Рішення № 14039895, 18.02.2011, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 2-26/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«08» лютого 2011 року Канівського міськрайонного суду Черкаської області

в складі: головуючого судді Штих К.М.

при секретарі Десятник О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Каневі справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Страхова компанія 611» про стягнення страхового відшкодування,

В с т а н о в и в:

Що позивач звернувся з позовом в суддо відповідача про захист прав споживача та стягнення страхового відшкодування, посилаючись на те, що 05.06.2007 року він уклав кредитний договір з ВАТ «Кредитпромбанком»№ 49.28.1/14/07 А на суму 32310.00 доларів США на купівлю автомобіля марки МІTSUBISHI PAJERO, ДНЗ НОМЕР_1 з одночасним укладенням договору про передачу даного автомобіля в заставу банку W 49.28.1/14-31/07-А, як забезпечення його зобовязань за кредитним договором. Одночасно було укладено договір страхування транспортного засобу на повну його вартість від ризиків, передбачених програмою повне «КАСКО»на умовах із тією страховою компанією, що визначив банк, це страхова компанія ЗАТ «Українська Страхова Компанія «Гарант Поліс», яку в 2008 році перейменовано в ЗАТ «Страхова компанія 611». Договір страхування 05.06.2007 року Серія ТНВ № 0001/10/07/133 між сторонами було укладено одночасно з видачею кредиту, купівлею автомобіля, передачею його за договором в заставу.

06 серпня 2007 року автомобіль позивача було викрадено невстановленою особою, про що позивач негайно повідомив міліцію та страхову компанію.

Постановою 07-6642 від 07.10.2007р. слідчого слідчого відділу Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві досудове слідство поданій кримінальній справі зупинено до встановлення особи, яка скоїла даний злочин, а 28.12.2008 року № 79 ЗАТ «Українська Страхова Компанія «Гарант Поліс»відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що застрахований порушив правила страхування:

зберігав транспортний засіб на не охоронюваній стоянці, не в гаражі після 23 години;

-застрахував транспортний засіб на суму, що перевищувала дійсну вартість ТЗ на момент укладення Договору страхування;

-на момент викрадення автомобіля оригінал свідоцтва про реєстрацію ТЗ та комплект ключів від нього знаходився у салоні ТЗ.

Про наявність у Договорі страхування підстав невиплати страхового відшкодування при наявності страхового ризику, як заборону не залишати документи ТЗ (свідоцтво про реєстрацію ТЗ та ін. і ключі від ТЗ і брелоки від протиугінних систем у зареєстрованому ТЗ йому було невідомо, оскільки з Правилами його ніхто не знайомив, а в Договорі страхування розмір шрифту, яким він надрукований неприйнятний для читання без допоміжних засобів.

Не погоджуючись із висновками страховика-відповідача та відмовою у виплаті страхового відшкодування, позивач просить суд стягнути із відповідача страхове відшкодування 232500 грн., інфляційні витрати 102117.00 грн. та судові витрати.

В судовому засіданні і позивач і його представник за угодою про надання юридичних послуг позовні вимоги підтримали в повному обсязі, та дали пояснення ті, що викладені в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що дійсно між позивачем і відповідачем було укладено Договір страхування 05.06.07р. № 102/10/07/133 ТЗ Mitsubishi Pajero ДНЗ НОМЕР_1.

07.08.2007р. позивач звернувся до Страховика із заявою про настання страхового випадку, а саме викрадення застрахованого ТЗ, яке мало місце в м. Києві по вул. Борисоглібська №8/13 біля ресторану «Формула суші», страховий випадок стався 06.08.2007 року о 23 год. 15 хвилин, що підтверджується довідкою Подільського РУ ГУМВС України в м.Києві. Вважає, що позивачем порушено цілу низку умов Договору страхування, з умовами яких його було ознайомлено до підписання Договору страхування і він не погоджуючись з тими чи іншими умовами мав можливість самостійно вибрати умови страхування. Отже, страхувальник добровільно обрав саме такі умови страхування, як зберігання ТЗ в нічний час ( з 23:00 до 06:00 години) в гаражі або на стоянці, що охороняється (п.2.2.3 Договору страхування), тому при порушенні цих правил страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо це передбачено договором страхування.

Крім того, страхувальник, відповідно до п.10.2.15 Договору страхування відповідно до п.10.2.15 Договору страхування взяв на себе зобовязання не залишати документи на застрахований ТЗ (свідоцтво про реєстрацію ТЗ), ключі від ТЗ і брелоки від протиугінних систем у салоні ТЗ, а зробив навпаки, що є також підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Більш того, вважає, що страхувальник надав страховику неправдиву інформацію щодо дійсної вартості ТЗ, що в свою чергу спричинило хибне визначення страхової суми. Договором страхування п.2.4 визначено 250000грн., а фактично придбано ТЗ за 183300 грн., тому причиною відмови у виплаті страхового відшкодування стало саме подання недостовірної інформації щодо вартості автомобіля. З Договором страхування та Правилами позивач був ознайомлений, про що свідчить його підпис. За таких обставин в позові просить відмовить.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, показання свідків: ОСОБА_2, ОСОБА_3, матеріали кримінальної справи (в копіях) № 07-6642 Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві по факту вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

З метою зясування обєктивної істини по справі в якості третьої особи було залучено ВАТ «Кредитпромбанк», представник якого в судовому засіданні заявив, що претензій до ОСОБА_1 банк не має так, як останній своєчасно проводить оплату кредиту і заборгованості не має.

В судовому засіданні з достовірністю встановлено про те, що ОСОБА_1 05.06.2007р. отримав кредит у ВАТ «Кредитпромбанк»по договору № 49.28.1/14/07- А на суму 32310,00 доларів США на купівлю ТЗ, який відповідно до договору застави № 49.28.1/14-31/07-А від 05.06.2007р. передав банку у заставу та в цей же день 05.06.2007р. на вимогу банку застрахував ТЗ на повну його вартість від ризиків, передбачених програмою «КАСКО». ТЗ зареєстрував у тій страховій компанії, на яку банк вказав як на єдину з якою банк мав агентську угоду, що в судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_3, який на час укладення договорів (кредиту, застави, страхування) працював директором ВАТ «Кредитпромбанк»і сам укладав ці договори , пояснивши в суді, що питання вартості застрахованого автомобіля позивача безпосередньо сам узгоджував із Страховиком, після підписання якого він оформляв кредит (а.с.9-18). У відповідності із п. 4.1.1. «Правил Договору страхування»«При укладенні договору страхування, страхова сума встановлюється за погодженням між страхувальником і страховиком окремо для кожного обєкта, що підлягає страхуванню на умовах цих Правил. Отже, посилання відповідача з цього приводу є неспроможними.

06.08.2007р. близько 23:15 год. в м. Києві по вул. Борисоглібська 8/13 біля ресторану «Формула Суші»автомобіль позивача було викрадено. По даному факту порушено кримінальну справу № 07-6642 07.08.2007р. Подільським РУ ГУМВС України в м. Києві за ч.3 ст.289 КК України (а.с. ). В поясненні ОСОБА_1 від 07.08.2007р. значиться, що о 21:50 год. він підїхав до ресторану в м. Києві по вул. Борисоглібська 8/13, де і припаркував автомобіль, а через годину приїхали його друзі «Саша з Вікою»і запитали, де його автомобіль, тому що біля ресторану його немає, сприйнявши це за жарт, але вже через 5 хвилин вийшовши на вулицю, автомобіля не виявив, а там, де він стояв, побачив розбите тоноване скло. Оглянувши місцевість, зразу ж зателефонував до міліції.

Аналогічні свідчення по кримінальній справі дані і ОСОБА_4 (а.с. 8 крим. справи).

Допитані по кримінальній справі подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_2 пояснили про те, що дійсно підїхавши до ресторану «Формула Суші»06.08.2007р. приблизно о 22:50 23 годині повідомили ОСОБА_1 про відсутність його автомобіля біля ресторану (а.с. 10-13 крим. справи). Це підтверджується і протоколом допиту потерпілого ОСОБА_1 від 10.09.07р.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_2 повідомила, що вона на той час працювала адміністратором ресторану та те, що позивач до 23 години розрахувався за замовлення, так як кухня працює до 23 год. Позивач дізнався про викрадення свого автомобіля та пішов його шукати після розрахунку в ресторані, спочатку вона пробувала телефонувати в міліцію, а потім сам позивач. Правдивість показів свідка підтверджується довідкою ТОВ «Шевченківський торговий дім»(а.с. 21).

Отже, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд приходить висновку про те, що ймовірне викрадення автомобіля позивача сталося до 23 годин, бо свідки о 23 год. констатували факт відсутності автомобіля.

Незважаючи на це, суд критично оцінює твердження представника відповідача про те, що позивач порушив вимоги п. 2.3.3 Договору страхування та зберігав ТЗ в нічний час (з 23.00 год. до 06.00 год.) не в гаражі або на стоянці, що охороняється, а отже це є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. В даному випадку паркування автомобіля біля ресторану для того щоб повечеряти позивачем не є «зберіганням».

Більш того, в самім Договорі страхування (а.с. 90) слова «паркування»немає. Крім того відповідно до Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), затверджених Головою Правління ЗАТ «Українська страхова компанія «Гарант Поліс»від 24.03.2006р. п.9.6.3 «Якщо це передбачено договором страхування, страховик може відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо … п.п.е) після настання страхового випадку зясовано, що страхувальник порушив заявлені умови зберігання та/або паркування транспортного засобу в період часу з 23:00 до 06:00».

По-перше, це право, а не обовязок страховика.

По-друге, Договором страхування «паркування»не передбачено.

Таким чином, посилання представника відповідача ні на одну із причин порушення умов Договору страхування є безпідставним.

Частиною другою ст. 26 Закону України «Про страхування»визначено, що умовами договору страхування можуть бути передбачені й інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить законодавству України.

Таким чином, вважаємо, що включення п.10.2.15 до Договору страхування якраз і є суперечливим, адже згідно п.п. б) п.2.1 Правил дорожнього руху, водій транспортного засобу, повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб під час керування автомобілем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, який складає за період з жовтня 2007р. по серпень 2010року включно 102117,00 грн.

Відповідно до п. 10.5.2. Договору страхування в разі прострочення виплати страхового відшкодування, страховик зобовязаний сплатити страхувальнику пеню в розмірі 0,1% від суми, яка підлягає виплаті за кожен день прострочення виконання зобовязання ( 232500, 00 грн. х 0,1% х 365дн. = 84862,50 грн.).

З урахуванням всіх обставин справи, позовні вимоги підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 84 ЦПК України із відповідача підлягає стягненню витрати, понесені позивачем по наданню правової допомоги згідно угоди доручення від 01.10.2010р. (а.с.130) в сумі 16000 грн. та на підставі ст. 88 цього ж Кодексу судові витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та судовий збір (мито).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 549, 551, 610, 611, 624, 625, 988 ЦК України, ст.ст. 9, 18, 20, 25, 26 ЗУ «Про страхування», ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів», «Правил добровільного страхування наземного транспорту», затверджених головою правління ЗАТ «Українська Страхова Компанія «Гарант Полюс»24.03.2006 року, ст.ст. 10, 57, 60, 84, 88, 209, 212, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія 611»01010 м. Київ, вул. Московська 8-Б, р/р 265090129 в ВАТ «Кредитпромбанк»в м. Києві, МФО 300863 код ЕДРПОУ №34241389 на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 232500,00 грн., 84862, 50 грн. пені, 102117, 00 грн. інфляційних витрат, 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 16000 грн. витрат на правову допомогу, а всього 435599, 50 грн. (чотириста тридцять пять тисяч пятсот девяносто девять грн. 50 копійок).

Стягнути з ЗАТ «Страхова компанія 611»судовий збір(мито) в дохід держави 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень).

Рішення суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через міськрайсуд на протязі 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий К.М.Штих