Постанова № 140401961, 07.10.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/5902/26

Провадження № 3/159/2081/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Шишилін О.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце служби: військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 , водій-заправник взводу матеріального забезпечення в/ч НОМЕР_2 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП,

встановив:

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 26.06.2026 № 180 солдат ОСОБА_1 вибув на стаціонарне лікування у КП «Медичний центр реабілітації учасників бойових дій Луцької місцевої територіальної громади» м. Луцьк. Згідно виписки № 6017 із медичної картки стаціонарного хворого, ОСОБА_1 з 17.07.2026 по 11.08.2026 перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня» м. Луцьк. Згідно виписки № 17900 із медичної картки стаціонарного хворого, ОСОБА_1 з 12.08.2026 по 24.08.2026 перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади». 26.08.2026 військовій частині НОМЕР_2 стало відомо, що солдат ОСОБА_1 24.08.2026 був виписаний з лікувального закладу про що одразу не повідомив командування військової частини та після виписки не прибув до місця розташування підрозділу. Діючи на власний розсуд, ОСОБА_1 самостійно звернувся до лікувального закладу «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» та 26.08.2026 був повторно госпіталізований без попереднього повідомлення командування військової частини НОМЕР_2 .

До військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_1 25.08.2026 не з`явився у зв`язку з погіршенням стану здоров`я та про виписку повідомив лише 26.08.2026, будучи уже госпіталізованим (26.08.2026) у КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» з діагнозом «Гастрит». Медичних документів, які б підтверджували факт перебування на стаціонарному лікуванні 25.08.2026 ОСОБА_1 не надав.

Тобто, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, у порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, в умовах особливого періоду, був відсутній в місці тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_3 , без поважних причин 25.08.2026, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України.

ОСОБА_1 в суді вину визнав, кається у вчиненому.

Дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності та у відповідності до ст. ст. 245, 252 Кодексу суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 251 Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частина 3 ст. 172-11 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Крім визнання вини ОСОБА_1 його провина підтверджується доданими та дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а саме: витягом з наказу в/ч НОМЕР_2 № 248 від 02.09.2026, витягом з наказу в/ч № НОМЕР_2 № 316 від 13.11.2024, витягом з наказу в/ч НОМЕР_2 № 1 від 02.01.2026, рапортом командира взводу матеріального забезпечення в/ч НОМЕР_2 від 27.08.2026, поясненнями у суді ОСОБА_1 , який визнав обставини вчинення правопорушення, викладені в протоколі про військове адміністративне правопорушення ЗКБ № 2/3, що в сукупності стверджують факт вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст.172-11 КУпАП.

Доказів, які б спростовували вказані обставини суду не надано.

Оцінивши докази та матеріали, надавши правову оцінку встановленим обставинам, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП.

У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом частини другої статті 33 Кодексу при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. З урахуванням особи правопорушника, його матеріального становища, характеру протиправного діяння та визнання своєї провини, суд вважає за необхідне застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.12. ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке ставиться йому у провину, під час виконання службових обов`язків як військовослужбовець, а тому підлягає звільненню від судового збору.

Керуючись ст. 172-20, 221, 268, 283, 284, 285, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення п.12.ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 гривень (Найменування коду класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі) по території Волинської області: Отримувач: ГУК у Волин.обл/Волинська.обл/ 21081300 Номер рахунку (IBAN): UA588999980313050149000003001 Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.) Код отримувача (ЄДРПОУ):38009371.)

Від сплати судового збору ОСОБА_1 на підставі п.12. ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» - звільнити.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місце знаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

СуддяО. Г. Шишилін