Ухвала суду № 140394662, 07.10.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/13644/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №440/13644/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо непроведення ОСОБА_1 індексації пенсії з 03.04.2025 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (7763,17 грн), у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796, розмірі 1,115.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 індексацію пенсії з 03.04.2025 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (7763,17 грн), у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025 з урахуванням проведених виплат.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

Ухвалою суду від 11.11.2025 виправлено описку в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі №440/13644/25, шляхом зазначення по тексту рішення суду дату, з якої необхідно провести перерахунок та виплату пенсії, - "з 03.04.2025" замість "з 17.01.2025 року та з 01.03.2025 року" та "з 01.03.2025".

11.02.2026 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/13644/25.

Ухвалою суду від 04.03.2026 виправлено помилку у виконавчому листі Полтавського окружного адміністративного суду, виданого 11.02.2026 у справі №440/13644/25, шляхом зазначення зазначення у графі "резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень" - "Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 індексацію пенсії з 03.04.2025 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (7763,17 грн), у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 03.04.2025 з урахуванням проведених виплат".

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10.03.2026 відкрито виконавче провадження №80463751 з примусового виконання виконавчого листа №440/13644/25, виданого 11.02.2026.

27.04.2026 до суду надійшла заява головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу та порядку виконання рішення у справі №440/13644/25.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Благодира Дмитра Григоровича про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 440/13644/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 по справі № 440/13644/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії за період з 03.04.2025 по 31.05.2026 у розмірі 33552,68 грн. В іншій частині заяву залишено без задоволення.

06.07.2026 до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №440/13644/25, у якій просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у визначений судом строк подати до Полтавського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 440/13644/25. За наслідками розгляду звіту боржника (відповідача по справі) про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування заяви зазначив, що пенсійний орган всупереч судовому рішенню виплачує ОСОБА_1 пенсію у меншому розмірі, застосовуючи постанову КМ України від 14.07.2025 №821. Наведені обставини, на думку заявника, є підставами для встановлення судового контролю у справі № 440/13644/25.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 у задоволенні заяви відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2026 ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 по справі № 440/13644/25 скасовано. Адміністративну справу № 440/13644/25 направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.07.2026.

Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 24.09.2026.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.09.2026 справу передано судді Алєксєєвій Н.Ю.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2026 заяву призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 440/13644/25, суд дійшов таких висновків.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

У пункті 40 рішення Європейського Суду з прав людини по справі Горнсбі проти Греції суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності,- за її межами.

Відповідно до положень статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Отже, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено процесуальний механізм реалізації конституційного принципу обов`язковості судового рішення у формі встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом подання відповідачем-суб`єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення.

Як слідує з матеріалів справи, ухвалою від 13.05.2026 суд змінив спосіб і порядок виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 по справі № 440/13644/25 в частині зобов`язання ГУПФ України в Полтавській області виплатити позивачу пенсію, перераховану з 03.04.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (7763,17 грн), у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 з урахуванням проведених виплат на стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з виплати пенсії за період з 03.04.2025 по 31.05.2026 у розмірі 33 552,68 грн.

Отож в частині виплати позивачу заборгованості наразі змінено спосіб і порядок виконання судового рішення із зобов`язання здійснити виплату на стягнення з боржника коштів.

Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" у силу частини першої статті 1 встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

За змістом частини першої статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з частинами другою, четвертою статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №45).

Відповідно до пункту 3 названого Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

З урахуванням наведеного вище, суд констатує, що судове рішення про стягнення з державного органу коштів виконується органами Державної казначейської служби України шляхом безспірного списання коштів з рахунків боржника.

Судове рішення про стягнення коштів не покладає на відповідача (боржника) зобов`язань як таких. За відсутності зобов`язання відповідач (боржник) не має про що звітувати суду. Участь боржника у виконанні рішення про стягнення - відсутня. Виконання рішення суду про стягнення з боржника коштів відбувається шляхом списання коштів з його рахунків органами Державної казначейської служби України.

Тож судове рішення в частині стягнення з ГУПФ України в Полтавській області грошової суми у розмірі 33 552,68 грн повинно скеровуватись до органів Казначейства на примусове (без будь-якого волевиявлення боржника чи вчинення ним будь-яких дій) стягнення грошових коштів на користь позивача.

Зазначене виключає підстави для зобов`язання відповідача подавати звіт щодо виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі №440/13644/25 в частині стягнення на користь позивача коштів у розмірі 33 552,68 грн, адже у процедурі виконання рішення суду про стягнення коштів відсутні будь-які дії боржника, про які він навіть гіпотетично міг би звітувати.

Суд також враховує, що питання застосування відповідачем приписів постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" не входили до предмета спору у справі №440/13466/25, внаслідок чого не є предметом судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі.

Так само, до предмета доказування у справі №440/136644/25 не входили питання обчислення позивачу пенсії після набрання рішенням суду законної сили, з урахуванням чого покликання позивача на виплату йому з 30.01.2026 пенсії у меншому розмірі суд відхиляє, оскільки порядок обчислення пенсії позивача з 30.01.2026 не є предметом судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/13644/25.

З матеріалів заяви суд з`ясував, що позивачу, на виконання Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі №440/13644/25, нараховано доплату з 03.04.2025 по 31.05.2026 в сумі 44369,73 грн, яка облікована в органах Пенсійного фонду для здійснення виплати згідно Прядку №821.

Згідно витягів з відомостей за березень-квітень 2026 року, позивачу в межах бюджетних асигнувань виплачено нараховані пенсійні кошти в березні 2026 року - 4214,97грн, в квітні 2026 року - 6602, 08 грн. Залишок невиплачених коштів складає 33552,68 грн.

14.07.2025 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №821, якою затверджений Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

Приписи цієї постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 не містять положень про заборону органам Пенсійного фонду України проводити перерахунок (обчислення) пенсій на виконання судових рішень в період доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.

Відповідно до пунктів 4 - 7 зазначеного вище Порядку видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", на виконання яких визначено зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.

Виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

Суд зазначає, що Порядком здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025, врегульовано механізм фінансування та виплати як сум пенсії за минулий період, так і перерахованих пенсій за рішеннями суду.

Отже, на час набрання законної сили рішенням суду у даній справі законодавством передбачено новий порядок виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час на підставі Порядку №821.

Приписами статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Згідно з пунктами 1, 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (далі - Положення № 28-2), Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. Управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду і головних управлінь Фонду.

Пунктом 3 Положення № 28-2 визначено, що основними завданнями управління Фонду є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом.

Відповідно до пункту 4 Положення № 28-2 управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Аналіз наведених вище норм, надає суду підстави для висновку, що фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Станом на час набрання законної сили рішенням суду у даній справі постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" від 14.07.2025 № 821 була чинною, а відтак, затверджений нею Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, є обов`язковим у застосуванні пенсійними органами, і відповідач, як суб`єкт владних повноважень правомірно керувався чинним нормативно-правовим актом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем виконано рішення суду в частині проведення перерахунку пенсії позивача, здійснено нарахування відповідних сум заборгованості, розпочато часткову виплату заборгованості, обліковано залишок заборгованості та включено його до відповідного переліку для подальшого фінансування.

Отже, рішення суду перебуває у стадії виконання, а дії відповідача свідчать про вжиття заходів, спрямованих на його реалізацію.

Окремо суд звертає увагу, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року по справі № 320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». А відтак, Порядок № 821 станом на час розгляду цієї справи у суді втратив чинність та відповідно не може бути застосований у спірних правовідносинах.

Оскільки постанова КМ України №821 втратила чинність із 08.06.2026, то вона зберігає свою чинність, в порядку статті 264 КАС України, із 14.07.2025 по 07.06.2026, а із 08.06.2026 відсутній підстави для виконання рішення суду у справі №440/13644/25 від 04.11.2025 на підставі постанови КМ України №821.

Згідно усталеної судової практики (постанови Верховного Суду України від 23.04.2013 №21-239а11, від 19.03.2013 №21-53а13, від 05.11.2013 №21-293а13, від 07.07.2014 №21-222014 тощо), відступу від якої не здійснювалось Верховним Судом, виплати за рішеннями судів, якими зобов`язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача.

Відтак, враховуючи, що у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/13644/25 від 04.11.2025 не визначено кінцевої дати періоду, протягом якого відповідачу необхідно здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 03.04.2025, а тому здійснення таких виплат повинно продовжуватись до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення позивача.

Крім того, постанова № 821 регулює порядок здійснення виплат пенсій, нарахованих саме на виконання судових рішень. За таких обставин застосування відповідачем механізму поетапної виплати, передбаченого Постановою № 821, до поточної пенсії позивача не мало під собою належної правової підстави. Позивачем доказів застосування вищевказаної постанови до поточної пенсії позивача не надано, а судом з матеріалів справи не встановлено.

Суд враховує, що Верховний Суд України у своїх постановах (зокрема, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а від 21.08.2019 у справі №754/3105/17, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.

Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики, сім`ї та єдності для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат і соціальних послуг, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України.

Відтак, саме на Пенсійний фонд України, в не на Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, покладено обов`язок розробки проект бюджету Пенсійного фонду України та здійснення ефективного розподілу фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, тому суд погоджується з доводами Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, яке є територіальним органом Пенсійного фонду України та у яке у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду, що невиконання рішення суду в частині здійснення виплати пов`язане з об`єктивними причинами, які не залежать від волі відповідача, оскільки виділення коштів відбувається за відповідними бюджетними асигнуваннями з Пенсійного фонду України. При цьому, на виконанні Пенсійного фонду України та його територіальних органів знаходяться десятки тисяч рішень судів про нарахування та здійснення пенсійних виплат, в той час як заборгованість перед пенсіонерами зросла, що відповідно ускладнює її своєчасне погашення.

Таким чином, аналізуючи причинно-наслідковий зв`язок невиконання у повному обсязі рішення суду, суд вважає відсутніми ознаки вини та умислу у діях відповідача та його керівника та, враховуючи, що судовий контроль за виконанням рішення суду №440/13644/25 не встановлювався, судом на відповідача не покладався обов`язок подати звіт про виконання такого рішення суду, відповідно робить висновок про недоцільність застосування до нього штрафних санкцій.

Підсумовуючи, заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду 04.11.2025 у справі №440/13644/25 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 370, 382, 3821 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/13644/25.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяН.Ю. Алєксєєва