особисте життя батька, його майновий стан та розпорядження належним йому майном на випадок смерті.

Зокрема, позивачу не було відомо про складений спадкодавцем заповіт та про те, що після смерті батька він набуває право на спадкування за заповітом.

При цьому суд бере до уваги, що незнання позивача про наявність заповіту в цьому випадку не є самостійною та безумовною підставою для визнання причин пропуску строку поважними, однак у сукупності з іншими встановленими обставинами справи має істотне значення для оцінки причин такого пропуску.

Зокрема, з огляду на припинення тісних взаємовідносин із батьком після розлучення батьків та відсутність постійного спілкування між ними, позивач не мав об`єктивної можливості знати про волевиявлення спадкодавця щодо розпорядження своїм майном на випадок смерті.

Більше того, позивач, не будучи обізнаним про наявність заповіту, не мав підстав достовірно вважати, що саме він є особою, на користь якої спадкодавцем зроблено відповідне розпорядження.

Навпаки, враховуючи обставини особистого життя батька після розірвання шлюбу, позивач припускав, що належне батькові майно, зокрема спірна квартира, могло бути заповідано іншій особі, з якою спадкодавець після розірвання шлюбу певний час спільно проживав та підтримував близькі відносини.

Тобто на момент відкриття спадщини позивач не володів достовірною інформацією щодо існування заповіту та не усвідомлював наявності у нього конкретного спадкового права щодо майна спадкодавця.

Суд також враховує, що з 2019 року позивач перебуває за межами України. На час смерті спадкодавця та протягом встановленого статтею 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини позивач знаходився за кордоном, що ускладнювало його можливість особисто прибути в Україну та своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

При цьому суд не розглядає сам факт перебування позивача за межами України як безумовну підставу для визнання причин пропуску строку поважними. Зазначена обставина оцінюється судом у сукупності з іншими встановленими обставинами, а саме: відсутністю постійного проживання позивача зі спадкодавцем, істотним послабленням взаємовідносин між ними після розірвання шлюбу батьків, відсутністю у позивача достовірної інформації про заповіт, припущенням позивача щодо можливого заповідання майна іншій особі та фактичним проживанням позивача за межами України.

У сукупності наведені обставини свідчать про те, що позивач не мав наміру відмовитися від спадщини та не здійснював свідомої бездіяльності щодо реалізації свого спадкового права.

Суд враховує також поведінку позивача після того, як йому стало відомо про наявність заповіту та про його право на спадкування. Після отримання відповідної інформації позивач вжив заходів для реалізації свого спадкового права та звернувся до суду з цим позовом, що свідчить про наявність у нього волі прийняти спадщину.

Таким чином, пропуск позивачем установленого законом строку для прийняття спадщини за встановлених судом обставин не може бути розцінений як свідома відмова від спадщини або як наслідок його байдужого ставлення до своїх спадкових прав.

Суд також враховує, що матеріалами справи не підтверджується наявність інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 або заявляють про свої спадкові права.

Крім того, судом не встановлено осіб, які відповідно до статті 1241 ЦК України мали б право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_2 .

Відтак визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за встановлених у цій справі обставин не призведе до порушення прав та законних інтересів інших спадкоємців або осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині.

Оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем наведено об`єктивні та істотні причини, які перешкодили йому своєчасно реалізувати право на прийняття спадщини.

При цьому суд бере до уваги не окремо кожну з наведених позивачем обставин, а їх сукупність та взаємозв`язок, оскільки саме сукупність таких обставин фактично зумовила неможливість своєчасного звернення позивача до нотаріуса.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням встановлених обставин та оцінених судом доказів, суд доходить висновку, що причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини є поважними, оскільки були пов`язані з об`єктивними, істотними та такими, що у конкретних обставинах справи істотно ускладнювали своєчасне вчинення відповідних нотаріальних дій, обставинами.

Водночас суд враховує необхідність забезпечення балансу між дотриманням установленого законом порядку прийняття спадщини та реальним забезпеченням спадкоємцю можливості реалізувати його спадкові права.

Оскільки позивач має намір прийняти спадщину, його пропуск строку для її прийняття визнаний судом таким, що відбувся з поважних причин, а визначення додаткового строку не порушує прав та законних інтересів інших спадкоємців, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Визначаючи тривалість додаткового строку, суд виходить із того, що такий строк має бути достатнім для подання спадкоємцем заяви про прийняття спадщини та не повинен бути надмірним.

З огляду на конкретні обставини справи, характер причин пропуску строку, перебування позивача за межами України, необхідність вчинення ним відповідних нотаріальних дій, а також відсутність встановлених судом інших спадкоємців, права яких могли б бути порушені, суд вважає достатнім визначити позивачу додатковий строк тривалістю один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

При цьому перебіг визначеного судом додаткового строку слід обчислювати з дня набрання цим рішенням законної сили.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та визначення йому додаткового строку тривалістю один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Щодо розподілу судових витрат.

Питання про стягнення судового збору з відповідача позивачем не ставиться.

Керуючись статтями 2,4, 12, 13, 76-81, 89, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Волторніст Сергій Миколайович, до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, третя особа: приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Жук Тетяна Павлівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном один місяць.

Визначений додатковий строк обчислювати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Представник позивача: ОСОБА_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Лохвицька міська рада Миргородського району Полтавської області (місцезнаходження: вул.Перемоги, 1, м.Лохвиця, Миргородського району Полтавської області, ЄДР 21048525).

Третя особа: приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Жук Тетяна Павлівна (місцезнаходження: вул.Перемоги, 11/2, м.Лохвиця, Миргородського району Полтавської області).

Повний текст рішення виготовлено 07 жовтня 2026 року.

Суддя Мирослава КУНЕЦЬ