Ухвала суду № 140397023, 07.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

07 жовтня 2026 року Справа № 520/27607/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 22.07.2022 по 19.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди: з 22.07.2022 року по 31.12.2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

Ухвалою суду від 28.08.2026 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі

Відповідачем подано заяву, в якій, зокрема, заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, а також про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 240/401/26.

Суд, дослідивши доводи заяви відповідача та матеріали справи, дійшов таких висновків.

Щодо клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Саме по собі посилання відповідача на значимість справи, її майновий характер та фінансування відповідача за рахунок коштів державного бюджету не свідчить про необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Спір не потребує проведення підготовчого засідання, встановлення значного обсягу фактичних обставин, проведення експертизи чи допиту свідків. Характер спірних правовідносин та предмет доказування дають можливість розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження суд не вбачає.

Щодо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідач, обґрунтовуючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду, встановленого статтею 233 Кодексу законів про працю України, зазначаючи, що позивач отримував грошове забезпечення, був обізнаний про його розмір та мав можливість своєчасно звернутися до суду з вимогами щодо його перерахунку.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За змістом частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду є процесуальним наслідком, який може бути застосований лише за умови встановлення судом факту пропуску такого строку та відсутності підстав для його поновлення.

Предметом спору у цій справі є правомірність нарахування позивачу грошового забезпечення та похідних виплат із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за військове звання, обчислених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Спір стосується не самого факту здійснення відповідачем певних виплат, а правильності базових розрахункових величин, які були застосовані при визначенні посадового окладу, окладу за військове звання та виплат, що обчислюються з їх урахуванням.

Сам по собі факт щомісячного отримання грошового забезпечення не свідчить про те, що позивач був обізнаний саме про спосіб визначення посадового окладу та окладу за військове звання, застосований відповідачем, а також про можливу невідповідність такого способу вимогам законодавства. Отримання грошових коштів на банківський рахунок підтверджує факт виплати певних сум, однак не доводить обізнаність особи з усіма розрахунковими показниками, тарифними коефіцієнтами, базовими величинами та правовими підставами нарахування.

Матеріали справи на цій стадії не містять доказів вручення позивачу письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, у розумінні статті 116 Кодексу законів про працю України, або іншого документа, з якого позивач міг достовірно встановити обсяг, характер і правові підстави проведених нарахувань саме у спірному аспекті.

Спірні вимоги у цій справі пов`язані з нарахуванням та виплатою грошового забезпечення військовослужбовця та інших виплат, які за своєю правовою природою є оплатою за проходження публічної служби та належними особі виплатами. Застосування процесуальних наслідків у вигляді залишення позову без розгляду за таких обставин потребує особливої обґрунтованості та не може ґрунтуватися на припущеннях про те, що позивач повинен був бути обізнаний про правильність або неправильність складного розрахунку грошового забезпечення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

За таких обставин клопотання представника відповідача про застосування наслідків пропуску строку звернення до суду задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання про зупинення провадження у справі.

Відповідач просить зупинити провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 240/401/26, яка передана на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі у разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Як убачається з доводів відповідача, у справі № 240/401/26 Верховним Судом вирішується питання застосування пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб у редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні позивачу з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення.

Спір у справі № 520/27607/26 також стосується правовідносин щодо визначення належного розміру грошового забезпечення військовослужбовця та застосування положень постанови Кабінету Міністрів України № 704.

Таким чином, правовідносини у цій справі та у справі № 240/401/26 є подібними за предметом правового регулювання, а висновок Верховного Суду, який буде сформульований за результатами розгляду справи № 240/401/26 об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, може мати істотне значення для правильного вирішення цієї справи.

За таких обставин суд вважає наявними передбачені пунктом 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для зупинення провадження у справі.

Відтак клопотання відповідача про зупинення провадження у справі підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 236, 241 243, 248, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про розгляд справи № 520/27607/26 за правилами загального позовного провадження відмовити.

У задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Клопотання представника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про зупинення провадження у справі № 520/27607/26 задовольнити.

Зупинити провадження у справі № 520/27607/26 до набрання законної сили рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у адміністративній справі № 240/401/26.

Ухвала, в частині зупинення провадження у справі, може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повна ухвала складена 07 жовтня 2026 року.

Суддя Бадюков Ю.В.