Ухвала суду № 140402637, 07.10.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/11403/26

1-кс/296/4301/26

УХВАЛА

Іменем України

07 жовтня 2026 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомир клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області підполковника поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026060000000719 від 26.09.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

встановив:

Заступник начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області підполковник поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира з клопотанням, погодженим прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у якому просить накласти арешт на сідловий тягач марки «DAF», модель «XF 95.480», державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , та напівпричіп марки «Schmitz», модель «SCS 27», державний номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , які належать ТОВ «Українська сірникова фабрика», з позбавленням власника або будь-яких осіб права на відчуження, розпорядження та/або користування вказаними транспортними засобами.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим управлінням ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026060000000719 від 26.09.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.09.2026 близько 07 год. 45 хв. на автодорозі М-06 «Київ Чоп» у межах 147 км неподалік с. Іванівка Житомирського району Житомирської області відбулося зіткнення між автомобілем «Volkswagen-T4», реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався у напрямку м. Києва та зупинився для виконання маневру лівого повороту, та автопоїздом «Mercedes-Actros 1836», реєстраційний номер НОМЕР_6 , у складі з причепом «Kassbohrer», реєстраційний номер НОМЕР_7 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався попутно позаду. Після цього автомобіль «Volkswagen-T4» у некерованому стані виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем «Mazda-3», реєстраційний номер НОМЕР_8 , під керуванням водія ОСОБА_7 , та з автопоїздом «DAF XF 95.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у складі з напівпричепом «Schmitz SCS 27», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_8 , які рухалися у напрямку м. Чоп. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водії та пасажири автомобілів «Volkswagen-T4» та «Mazda-3» отримали тілесні ушкодження та були госпіталізовані до медичних закладів м. Житомира, де того ж дня неповнолітній пасажир автомобіля «Volkswagen-T4» ОСОБА_9 , 2012 р.н., помер.

Під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди було оглянуто сідловий тягач «DAF XF 95.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричіп «Schmitz SCS 27», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на яких виявлено механічні пошкодження, утворені в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Після огляду транспортні засоби доставлено за адресою: м. Житомир, вул. Київське шосе, 142-А.

Постановою слідчого від 28.09.2026 року вказані транспортні засоби визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та залишено на зберіганні за адресою: м. Житомир, вул. Київське шосе, 142-А.

Необхідність накладення арешту слідчий обґрунтовує метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки для встановлення обставин, передбачених ст. 91 КПК України, необхідно провести комплекс інженерно-транспортних експертиз (експертизу технічного стану транспортного засобу, транспортно-трасологічну експертизу, експертизу механізму та обставин дорожньо-транспортної пригоди), для чого транспортні засоби мають бути надані в розпорядження експерта, а їх повернення власнику до проведення експертиз може унеможливити встановлення технічного стану на момент пригоди внаслідок проведення ремонтних та відновлювальних робіт.

Слідчий у судове засідання не з`явився, до початку розгляду клопотання подав заяву, у якій просив проводити розгляд справи без його участі. У заяві слідчий зазначив, що сідловий тягач з напівпричіпом оглянуті експертом.

Представник власника майна ТОВ «Українська сірникова фабрика» адвокат ОСОБА_10 у судове засідання не з`явився, подав до суду письмові заперечення на клопотання, у яких просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт сідлового тягача «DAF XF 95.480», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «Schmitz SCS 27», державний номерний знак НОМЕР_3 , та повернути вказаний транспортний засіб власнику, а у разі, якщо слідчий суддя дійде висновку про наявність підстав для арешту, накласти арешт лише у вигляді заборони відчуження, без заборони користування транспортним засобом, та безоплатно передати його під розписку про схоронність на відповідальне зберігання ТОВ «Українська сірникова фабрика» або його представнику адвокату ОСОБА_10 , з обов`язком надавати транспортний засіб на вимогу органу досудового розслідування.

Свої заперечення представник власника обґрунтовує тим, що з транспортним засобом уже проведено огляд, хід і результати якого зафіксовано у протоколі, а тому мету збереження речового доказу досягнуто, і слідчим не наведено, які ще слідчі (розшукові) дії потребують фізичної наявності тягача та напівпричепа. Тривале зберігання великогабаритної техніки на відкритому спеціальному майданчику без технічного обслуговування не забезпечує її належної схоронності та призводить до погіршення технічного стану, що суперечить меті арешту. Транспортний засіб необхідний підприємству для доставки сировини та забезпечення безперервності виробничої діяльності, а позбавлення права користування ним призведе до простою виробництва, невиконання договірних зобов`язань та загрози своєчасній виплаті заробітної плати працівникам. Водій ОСОБА_8 у кримінальному провадженні має статус свідка, повідомлення про підозру йому не вручалося; власник майна не є підозрюваним, обвинуваченим, особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, чи юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. Конфіскація майна санкцією ч.2 ст.286 КК України не передбачена, а спеціальна конфіскація до необережних кримінальних правопорушень не застосовується. Також представник зазначив, що ТОВ «Українська сірникова фабрика» зобов`язується надавати транспортний засіб на вимогу органу досудового розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України неявка учасників не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання учасників судового провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Дослідивши матеріали клопотання та письмові заперечення представника власника майна, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно з п.7 ч.2 ст. 31 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише за умови, що існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи. Згідно з ч.5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, що суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Обставини, викладені у клопотанні щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підтверджуються доданими до клопотання матеріалами, зокрема витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, постановою слідчого про визнання предметів речовими доказами від 28.09.2026.

Згідно змісту протоколу огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 26.09.2026, цього дня слідчим СУ Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_11 проведено огляд місця події, в ході якого вилучено сідловий тягач марки «DAF», модель «XF 95.480», державний номерний знак НОМЕР_1 , який є учасником дорожньо - транспортної пригоди, та напівпричіп марки «Schmitz», модель «SCS 27», державний номерний знак НОМЕР_3 .

Постановою заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області підполковника поліції ОСОБА_3 від 28.09.2026 сідловий тягач марки «DAF», модель «XF 95.480», державний номерний знак НОМЕР_1 , та напівпричіп марки «Schmitz», модель «SCS 27», державний номерний знак НОМЕР_3 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12026060000000719 від 26.09.2026.

У відповідності до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , та серії НОМЕР_4 , сідловий тягач марки «DAF», модель «XF 95.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричіп марки «Schmitz», модель «SCS 27», реєстраційний номер НОМЕР_3 , належать ТзОВ «Українська сірникова фабрика».

Як встановлено судом з протоколу огляду місця події, сідловий тягач марки «DAF», модель «XF 95.480», державний номерний знак НОМЕР_1 , був безпосереднім учасником дорожньо-транспортної пригоди, зберіг на собі її сліди, а тому відповідає критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України.

З огляду на початковий етап досудового розслідування та необхідність проведення комплексу інженерно-транспортних експертиз, наразі існують достатні підстави для забезпечення збереження цього речового доказу шляхом накладення арешту.

Разом з тим, слідчим не доведено наявності обставин, передбачених ч.11 ст.170 КПК України, які б підтверджували, що незастосування заборони користування тягачем призведе до його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати чи знищення. Як зазначив сам слідчий у поданій до суду заяві, транспортний засіб уже оглянутий експертом, а отже відомості щодо його пошкоджень та технічного стану, необхідні для проведення експертних досліджень, зафіксовано. Власник майна та водій транспортного засобу у кримінальному провадженні не мають статусу підозрюваних, підстав для арешту майна з метою забезпечення конфіскації, спеціальної конфіскації чи відшкодування шкоди клопотання не містить.

Слідчий суддя також враховує, що позбавлення юридичної особи, яка не є учасником кримінального правопорушення, права користування вантажним транспортним засобом, який використовується у її господарській діяльності, призводить до суттєвих негативних наслідків для юридичної особи, а тривале зберігання тягача на відкритому спеціальному майданчику без технічного обслуговування не сприяє збереженню його в незмінному стані.

Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який було надано стороні кримінального провадження або нею вилучено, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160166, 170174 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням вимог розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також необхідності застосування найменш обтяжливого способу арешту, слідчий суддя вважає, що мета арешту збереження речового доказу може бути досягнута шляхом накладення арешту на сідловий тягач у вигляді заборони відчуження та розпорядження, без заборони користування ним, з передачею транспортного засобу на відповідальне зберігання представнику ТОВ «Українська сірникова фабрика» під розписку про схоронність та з обов`язком надавати транспортний засіб на вимогу органу досудового розслідування. Такий спосіб арешту забезпечить можливість використання транспортного засобу у кримінальному провадженні, зокрема для проведення експертиз, та виключить можливість його відчуження.

Щодо напівпричепа марки «Schmitz», модель «SCS 27», державний номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , слідчий суддя зазначає, що він не є самохідним транспортним засобом, оглянутий під час огляду місця події та експертом, не є безпосереднім об`єктом ДТП, а слідчим не наведено, які саме слідчі (розшукові) чи інші процесуальні дії потребують подальшого збереження напівпричепа у володінні органу досудового розслідування та чому їх проведення неможливе без накладення на нього арешту. Отже, слідчим не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у право власності щодо напівпричепа, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання в цій частині слід відмовити.

Згідно з ч.3 ст.173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

За таких обставин клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 98, 100, 131, 132, 170173, 175, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області підполковника поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026060000000719 від 26.09.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, задовольнити частково.

Накласти арешт на сідловий тягач марки «DAF», модель «XF 95.480», державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , власником якого є ТОВ «Українська сірникова фабрика» (код ЄДРПОУ 32413704, місцезнаходження: Рівненська обл., Рівненський р-н, м. Березне, вул. Андріївська, 112), - із забороною власнику або будь-яким третім особам права на відчуження та розпорядження вказаним транспортним засобом.

Відмовити у задоволенні клопотання в частині:

- заборони правомочності користування сідловим тягачем марки «DAF», модель «XF 95.480», державний номерний знак НОМЕР_1 ;

- накладення арешту на напівпричіп марки «Schmitz», модель «SCS 27», державний номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , який належить ТОВ «Українська сірникова фабрика».

Сідловий тягач марки «DAF», модель «XF 95.480», державний номерний знак НОМЕР_1 , безоплатно передати під розписку про схоронність на відповідальне зберігання уповноваженому працівнику ТОВ «Українська сірникова фабрика» (код ЄДРПОУ 32413704) або представнику ТОВ «Українська сірникова фабрика» адвокату ОСОБА_10 , з обов`язком надавати транспортний засіб на вимогу органу досудового розслідування.

Напівпричіп марки «Schmitz», модель «SCS 27», державний номерний знак НОМЕР_3 , негайно повернути уповноваженому працівнику ТОВ «Українська сірникова фабрика» (код ЄДРПОУ 32413704) або представнику ТОВ «Українська сірникова фабрика» адвокату ОСОБА_10 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною першою статті 174 КПК України.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутня під час оголошення ухвали, протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Слідчий суддя ОСОБА_1