Ухвала суду № 140396873, 07.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

07 жовтня 2026 року Справа № 200/9637/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі №200/9637/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

08 грудня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 10.09.2025 року № 914510129035; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відновити ОСОБА_1 з 01.05.2016 року нарахування та виплату пенсії по інвалідності та сплатити суму заборгованості з пенсійних виплат, яка виникла за період з 01.05.2016 року по день поновлення такої виплати, на рахунок, відкритий у АТ "Державний ощадний банк України". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Допущено негайне виконання даного рішення у межах стягнення присуджених сум пенсії за один місяць.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у справі № 200/9637/25 упродовж трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2026 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у справі № 200/9637/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без змін.

25 вересня 2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду 05 жовтня 2026 року відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області у прийнятті звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у справі № 200/9637/25. Звільнено керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від сплати штрафу. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року в адміністративній справі № 200/9637/25. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за періоди з 01 травня 2016 року до 31 січня 2026 року, з 01 березня 2026 року до 30 березня 2026 року у розмірі 258 779 (двісті п`ятдесят вісім тисяч сімсот сімдесят дев`ять) грн 54 коп.

Припинено судовий контроль, установлений згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у справі №200/9637/25.

06 жовтня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана його представником, в якій останній просить зобов`язати особисто начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у строк до 10 днів з дня винесення ухвали подати суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2026 у справі №200/9637/25, з наданням доказів виплати пенсії позивачу, згідно з судовим рішенням у справі.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що станом на 06.10.2026 судове рішення не виконано, а саме: не виплачена заборгованість по пенсії за період з 01.05.2016 року по теперішній час; відновлення виплати пенсії фактично не здійснено, виплата пенсії позивачу не проводиться. Окрім того, представник позивача звертає увагу, що, як випливає з протоколів про перерахунок пенсії позивача, розрахунок пенсії позивача, починаючи з 01.05.2016 року протиправно проведений як працюючій особі.

Вивчивши доводи представника ОСОБА_1 , що викладені у заяві, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У відповідності до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

За приписами частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частинами першою-третьою, шостою статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до частини десятої статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Як вже зазначалось судом, ухвалою від 05 жовтня 2026 року змінено спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року в адміністративній справі № 200/9637/25. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за періоди з 01 травня 2016 року до 31 січня 2026 року, з 01 березня 2026 року до 30 березня 2026 року у розмірі 258 779 (двісті п`ятдесят вісім тисяч сімсот сімдесят дев`ять) грн 54 коп.

Отже, рішення не підлягає подальшому виконанню відповідачем у первісно визначений спосіб - шляхом вчинення відповідних дій.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (далі - Порядок №845), визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Згідно з пунктом 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

У відповідності до пункту 33 Порядку №845 у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника. У разі встановлення боржнику відповідних бюджетних асигнувань після передачі до Казначейства документів та відомостей орган Казначейства здійснює заходи, спрямовані на безспірне списання коштів з рахунків боржника, визначені цим Порядком.

Пунктом 6 зазначеного Порядку встановлено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка […] реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); […].

З аналізу наведених вище нормативно-правових приписів слідує, що рішення суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, виконується безпосередньо не боржником, а органами Казначейства.

У постанові від 9 грудня 2021 року у справі 280/1446/19 Верховний Суд зазначив, що: « 35. ... Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Пенсійний фонд України та його територіальні підрозділи не є органами, на які Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень покладено повноваження та обов`язки щодо виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, а таким органом визначена Державна казначейська служба України.».

Таким чином, судове рішення в частині стягнення пенсійної заборгованості, з урахуванням ухвали про зміну способу та порядку його виконання, підлягає виконанню органами Державної казначейської служби України відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845.

Оскільки судом ухвалою від 05 жовтня 2026 року змінено спосіб виконання рішення суду, виконання зазначеного рішення буде здійснюватися органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Отже відсутні підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 у справі №200/9637/25.

Щодо доводів представника позивача про невиконання рішення суду в частині поновлення виплати пенсії та виплати заборгованості, суд зазначає наступне.

У справах щодо пенсійних та інших соціальних виплат, визначених абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення протягом двох місяців із дня набрання ним законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку його виконання шляхом стягнення з такого суб`єкта відповідних виплат. Отже, для застосування цього механізму не вимагається додаткового доведення обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Щодо доводів представника позивача про обчислення пенсії позивача з 01.05.2016 як працюючій особі суд зазначає, що предметом спору в цій справі була правомірність рішення відповідача від 10.09.2025 № 914510129035 про відмову в поновленні виплати пенсії. Питання обчислення та перерахунку пенсії з урахуванням статусу позивача як працюючої чи непрацюючої особи, а також правомірності застосування пенсійним органом інших підстав і порядку перерахунку та виплати пенсії не входили до предмета спору та судом не вирішувалися.

Суд зазначає, що рішенням у цій справі вирішено спір щодо поновлення виплати пенсії позивача. Правомірність дій чи бездіяльності пенсійного органу під час подальших перерахунків пенсії не була предметом судового розгляду та судом не оцінювалася.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обов`язок суду мотивувати своє рішення не передбачає надання детальної відповіді на кожен аргумент учасників справи. Водночас суд повинен надати належну оцінку істотним доводам, які можуть вплинути на результат розгляду справи, та викласти зрозумілі мотиви їх прийняття або відхилення. Обсяг необхідного обґрунтування визначається характером рішення та конкретними обставинами справи. Мотивування має засвідчувати, що сторони були почуті, давати їм змогу зрозуміти підстави судового рішення та забезпечувати можливість його ефективного оскарження (рішення у справі «Серявін та інші проти України», пункт 58; рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», пункти 29 30).

На підставі викладеного, керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Лазарєв В.В.