Ухвала суду № 140403071, 07.10.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 2-18489/2004

Провадження № 4-с/357/39/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючий суддя Цукуров В. П.,

секретар судового засідання Чайка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 у місті Біла Церква Київської області скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київської міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шуляк С.Д., стягувач ОСОБА_2 , про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст скарги.

08.09.2026 року канцелярією Білоцерківського міськрайонного суду Київської області зареєстровано матеріали даної скарги, які надійшли на адресу суду засобами поштового зв`язку. Скаргу обґрунтовано наступним.

06.12.2004 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист № 2-18489 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у частці від заробітку (доходу) до досягнення дитиною повноліття.

21.01.2005 року відкрито виконавче провадження, яке надалі отримало №7111024.

У 2023 році у межах цього виконавчого провадження було застосовано арешт коштів боржника. Після отримання відомостей про суму заборгованості скаржник неодноразово звертався до органу державної виконавчої служби із заявами про надання матеріалів виконавчого провадження, повного розрахунку заборгованості, перевірку арештів та обмежень, а також із заявою про повторний перерахунок заборгованості.

Листом Білоцерківського відділу ДВС від 12.08.2026 року № 194648, наданим у відповідь на заяву скаржника від 07.08.2026 року (вх. № 24811), скаржнику направлено нову довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів. У листі також зазначено, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні документи, які підтверджують сплату аліментів.

За новим розрахунком загальний розмір заборгованості станом на 05.10.2021 року визначено у сумі 180245,66 грн. Попередній розрахунок, наданий скаржнику раніше, визначав заборгованість у сумі 181810,25 грн. Тобто після звернень скаржника розрахунок було змінено, однак встановлені ним порушення та суттєві обставини не перевірені належним чином.

Указаний розрахунок не враховує фактичний заробіток скаржника за періоди офіційної роботи. Скаржник офіційно працював, зокрема, у період до 2008 року. Проте в наданому розрахунку за весь відповідний період у графі «розмір доходу/середня заробітна плата працівника для цієї місцевості» наведено розрахункові показники, а відомостей про фактичного роботодавця, фактично нараховану заробітну плату, довідки роботодавця або дані персоніфікованого обліку не наведено.

До визначення заборгованості за періоди офіційної роботи виконавець мав перевірити фактичні доходи скаржника, у тому числі шляхом отримання відомостей з державних реєстрів, Пенсійного фонду України, податкових органів та/або від роботодавців. Самого посилання на відсутність таких документів у старому паперовому виконавчому провадженні недостатньо для належної перевірки.

Для фактичної заробітної плати має враховуватися правило про утримання податків. Пункт 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 № 146, передбачає, що утримання аліментів проводиться із суми заробітку (доходу), що належить особі після утримання з цього заробітку (доходу) податків.

Водночас скаржник не наполягає на відрахуванні податків із середньої заробітної плати, якщо така середня заробітна плата законно застосовується за частиною другою статті 195 СК України.

У розрахунку всі місяці відображені як такі, в яких сплачено 0 грн. У графі «сплачено боржником/стягнуто виконавцем» розрахунок фактично містить нульові значення протягом усього періоду. Скаржник повідомляв, що здійснював платежі та раніше передавав квитанції виконавцю. Нинішній виконавець зазначає лише, що відповідних підтверджень у матеріалах виконавчого провадження немає.

Скаржник розуміє, що до розрахунку можуть бути зараховані лише платежі, призначення яких дозволяє ідентифікувати їх саме як аліменти або погашення аліментної заборгованості. Саме тому скаржник просить перевірити надані ним та/або додатково подані документи про платежі, а не автоматично вважати, що протягом майже сімнадцяти років не було здійснено жодної сплати.

Останній місяць розрахунку потребує окремого правового та арифметичного обґрунтування.

Дитина досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 . У новому розрахунку в рядку «жовтень 2021» зазначено показник 2833, спосіб визначення аліментів «50%» та суму 1416,50 грн. При цьому в попередніх рядках застосовувалася частка 1/4, а сам виконавчий документ, за даними постанови про відкриття виконавчого провадження, передбачав стягнення 1/4 частини доходу до досягнення дитиною повноліття.

Із наданих матеріалів неможливо встановити правову та арифметичну підставу саме такого розрахунку останнього періоду. Крім того, у тексті нового розрахунку викладено формулювання «але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку», тоді як у наданій скаржнику постанові про відкриття виконавчого провадження від 21.01.2005 року відтворено лише стягнення 1/4 частини всіх видів заробітку до повноліття. Це потребує перевірки за оригіналом (належною копією) виконавчого листа № 2-18489 та відповідним законодавством, чинним у кожний період.

Виконавець не здійснив повної перевірки відомостей, необхідних для правильного розрахунку. Незважаючи на письмові звернення, скаржнику не надано повного комплекту матеріалів ВП № 7111024: заяви стягувача, документів щодо актуалізації її анкетних даних/зміни прізвища, доказів направлення боржнику постанов та інших процесуальних документів, усіх постанов про арешти та обмеження, а також первинних документів і джерел, на підставі яких сформовано показники доходу/середньої заробітної плати в розрахунку.

Відповідь Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області від 10.08.2026 № 27076/2.2-26/вх.М-3802-26 фактично посилається на інформацію, отриману від самого відділу ДВС, та пропонує скаржнику ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, але не усуває зазначених недоліків розрахунку. У цій відповіді також наявні технічні неузгодженості щодо дати виконавчого листа та дати, станом на яку визначено заборгованість, що додатково свідчить про необхідність перевірки первинних матеріалів судом.

Оскаржуваний розрахунок є безпосередньою підставою для застосування заходів примусового виконання, зокрема арешту коштів та інших обмежень. Тому неправильне визначення розміру заборгованості без перевірки фактичних доходів і платежів прямо впливає на майнові права скаржника та обсяг застосованих до нього обмежень.

При цьому скаржник не просить суд звільнити його від законно визначеної заборгованості виключно законність дій чи припинити виконання судового рішення. Предмет цієї скарги державного виконавця при визначенні розміру заборгованості та обов`язок здійснити належний, документально підтверджений перерахунок.

У скарзі заявник просить суд:

визнати неправомірними дії головного державного виконавця Шуляка С.Д. щодо визначення заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №7111024 за довідкою-розрахунком, направленою листом від 12.08.2026 № 194648, у сумі 180245,66 грн, у частині, в якій розрахунок здійснено без належної перевірки фактичного заробітку (доходу) скаржника за періоди його офіційної роботи, без належної перевірки платежів та без достатнього обґрунтування застосованих вихідних показників;

зобов`язати головного державного виконавця Шуляка С.Д. або іншу уповноважену посадову особу відповідного відділу ДВС здійснити новий помісячний розрахунок заборгованості у ВП №7111024 відповідно до статті 195 СК України та статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: за періоди офіційної роботи виходячи з підтвердженого фактичного заробітку (доходу); за періоди, коли відповідно до закону застосовується середня заробітна плата для місцевості, із законного статистичного показника; із перевіркою та врахуванням документально підтверджених платежів, які можна ідентифікувати як сплату аліментів; із належним розрахунком кінцевого періоду до досягнення дитиною повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця в частині непроведення повної перевірки відомостей про фактичні доходи скаржника за періоди офіційної роботи та джерел даних, використаних при розрахунку, попри відповідні письмові звернення скаржника.

після проведення нового розрахунку зобов`язати державного виконавця невідкладно надати його скаржнику та переглянути застосовані заходи примусового виконання в частині, що залежить від фактичного розміру заборгованості.

ІІ. Рух справи. Позиції учасників справи.

09.09.2026 року ухвалою суду прийнято дану скаргу до провадження та призначено судове засідання на 17.09.2026 року. Зобов`язано Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київської міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подати до суду письмові пояснення по суті скарги та копії матеріалів виконавчого провадження, які мають значення для розгляду скарги (а.с. 67-68).

14.09.2026 року канцелярією суду зареєстровано заяву ОСОБА_1 про долучення додаткових доказів, витребування доказів та розгляд скарги за відсутності скаржника (а.с. 71-74). У заяві ОСОБА_1 , поряд з іншим, просив суд:

витребувати у Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області повні матеріали виконавчого провадження №7111024 для огляду судом, а за необхідності належним чином засвідчену копію матеріалів;

у складі матеріалів ВП №7111024 окремо витребувати: оригінал або належну копію виконавчого листа №2-18489 від 06.12.2004; первинну заяву стягувача про примусове виконання; усі документи щодо зміни/актуалізації прізвища та інших анкетних даних стягувача; докази надсилання боржнику постанов та інших процесуальних документів; усі постанови про арешти коштів/майна та тимчасові обмеження; документи щодо платежів; документи та відомості, на підставі яких визначався дохід або середня заробітна плата у кожному місяці розрахунку;

витребувати у Білоцерківського відділу ДВС відомості/витяг з АСВП про історію зміни даних у ВП №7111024, зокрема історію записів у полях «стягувач», «виконавець», зміни найменування органу ДВС та інші зміни анкетних даних сторін, які дозволять пояснити виявлені розбіжності;

витребувати у Пенсійного фонду України з Реєстру застрахованих осіб помісячні відомості про страхувальників, періоди трудових відносин та суми заробітку (доходу), з яких сплачувалися страхові внески за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , щонайменше за період з 01.11.2004 року по 31.12.2008 року, для перевірки фактичного заробітку за періоди офіційної роботи;

за необхідності витребувати у відповідного органу ДПС України відомості про доходи та податкових агентів ОСОБА_1 за 2004-2008 роки у тій частині, в якій такі відомості збереглися та можуть бути надані, для зіставлення з розрахунком ДВС.

В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що «частину документів» він «неодноразово намагався отримати безпосередньо від органу ДВС у письмових зверненнях, однак повний комплект матеріалів йому не надано».

17.09.2026 року учасники справи до суду не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

23.09.2026 року ухвалою суду у задоволенні клопотання заявника про витребування доказів було відмовлено. Зобов`язано повторно Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київської міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подати до суду письмові пояснення по суті скарги та копії матеріалів виконавчого провадження, які мають значення для розгляду скарги (а.с. 150-153).

Ухвалу обґрунтовано тим, що у клопотанні про витребування доказів заявник зазначає, що певну невизначену ним частину документів він самостійно намагався отримати у відділі ДВС, утім повного переліку документів йому надано не було. Разом з цим заявником не наведено суду такого «повного переліку документів». Окрім того, як вбачається з матеріалів поданої до суду скарги, заявник дійсно неодноразово звертався до Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київської міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із письмовими зверненнями, відповіді на які він додав до своєї скарги. До таких відповідей заявнику надавалися витребувані ним документи, а також неодноразово роз`яснювалося право з`явитися до відділу ДВС для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а також зняття з них копій. З огляду на викладене, у порушення вимог статті 84 ЦПК України заявником не вказано конкретні вжиті ним заходи для отримання указаних доказів самостійно, а також докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання відповідних доказів.

Водночас, заявляючи клопотання про витребування з органів Пенсійного фонду України та Державної податкової служби України відомостей про його доходи, заявник не наводить жодного обґрунтування неможливості самостійного отримання таких доказів. За таких умов, клопотання заявника є таким, що подано з порушенням вимог статті 84 ЦПК України, а тому задоволенню не підлягає.

Окрім того, судом було роз`яснено заявнику, що дана справа розглядається не за правилами позовного провадження, а за правилами розділу VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України у порядку, встановленому цим розділом (докази не витребовуються, свідки не допитуються, експертизи не призначаються тощо).

25.09.2026 року до канцелярії суду від представника Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київської міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов відзив на скаргу, у якому остання просила суд у її задоволенні відмовити у повному обсязі (а.с. 157-159).

Зазначено, що y Білоцерківському відділі державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження ВП 7111024 згідно з виконавчим листом №2/18489 від 06.12.2024 року, виданим Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/4 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За період виконання боржником до відділу ДВС не надано документів, які підтверджують його фактичні доходи, не надано квитанції про сплату аліментів чи інших документів, що б підтверджували платежі, які можна було б ідентифікувати як сплату аліментів.

Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів боржнику здійснено відповідно до середньої заробітної плати для місцевості та з врахуванням даних, зазначених у відповіді на запит до Державної податкової служби України про джерела/суми доходів боржника.

Відділом вживаються всі необхідні заходи для своєчасного, повного, всебічного виконання рішення суду та здійснюється заходи з дотриманням засад передбачених ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».

З моменту відкриття виконавчого провадження по 05.10.2021 року (до повноліття дитини) борг за виконавчим провадженням №77111024 становить 180245,66 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, твердження Позивача з приводу здійснення нового помісячного розрахунку заборгованості у ВП 7111024 Білоцерківським відділом державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України с необґрунтованими.

05.10.2026 року до суду заявником подано додаткові пояснення у справі, у яких останній зазначив, що після подання скарги та додаткових пояснень ним отримано письмову відповідь Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області від 31.07.2026 року № 190696, надану на його заяву № 6/н від 10.07.2026. У зазначеному листі головний державний виконавець Шуляк С.Д. офіційно повідомив, що під час виконання виконавчого листа № 2-18489 від 06.12.2004 року постанови про тимчасове обмеження мене у праві керування транспортними засобами та постанови про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не виносилися. Також у листі зазначено, що лише 29.03.2024 року відомості про мене як боржника були внесені до Єдиного реєстру боржників. Ця відповідь має значення для справи, оскільки офіційно уточнює обсяг заходів примусового виконання, застосованих у ВП № 7111024. Водночас вона не містить жодних нових відомостей, які підтверджували б правильність оскаржуваного розрахунку аліментної заборгованості або спростовували доводи його скарги щодо неперевірення фактичного заробітку за періоди офіційної роботи та неповноти матеріалів виконавчого провадження. Внесення відомостей до Єдиного реєстру боржників є окремою виконавчою дією і саме по собі не тотожне встановленню тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України чи у праві керування транспортними засобами. Отже, питання щодо таких обмежень після отримання цієї письмової відповіді є уточненим, однак основний предмет судового розгляду - законність та обґрунтованість розрахунку заборгованості залишається. Звернув увагу суду на те, що лист ДВС від 31.07.2026 року № 190696 знову не містить первинної заяви стягувача, документів щодо актуалізації її анкетних даних, доказів направлення заявнику процесуальних документів за актуальною адресою, а також первинних відомостей, на підставі яких визначався мій дохід за кожний місяць оскаржуваного розрахунку. Тому необхідність дослідження матеріалів ВП № 7111024, які суд повторно зобов`язав ДВС надати, зберігається (а.с. 165-167, 191-192).

05.10.2026 року до суду заявником подано додаткові пояснення у справі, у яких останній зазначив, що у відзиві начальник відділу ДВС стверджує, що виконавчий лист за даною справою був виданий судом 06.12.2024 року. Номер справи вказано від 2004 року, а дитина народилася у 2003 році, тому дата видачі листа «2024 рік» є технічно неможливою. До суду відділ ДВС не надав ні першої заяви стягувача від 2004 року, ні оригіналу виконавчого листа з мокрими печатками, ні старих процесуальних документів. Орган ДВС надав розрахунок, який за текстом складений строго до моменту повноліття дитини (05.10.2021 року). Проте сама сума заборгованості у розмірі 180245,66 грн є повністю невірною та не підтвердженою наданими суду документами. Виконавець повністю проігнорував надану мною офіційну довідку ОК-5 з Пенсійного фонду України, яка відображає мій реальний стаж та офіційну заробітну плату до 2008 року. Замість цього ДВС нарахувала борг за середньою зарплатою по регіону. Крім того, виконавець Шуляк С.Д. у таблиці розрахунку повністю неправомірно вказав у останньому місяці стягнення у розмірі 50%. За законом орган ДВС не має жодного права самостійно змінювати умови виконавчого документа. Рішенням суду чітко визначено розмір аліментів 1/4 (25%) від доходу боржника. Самовільна зміна виконавцем частки стягнення до 50% є прямим перевищенням повноважень. Також у перших варіантах цього розрахунку фігурували сторонні особи, а у підсумкову суму протиправно включено ПДВ та військовий збір, що є грубим порушенням закону. У 2024 році колишній державний виконавець Кравчук виніс постанову про арешт рахунків заявника та внесення відомостей до Єдиного реєстру боржників, що надалі підтвердив новий виконавець Шуляк С.Д. Проте, відділ ДВС у відзиві сам зафіксував, що за весь період дії виконавчого документа (з 2004 року і до моменту повноліття дитини - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) жодних арештів, заборон чи штрафів відносно мене не виносилося. Відповідно до законодавства України, у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів більше 4 місяців, державний виконавець зобов`язаний винести постанови на обмеження прав (водійські права, виїзд за кордон тощо). Однак, як доводять надані суду документи (закордонний паспорт із відмітками про вільний виїзд до Польщі у 2013 та 2015 роках, оновлення посвідчення водія зі складанням іспитів у 2017 році, отримання біометричного паспорта у 2022 році), офіційно заборгованості не існувало. Якби борг дійсно був у той період, усі ці послуги були б заблоковані. Вказане свідчить про те, що ДВС бездіяла 20 років, а борг був нарахований колишнім виконавцем Кравчуком «на коліні» заднім числом ретроспективно після завершення строку дії листа. За весь період здійснення виконавчого провадження (з 2004 року і до моменту накладення арештів у 2024 році) заявник не отримував від Білоцерківського відділу ДВС жодного офіційного листа, процесуального документа, постанови чи виклику. Жодних документів під особистий підпис чи рекомендованою поштою мені не вручалося. Єдині документи та відповіді з`явилися лише влітку 2026 року в результаті листування його адвоката. Крім того, як офіційний тестувальник державної програми «Дія» з перших днів її запуску, заявник постійно контролював наявність будь-яких зобов`язань. Проте у державному додатку «Дія» за всі роки не було відображено жодної інформації про наявність щодо мене виконавчого провадження чи заборгованості. Заявник додає до справи скриншоти та електронний доказ (відеозапис екрану) з мобільного додатку Monobank. Там у відомостях щодо накладеного арешту моїх карток зафіксовано явне протиріччя: у графі «Стягувач» замість колишньої дружини виконавець Кравчук вказав самого себе, а у графі «Статус» Постанови про арешт рахунків, виданою Кравчуком, протиправно зазначив себе як «приватний виконавець». Через безпідставний арешт ДВС заблокувала кредитні ліміти заявника в АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Універсал Банк» (Monobank). Ці гроші належать банку, а не заявнику, тому, щоб не влізти у борг, заявник був змушений списати ліміти на 0 грн, що чітко видно з його кредитної історії. Через цей арешт його нова родина залишилася без фінансової підтримки. У заявника двоє дітей, старший син (16 років) дитина з інвалідністю, у нього цукровий діабет важкої форми та брадіаритмія (серйозні проблеми із серцем). Йому щодня потрібен коштовний інсулін та постійний медичний догляд. Мати заявника є пенсіонеркою, також хворіє на цукровий діабет важкої форми. Інших родичів, які могли б надати заявнику хоч якусь допомогу, він не має. Усі підтверджуючі медичні документи та довідки про стан здоров`я його близьких були надані до суду раніше. Цей арешт поставив під реальну загрозу життя та здоров`я його родину. У наданих суду матеріалах відзиву ДВС не відображено фактів подання стягувачем заяв чи скарг про невиплату коштів за минулі роки. Більше того, виконавче провадження досі ведеться на прізвище дитини та колишньої дружини « ОСОБА_4 », тоді як вони ще у 2006 році змінили прізвище на « ОСОБА_5 ». Орган ДВС протягом 20 років не перевірив реальні анкетні дані сторін та не відобразив у матеріалах документи про зміну прізвища, що підтверджує халатність ДВС та неналежне ведення справи. Усний відгук виконавця Шуляка С.Д. про те, що ОСОБА_6 не має до мене претензій, лише підкреслює необхідність судової перевірки законності реанімації цього провадження у 2024 році. 05.10.2026 року сину виповнюється 23 роки це абсолютна гранична дата за законом України для будь-яких аліментних зобов`язань (а.с. 179-182).

05.10.2026 року до суду заявником подано заперечення на відзив, у яких останній зазначив, що відзив містить внутрішню суперечність щодо дати виконавчого листа. На першій сторінці відзиву самим органом ДВС правильно зазначено: «Справа № 2 18489 від 06.12.2004 р.». Водночас у розділі «Обставини справи» відзив посилається на виконавчий лист № 2/18489 нібито від 06.12.2024 року. Аналогічна дата «06.12.2024» раніше була відтворена і у відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області. Така дата є очевидно неможливою, оскільки виконавче провадження було відкрито ще 21.01.2005 року, а постанова про відкриття виконавчого провадження прямо зазначає виконавчий лист № 2-18489, виданий 06.12.2004 року. Наявна копія самого виконавчого листа також стосується справи 2004 року та містить вказівку на стягнення аліментів, починаючи з листопада 2004 року. Заявник не стверджує, що ця технічна помилка сама по собі робить виконавче провадження недійсним. Однак її повторне відтворення у документах ДВС і органу вищого рівня свідчить про формальний характер перевірки первинних матеріалів та підтверджує необхідність оцінки судом саме належних первинних документів, а не лише похідних довідок і пояснень. У відзиві ДВС зазначає, що розрахунок заборгованості здійснений виходячи із середньої заробітної плати для місцевості та з урахуванням даних відповіді Державної податкової служби України про джерела/суми доходів боржника. Водночас надана заявником до суду індивідуальна відомість Пенсійного фонду України за формою ОК-5 підтверджує офіційно задекларований фактичний заробіток у частині періодів, що включені до оскаржуваного розрахунку, зокрема у 2005 та 2007 роках. Помісячні суми з ОК-5 не збігаються з показниками, які ДВС поставила у графі «розмір доходу/середня заробітна плата працівника для цієї місцевості» (а.с. 171-174, 183-186).

06.10.2026 року учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Заявник подав до суду заяву про розгляд даної справи без його участі (а.с. 167).

ІІІ. Норми матеріального і процесуального права, які застосовує суд.

Згідно з ч.2 ст.195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Відповідно до приписів чч.1,2 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

За правилами ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Відповідно до п.3 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний, зокрема, повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За правилами ч.ч.1,2 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом. Висновки суду.

На виконанні Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління перебуває виконавче провадження №7111024 з примусового виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.12.2004 року по справі №2-18489/2004, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини його заробітку щомісячно, починаючи з 10.11.2004 року і до повноліття дитини (а.с. 50-51, 8).

Згідно з наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 24.09.2026 року №222134, складеним головним державним виконавцем Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київської міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шуляком С.Д. заборгованість заявника за вказаним виконавчим провадженням за період з листопада 2004 року по жовтень 2021 року станом на 05.10.2021 року становить 180245,66 гривень (а.с. 160-162).

Як вбачається з пояснення представника Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління, та не оспорюється заявником, указана заборгованість за аліментами платника аліментів визначено державним виконавцем виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Із наданих заявником до суду індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України за Формою ОК-5 (а.с. 43), заявник одержував дохід:

у червні серпні 2005 року від страхувальника ТОВ Агрофірма «ІНТЕРАГРОСЕРВІС» (код за ЄДРПОУ: 30253364) у загальному розмірі 750,00 гривень (червень 300,00 гривень, липень 300,00 гривень, серпень 150,00 гривень);

у серпні грудні 2005 року від страхувальника ФОП Тимченко (код за ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) у загальному розмірі 1638,00 гривень (серпень 310,00 гривень, вересень 332,00 гривень, жовтень 332,00 гривень, листопад 332,00 гривень, грудень 332,00 гривень);

у липні жовтні 2007 року від страхувальника ТОВ «БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКБУД» (код за ЄДРПОУ: 14352286) у загальному розмірі 4359,85 гривень (липень 451,65 гривень, серпень 1705,20 гривень, вересень 1605,20 гривень, жовтень 597,80 гривень).

Утім, жодних доказів на підтвердження правової природи указаних вище виплат заявник до суду не надав (перебування заявника із ТОВ Агрофірма «ІНТЕРАГРОСЕРВІС», ФОП Тимченко, ТОВ «БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКБУД» у трудових відносинах тощо).

Разом з цим, заявником не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним приписів ч. 4, п.3 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», а саме подання до державного виконавця відомостей щодо фактичної сплати ним аліментів із надання відповідних доказів, а також щодо його працевлаштування в указаний вище період.

У численних поданих до суду процесуальних заявах та клопотаннях заявник неодноразово наголошує, що певну невизначену ним частину відповідних документів він самостійно намагався отримати у відділі ДВС, утім повного переліку документів йому надано не було.

Разом з цим заявником не наведено суду такого «повного переліку документів». Окрім того, як вбачається з матеріалів поданої до суду скарги, заявник дійсно неодноразово звертався до Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київської міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із письмовими зверненнями, відповіді на які він додав до своєї скарги. До таких відповідей заявнику надавалися витребувані ним документи, а також неодноразово роз`яснювалося право з`явитися до відділу ДВС для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а також зняття з них копій.

Водночас, заявляючи клопотання про витребування з органів Пенсійного фонду України та Державної податкової служби України відомостей про його доходи, заявник не наводить жодного обґрунтування неможливості самостійного отримання таких доказів для подання їх до суду.

Також заявником не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на нього не поширюється дія ч.2 ст.195 СК України, відповідно з приписами якої заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Разом з цим, як вбачається з наданої державним виконавцем до суду відповіді на запит №316389297 від 27.02.2026 року, заявник одержував наступний дохід:

у І кварталі 2014 року в розмірі 12,59 гривень від ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК»;

у ІІ кварталі 2017 року в розмірі 20 гривень від АТ «СЕНС БАНК»;

у IV кварталі 2017 року в розмірі 10 гривень від АТ «СЕНС БАНК»;

у ІІІ кварталі 2019 року в розмірі 158,65 гривень від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»;

у IV кварталі 2019 року в розмірі 154,51 гривень від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»;

у ІІ кварталі 2020 року в розмірі 148,66 гривень від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»;

у IV кварталі 2020 року в розмірі 143,89 гривень від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»;

у І кварталі 2022 року в розмірі 160,97 гривень від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (а.с.163-164).

Утім, учасниками справи не надано до суду жодних доказів на підтвердження правової природи указаних вище виплат (перебування заявника із указаними банківськими установами у трудових відносинах тощо).

Суд також відхиляє твердження заявника про ймовірне неправильне нарахування державним виконавцем розміру заборгованості зі сплати аліментів за листопад 2004 року та жовтень 2021 року, оскільки вони є необґрунтованими та безпідставними, а також такими, що ґрунтуються на припущеннях заявника, про що він сам і зазначає у численних поясненнях.

З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що вимоги скарги такими, що не підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат.

За правилами ч.1 ст.452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

У даній справі при зверненні до суду Заявник судових витрат не поніс, відтак питання їх відшкодування судом не вирішувалося.

VI. Інші процесуальні питання.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. За приписами п.1 ч.1 ст.258 ЦПК України ухвали є одним із видів судових рішень.

VIІ. Резолютивна частина.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 260-261, 447-453 Цивільного процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київської міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шуляк С.Д., стягувач ОСОБА_2 , про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу суду складено і підписано 07.10.2026 року.

СуддяВ. П. Цукуров