Ухвала суду № 140402570, 06.10.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

справа 278/4933/26

У Х В А Л А

06 жовтня 2026 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Віктор Мокрецький, розглянувши заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Бролія» про встановлення факту перебування в трудових відносинах, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Приватного підприємства «Бролія» в якому просила суд: встановити факт наявності трудових відносин без оформлення трудового договору між сторонами у період з 08 січня 2026 року по 31 березня 2026 року; зобов`язати відповідача подати звітні відомості до податкового органу про нарахування єдиного внеску за відпрацьовані дні ОСОБА_1 за січень-березень 2026 року та сплатити відповідні внески; стягнути з відповідача на користь позивачки недоплачену заробітну плату в сумі 20 000 грн; стягнути з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 59 544,47 грн; стягнути з відповідача на користь заявниці моральну шкоду в сумі 50 000 грн.

Водночас, оглянувши зазначену позовну заяву суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, до матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 долучила квитанцію № 2.858146742.1 від 23 вересня 2026 року відповідно до якої позивачкою сплачений судовий збір в сумі 1 332 грн.

Водночас, із тексту позовної заяви слідує, що вказаний судовий збір сплачений ОСОБА_1 за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди. Щодо решти позовних вимог заявниця вказала, що вона звільнена від сплати судового збору в межах цього провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Однак, із такою позицією ОСОБА_1 суд не може погодитися з огляду на наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені приписами Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Водночас, у п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вказано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16 виснувано, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2019 року по справі № 607/14495/16-ц.

Отже, з наведеного можливо дійти висновку, що в порядку п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» пільги щодо сплати судового збору мають позивачі лише у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Однак, на решту позовних вимог, зокрема щодо встановлення факту перебування у трудових відносинах та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні раніше вказані пільги не поширюються.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також у п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вказано, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» також вказано, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у пункті 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року за № 10 від «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. Пунктом 13 цієї постанови визначено, якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Отже, у цьому випадку ОСОБА_1 заявлено одну вимогу немайнового характеру (встановлення факту наявності трудових відносин з подальшим зобов`язанням відповідача звернутися до органу нарахування єдиного внеску) та дві вимоги майнового характеру (щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди) на які не поширюються пільги , передбачені п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а отже такі вимоги мають бути оплачені судовим збором.

Відтак, у цьому випадку ОСОБА_1 за заявлення вимоги про встановлення факту трудових відносин й вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку належить доплатити судовий збір в сумі 2663,60 грн (із розрахунку (3 328 х 0,4) + (3 328 х 0,4) - 0,80 грн) або ж надати у розпорядження суду документи на підтвердження наявності у заявниці пільг по сплаті судового збору.

Окрім цього, суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що у разі наявності у неї підстав, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», остання має право звернутися до суду з клопотання про звільнення/відстрочення сплати судового збору.

Платiжнi реквізити для перерахування (доплати) судового збору:

Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/Житомир.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA158999980313151206000006196

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський районний суд Житомирської області (назва суду, де розглядається справа).

Недотримання позивачкою зазначених положень при зверненні з позовною заявою у справі перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення даної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 185 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву залишити без руху з наданням п`ятиденного строку для усунення недоліків зазначених в даному рішенні з дня отримання його копії.

Роз`яснити заявнику, що у випадку неусунення зазначених недоліків заява вважається неподаною та повертається авторові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Віктор Мокрецький