Ухвала суду № 140402215, 07.10.2026, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 939/3782/25

Провадження № 6/168/13/26

У Х В А Л А

07 жовтня 2026 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого-судді Хаврони О.Й.,

з участю: секретаря Островерхої Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Стара Вижівка заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду.

Заяву мотивує тим, що вона визнає обов`язок щодо виконання рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 20.05.2026 року та не ухиляється від його виконання, однак через складне матеріальне становище не має можливості одноразово сплатити присуджену до стягнення суму в розмірі 12898,40 грн. Зазначає, що її чистий щомісячний дохід становить 16940 грн, при цьому на її утриманні перебуває неповнолітня дитина, а також із заробітної плати щомісячно утримується 2100 грн на виконання договірних зобов`язань. Крім того, щодо неї відкрито два виконавчі провадження, в межах яких накладено арешт на рахунки, а також на розгляді суду перебуває інша заява про розстрочення виконання судового рішення. Посилаючись на положення ст.435 ЦПК України, практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, заявник вважає наведені обставини винятковими та такими, що істотно ускладнюють одноразове виконання рішення суду. Водночас зазначає, що розстрочення виконання рішення не порушить прав стягувача, оскільки заборгованість буде погашена у повному обсязі шляхом здійснення регулярних платежів. З огляду на викладене заявник просить розстрочити виконання рішення суду строком на 10 місяців із визначенням запропонованого нею графіка платежів.

У судове засідання всі особи, які беруть участь у справі і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, клопотань не подали.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.1, 5 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування ст.435 ЦПК України є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.

Як встановлено судом, що рішенням Старовижівського районного суду Волинської області від 20.05.2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задоволений та ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 6587390 від 23.11.2022 року в розмірі 7476 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн. та 3000 грн. витрат на правничу допомогу.

Постановою Волинського апеляційного суду від 18.09.2026 року рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 20.05.2026 року залишено без змін.

Разом із тим суд бере до уваги наведені заявником обставини щодо її матеріального становища. Зокрема, згідно з поданими відомостями, чистий щомісячний дохід заявника становить 16940 грн, при цьому на її утриманні перебуває неповнолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, із доходу заявника щомісячно утримується 2100 грн на виконання іншого договірного зобов`язання. Таким чином, після зазначеного утримання у розпорядженні заявника залишається 14840 грн, за рахунок яких вона забезпечує власні потреби та потреби неповнолітньої дитини.

Суд також враховує, що щодо заявника відкрито два виконавчі провадження, у межах яких накладено арешт на її рахунки, а також наявність іншого судового рішення щодо розстрочення виконання судового рішення.

У сукупності зазначені обставини свідчать про те, що одноразове виконання рішення суду в повному обсязі дійсно може істотно ускладнити його виконання для заявника та негативно позначитися на можливості забезпечення нею належних умов проживання неповнолітньої дитини. При цьому суд бере до уваги, що заявник не заперечує наявності заборгованості, визнає обов`язок щодо виконання судового рішення та має намір погасити присуджену суму в повному обсязі.

Водночас суд не вбачає достатніх підстав для розстрочення виконання рішення на запропонований заявником строк у десять місяців.

Розстрочення виконання судового рішення є процесуальним способом забезпечення його реального виконання, а не звільненням боржника від виконання встановленого судом обов`язку. Такий захід має застосовуватися з урахуванням принципів співмірності та пропорційності, забезпечуючи баланс прав та законних інтересів як боржника, так і стягувача. При цьому розстрочення не повинно створювати для стягувача надмірний тягар або призводити до невиправданого затягування виконання судового рішення.

З огляду на розмір присудженої до стягнення суми, розмір щомісячного доходу заявника, наявність на її утриманні неповнолітньої дитини, інші фінансові зобов`язання та наявність інших виконавчих проваджень, суд вважає обґрунтованим надати заявнику можливість виконати рішення не одноразово, а частинами.

Разом із тим строк розстрочення у п`ять місяців, на переконання суду, є достатнім для забезпечення реальної можливості виконання рішення заявником та водночас не створює для стягувача надмірної затримки в отриманні присуджених йому коштів.

При цьому суд виходить із того, що загальна сума стягнення становить 12898,40 грн, а тому виконання рішення протягом п`яти місяців може бути забезпечене шляхом сплати чотирьох щомісячних платежів по 2600 грн та п`ятого, остаточного платежу в розмірі 2498,40 грн.

Такий порядок, на думку суду, відповідає фактичним обставинам справи, є співмірним із майновим станом заявника, враховує інтереси неповнолітньої дитини та водночас забезпечує належний захист права стягувача на своєчасне отримання присуджених йому коштів.

За таких обставин суд доходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду підлягає частковому задоволенню, а виконання рішення суду від 20.05.2026 року слід розстрочити строком на п`ять місяців із визначенням відповідного графіка платежів.

Керуючись ст.435 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду задовольнити частково.

Виконання рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 20.05.2026 року в справі № 939/3782/25 (провадження № 2/168/271/26), яким з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» стягнута заборгованість за кредитним договором № 6587390 від 23.11.2022 року в розмірі 7476 (сім тисяч чотириста сімдесят шість) грн., судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. розстрочити на 5 (п`ять) місяців з дня набрання цією ухвалою законної сили, встановивши порядок сплати щомісячних платежів протягом чотирьох місяців по 2600 (дві тисячі шістсот) грн, а у п`ятому місяці 2498 (дві тисячі чотириста дев`яносто вісім) грн. 40 коп.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складений 07.10.2026 року.

Суддя О. Й. Хаврона