Ухвала суду № 140396978, 06.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви в частині

06 жовтня 2026 рокуСправа № 520/30505/26Суддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради Обласна клінічна лікарня, оформлене витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №169/26/1183/В від 23 лютого 2026 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України, оформлене витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №3335/26/1853/ВП від 29 квітня 2026 року;

- зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медикосоціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України провести повторний огляд ОСОБА_1 та встановити їй ІІІ (третю) групу інвалідності.

Ухвалою судді від 28.09.2026 адміністративний позов залишено без руху. Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви шляхом обґрунтування строку звернення до суду із адміністративним позовом.

30.09.2026 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків.

Заява про усунення недоліків мотивована тим, що пропуск строку звернення до суду зумовлений тяжким та тривалим станом її здоров`я. Позивач посилається на те, що з 2005 року вона є особою з інвалідністю з дитинства. На підтвердження стану здоров`я позивач додає численні медичні документи: довідки МСЕК, індивідуальні програми реабілітації, виписки з історій хвороби за періоди з 2008 по 2025 роки, результати МРТ, консультативні висновки спеціалістів тощо.

Також позивач посилається на дію воєнного стану на території України, запровадженого Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та неодноразово продовженого, у тому числі до 31 жовтня 2026 року, а також на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, щодо необхідності врахування воєнного стану при застосуванні процесуальних строків.

Перевіривши матеріали позовної заяви та клопотання про поновлення строку, суд дійшов таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 169/26/1183/В прийнято 23 лютого 2026 року. Позивач не надала доказів того, що вона дізналася про це рішення пізніше зазначеної дати. Таким чином, шестимісячний строк звернення до суду закінчився 23 серпня 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа Мельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція викладено у постанові Верховного Верховний від 31.03.2021 (справа №240/12017/19, адміністративне провадження №К/9901/15971/20) дійшов до таких правових висновків.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

У постанові Великої Палити Верховного Суду від 30.01.2019 (справа № 706/1272/14-ц) зазначено: Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися у статті 261 ЦК України дає підстави для висновку про презумпцію можливості й обов`язку особи знати про стан її майнових прав. А тому недостатньо доведення факту, через який позивач не знав про порушення його цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за захистом до суду. Позивач повинен також довести, що він не міг дізнатися про порушення його цивільного права. Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення права можна було отримати раніше.

Крім цього, у вказаній постанові висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які об`єктивно унеможливлювали або істотно ускладнювали своєчасне звернення особи до суду та не залежали від її волі. При цьому стан здоров`я особи може бути визнаний поважною причиною лише за умови доведення того, що саме у період, необхідний для звернення до суду, особа була позбавлена можливості вчиняти процесуальні дії через тяжкий стан здоров`я, що підтверджується належними доказами.

З наданих позивачем медичних документів вбачається, що вона неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні. Разом з тим, позивач не надала доказів того, що саме у період з 23 лютого 2026 року по 23 серпня 2026 року (строк звернення до суду) її стан здоров`я був таким, що об`єктивно унеможливлював звернення до суду або отримання правової допомоги. Наявність хронічного захворювання, яке існувало протягом багатьох років, саме по собі не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку.

Щодо посилання на дію воєнного стану суд зазначає, що воєнний стан, запроваджений на території України, сам по собі не зупиняє перебіг процесуальних строків та не є автоматичною підставою для їх поновлення.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (далі Указ №64/2022), затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому його дія подовжена. Суди працюють у штатному режимі на виконання ст.122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Верховний Суд неодноразово наголошував, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків (ухвала КАС ВС від 10.03.2023 року у справі №540/1285/22). Воєнний стан наразі триває, що не завадило зверненню позивача до суду з позовом (з пропуском строку).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі ВС) в ухвалі від 18 травня 2022 року у справі №802/592/17-а відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені причини пропуску строку неповажними та відмовив у відкритті касаційного провадження. Так, Верховний Суд зазначив: «…Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, колегія суддів вважає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану».

Позивач не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск процесуального строку звернення до суду та не надає суду документальних доказів на обґрунтування такої позиції, суд вважає, що наведені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду обставини не свідчать про наявність поважних причин пропуску процесуального строку та підстав для його поновлення.

Наведене у сукупності дозволяє суду дійти висновку, що можливість звернення до суду з даним позовом, залежала виключно від волевиявлення самого позивача.

У зв`язку із наведеним суд прийшов до переконання про те, що причини, які названі позивачем для поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом необхідно визнати неповажними через ненадання належних доказів, а відтак підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні, а тому у клопотанні про поновлення такого строку слід відмовити.

Отже, позивачем недоліки не усунено, так як причини пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог за вищевказані періоди, вказані в клопотанні позивача, суд визнає не поважними.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу

За наведених обставин, позовну заяву в частині позовних вимог визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради Обласна клінічна лікарня, оформлене витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №169/26/1183/В від 23 лютого 2026 року, необхідно повернути позивачу.

Керуючись статтями 122, 123, 165, 169, 186 КАС України,

п о с т а н о в и в:

У клопотанні позивача про поновлення строку звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради Обласна клінічна лікарня, оформлене витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №169/26/1183/В від 23 лютого 2026 року відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради Обласна клінічна лікарня, оформлене витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №169/26/1183/В від 23 лютого 2026 року - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви в частині позовних вимог не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвала складена та підписана суддею 06.10.2026.

Суддя М. І. Садова