Рішення № 140402195, 07.10.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/1132/26

Номер провадження 2/167/975/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 жовтня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Требика В.Б.,

з участю:

секретаря судового засідання Матвійчук Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 11976,02 грн.

Позов обґрунтовується тим, що 22 листопада 2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах фінансового кредиту № 1270122 (далі договір № 1270122), за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 3500 грн. і зобов`язався повернути його, а також сплатити проценти за користування кредитом. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу кредит в обумовленому в договорі розмірі. У порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання по погашенню кредиту належним чином не виконував, унаслідок чого станом на 27 серпня 2026 року утворилася заборгованість в розмірі 11976,02 грн., з яких: 3500 грн. тіло кредиту, 6982,50 грн. проценти, 1493,52 грн. інфляційні втрати. На підставі договору факторингу від 22 лютого 2021 року № 015-220221 право вимоги за вказаним вище договором перейшло до ТОВ «Сіроко фінанс», а на підставі договору факторингу від 21 жовтня 2024 року № 20241021/2 таке право перейшло до позивача.

Представник позивача ТОВ «ФК «Артеміда-Ф», будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить довідка про доставку електронного документа), в судове засідання не з`явився. У позовній заяві сформовано клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «Артеміда-Ф».

Відповідач ОСОБА_1 , якому у встановленому порядку надсилався виклик до суду, в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомляв, відзиву на позов не подав. Місцеперебування відповідача суду невідоме і надійшли відомості щодо виклику ОСОБА_1 у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України (далі ЦПК), за зареєстрованим місцем проживання (ч. 10 ст. 130 ЦПК).

Процесуальні дії у справі

7 вересня 2026 року відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач проти такого вирішення справи не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

22 листопада 2020 року ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали договір № 1270122, за умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 3500 грн. (п. 1.2) на строк 15 днів (п. 1.3), зі сплатою процентів у розмірі 1,90% (пункти 1.4.1, 1.4.2), а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором (арк. спр. 8-11).

Кредит надавався товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 (п. 2.1).

За змістом п. 3.1 договору № 1270122 нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Згідно з копією листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 16 вересня 2025 року № 1-1609 22 листопада 2020 року на картку № НОМЕР_2 було перераховано кошти на суму 3500 грн. (номер транзакції в системі iPay.ua 73185065) (арк. спр. 25).

Зазначені реквізити банківської карти № НОМЕР_2 у листі ТОВ «Універсальні платіжні рішення» співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними останнім в п. 2.1 договору № 1270122.

Згідно з поданим ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» розрахунком станом на 27 серпня 2026 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість в розмірі 11976,02 грн., з яких: 3500 грн. тіло кредиту, 6982,50 грн. проценти, 1493,52 грн. інфляційні втрати (арк. спр. 26).

Кредитодавець має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта (п. 6.1.3).

22 лютого 2021 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Сіроко фінанс» уклали договір факторингу № 015-220221, а 19 травня 2021 року додаткову угоду № 2, відповідно до умов яких ТОВ «Лінеура Україна» відступає ТОВ «Сіроко фінанс» за плату, а ТОВ «Сіроко фінанс» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав грошових вимог (арк. спр. 12-15).

Згідно з платіжною інструкцією від 25 травня 2021 року № 41 ТОВ «Сіроко фінанс» сплатило на користь ТОВ «Лінеура Україна» кошти за відступлення прав грошових вимог згідно п. 1 додаткової угоди № 2 до договору факторингу від 22 лютого 2021 року № 015-220221 (арк. спр. 15 на звороті).

Відповідно до витягу з акта прийому-прийняття реєстру прав вимог від 19 травня 2021 року № 015-220221/02 до факторингу від 22 лютого 2021 року № 015-220221 від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «Сіроко фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1270122 на загальну суму 10482,50 грн. (арк. спр. 22-23).

21 жовтня 2024 року ТОВ «Сіроко фінанс» та ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» уклали договір факторингу № 20241021/2, відповідно до умов якого ТОВ «Сіроко фінанс» відступає ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» за плату, а ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» приймає належні ТОВ «Сіроко фінанс» права вимоги до боржників, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (арк. спр. 16-18).

Згідно з платіжною інструкцією від 29 жовтня 2024 року № 840 ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» сплатило на користь ТОВ «Сіроко фінанс» кошти згідно п договору факторингу від 21 жовтня 2024 року № 20241021/2 (арк. спр. 19).

Відповідно до копії витягу з реєстру прав вимог № 20241021/2 від ТОВ «Сіроко фінанс» до ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1270122 на загальну суму 10482,50 грн. (арк. спр. 24).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за зобов`язаннями.

Згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 1077 ЦК передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «Сіроко фінанс» та від ТОВ «Сіроко фінанс» до ТОВ «ФК «Артеміда-Ф`за договором № 1270122.

Стосовно стягнення заборгованості за договором.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК).

Відповідно до частин 1,2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Приписами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив, що відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» уклали договір № 1270122 в електронній формі, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу кошти в сумі 3500 грн. строком на 15 днів з пролонгацією, а останній зобов`язався повернути кошти та сплатити проценти за користування кредитом, розмір яких визначений договором.

22 листопада 2020 року кредитні кошти перераховані відповідачу.

Отже, факт отримання відповідачем коштів від ТОВ «Лінеура Україна» суд вважає доведеним.

У підписаному відповідачем договорі № 1270122 визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, а отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору. Такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК, створює презумпцію правомірності правочину і у зв`язку з цим, відповідно до ст. 629 ЦК, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, за приписами ст. 526 ЦК, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

У подальшому позивач ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1270122.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, оскільки не повернув кредитні кошти та проценти за користування ними, внаслідок чого виникла заборгованість за договором № 1270122, в загальному розмірі 11976,02 грн., з яких: 3500 грн. тіло кредиту, 6982,50 грн. проценти, 1493,52 грн. інфляційні втрати.

Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Вказані обставини відповідач не спростував, інших розрахунків чи доказів про належне виконання умов договору не надав.

Отже, суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором № 1270122 у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК із відповідача мають бути стягнуті документально підтверджені судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Із копій договору про надання правової допомоги від 25 серпня 2026 року (арк. спр. 30-31), ордера на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1269270 (арк. спр. 7), свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 001477 від 24 травня 2019 року (арк. спр. 33), розрахунку суми судових витрат (із детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, за які встановлено фіксований розмір його гонорару) (арк. спр. 32) судом встановлено, що адвокатом Бачинським О.М. надавалася правнича допомога ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» у цій справі. Така допомога полягала в: оплаті послуг адвоката за аналіз наданих клієнтом/позивачем документів, судової практики, визначення перспективи подання позовної заяви; за підготовку та подання до суду позовної заяви у справі; за збирання доказів, долучених до позовної заяви; за підготовку та подання заяв, скарг, клопотань, чи інших процесуальних документів у ході розгляду справи. Сума витрат на правничу допомогу складає 7000 грн.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що ця справа є малозначною, в даній категорії справ усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, обсяг наданих доказів не є великим, участі в судовому засіданні представник позивача не брав. Отже, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення справи для сторони, враховуючи те, що позивачу правова допомога надавалась і рішення суду ухвалено на його користь, на думку суду витрати на професійну правничу допомогу саме в розмірі 4000 грн. є співмірними по відношенню до обставин, визначених у ч. 4

ст. 137 ЦПК.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 259, 265, 280-282 ЦПК, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» заборгованість за договором про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 22 листопада 2020 року № 1270122: 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень тіла кредиту, 6982 (шість тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) гривні 50 (п`ятдесят) копійок процентів, 1493 (одну тисячу чотириста дев`яносто три) гривні 52 (п`ятдесят дві) копійки інфляційних втрат, а також 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору та 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Рожищенським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою до Рожищенського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Степана Бандери, 87, офіс 54, ідентифікаційний код юридичної особи 42655697).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Суддя: В.Б. Требик