Рішення № 140396781, 07.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 р. № 520/16641/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.05.2026 № 203950011904 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 18.09.1980 по 31.01.1985 у ХПП «Променергоремонт» на посаді монтажниці-схемщиці згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 25.09.1980;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 18.09.1980 по 31.01.1985 у ХПП «Променергоремонт» на посаді монтажниці-схемщиці згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 25.09.1980;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 20.05.2026 року з урахуванням зарахованого періоду роботи з 18.09.1980 по 31.01.1985 та з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.05.2026 № 203950011904 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до Електронного кабінету, які містяться в матеріалах справи.

Представниками відповідачів надано до суду відзиви на позовну заяву, в яких вони просили відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначають, що діяли в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла пенсійного віку та звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Остання заява, за результатами якої прийнято оскаржуване рішення, була подана 20.05.2026 року.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.05.2026 № 203950011904 Позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з нібито відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік.

Відповідач 1 у рішенні зазначив, що страховий стаж Позивачки становить 26 років 9 місяців 15 днів. При цьому до страхового стажу не зараховано період роботи з 18.09.1980 по 31.01.1985 за трудовою книжкою НОМЕР_1 від 25.09.1980, оскільки, на думку Відповідача 1, печатка про звільнення з роботи є непридатною для сприйняття змісту, а за архівною довідкою від 15.04.2025 № К-101 у наказах по особовому складу за 1985 рік звільнення не виявлено.

Позивачка не погоджується з таким рішенням, оскільки спірний період роботи підтверджений трудовою книжкою, а формальні недоліки відбитку печатки або неповнота архівних документів не можуть позбавляти особу права на пенсію.

Трудова книжка позивача НОМЕР_1 була заповнена 25.09.1980 року. У трудовій книжці наявні послідовні записи про роботу Позивачки у ХПП «Променергоремонт» на посаді монтажниці-схемщиці, зокрема:

18.09.1980 року Позивачку прийнято на роботу монтажницею-схемщицею;

у подальшому у трудовій книжці містяться записи про присвоєння їй 2-го та 3-го розрядів монтажниці-схемщиці;

31.01.1985 року Позивачку звільнено за власним бажанням;

після цього трудова книжка містить наступні записи про подальше працевлаштування Позивачки, що підтверджує послідовність та безперервність ведення трудової книжки.

Тобто трудова книжка містить відомості про дату прийняття, посаду, зміни кваліфікації, дату звільнення та підстави внесення записів. Сам факт роботи Позивачки у спірний період Відповідачем 1 не спростований.

Документи щодо зміни прізвища Позивачки також надані Пенсійному фонду та були враховані під час розгляду заяви. Отже, спору щодо особи, якій належить трудова книжка, немає.

Після попередніх відмов органів Пенсійного фонду Позивачка вживала заходів для отримання додаткових документів: зверталася до підприємства із заявою про надання довідки про стаж, довідки про заробітну плату, копій наказів, особової картки форми П-2 та довідки про перейменування. Також Позивачка надсилала повторну скаргу, оскільки відповідь на первинне звернення не була отримана. Таким чином, Позивачка добросовісно намагалася отримати додаткові документи, однак відсутність або неповнота архівних документів не залежить від її волі.

Спірний період з 18.09.1980 по 31.01.1985 становить 4 роки 4 місяці 14 днів. Якщо цей період зарахувати до страхового стажу, загальний страховий стаж Позивачки складатиме: 26 років 9 місяців 15 днів + 4 роки 4 місяці 14 днів = 31 рік 1 місяць 29 днів.

Отже, після зарахування спірного періоду Позивачка має страховий стаж понад 31 рік, тобто має право на призначення пенсії за віком.

Не погоджуючись із вказаним спірним рішенням, прийнятим відповідачем, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулася до суду з даним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості. Пенсії та інші види соціальних виплат мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу, визначеного цією статтею. Оскільки Позивачка досягла 60 років у 2024 році, необхідний страховий стаж становить 31 рік, що прямо зазначено і в оскаржуваному рішенні Відповідача 1.

Частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховувалися до стажу роботи до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, також встановлено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки або за наявності неправильних чи неточних записів у ній трудовий стаж може підтверджуватися довідками, виписками з наказів, особовими рахунками, відомостями на видачу заробітної плати та іншими документами, які містять відомості про періоди роботи.

У даній справі трудова книжка є, записи про спірний період роботи в ній наявні, а отже саме трудова книжка є основним і належним доказом стажу роботи Позивачки.

Відповідач 1 послався на Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58. Однак спірний запис про звільнення внесений 31.01.1985 року, тобто до затвердження зазначеної Інструкції. Тому посилання на порушення вимог Інструкції № 58 як на самостійну підставу для незарахування періоду роботи є необґрунтованим. Крім того, навіть якщо певні формальні недоліки оформлення запису були допущені роботодавцем, Позивачка не може нести негативні наслідки таких дій роботодавця.

Відсутність в архіві наказу про звільнення або неможливість його виявлення не є доказом того, що Позивачка не працювала у спірний період. Архівна довідка лише свідчить про неповноту збережених архівних документів, але не спростовує записи трудової книжки. Такі обставини не залежать від Позивачки і не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.

Визначальним для призначення пенсії є фактична наявність необхідного страхового стажу, а не формальна якість відбитку печатки у трудовій книжці, поставленої роботодавцем понад 40 років тому.

Щодо обов`язку Пенсійного фонду перевіряти документи та не перекладати ризик архівних недоліків на особу суд зазначає наступне.

Пенсійний фонд, приймаючи документи для призначення пенсії, зобов`язаний оцінити всі подані документи у сукупності, а не формально відкидати трудову книжку лише через нечіткість печатки. За потреби Пенсійний фонд має право витребовувати додаткові документи, проводити перевірки, звертатися до підприємств, архівних установ та інших органів.

Однак право Пенсійного фонду проводити перевірку не означає право відмовляти у зарахуванні стажу лише тому, що архів не зберіг окремий наказ за 1985 рік. Позивачка не була і не могла бути відповідальною за збереження наказів, ведення архіву підприємства або якість печатки у трудовій книжці.

Формальний підхід Відповідача 1 призводить до того, що особа фактично позбавляється права на пенсію через недоліки, які виникли не з її вини та які вона не могла виправити.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, що формальні недоліки оформлення трудової книжки не можуть автоматично позбавляти особу права на зарахування відповідного періоду роботи до стажу.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 (провадження № К/9901/110/17) зазначено, що на особу не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, які зазначені у її трудовій книжці, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист.

У постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а суд дійшов висновку, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 423/1881/17 та у постанові Верховного Суду від 06.04.2022 у справі № 607/7638/17.

У постанові Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 580/4012/19 також вказано, що особа не впливає на дотримання роботодавцем порядку заповнення трудової книжки та не може нести негативні наслідки за окремі її недоліки; підставою для призначення пенсії є наявність необхідного стажу, а не дотримання всіх формальних вимог щодо заповнення трудової книжки.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, судова практика підтверджує: якщо факт роботи підтверджений записами трудової книжки, а Пенсійний фонд не довів їх недостовірності, такий період має бути зарахований до страхового стажу.

Щодо екстериторіального розгляду заяви та належного виконання рішення суду слід зазначити наступне.

Оскаржуване рішення прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за принципом екстериторіальності. При цьому Позивачка зареєстрована та проживає у Харківській області.

Відповідно до пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання/реєстрації або фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Тому Відповідач 1 є належним відповідачем щодо скасування рішення про відмову та зарахування спірного періоду, а Відповідач 2 є належним відповідачем щодо призначення та виплати пенсії Позивачці за місцем її проживання/реєстрації.

Згідно зі статтею 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли законом передбачено призначення з більш раннього строку.

Позивачка звернулася із заявою, за результатами якої прийнято оскаржуване рішення, 20.05.2026 року. На цю дату, з урахуванням спірного періоду роботи з 18.09.1980 по 31.01.1985, її страховий стаж становить 31 рік 1 місяць 29 днів, тобто є достатнім для призначення пенсії за віком.

Отже, пенсія за віком має бути призначена Позивачці з 20.05.2026 року.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Генерала Батюка, буд. 8, м. Слов`янськ, Донецька область, 84121, ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківська область, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.05.2026 № 203950011904 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 18.09.1980 по 31.01.1985 у ХПП «Променергоремонт» на посаді монтажниці-схемщиці згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 25.09.1980.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 18.09.1980 по 31.01.1985 у ХПП «Променергоремонт» на посаді монтажниці-схемщиці згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 25.09.1980.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 20.05.2026 року з урахуванням зарахованого періоду роботи з 18.09.1980 по 31.01.1985 та з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в загальному розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в загальному розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов