Ухвала суду № 140403606, 07.10.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1580/19

Провадження 4-с-23/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.,

за участю секретаря Колісник К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання, заінтересовані особи Обухівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції України, державний виконавець Сем`якова Марія Юріївна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даною скаргою, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сем`якової Марії Юріївни у виконавчому провадженні № 61375409, яка полягає у невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження після надходження до відділу 31 серпня 2026 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 04 травня 2026 року у справі № 372/3188/25. Зобов`язати головного державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сем`якову Марію Юріївну або іншу уповноважену особу, винести постанову про закінчення виконавчого провадження №61375409 на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та вчинити передбачені законом дії, пов`язані із закінченням виконавчого провадження.

В обґрунтування скарги зазначив, що Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 25 вересня 2019 року у справі № 372/1580/19, яке набрало законної сили 26 жовтня 2019 року, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі 1 500,00 грн. щомісячно, починаючи з 03 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

На виконання цього рішення 19 лютого 2020 року Обухівський районний суд Київської області видав виконавчий лист № 372/1580/19. 24 лютого 2020 року старший державний виконавець Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Кульбачна Юлія Миколаївна винесла з порушенням територіальності постанову про відкриття виконавчого провадження. У цій постанові адресою боржника зазначено: АДРЕСА_1 . За цією адресою Скаржник не проживав: він з 2016 року зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Про існування виконавчого листа та виконавчого провадження Скаржнику відомо не було. З 13 жовтня 2024 року Скаржник проходить військову службу у Збройних Силах України (військова частина НОМЕР_1 ). 10 квітня 2025 року в межах Виконавчого провадження винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника, на підставі якої аліменти утримувалися з грошового забезпечення Скаржника як військовослужбовця. Дізнавшись у 2025 році про підстави, з яких з нього утримуються кошти, Скаржник звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до Стягувача про виключення відомостей про батька з актового запису та звільнення від сплати аліментів.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 04 травня 2026 року у справі № 372/3188/25 встановлено, що Скаржник не є батьком ОСОБА_3 : з актового запису про народження дитини № 354 виключено відомості про Скаржника як батька та припинено стягнення з нього аліментів, що стягуються згідно з виконавчим листом, з дня набрання цим рішенням законної сили. Рішення від 04.05.2026 набрало законної сили 08 червня 2026 року.

28 серпня 2026 року представник Скаржника звернулась до Обухівського ВДВС з заявою про закінчення виконавчого провадження № 61375409 на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з набранням законної сили рішенням Обухівського районного суду Київської області від 04 травня 2026 року у справі № 372/3188/25, яким припинено стягнення аліментів за виконавчим листом Обухівського районного суду Київської області від 19 лютого 2020 року у справі № 372/1580/19.

Починаючи з 24 лютого 2020 року на депозитний рахунок відділу надійшли та перераховані Стягувачу грошові кошти у розмірі 135 696,60 грн. Згідно зі звітами військової частини НОМЕР_1 заборгованість зі сплати аліментів стягнута в повному обсязі, а станом на 01 серпня 2026 року на депозитний рахунок відділу надходили поточні аліменти. 31 серпня 2026 року до відділу надійшло Рішення від 04.05.2026.

01 вересня 2026 року державним виконавцем припинено виконання постанови про звернення стягнення на доходи боржника від 10 квітня 2025 року та направлено до військової частини НОМЕР_1 вимогу про припинення її виконання. У тому самому листі, навівши перелік підстав закінчення виконавчого провадження, передбачених статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження», Обухівський ВДВС дійшов висновку, що підстави для закінчення Виконавчого провадження відсутні, та повідомив, що подальше виконання виконавчого документа буде організовано відповідно до вимог цього Закону. До листа долучено довідку-розрахунок від 01 вересня 2026 року № 108059/10, складену державним виконавцем.

За її підсумками загальна сума нарахованих аліментів становить 134 498,60 грн., стягнутих 135 696,60 грн., а заборгованість зі сплати аліментів у ній не зафіксована. За червень та липень 2026 року аліменти нараховано в повному розмірі по 1 756,00 грн. за кожен місяць. Адресою боржника в довідці, як і в постанові про відкриття Виконавчого провадження, зазначено АДРЕСА_1 . Лист Обухівського ВДВС від 07 вересня 2026 року № 108056 Скаржник отримав 14 вересня 2026 року. Станом на час подання цієї скарги виконавче провадження не закінчене.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 25 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 07 жовтня 2026 року.

Скаржник та представник скаржника в судове засідання не з`явились, представник подав до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, просить скаргу задовольнити.

Представник Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направив.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направив.

Зважаючи на положення ч. 2 ст. 450 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу за відсутності вказаних осіб, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду скарги.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема: верховенства права, законності, справедливості

Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що боржник має право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Відповідно до статті 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права

Судом встановлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 25 вересня 2019 року у справі № 372/1580/19 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі 1 500,00 грн. щомісячно, починаючи з 03 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

На виконання рішення суду видано виконавчий лист від 19 лютого 2020 року № 372/1580/19.

24 лютого 2020 року старшим державним виконавцем Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Кульбачною Ю.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

10 квітня 2025 року в межах Виконавчого провадження винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника, на підставі якої аліменти утримувалися з грошового забезпечення Скаржника як військовослужбовця.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 04 травня 2026 року у справі № 372/3188/25 встановлено, що ОСОБА_1 не є батьком ОСОБА_3 : з актового запису про народження дитини № 354 виключено відомості про ОСОБА_1 , як батька та припинено стягнення з нього аліментів, що стягуються згідно з виконавчим листом, з дня набрання цим рішенням законної сили.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 04.05.2026 набрало законної сили 08 червня 2026 року.

28 серпня 2026 року представник ОСОБА_1 подав до Обухівського ВДВС заяву про закінчення виконавчого провадження № 61375409 на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з набранням законної сили рішенням Обухівського районного суду Київської області від 04 травня 2026 року у справі № 372/3188/25, яким припинено стягнення аліментів за виконавчим листом Обухівського районного суду Київської області від 19 лютого 2020 року у справі № 372/1580/19.

Відповідно до листа від 07 вересня 2026 року №108056 Обухівським ВДВС повідомлено, що починаючи з 24 лютого 2020 року на депозитний рахунок відділу надійшли та перераховані стягувачу грошові кошти у розмірі 135 696,60 грн. Згідно зі звітами військової частини НОМЕР_1 заборгованість зі сплати аліментів стягнута в повному обсязі, а станом на 01 серпня 2026 року на депозитний рахунок відділу надходили поточні аліменти. 31 серпня 2026 року до відділу надійшло Рішення від 04.05.2026. 01 вересня 2026 року державним виконавцем припинено виконання постанови про звернення стягнення на доходи боржника від 10 квітня 2025 року та направлено до військової частини НОМЕР_1 вимогу про припинення її виконання.

Відповідно до довідки-розрахунку від 01 вересня 2026 року № 108059/10, складеної державним виконавцем, загальна сума нарахованих аліментів становить 134 498,60 грн, стягнутих 135 696,60 грн., а заборгованість зі сплати аліментів у ній не зафіксована. За червень та липень 2026 року аліменти нараховані в повному розмірі по 1 756,00 грн. за кожен місяць. Адресою боржника в довідці, як і в постанові про відкриття Виконавчого провадження, зазначено АДРЕСА_1 .

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно з частиною другою статті 197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення (наприклад, у зв`язку із перебуванням платника аліментів у лавах Збройних Сил України, тяжким матеріальним становищем тощо).

Дана норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами.

Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Лише за наявності обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

У справі, скаржник посилався як на обставину, яка має істотне значення для звільнення його від сплати за аліментами, на те, що судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_1 не є батьком ОСОБА_3 : з актового запису про народження дитини № 354 виключено відомості про ОСОБА_1 , як батька та припинено стягнення з нього аліментів, що стягуються згідно з виконавчим листом, з дня набрання цим рішенням законної сили.

Аліментний обов`язок позивача був заснований на факті батьківства, а виключення відомостей про батька з актових записів про народження дітей у зв`язку з тим, що скаржник не є біологічним батьком дитини, підтверджує, що скаржник не є (і, відповідно, ніколи не був) батьком дитини.

Наслідком ухвалення судом рішення про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про позивача як батька дитини є, зокрема, відсутність у позивача від самого початку існування спірних правовідносин обов`язку утримання дитини, адже за змістом положень статті 180 СК України обов`язок утримання дитини несуть лише її батьки.

Отже, виключення запису про батьківство позивача є обставиною, що має істотне значення у розумінні частини другої статті 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли він був записаний батьком дітей.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 477/1165/20, наслідком виключення відомостей про батька є відсутність у особи від самого початку обов`язку утримання дитини. Таким чином, з 08.06.2026 предмет примусового виконання за виконавчим документом повністю відсутній.

Згідно з довідкою-розрахунком Обухівського ВДВС від 01.09.2026 № 108059/10, заборгованість у Боржника відсутня, аліменти стягнуто в повному обсязі (нараховано 134 498,60 грн., стягнуто 135 696,60 грн.).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання недійсним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Проте, рішення Обухівського районного суду Київської області від 25 вересня 2019 року у справі № 372/1580/19, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі 1 500,00 грн. щомісячно, починаючи з 03 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, на підставі якого видано виконавчий лист, у встановленому законом порядку скасовано не було.

Також судом не приймалося рішення про визнання цього виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в порядку статті 432 ЦПК України.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 04 травня 2026 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про батька з актового запису та звільнення від сплати аліментів, яким припинено стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються згідно виконавчого листа Обухівського районного суду Київської області від 19 лютого 2020 року у справі № 372/1580/19, є самостійною юридичною підставою для врегулювання правовідносин, але воно не тотожне скасуванню первісного судового рішення чи визнанню виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в розумінні пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Матеріалами справи підтверджується, що 01 вересня 2026 року державним виконавцем припинено виконання постанови державного виконавця про звернення стягнення на доходи боржника від 10.04.2025, припинивши звернення стягнення на доходи боржника державним виконавцем направлено відповідну вимогу до військової частини НОМЕР_1 .

Згідно зі ст. ст. 76, 89 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групі доказів).

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки законні підстави для закінчення виконавчого провадження саме на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні, в діях державного виконавця немає ознак протиправної бездіяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення скарги на дії державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Керуючись ст.ст.450-451 ЦПК України, ст. 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження», суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання, заінтересовані особи Обухівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції України, державний виконавець Сем`якова Марія Юріївна - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадця ти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Суддя: О.Б. Тиханський