Рішення № 140396988, 07.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 жовтня 2026 року Справа № 520/23154/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , додаткової винагороди з розрахунку 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, у період з 01.07.2025 по 23.07.2025.

- Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , нарахувати на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , додаткову винагороду з розрахунку 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, у період з 01.07.2025 по 23.07.2025 у сумі 74193,00 грн.

- Стягнути з військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , додаткову винагороду з розрахунку 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, у період з 01.07.2025 по 23.07.2025 у сумі 74193,00 грн.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.

Відповідач надав до суду відзив, з позовними вимогами не погоджується, просить відмовити в задоволені позовних вимог.

Таким чином суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

ОСОБА_1 з 11.07.2024 року проходив військову у Збройних Силах України на підставі Контракту б/н від 11.07.2024 про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ на посадах осіб солдатського складу укладеного з Міністерством оборони України, як особа, яка умовно-достроково звільнена від відбування покарання. Строк дії даного контракту: з 11.07.2024 до закінчення особливого періоду.

З 11.07.2024 позивача було зараховано до списків військової частини НОМЕР_2 на підставі наказу №583 від 11.07.2024 на посаду стрільця у званні солдата.

На теперішній час позивач проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_2 на посаді стрільця-помічника гранатометника.

23.10.2024 року позивач отримав тяжке поранення, що підтверджується Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №8370 від 03.07.2025, виданої ТВО командира військової частини НОМЕР_2 на підставі наказу №4928 від 26.06.2025.

Також у даній Довідці описані обставини, за яких отримано травмування/ поранення, а саме: при висуванні на позицію у складі групи військовослужбовців стрілецького спеціалізованого батальйону ВЧ НОМЕР_2 у АДРЕСА_3 потрапив під мінометний обстріл противника та зазнав травмування. Внаслідок травмування був не в змозі продовжувати рух і заповз у найближчий будинок, де за наказом чекав на евакуацію. Евакуація не відбулась, натомість позивач вступив у ближній бій з російськими військовослужбовцями, зазнав мінометного обстрілу і без свідомості потрапив в полон. Приблизно 01.11.2024 в результаті допитів позивачу було нанесено тілесні ушкодження.

Відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_2 №926 від 01.11.2024, позивача вважали таким, що потрапив в полон 24.10.2024 р. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 №956 від 11.11.2024, позивача з 11.11.2024 зараховано в розпорядження командира ВЧ НОМЕР_2 у зв`язку з полоном.

Відповідно до Довідки Служби Безпеки України №34/Ф-1033д від 15.05.2025 про перебування громадянина України з числа осіб, визначених п.1 ч.1 ст.2 ЗУ «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей», у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах, солдат ОСОБА_1 дійсно в період з 24.10.2024 по 06.05.2025 перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України.

Після повернення з полону позивача було призначено на посаду стрільця- помічника гранатометника відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_2 №401 від 13.05.2025.

Так як після повернення з полону позивач потребував медичної допомоги, то був направлений для обстеження та лікування до відповідних медичних закладів.

Позивач проходив лікування у наступних медичних закладах:

З 07.05.2025 по 06.06.2025 військова частина НОМЕР_4 АДРЕСА_3 , що підтверджується Випискою із медичної карти стаціонарного хворого №1126.25 від 06.06.2025;

З 06.06.2025 по 02.07.2025 КНП «Гайсинська ЦРЛ» Гайсьнської МР Вінницької області, що підтверджується Перевідним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого №5339/9/493;

З 02.07.2025 по 23.07.2025 Державний заклад «Центр психічного здоров`я та реабілітації ветеранів «Лісова поляна» МОЗ України, що підтверджується Виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого №бн від 23.07.2025.

Відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_2 №625 від 26.07.2025, з 24.07.2025 позивача вважали таким, що повернувся з лікування з ДЗ «Центр психічного здоров`я та реабілітації ветеранів «Лісова поляна» та приступив до виконання службових обов`язків в районі виконання завдання.

02.12.2025 позивача було оглянуто Додатковою гарнізонною військово- лікарською комісією ВЧ НОМЕР_5 ( АДРЕСА_4 ) та видано Довідку військово-лікарської комісії №2025-1125-0836-1573-3 від 02.12.2025, згідно якої зазначено, що Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370): Травма відноситься до тяжких.

На підставі наданих медичних документів відповідач нараховував та виплачував позивачу грошове забезпечення та додаткову винагороду.

Як було зазначено вище, позивач перебував на лікуванні у медичних закладах з 07.05.2025 по 23.07.2025 включно.

Але відповідач здійснив нарахування додаткової винагороди за період перебування позивача на лікуванні тільки за травень 2025 року та червень 2025 року.

За 23 дня липня 2025 року (з 01.07.2025 по 23.07.2025) відповідач взагалі не здійснив нарахування та виплату додаткової винагороди.

У січні 2026 року позивач звернувся до відповідача з клопотанням, яке зареєстроване у відповідача за вх.№Ф-64 від 20.01.2026, щодо необхідності врегулювання виплати додаткової винагороди за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з перебуванням на лікуванні за період з травня 2025 по липень 2025 року.

На вищевказане звернення відповідач надав відповідь (лист №2711 від 13.02.2026 р.), де було зазначено наступне:

- ОСОБА_1 на підставі наданих медичних документів була перерахована додаткова винагорода у розрахунку з 100 тис.грн. за травень 2025 року за 25 днів лікування, за червень 2025 року за 30 днів лікування, про що було подано рапорт про внесення змін до наказу щодо виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди військовослужбовця;

- так як ОСОБА_1 в липні 2025 року перебував на лікуванні в ДЗ ЦПЗРВ «Лісова Поляна» з соматичним діагнозом, цей період оплачується як звичайне грошове забезпечення та не має підставі на виплату додаткової грошової винагороди.

Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Згідно статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Відповідно до ст. З Закону України «Про Збройні Сили України» та п. 1 «Положення про Міністерство Оборони України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 671, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Окрім того, наведеною статтею Закону України «Про Збройні Сили України» передбачено, що до структури Збройних Сил України, зокрема входять з`єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації.

Збройні Сили України знаходяться у підпорядкуванні Міністерства оборони України, яке є уповноваженим державою органом центральної виконавчої влади, що виконує відповідні функції у спірних відносинах.

Порядок проходження військової служби в Збройних Силах України визначений у Положенні про проходження громадянами військової служби в Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008(далі Положення).

Як вже зазначалось судом, Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, які є юридичними особами та мають право на представництво в юрисдикційних органах та суді.

У відповідності до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їж сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Суд також вказує, що відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (із змінами) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони,. Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях, або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально- виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно -стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Водночас, відповідно до вимог пункту 1 Постанови КМУ № 168, для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України у розмірі, збільшеному до 100 000 грн є встановлення таких обставин, як, зокрема:

- перебування на військовій службі у період дії воєнного стану;

- перебування на військовій службі у статусі військовослужбовця Збройних Сил України;

- перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з отриманням поранення, пов`язаним із захистом Батьківщини/ перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Окрім цього, відповідно до пункту 2-1 цієї ж Постанови установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, Міністром оборони України було видано окреме доручення №912/з/29 від 23.06.2022 року.

Відповідач обґрунтовує свою відмову у нарахуванні та виплаті додаткової винагороди з розрахунку у 100000,00 грн. на місяць за 2 дня перебування позивача на лікуванні у КНП «Гайсинська ЦРЛ» Гайсинської МР Вінницької області та 21 день перебування позивача на лікуванні у ДЗ «Центр психічного здоров`я та реабілітації ветеранів «Лісова поляна» тим, що позивач лікував соматичне захворювання.

Усі поранення та захворювання, зазначені як діагнози у медичних документах, пов`язані із захистом Батьківщини. Також із вищевказаного вбачається, що захворювання, від яких лікувався позивач у даний період, є наслідком поранення, отриманого 23.10.2024 р. Отже, таке лікування позивача є лікуванням у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини.

У Постанові Верховного суду України від 19.03.2026 р. у справі №600/367/24 зазначено наступне:

Оскільки висновком ВЛК підтверджено прямий зв`язок травми із захистом Батьківщини, а захворювання та стаціонарне лікування є прямим наслідком цієї травми, підстава для виплати додаткової збільшеної винагороди відповідно до Постанови КМУ № 168 зберігається протягом усього періоду лікування - адже особа перебуває на стаціонарному лікуванні саме у зв`язку з тією самою травмою, що підтверджена висновком ВЛК. Переривати виплату чи відмовляти в ній лише через те, що поточний медичний діагноз формулюється як «захворювання», а не «травма», є формальним підходом, що суперечить суті норми - адже причинно-наслідковий зв`язок з травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини, не перервався та встановлений постановою ВЛК; Оскільки позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку з травмою, отриманою під час захисту Батьківщини, вирішальним для виплати додаткової винагороди є встановлення ВЛК причинного зв`язку такого поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини, що прямо передбачено Постановою КМУ № 168 та має бути підтверджено відповідними медичними документами; Помилковим є висновок про те, що лікування захворювань, які не є наслідками поранення, не охоплюється поняттям «лікування у зв`язку з пораненням». Для виплати додаткової винагороди достатньо встановлення факту пов`язаності поранення із захистом Батьківщини та підтвердження, що подальше лікування здійснювалося як наслідок цього поранення;

Формулювання пункту 1 Постанови КМУ № 168 «у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини» охоплює не лише безпосереднє лікування самої травми, але й лікування її наслідків, включаючи захворювання, що виникли внаслідок травми. Інше тлумачення позбавляло б військовослужбовців права на додаткову винагороду у випадках, коли первинна травма не потребує тривалого стаціонарного лікування, але спричиняє хронічні захворювання, що потребують повторних госпіталізацій;

Щодо посилань відповідача на те, що у спірні періоди позивач лікувався (перебував на стаціонарному лікуванні) внаслідок захворювань, а не у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), Верховний Суд зазначає, що такий підхід є формальним та не враховує медичний причинно-наслідковий зв`язок між первинною травмою та подальшими захворюваннями;

Отже, лікування захворювань, які виникли як наслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, є лікуванням наслідків такого поранення, а тому посилання відповідача на лікування позивача з приводу захворювання як підставу для відмови є безпідставним.

Із вищевказаного вбачається позиція Верховного Суду України про те, що за період перебування на лікуванні внаслідок захворювання, яке є наслідком поранення, необхідно нараховувати та виплачувати додаткову винагороду з розрахунку 100000,00 грн. на місяць.

Водночас в задоволені вимоги, щодо виплати конкретної суми 74193,00 грн, є дискреційними повноваженнями відповідача.

У суду відсутні підстави вважати, що відповідачем не вірно буде розраховано суму грошового забезпечення позивача, тому в задоволені цієї вимоги суд відмовляє.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди з розрахунку 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, у період з 01.07.2025 по 23.07.2025.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду з розрахунку 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, у період з 01.07.2025 по 23.07.2025.

Відмовити в задоволені інших вимог.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сагайдак В.В.