Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №333/3546/25
Провадження №1-кс/333/3296/26
УХВАЛА
Іменем України
06 жовтня 2026 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Мелітополі, у кримінальному провадженні №420250800000003 від 15.01.2025 року, -
В С Т А Н О В И В:
Скаржник ОСОБА_2 звернувся до Комунарського районного суду м.Запоріжжя із скаргою на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Мелітополі, у кримінальному провадженні №420250800000003 від 15.01.2025 року, в якій зазначив, що хоче оскаржити саботування слідства, не проведення комп`ютерно-технічної експертизи, не виконання вимог ст.ст.55, 220 КПК України у кримінальному провадженню №420250800000003 від 15.01.2025 року. Просить зобов`язати слідчого призначити комп`ютерно-технічну експертизу відеозапису судового засідання по його справі за 20.10.2024 року, без якої не можливо стверджувати про відсутність підроблення відеозапису.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження по скарзі, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Стаття 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням. Право на суд, особливо щодо умов прийнятності скарги, може бути обмеженим настільки, щоб не було порушено саму сутність цього права, тобто, обмеження повинні мати законну мету і зберігати пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями.
Право на доступ до суду, закріплене у п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути реалізовано тільки у відповідності до вимог національного законодавства, в зв`язку з чим слідчий суддя, вирішуючи питання про право на оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора, діє в межах тих повноважень, які встановлені діючим кримінальним процесуальним законом і не приймає до уваги доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки вони можуть бути перевірені судом тільки в результаті розгляду скарги по суті.
Статтею 303 КПК України, передбачено види рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть оскаржуватись під час досудового розслідування, а також визначено коло суб`єктів, які можуть подавати слідчому судді такі скарги.
Так, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Таким чином, частиною першою статті 303 КПК України визначений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Так, зі скарги, поданої ОСОБА_2 до слідчого судді, випливає, що він фактично просить зобов`язати слідчого задовольнити його клопотання провести комп`ютерно-технічну експертизу відеозапису.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Таким чином, чинний КПК України не надає права слідчому судді перебирати на себе повноваження слідчого приймати замість останніх осіб будь-які процесуальні рішення, віднесені виключно до компетенції уповноважених осіб органу досудового розслідування.
Ухвалення слідчим суддею рішення, яким було б зобов`язано слідчого вчинити конкретну дію, вказувало б на втручання в процесуальні повноваження слідчого, про що зазначено також у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 522/7836/21 від 01.12.2022 року.
За викладеного вище, зобов`язання слідчого провести експертне дослідження не відноситься до повноважень слідчого судді.
Таким чином, в скарзі ОСОБА_2 не вказано конкретно про бездіяльність, яка може бути оскаржена під час досудового розслідування до слідчого судді відповідно до положень ст.303 КПК України.
Зокрема, згідно з пунктом першим частини першої статті 303 КПК України, предметом оскарження може бути: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Бездіяльність, яка може бути оскаржена відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Проте, у скарзі ОСОБА_2 не ідеться про таку бездіяльність. Зазначені у скарзі вимоги виходять за межі переліку рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які підлягають оскарженню в порядку ст.303 КПК України, і відповідно не можуть бути предметом оскарження під час досудового розслідування, виходячи із норм, передбачених Главою 26 КПК України.
Наведене кореспондується з правовою позицією Великої палати Верховного Суду, відображеної у постанові від 26 березня 2019 року у справі №807/1456/17, згідно якої наведений у ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій або бездіяльності, що можуть бути предметом судового оскарження, є вичерпаним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ч.4 ст.304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Оскільки, слідчий суддя дійшов висновку, що в даному випадку вимоги скарги ОСОБА_2 не підпадають під вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, зазначений у ст.303 КПК України, тому у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У Х В А Л И В:
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Мелітополі, у кримінальному провадженні №420250800000003 від 15.01.2025 року відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати скаржнику.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1
Судове рішення № 140401548, Комунарський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 06.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 333/3546/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: